Зранку 11 листопада 1918 року пролунали останні залпи Першої світової війни – це був салют на честь переможців. Найкривавіша й найжорстокіша на той час в історії війна нарешті завершилася.

У тому, чим закінчилась для України Перша світова та чому ми так рідко про неї згадуємо – журналісти 24 каналу розбирались спільно із істориком Владленом Мараєвим.


Сцена з траншейної війни. Німецькі солдати в бою

Чому Першу світову називають забутою війною

Цю війну часто називають "забутою". Попри те, що за масштабами вона поступається лише Другій світовій. Вона була завершена після 4 років, 3 місяців і 2 тижнів невпинного, безглуздого жертвопринесення.

В Україні пам’ять про цю війну систематично викорінювали з масової свідомості всі 70 з гаком років більшовицької влади.


Танки у Лондоні на параді з нагоди завершення війни

Ленін та його послідовники вважали Першу світову "імперіалістичною" і "загарбницькою" (тут вони, з певними застереженнями, мали рацію). Ленін та його послідовники вважали Першу світову тільки прелюдією до революції та громадянської війни, в якій перемогли "правильні" герої – червоноармійці (щодо цього більшовики були, м’яко кажучи, не зовсім праві). Таким чином, героїв Першої світової війни замовчували, бо зарахували до категорії "неправильних". А самому конфліктові відвели другорядну роль у всесвітній історії.

Головне про наслідки Жовтневої революції

Україна у Першій світовій війні

Перша світова була глобальним протистоянням двох військово-політичних блоків – Антанти і Троїстого (згодом Четверного) союзу. А українці воювали за чужі інтереси по обидва боки фронту. Тому що українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, які представляли, відповідно, Антанту і Четверний союз.


Перша світова війна на території України

Порахувати чисельність українців – учасників Першої світової війни - фактично нереально. Цифра була колосальною. Через російську армію пройшли від 3,5 до 4 мільйонів українців, через австро-угорську – від 250 до 700 тисяч. Сотні тисяч із них загинули, понад 1 мільйон дістали поранення, каліцтва й контузії.


Жахи війни. Поле після бою

Участь українців у Першій світовій війні

Більшість мобілізованих українців брали участь у бойових діях на російсько-австрійсько-німецькому фронті, що пролягав теренами Волині, Галичини, Закарпаття, Поділля, Буковини, Бессарабії. Тут відбулися такі грандіозні воєнні операції, як Галицька битва (1914), Зимова битва в Карпатах (1915), стратегічний розвиток Горлицького прориву (1915), Брусиловський або ж Луцький прорив (1916), "наступ Керенського" (1917), операція "Фаустшлаг" (1918).

Без участі українців не обходився практично жоден театр воєнних дій по цілому світу. "Австрійські" українці масово воювали на Балканах, у північній Італії, на флоті в Середземномор’ї. "Російські" українці – на всьому просторі від Балтійського до Чорного морів, на Закавказзі та в Ірані, у складі експедиційного корпусу в Македонії та у північній Франції. Представники української діаспори билися у лавах армій Канади, Австралії, США.


Російські військові на позиціях у Шампані (Франція), 1916 рік. Серед них також були українці

Легіон Українських січових стрільців

Від 1914 до 1917 року єдиною національною українською військовою частиною був легіон Українських січових стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії. За весь час бойових дій через його лави пройшли понад 9 тисяч осіб. Втрати вбитими, пораненими й полоненими перевищили 3 тисячі.


Українські Січові Стрільці в австро-угорському війську (листівка)

Січові Стрільці, або ж "усуси", брали участь в запеклих боях проти російських військ. Особливо відзначилися в обороні гір Маківка (1915) і Лисоня (1916). У складі легіону була й жіноча чота (жінки-стрільці й санітарки – щонайменше 36 осіб). В подальшому "усуси" стали активними учасниками Української революції, однією з найкращих формацій українського війська. Відіграли важливу роль у перемозі антигетьманського повстання Директорії УНР, у створенні Галицької армії.

Українці у російській армії

В російській армії українізовані частини та з’єднання почали виникати тільки з початком революції в 1917 році. Першими постали українські полки імені Богдана Хмельницького та Павла Полуботка. Влітку 1917-го на Поділлі було сформовано 1-й український корпус під командуванням генерала Павла Скоропадського. Українізовані частини і з’єднання невдовзі стали основою для створення Армії Української Народної Республіки.

Перша світова війна закінчилася перемогою Антанти – Франції, Великої Британії, США, Італії, Японії та їхніх союзників. Вона призвела до краху чотирьох імперій – Російської, Австро-Угорської, Німецької та Османської. Відбувся черговий переділ світу, сформувалася Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин, виникла Ліга Націй (попередниця ООН). На мапі Європи з’явилися нові або відродилися старі держави: Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехо-Словаччина, Австрія, Угорщина, Держава Словенців, Хорватів і Сербів (Югославія). На переважній частині колишньої Російської імперії запанував комуністичний більшовицький режим.


