У Національному університеті «Львівська політехніка» проходить Міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: європейський контекст» з нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців.

Нагадаємо, на конференції заплановано роботу двох пленарних сесій та чотирьох тематичних:

  1. Посилення українських громад у формуванні громадської думки в країнах проживання
  2. Українська освіта як чинник збереження національної ідентичності за кордоном
  3. Просування іміджу нової України у світі
  4. Захист людських прав: гуманітарні виклики перед Україною

 

 

Опубліковано в Відео

За словами лідера партії "Народний фронт" Арсенія Яценюка, зусилля українців, що мешкають у західних країніх, були визначальними для формування політики підтримки України Канадою, США та Євросоюзом.

Про це він заявив під час заходів з нагоди 50-річчя Світового конгресу українців, повідомляє телеканал Еспресо

"Можна казати про десятиліття підтримки українців за кордоном для того, щоб наша незалежність втрималася, і для того, щоб наша країна розвивалася. Але я хотів би зараз зконцентруватися на останніх трьох роках. Наскільки був важливий голос українців за кордоном для того, щоб ми отримували підтримку - підтримку від країн, де українці живуть: чи то Канада, чи Сполучені Штати, чи то Австралія, чи то країни - члени Європейського Союзу. Підтримку в тому, щоби щодо Росії застосовували санкції. Підтримку в тому, щоби Україні допомагали економічно. Підтримку в тому, щоб накінець західний світ почув: Україні потрібно в тому числі допомагати зброєю. І це було визначально з боку нашої рідної української крові за кордоном", - відзначив очільник "Народного фронту".

Опубліковано в Власна думка

З фондів #ЦДАЗУ: До 50-ліття Світового Конгресу Українців (СКУ)

"Все йде, все минає"... Тож не зневіряйтеся, а йдіть далі, як і до цього часу. ... Не звертайте з шляху, щоб на Вас не лізло, не повертайтесь назад, як би нечиста сила ззаду Вас не кричала! Йдіть вперед і несіть Ваш, найтяжчий на світі, український хрест. Бо коли такі люди як Ви почнуть занепадати на дусі, то що вже казати про інших, з натури малодухих? Знімите Ви одно колесо з українського воза, зніму я, другий, третій... і загрузне наш віз в обивательському болоті навіки. ...

Тож коли ми з Вами також кинемо плуга та борону, то поросте таке бадилля, що й сам Бог не викорчує, а на прекраснім українськім полі будуть пастись чужі корови». (Відгуки минулого. О. Кошиць в листах до П. Маценка. – Вінніпег, 1954 р.). Такі поради від зневіри давав найвидатніший український диригент ХХ століття Олександер Кошиць в одному із своїх листів до Павла Маценка, українського музикознавця, диригента і громадського діяча в Канаді, засновника Вищих освітніх курсів у Вінніпегу і Торонто.  

Опубліковано в Історія