У в'єтнамському місті Нянчанг, яке знаходиться на узбережжі та має велику російсько і українськомовну діаспору, українець з непоганою англійською може знайти роботу за кілька годин. В основному, у сфері послуг.

Опубліковано в Колонка подій
Понеділок, 30 липня 2018 07:08

Халепи українців за кордоном

У сезон відпусток багато українців вирушають за відпочинком, пригодами та новими враженнями за кордон. І вже там з ними може трапитися що завгодно — від втрати документів до хвороб, аварій чи скасування рейсів.

Опубліковано в Українці в світі

Кабінет міністрів Японії прийняв економічний план, який сприятиме більшому припливу іноземної робочої сили.

Опубліковано в Колонка подій

Понаднормова робота для трудових мігрантів швидше норма. Такий підхід до побудови робочого графіку веде до дуже високих ризиків для здоров'я.

Про це повідомила в ефірі 24 Каналу науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.

За словами вченого, українці значно переробляють за кордоном в гонитві за заробітком. При цьому не важливо, чи працює людина на шкідливому виробництві чи ні, ризики для здоров'я суттєво зростають при постійній перевтомі.

Порядку 43% заробітчан їдуть на будівництво та ремонтні роботи, 23% - на роботу в сільському господарстві, 10% працюють у домогосподарствах, 8% доглядають за літніми, інвалідами або дітьми, йдеться в дослідженні соціологів.

"Понаднормова робота для трудових мігрантів – це, скоріше, норма. Так, там можуть платити навіть дорожче цю понаднормову плату, може бути вище плата, але коли людина інтенсивно працює там місяць, три місяці, буквально маючи один вихідний день, без нормального належного відпочинку, не відновлюючи своє здоров'я, навіть якщо це не якісь щось дуже шкідливі умови праці, може це якась просто рутинна робота, ризики для здоров'я дуже ростуть, тому що людина перевтомлюватися", – розповіла Ткаченко.

При цьому умови експлуатації заробітчан, яких буквально "вичавлюють" насухо, жахають. Так, за керівника відділу кадрів фірми, що надає послуги пошуку вакансій і працевлаштування за кордоном, близько 60% українців, які виїхали в Польщу з січня 2017 року, не змогли витримати рабської праці і повернулися додому. 

Хоча на заробітки в основному їде молодь у віці тридцяти років, навіть їхнє здоров'я не витримує, тим більше, що наймачі часто не бажають офіційно оформити гастарбайтерів.

"Мій друг поїхав туди, він розумів, що зарплата не така вже й велика, але більше, ніж у Полтаві. І обіцяли "карту побуту" - три місяці попрацюєш, тебе легалізують і зовсім інший рівень оплати... Він туди поїхав, героїчно переніс роботу на ковбасному заводі. У них була норма десять годин роботи на день, на п'ятницю брали п'ятнадцять годин на день. Якщо в Україні працювати дванадцять-п'ятнадцять годин на день, то можна отримувати зарплату навіть більше, ніж в Польщі", - розповіла одна із заробітчанок.

Українка, яка відпрацювала в Польщі "на яблуках", ділиться власними враженнями: "Перші поверхи внутрішнього дворика - складські приміщення та гаражі для техніки. А на другому поверсі гаражів - приміщення для прислуги, тобто для нас. Облізлі стіни, немає ні вішалок, ні стільців, ні батарей. На десять чоловік в невеликій кімнаті - маленький шматок батареї. Це важливо, тому що швидко настали холоди. Замість матраців - картонка, під нею облізла сітка.

Двоповерхові нари, а не ліжка, до яких я звикла в хостелах. Мені жбурнули навіть не ковдру, а якесь тонке ганчір'я. Я на це сказала: "Взагалі-то осінь і офігенно холодно. Я змерзну. Мені потрібно щось більш зручне, дайте ковдру". У відповідь скривилися, але дали старий матрац, брудну подушку, брудне, але щільнішу ковдру і сумнівної чистоти постільну білизну".

