11 березня 2017 року в Українській школі в Малазі відзначали 203-ю річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, повідомляє потрал української діаспори "Стожари" з посиланням на інформацію Консульства України в Малазі.

Опубліковано в Колонка подій

Чому розкололася українська громада? Коли буде встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку? Проблеми?!

Опубліковано в Відео

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Вшановували Великого Кобзаря і в Росії.

В Новосибірську і Омську, в Казані і Сочі, в Саратові і Твері.., і, звичайно, людно було у Москві, на набережній Тараса Шевченка, де стоїть Велетень. Адже вірші Тараса Григоровича актуальні і сьогодні у такий непростий час.

Поетична спадщина Кобзаря різноманітна: над нею можна філософськи роздумувати, а можна насолоджуватись красою природи, самобутністю українського села.

Вона зрозуміла і дорослим, і малечі.

Тому сьогодні біля пам’ятника Тарасу Григоровичу зібрались і дорослі, і малеча.

Навіть сонечко посміхалось і, ніби, читало вірші разом з нами.

Відео Васильев Саша, фото Николенко Д., Шахбанова Е. , Мунтян Т.,Павук В., Близнова Л.

Опубліковано в Колонка подій

У річницю святкування дня народження Тараса Шевченка у Каневі на Тарасовій горі виникла сутичка між активістами «Цивільного корпусу» (колишній «Цивільний корпус полку «Азов»), «Свободи» та представниками партії «Український вибір».

Як повідомляють місцеві ЗМІ, удень півсотні активістів «Українського вибору» з Києва прибули до могили поета для покладання квітів. При цьому, відмовившись від використання сходів, делегати автобусом об’їхали гору з іншого боку та висадились з тильної сторони музею.

У цей час активісти «Цивільного корпусу» та «Свободи», які побачили автобус, кинулись йому навперейми та заблокували заїзд опонентів живим ланцюгом. Праворадикали вигукували «Геть!», «Ганьба!», «Геть московських окупантів!».

Спроби делегатів з партії Медведчука із Києва пройти до музейного комплексу та пам’ятника Шевченку наштовхнулись на жорсткий спротив. Частина партійців спробувала продертись, але націоналісти, застосувавши фізичну силу, не пропустили їх, вимагаючи негайно зупинитись та забратися геть.

Після півгодинної штовханини та суперечок делегати проросійської партії завантажились в автобус та виїхали з території Тарасової гори.

Опубліковано в Колонка подій
Вівторок, 07 березня 2017 18:45

Яким насправді був Тарас Шевченко?

За вікопомних часів російської та радянської імперій українців свідомо привчали до того, що ми не є нацією, спроможною відтворити свою древню державність Київської Руси, а відтак — козацьку-лицарську; що ми, українці — просто «малороси» та «хохли». Свідомо нав'язували думку про те, що Україна є «окраиной» Росії. У такий колонізаторський спосіб в енциклопедіях та довідниках, навчальних підручниках і посібниках «закономірно» всі славетні творці чи державні діячі українського походження вважалися «русскими», «отечественными», а то й «советскими». А Україні-Руси лишили тільки тих, хто ніякими мудруваннями «не вписувався» в державну русифікацію імперій. Йдеться про велета численних наук Івана Франка, якого нарекли просто «Каменярем». Так само чинили з Лесею Українкою-Косач. Імперські нівелятори нарекли її «Мавкою»  або «социалисткою». А генiального поета Тараса Шевченка просто йменували «Кобзарем» за назвою його книжки поетичних творів.

Сьогодні, коли увесь світ відзначає 203-річчя від дня народження Тараса Шевченка, пропонуємо вам познайомитись з найвідомішими фотографіями видатного українця.

Відомо одинадцять фотографій Шевченка, до наших днів залишилось лише десять.

Як відомо, в роки юності та до заслання Тарас не фотографувався.

Перше його фото на прохання М. Дорохової зроблено 30 березня 1858 у А. Деньєра. На знімку ми бачимо поета в шапці й кожусі та з бородою, . З цього фото 1860 він виконав автопортрет.
 
Наступне, друге фото виконано у фотоательє І. Досса у 1858 році. На цьому Шевченко без головного убору, в білій сорочці і чорному піджаку. Після смерті І. Досса з його негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О. Бобров, В. Касіян, С. Красицький користувалися цією фотографією при написанні портретів поета. За цим же знімком І. Рєпін 1888 зобразив портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка.