Російська пропагандистська листівка. Один австрійський полонений в оточенні російських вояків 

Перша світова і розпад імперій дали безпосередній поштовх до початку Української національної революції 1917–1921 років. Під час неї постали Українська Народна РеспублікаУкраїнська ДержаваЗахідно-Українська Народна Республіка. Хоча їм не вдалося втриматися надовго, українці здобули безцінний досвід державотворення.

Повстанська боротьба тривала в Україні і по завершенні революції, а представники політичної та військової еміграції до кінця життя залишалися носіями ідеї української незалежності. На чужині продовжував діяти Державний Центр УНР, який в серпні 1992 року передав свої повноваження урядові незалежної України.

Останні ветерани Першої світової відійшли у засвіти відносно недавно – на початку 2010-х років. Це були канадець Джон Бебкок (1900–2010), американець Френк Баклз (1901–2011), австралієць Клод Шулз (1901–2011) і британка Флоренс Грін (1901–2012). Останнім учасником зі складу російської армії вважається уродженець Полтавщини Мусій Кричевський. Він помер у Донецьку 26 грудня 2008-го на 112-му році життя.


Повренення ветеранів Першої світової війни додому

Згадаймо принаймні кількох із мільйонів українців, які уславилися під час Першої світової війни. Всі вони гідні нашої пам’яті й поваги.

Історія воїна: Яків Гандзюк

Виходець із селян з Вінниччини Яків Гандзюк (1873–1918) – герой ще японсько-російської війни 1904–1905 років. Там він подвигами на полі бою вислужив спадкове дворянство – під час Першої світової командував різними піхотними частинами і з’єднаннями царської армії.


Яків Гандзюк

В боях 9 разів діставав поранення і контузії, зокрема й тяжкі: шрапнеллю у праву частину тулуба, кулею в кисть лівої руки навиліт, контузію важким артилерійським снарядом із глибокою втратою свідомості. За бойові заслуги був підвищений до генерал-майора і нагороджений Георгіївською зброєю.

Президент Франції Раймон Пуанкаре вшанував його однією з найвищих військових нагород своєї держави – Військовою медаллю (Médaille militaire). З початком революції Яків Гандзюк вступив до Армії УНР і в лютому 1918 року був розстріляний більшовиками в Києві. Ще живого генерала по-звірячому добивали багнетами.

Історія воїна: Павло Скоропадський

Нащадок давнього гетьмансько-старшинського роду Павло Скоропадський (1873–1945) відзначився вже на самому початку війни.


Павло Скоропадський під час кавалерійських змагань

19 серпня 1914 року в бою під Краупішкеном (нині Ульяново Калінінградської області РФ) він на чолі лейб-гвардії Кінного полку попри жорстокий артилерійський, кулеметний і гвинтівковий вогонь німців захопив їхні позиції та завдав противникові значних втрат. За це Скоропадського удостоїли ордена Святого Георгія 4-го ступеня.

Під час революції в 1918 році він став Гетьманом Української Держави.

Історія воїна: Олександр Козаков

Дворянин із Херсонської губернії Олександр Козаков (1889–1919) став найкращим повітряним асом Російської імперії, особисто збивши 17 німецьких і австрійських літаків. Кавалер російських, британських, французьких орденів.


Олександр Козаков біля свого винищувача

31 березня 1915 року в небі над Польщею здійснив другий (після Петра Нестерова) в історії повітряний таран. Козакову вдалося не лише знищити німецький аероплан, але й здійснити вдалу посадку – вперше у світовій практиці, адже Нестеров під час виконання тарану загинув.

Історія воїна: Софія Галечко

Уродженка Лемківщини Софія Галечко (1891–1918) з початком війни добровільно вступила до легіону Українських Січових Стрільців.


Софія Галечко

Служила санітаркою, розвідницею, стрільцем, отримала звання фенріха (хорунжої). Відзначилася у боях проти росіян у Карпатах (зима 1914-15) та у бою за гору Маківку, була нагороджена срібною медаллю "За хоробрість".

Трагічно загинула потрапивши у вир під час купання в річці Бистриця Надвірнянська.

Історія воїна: Петро Франко

Молодший син славетного українського письменника Івана Франка, Петро Франко (1890–1941) служив поручником УСС.


Петро Франко

Особливо відзначився в боях проти росіян під Семиківцями на Теребовлянщині восени 1915 року. Нагороджений офіцерською "Медаллю Воєнних Заслуг".

Під час Української революції був організатором авіації Галицької армії.

У міжвоєнний час став викладачем, науковцем-хіміком, писав художні твори. За основною версією, розстріляний радянськими спецслужбістами.