При цьому на величезну кількість приїжджих - лише три кабінки туалету і одна кухня з чотирма конфорками - чим раніше встав, тим більше шансів скористатися базовими зручностями. На роботу українок возили в гігантських дощатих ящиках, а працювати змушували понад встановлену норму.

"Спочатку мені сказали, що денна норма - п'ять великих ящиків яблук. Це реально. Одна людина теоретично це може зробити. Але скоро мені в процесі пояснили негласні правила: тебе змушують в наказовому порядку набирати не п'ять ящиків, як домовлялися, а вісім-десять, безкоштовно. Для цього тебе змушують дуже швидко працювати: матом, криками, палицями. Так поводяться наглядачі. Тут це тільки українці. Особисто мене не били, але відвертий мат був. Якщо "послати" наглядача, тебе звільнять. А я не можу дозволити собі звільнитися, тому що повинна відбити хоча б гроші на оплату візи і зворотний проїзд. Доводиться мовчати і робити, що говорять ", - ділиться пережитим жінка.

За її словами, вся зарплата пішла на оплату візи і на проїзд: "Я вийшла в нуль. Два тижні життя пішло неясно на що".

Те, що українців "селять в прямому сенсі в сараях", відзначає і Махинько. "Але є і позитивні приклади, коли селять в гуртожиток в кімнати по дві людини з хорошими умовами", - обмовляється профспілковий працівник.

Ще одна небезпека, за словами Ткаченка полягає в різкій зміні способу життя після повернення заробітчан на батьківщину.

"Коли вони приїжджають додому, якщо вони не працюють, це знову таки великі ризики, оскільки дуже часто тут виникають проблеми з тим же алкоголізмом", – розповіла експерт.


За матеріалами: 24tv.ua

Опубліковано в Українці в світі

Нещасний випадок на виробництві у данському сільському господарстві забрав життя українця Миколи Макаренка. Втім  вдова так досі й не отримала від данської влади компенсації за втрату чоловіка і годувальника сім'ї. 

Опубліковано в Власна думка

Головний інспектор праці Вєслав Лищек відкрив спеціальну інфолінію для громадян України, які працюють у Польщі.

Опубліковано в Світ

В Україні з 1 січня 2019 запровадять обмеження на безподаткову пересилку товарів з-за кордону.

Опубліковано в Україна

Українці стали найбільшою трудовою діаспорою у Чехії.

Про це під час економічного форуму у Криниці-Здруй (Польща) розповів заступник міністра праці та соціальної політики Чехії Томаш Петрічек, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

"Наразі ми маємо 300 тисяч заявок від українців на роботу у Чехії та біля 200 тисяч вакансій для працевлаштування українців. Це означає, що кількість українських працівників у Чехії буде зростати. І це при тому, що вони вже є найбільшою трудовою громадою у нашій країні", - сказав Петрічек.

За словами чеського чиновника, державна політика налаштована на сприяння працевлаштуванню українців.

"Ми маємо проблеми на ринку праці, які не можемо вирішити без працівників із третіх країн. Тому ми робимо спрощену систему для працевлаштування робітників, які мають високу професійну кваліфікацію, якої бракує на нашому ринку. Також ми міркуємо над заходами, які спростять працевлаштування для робітників із середньою кваліфікацією", - зазначив він.

Опубліковано в Власна думка

Суд у Польщі постановив, що поморський воєвода має виплатити громадянину України 5 тис. злотих у зв’язку з надто довгим розглядом його справи. Про це минулого тижня повідомило видання «Rzeczpospolita».

В липні 2015 року українець, який фігурує у справі, як Олексій Г. (дані змінені), звернувся до влади з клопотанням про надання дозволу на тимчасове проживання і роботу. За словами громадянина України, процес розгляду подання затягувався навмисно і чиновники зловживали бюрократією. Клопотання українця переносили вісім разів на два-три місяця.

