30 березня цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось надзвичайно цікаве підсумкове засідання ХХХ наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка.
Серед доповідей, які прозвучали на цій науковій конференції, мене особливо зацікавив виступ завідувача кафедри економічної і соціальної географії, заслуженого професора ЛНУ ім. І. Франка Олега Шаблія, який проаналізував характерні особливості поетичного шедевру Тараса Шевченка – вірша “Садок вишневий коло хати…”
Після цього вагомого заходу ми зустрілися з Олегом Івановичем, який погодився розповісти детальніше про глибинну сутність Шевченкової творчості на базі, власне, цього “вишиваного” твору.

Б. З. Пане Олеже! Чому Ви зупинились саме на вірші “Садок вишневий коло хати”?

Опубліковано в Власна думка

11 березня 2019 року в Інституті фізики конденсованих систем НАН України (м. Львів, директор – академік НАН України Ігор Мриглод) відбувся «Меморіальний семінар до 90-річчя члена НТШ, професора Анатолія Свідзинського», який відійшов від нас 23 січня цього року.

Опубліковано в Колонка подій

Цього року Україна відзначає одразу дві знаменні дати, які змінили український та світовий науковий простір: 145-річчя заснування першої української академії наук - Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка (НТШ) та 150-ліття від народження одного з її керівників - видатного тернополянина Кирила Студинського, який зумів долучити українську науку до світової та став фундатором нобелівського руху в Україні. З нагоди ювілею його народження, його земляки з ініціативи голови Тернопільського осередку НТШ академіка Михайла Андрейчина в обласному краєзнавчому музеї вшанували пам’ять видатного вченого погашенням пам’ятної марки і конверта.

Опубліковано в Видатні українці

«Мистецькі колекції НТШ у музеях Львова», «Архіви НТШ в Україні й за кордоном», «Наука в Україні: сьогодення і майбутнє» – це теми трьох «круглих столів», які відбувалися у Львові 11-13 жовтня цього року в рамках відзначення 145-річчя від дня заснування Наукового товариства ім. Шевченка. А ще – пленарне засідання та Урочиста академія, що відбувалися у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на яких виступили відомі в Україні і за її межами – науковці.

«НТШ – це всесвітньо відоме громадське літературне товариство, яке постало у Львові 1873 року, а від 1892-го – Наукове товариство імені Шевченка. Це - перша національна академічна інституція України», - сказав з гордістю голова НТШ академік Роман Кушнір, відкриваючи Урочисту академію з нагоди 145-річчя заснування НТШ.

Про багатолітню активну діяльність НТШ на науковому, культурному, а також – на національному фронті, розмовляємо з науковим секретарем НТШ доктором фізико-математичних наук, головою комісії фізики НТШ Романом Пляцком.

Опубліковано в Власна думка

Упродовж трьох днів (11-13 жовтня) цього року у Львові відбулися засідання «круглих столів», пленарне засідання та урочиста академія Наукового товариства ім. Шевченка, присвячені 145-річчю його заснування.

Серед гостей був і академік Микола Мушинка, фольклорист, літературознавець, історик, мистецтвознавець, культуролог, доктор філологічних наук, іноземний член НАН України, довгорічний голова Асоціації україністів та Наукового товариства ім. Шевченка у Словаччині. У доробку видатного українського науковця – понад 85 книжок та брошур, понад 360 наукових розвідок.

Після його виступу на «круглому столі» нам вдалося кілька хвилин поспілкуватися.

Опубліковано в Власна думка

У Львові 11-13 жовтня 2018 року відбудуться заходи Урочистої академії Наукового товариства ім. Шевченка, присвячені 145-річчю його заснування

Опубліковано в Україна

31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.

Опубліковано в Колонка подій

Назва Сарселю стала синонімом Наукового Товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) в Європі, яке добре відоме як українській еміграції так і в Україні. Його можна назвати найдорожчим алмазом в короні української наукової спадщини в Європі.

Старовинний будинок НТШ, що з 1951 року знаходиться у в містечку Сарсель Сент Бріз (17 км на північ від Парижу), найкращим чином презентував понад пів століття українську науку поза межами батьківщини. Саме тут була створена 11-томна Енциклопедія Українознавства, поява якої була величезною історичною подієї в житті української еміграції.

Колись прекрасний, з дивовижним минулим будинок, що зберігає пам’ять важливої історичної епохи і блискучої плеяди української наукової інтелігенції і сьогодні притягає своєю історією, але знаходиться у катастрофічному стані. Чи отримає він друге народження? Саме це і спонукало мене до написання статті.

Опубліковано в Власна думка