У світлі бурхливих подій у суспільно-політичному житті України, ім’я нашої держави все частіше з’являється у стрічках іноземних ЗМІ та обговорюється міжнародним серидовищем. 

Опубліковано в Власна думка
Середа, 04 квітня 2018 07:50

Мій друг Олесь Гончар

3 квітня 2018 року Україна святкувала 100-річчя з Дня народження Олеся Гончара. Український журналіст Віталій Портніков ділиться спогадами, як він познайомився й спілкувався з Гончаром у 1986-му році, а також уривками інтерв'ю, опублікованого 30 років тому.

Опубліковано в Видатні українці

Олену Коцеву, голову Софійської болгаро-української фундації "Мати Україна"  було викликано в поліцейський відділок для надання свідчень та звинувачено у тому, що вона "загрожує безпеці Болгарії" через коментар до статті про перекручення в інтерв'ю патріарха РПЦ Кирила для болгарського телебачення.

Опубліковано в Українці в світі

З поетесою Галиною Онацькою, яка є активним членом ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ), ми познайомились під час проведення Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов’янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи», що відбувся 1 березня у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник).

Після її виступу на цьому Круглому столі, на якому поетеса презентувала четверту в своєму доробку поетичну книжку «Спиніть війну!», ми зустрілися з Галиною для розмови, яку й пропонуємо вашій увазі.

Опубліковано в Власна думка

Її називають "Добрим ангелом українських олімпійців". Усі учасники перших для нашої держави літніх Ігор 1996 року в Атланті згадують про Ларису Барабаш-Темпл, доньку українських емігрантів із Галичини, з надзвичайною теплотою. Це не дивно, адже пані Лариса ставилася до земляків-атлетів із виключною турботою, створила їм майже ідеальні, як на той час, умови для тренувань і проживання.

Опубліковано в Власна думка

Це четверте моє інтерв’ю з головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою – самодостатньою постаттю. І в цьому ви, шановні читачі, зможете переконатися, перечитавши це інтерв’ю, яке й пропонуємо вашій увазі.

Олег Михайлович, пропрацювавши три з гаком роки на цій відповідальній посаді твердо переконаний: Україна ефективно розвиватиметься, якщо влада дбатиме про науку, а кожен громадянин на своєму місці прагнутиме зробити все, що від нього залежить.

Отже, розмовляємо.

Опубліковано в Власна думка

Український вільний університет у Мюнхені вже за кілька років святкуватиме столітній ювілей. Історія й сьогодення цієї освітньої установи.

Опубліковано в Освіта

6 грудня цього року в Палаці Потоцьких у Львові відбулася презентація монографії Христини Береговської «Святослав Гординський: творчість за пів століття».

«Це – подія в літературно-мистецькому, культурно-мистецькому житті Львова, України і українського світу, – відкрила вступним словом цю презентацію її ініціатор – директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою (МІОК) НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська. – Будемо говорити про трьох героїв. Перший – Святослав Гординський. Другим героєм є сама монографія «Святослав Гординський: творчість за пів століття» (видавництво «Апріорі»)… А третім героєм є сама Христина Береговська, автор цієї монографії, яка 10 років тому прийшла в МІОК і повідомила: «Мене цікавлять художники української діаспори».

То ж настільки ця тема зацікавила кандидата мистецтвознавства Христину Береговську, додамо вже від себе, що, обравши близьку за духом їй – постать видатного українського художника, поета і критика Святослава Гординського, створила спочатку дисертаційну роботу, а потім – монографію, а властиво – книгу для широкого читача – «Святослав Гординський: творчість за пів століття».

Докторанта Львівської національної академії мистецтв, яка до цього два роки працювала директором департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Христину Береговську щиро вітали з виходом цієї книжки Митрополит Ігор, Митрополит Димитрій, отець Дацько, доктор мистецтвознавства професор Ростислав Шмагало, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України Любомир Медвідь, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, завідувач кафедри експериментальних мистецтв ЛНАМ Роман Василик та представники влади Андрій Білоус (заступник голови Львівської обласної ради) і Ліна Остапчук (від Львівської міськради).

«З виходом цієї книжки, – сконстатував Любомир Медвідь, – розпочинається важливий процес осмислення і вивчення наших великих імен, зокрема діаспорних, яких треба і повернути додому, осмислити і розповісти про них, щоб вони увійшли в наш інтелектуальний простір.»

Після детального ознайомлення з монографією ми зустрілися з п. Христиною – з тим, щоб наші читачі ближче пізнали і творчість самої Х. Береговської, і, відповідно, високомистецьку діяльність видатного українця Святослава Гординського. Отже, розмовляємо.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

Нещодавно, в останній день осені, у Львові сталася довгоочікувана приємна подія: в актовій залі НУ „Львівська політехніка” відбулася зустріч із ведучою, головним редактором і керівником української служби „Голосу Америки” Мирославою Гонгадзе, яку (зустріч) і викладачам та студентам, і іншим зацікавленим львів’янам довелося чекати аж чотири роки. Саме стільки часу, за свідченням ініціатора цієї зустрічі — директора Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою (МІОК) Ірини Ключковської, минуло відтоді, коли почалася розмова про можливі відвідини Мирославою Гонгадзе Львівської політехніки.

Опубліковано в Власна думка

22 листопада у Львівському відділенні Національної спілки письменників України (керівник — Ігор Гургула) відбувся творчий вечір Богдана Дячишина, науковця і письменника ― автора шістьох книг есеїстики, спогадів, роздумів: „Думки пам’яті”, „Слово про вічне”, „Думне слово”, „Пережите-перечитане”, „Крихти живого часу Андрія Содомори”, „Слово Андрія Содомори”.

Про одну з них ― „Крихти живого часу Андрія Содомори” відгукнувся Михайло Слабошпицький: „Андрій Содомора ― наш видатний сучасник і наша національна гордість. Слава Богу, що знайшовся Богдан Дячишин, який нарешті від усіх нас віддав належну шану Андрієві Содоморі. Це ― не традиційна апологетична книжка, а книжка-рецензія, книжка-діалог. Одне слово, це розумна книжка, як і належиться в ідеалі бути книжці саме про Содомору”.

Богдан Дячишин ― кандидат технічних наук, доцент, член Української асоціації письменників. Працював у НУ „Львівська політехніка”, у Лісотехнічному університеті. У 35 років опублікував понад 50 науково-методичних праць.

А 2014 року почав писати, як він сам признається, „для загалу”. Бо надійшов для нього час роздумів, світоглядних пошуків. Про це та інше ― в інтерв’ю з Богданом Дячишиним, яке й пропонуємо вашій увазі.

Опубліковано в Видатні українці
Сторінка 3 із 4