Від травня до грудня 2016 року місцева влада не прийняла жодного рішення з приводу запиту українця. Дозвіл на проживання і роботу він отримав у грудні 2016 року, воно дійсне до 30 вересня цього року. Від моменту подання і до отримання дозволу минуло півтора роки, пише видання.

В травні цього року громадянин України позвався до Адіністративного суду на воєводу. Через довготривалий процес українець протягом довгого часу не міг працювати. Воєвода повідомив, що надіслані документи були неправильно заповнені, або ж у влади виникали додаткові питання з цього приводу.

Адмінсуд вказав у рішенні на навмисний довготривалий розгляд справи та очевидне затягування і її відкладення. На думку суддів в такій ситуації варто посилатися на адміністративний кодекс. В ньому вказано, що розгляд подібних подань має відбуватися не більше двох місяців. Хоча закон про іноземців не передбачає терміну розгляду документів.

Також суд визнав, що закон про іноземців не є досконалим і потребує доопрацювання. Проте всі потрібні документи орган влади мав, отже затягування та перенесення розгляду подання не має правового підґрунтя.

Суд взяв до уваги клопотання громадянина України про призначення відшкодування від поморського воєводи у вигляді 5 тис. злотих. Проте директор Відділу Громадянських Справ та Іноземців Поморського Обласного Управління в Ґданьську повідомив видання, що влада буде подавати касаційну скаргу до Адміністративного Суду.

Опубліковано в Колонка подій

Міністерство соціальної політики, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство фінансів, Державна служба статистики й Національна академія наук затвердили методику комплексної оцінки бідності.

Про це сказано в спільному наказі відомств, передають Українські Новини.

Зазначено, що методика розроблена на виконання стратегії подолання бідності.

Методика передбачає визначення 3 груп критеріїв оцінки бідності.

1-а група (основні монетарні критерії бідності): сукупні еквівалентні видатки особи нижче 75% медіанного рівня середньодушових еквівалентних сукупних видатків; сукупні еквівалентні видатки особи нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на душу населення; загальні еквівалентні доходи особи нижче фактичного прожиткового мінімуму в середньому на душу населення; загальні еквівалентні доходи особи нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму розраховуючи на місяць у середньому на одну людину.

Для основних монетарних критеріїв бідності розраховуються наступні показники: сукупний дефіцит доходу бідного населення; середній дефіцит доходу бідного населення; глибина бідності.

2-а група (інші монетарні критерії бідності): еквівалентні видатки особи нижче межі бідності, визначеної Організацією Об'єднаних Націй (ООН) для країн Центральної й Східної Європи як гривневий еквівалент 5,05 долара відповідно до паритету купівельної спроможності; середньодушові еквівалентні доходи особи нижче 60% медіанного рівня середньодушових еквівалентних доходів за шкалою еквівалентності Європейського Союзу.

3-а група (немонетарний критерій бідності): наявність у домогосподарствах через недостачу коштів 4 з 9 ознак депривації (скорочення або повне позбавлення можливості задовольняти основні потреби).

За методологією ЄС до ознак депривації відносяться: наявність у домогосподарства заборгованості з виплати іпотечного кредиту або орендних платежів, рахунків за комунальні платежі, платежі за придбання товарів і послуг на виплату або інші платежі за кредитами; неспроможність домогосподарства оплатити тижневу щорічну відпустку не вдома; неспроможність платити за підтримку належної температури в житлі.

А також неспроможність платити за споживання страв з м'ясом, курятиною, рибою (або їхнім вегетаріанським еквівалентом) через день; неспроможність платити несподівані фінансові видатки за рахунок власних ресурсів (у розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму розраховуючи на місяць у середньому на одну людину); неспроможність дозволити собі мати телефон (у тому числі мобільний); неспроможність дозволити собі мати кольоровий телевізор; неспроможність дозволити собі мати пральну машину; неспроможність дозволити собі мати автомобіль.

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 1 із 2