10 грудня ми відзначили 70 років прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Цей універсальний документ спонукав людство до розробки та укладення відповідних конвенцій, декларацій, протоколів, що тривало практично не одне десятиліття. Двадцять сім років знадобилося тридцяти п’яти державам Європи і Північної Америки, у тому числі й СРСР, для підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, відомого як Гельсінські угоди, що закріпили нові відносини у цих державах і мали забезпечити виконання у кожній з них високих принципів демократії та прав людини.

Опубліковано в Цікаво

17 вересня 2018 року філармонія австрійського міста Грац відкрила 204-й сезон концертом Молодіжного симфонічного оркестру України #YSOU. Цього разу це був «Концерт за права людини», на якому нагадали про долю українських політичних в'язнів, утримуваних Росією.

Опубліковано в Музика

Якщо рейс затримують, то кожен турист має певні права. Зокрема авіакомпанія зобов'язана надати обід і житло.

Опубліковано в Власна думка

Ув’язнений в Росії українець Станіслав Клих перебуває в Обласній психіатричній тюремній лікарні в Магнітогорську.

Опубліковано в Україна у вогні

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вимагає від Росії терміново надати їй доступ до українських громадян, яких утримують у Росії й анексованому нею Криму.

Опубліковано в Україна у вогні

Про вихід оголосила постпред США в ООН Ніккі Гейлі поряд з держсекретарем Майком Помпео

Опубліковано в Світ

Представники української громадської спілки “Міжнародно-інтеграційний центр” зустрілися з керівництвом організації  “Працедавці Помор'я” та керівниками Департаменту праці Гданська.

Опубліковано в Колонка подій

Сенат Канади підтримав законопроект S-226 "Про справедливість для жертв корумпованих іноземних влад", відомий як "закон Магнітського".

Опубліковано в Світ

Європейський суд з прав людини, розташований у Страсбурзі, виніс перше рішення за скаргою проти України, пов’язаною із втратою контролю уряду над частиною території Луганської області.

Про це йдеться у рішенні, опублікованому на сайті ЄСПЛ у вівторок 25 липня.

Скарга була подана ув’язненим Олександром Хлебіком, який відбуває покарання за звинуваченням у кількох злочинах, в тому числі бандитизмі та збройних пограбуваннях. Він був засуджений в квітні 2013 року одним із судів Луганської області, та отримав вирок – 8 років та 9 місяців ув’язнення, яке відбуває у в’язниці міста Старобільськ Луганської області.

Невдовзі після засудження Хлебік подав апеляцію до апеляційного суду, розташованого в Луганську. Та оскільки у 2014 році місто було окуповане підтримуваними Росією сепаратистами, за його апеляцією досі не було винесено рішення. Фактично, розгляд апеляції став неможливим, адже матеріали справи залишилися в Луганську.

Ув’язнений Хлебік позивався в Страсбурзі до України – він стверджував, що держава порушила його право на здійснення чесного правосуддя у прийнятний часовий період.

Судді Європейського суду з прав людини одноголосно визнали, що Україна не відповідальна за наслідки втрати контролю над територією Луганської області. Взявши до уваги докази Києва щодо того, що Україна доклала всіх зусиль для отримання матеріалів справи, надала позивачеві можливість зустрітися з омбудсменом, а також аргументи про те, що проведення нового розслідування щодо звинувачень проти Хлебіка без доступу до матеріалів справи не є можливим, ЄСПЛ вирішив, що Україна не порушила конвенцію.

Це рішення стало першим, де ЄСПЛ вивчав скаргу, пов’язану із втратою Україною контролю над територією ОРДЛО. 

Опубліковано в Світ

Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу потерпілих від трагедії в Беслані проти Росії, зобов'язавши її виплатити загалом понад 3 млн євро.

Відповідне рішення опубліковане на сайті суду.

ЄСПЛ визнав, що Росія порушила статтю 2 Європейської конвенції з прав людини, яка стосується права людини на життя.

Трагедія в Беслані (Північна Осетія) сталася у вересні 2004 року, коли терористи захопили школу та дітей як заручників. Під час звільнення школи російськими силовиками понад 330 людей загинули, включаючи понад 180 дітей. Понад 750 було поранено.

Звернення до Європейського суду з прав людини подали 409 громадян Росії, чиї рідні загинули або постраждали під час трагедії, або самі вони побували в заручниках у бесланській школі.

Суд, зокрема, визнав, що російські державні органи не вжили достатніх превентивних заходів для упередження захоплення школи – при тому, що влада мала достатньо інформації про планований в регіоні терористичний акт проти освітнього закладу.

Крім цього, суд визнав незадовільним проведене після теракту розслідування, яке не дозволило визначити, чи було застосування російськими силовиками сили обґрунтованим у ситуації, яка склалася.

Суд також визнав серйозні недоліки в плануванні операції зі звільнення заручників та встановив порушення Європейської конвенції з прав людини в частині застосування силами безпеки летальних засобів при проведенні операції.

Страсбурзький суд постановив, що в якості компенсації заявникам має бути відшкодовано 2 млн 995 тисяч євро. Крім того, їм має бути відшкодовано 88 тисяч євро витрат, пов’язаних із судовим процесом.

Опубліковано в Світ

Стрічка новин

FB