 

Третє фото, досить відоме, — в смушковій шапці й кожусі, з поголеною бородою — зроблено в квітні 1859 у того ж А. Деньєра. З цього фото Л. Жемчужніков замовив у Парижі літографський портрет (його неперевершено виконав літограф А. Муйєрон) і доставив до Петербурга. Шевченко підтвердив літографію підписом і використовував її, працюючи над останнім автопортретом. Після смерті кобзаря художники В. Мате, М. Мурашко, Ф. Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І. Крамськой на замовлення П. Третьякова — засновника Третьяковської картинної галереї у 1871 році зобразив один з найкращих портретів Тараса Шевченка.

 

фотографія Т.Г. Шевченко

 

В 1859 Шевченко знову фотографувався у Деньєра — разом з своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М. Лазаревськими і П. Якушкіним. Лейпцігський майстер Ф. Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі; пізніше і російськи. майстри робили з цього фото гравюри на металі, дереві.

 

фото з шевченком

 

До 1859 належить ще одна фотографія Шевченка. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9 ? 12 см) фото дуже рідкісне. Виконав його, очевидно, теж А. Деньєр.

 

шевченко на світлинахшевченко в кожусі

 

Під час перебування у Києві 1859 поет тричі фотографувався у І. Гудовського. На першому знімку він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку (за цією фотографією художник Г. Цисс 1929 виконав портрет олією). На другому — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.

 

 

На третьому фото (погрудне) поет теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 виконав офортний автопортрет.

 

 

До 1858—59 належить фотографія поета у темному костюмі, з якої 1859 М. Микешин зробив малюнок-портрет, репродукований ксилографією Є. Гогенфельдена у «Кобзарі» 1860, виданому коштом П. Симиренка. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860. Оригінал фото не зберігся.

 

 

 

 

Два останні знімки поета:

 

 

в чорному костюмі, в білій сорочці з чорною краваткою другий знімок— разом з Г. Честахівським виконані невідомим фотографом в кін. 1860 або на поч. 1861.
Опубліковано в Видатні українці

У зв’язку з відзначенням 203-ї річниці від дня народження видатного українського поета Тараса Шевченка та 156-ї річниці від дня його смерті, 10 березня посли іноземних держав, представлять визначні твори своїх країн, які стали для них такими ж знаковими, як для України шевченківський «Заповіт».

10 березня, за участю послів іноземних держав, відбудеться урочиста церемонія Міжнародного культурно-просвітницького проекту «Нас єднає Шевченкове слово», що проводиться третій рік поспіль у Національному музеї Тараса Шевченка до Дня народження великого Кобзаря.

Про це сайту української діаспори "Стожари" повідомили у прес-службі Міжнародного культурно-просвітницького проекту.

Організаторами заходу виступили Міністерство культури України, Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Управління культури, національностей та релігій КОДА, Національний музей Тараса Шевченка та Вишгородський історико-культурний заповідник.

Дипломати представлять визначні твори своїх країн, які стали для них такими ж знаковими, як для України шевченківський «Заповіт». «Цього року виповнюється рівно 150 років, як за «Заповітом» остаточно закріпили саме цю назву, - зазначає куратор проекту Влада Литовченко. – Адже до цього вірш називався і «Думка», і «Завіщаніє», і «Остання воля».

Задля вшанування найвідомішого вірша поета в рамках проекту організували відео-флешмоб «Київщина читає Шевченка вголос», який присвятили 85-річчю Київської області. У відеоролику відомі діячі Київщини з різних сфер суспільного життя читають «Заповіт» і запрошують приєднатися усіх бажаючих – прочитати на відео вірш і викласти на своїх сторінках у соцмережах з відповідними хештегами. До флешмобу вже долучилися Голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Народний артист України Остап Ступка, актриса Римма Зюбіна, Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко, Начальник управління культури, національностей та релігій КОДА Ігор Подолянець та Голова Національного партнерства в легкій промисловості України Голда Виноградська.

Крім того, українські зірки, діячі культури та мистецтва взяли участь у фотопроекті «Книга усіх часів», представивши різні видання «Кобзаря» в бібліотечному антуражі.

Під час заходу 10 березня гостям представлять виставку «Шевченко і Київщина» з експонатами та документами, наданими Вишгородським історико-культурним заповідником, Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», музеєм «Флігель Тараса Шевченка» (м.Яготин) та Державним архівом Київської області.

А родзинкою церемонії стане презентація унікального «Кобзаря» від видавництва «Самміт-книга». Книга заввишки більш як 2 метри буде найбільшим у світі «Кобзарем».

 

Опубліковано в Цікаво

Відео саме для тих, хто не вірить, що під слова Тараса Шевченка можна танцювати!

Шевченко сучасний і Шевченко всюди!

Відео з Ше.Fest-2016, пісня із крайнього альбому Тартака:

Опубліковано в Відео
Сторінка 6 із 6