Історія воїна: Ярослав Окуневський

Виходець із родини буковинських священиків Ярослав Окуневський (1860–1929) став адміралом, очолював медичну службу австро-угорського військово-морського флоту.


Ярослав Окуневський

Розробив медичний статут флоту, який, з невеликими змінами, чинний і досі у багатьох європейських країнах.

Був кавалером орденів Австро-Угорщини, Німеччини, Іспанії, Китаю.

Жертвував значні кошти на легіон УСС, керував Українською санітарною місією у Відні. 1919 року організував поставки життєво необхідних медикаментів для Армії УНР.

Історія воїна: Пилип Коновал

Селянин із Поділля Пилип Коновал (1888–1959) напередодні війни емігрував до Канади. Вступив добровольцем до Канадського експедиційного корпусу.


Пилип Коновал

Протягом року брав участь у "траншейній війні" на півночі Франції, отримав звання капрала. Здійснив подвиг наприкінці серпня 1917 року в бою за висоту 70 поблизу міста Ланс: особисто "зачистив" два кулеметних гнізда, вбив щонайменше 16 німців (за іншими даними – 56), захопив один кулемет, а другий знищив гранатами. Цим самим надав можливість своєму батальйону продовжити наступ.

Удостоєний Хреста Вікторії – найвищої військової нагороди Великої Британії, яку йому в Лондоні особисто вручив король Георг V (дідусь Єлизавети ІІ). Єдиний в історії кавалер Хреста Вікторії родом зі східної Європи. Меморіальні дошки на честь хороброго українця встановлені в кількох містах Канади і Франції, а в Лансі 2017 року відкрили Алею Коновала.

Автор: Євгенія Мазур

Опубліковано в Власна думка

5 жовтня 2018 року у найбільшому військовому музеї Франції, Музеї армії, який знаходиться в L’hôtel des Invalides у Парижі, відкрилась виставка, присвячена подіям 1 Світової війни. На виставці під красномовною назвою "На Сході війна без кінця: 1918-1923", широко представлені трагічні події, пов'язані з утворенням Української держави та боротьбою України за незалежність на початку XX ст.

Опубліковано в Українці в світі

Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ оприлюднили зібрані КҐБ 36 свідчень киян про трагедію Бабиного Яру 29-30 вересня 1941 р. .

Опубліковано в Історія

Розповіді тих, хто брав участь у Другій світовій війні на різних фронтах.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

З початком німецько-радянської війни органами НКВД СРСР було здійснено масове знищення ув’язнених і арештованих. Цей злочин став продовженням карально-репресивної політики радянської тоталітарної системи. Влада, стрімко втікаючи від наступу німецьких військ, не спромоглася організувати швидку евакуацію в’язнів. Боячись залишити свідків терору НКВДисти вдалися до їх фізичного знищення.

Масові розстріли в Луцькій тюрмі відбулися 23-24 червня 1941 року. Дослідники називають різну кількість убитих – від двох до чотирьох тисяч. Згодом на території тюрми впали жертви і німецького окупаційного режиму.

За радянських часів трагедія Луцької тюрми червня 1941 р. замовчувалася. Після 1991 р. стало можливе проведення досліджень цієї події, зокрема й археологічних розкопок. Волинська громадськість вимагає на території тюрми створити музей.

Опубліковано в Цей день в історії

Чи знаєте Ви, що у Клементина Черчилль, дружини Вінстона Черчилля, мала українську вишиванку?  Дивовижну історію цієї вишиванки читайте нижче.

Опубліковано в Цікаво

Група норвезьких ветеранів-танкістів взяла шефство над могилою українського військовополоненого на цвинтарі Екеберг в місті Сандеф'юрь.

Опубліковано в Світ

Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом з 20-мільйонною українською діаспорою приєднується до міжнародної спільноти у вшануванні пам’яті мільйонних жертв Другої світової війни, а також мужніх чоловіків та жінок, які допомогли перемогти нацистську Німеччину та фашистську ідеологію 73 роки тому, 8 травня 1945 р.

Опубліковано в Українці в світі
Середа, 09 травня 2018 04:06

Коли скінчилася війна...

Війна - це жахіття, а перемога має присмак крові та сліз. Страшні спогади тих, хто пережив війну, ще болючіші, тому що війна триває. Розповідь української письменниці та поетеси Наталі Дзюбенко-Мейс про спогади війни у її родині:

Опубліковано в Власна думка

Російські ЗМІ часто намагаються зобразити українців активними прихильниками та колабораціоністами фашизму та нацизму, безсоромно привласнюючи право поминати жертв та вшановувати героїв лише сучасній путінській Росії. Однак факти говорять зовсім про інше. Коротка підбірка доведених фактів про участь українців у ІІ Світовій війні, які має знати кожен українець.

Опубліковано в Історія
Сторінка 1 із 2