11 березня 2019 року в Інституті фізики конденсованих систем НАН України (м. Львів, директор – академік НАН України Ігор Мриглод) відбувся «Меморіальний семінар до 90-річчя члена НТШ, професора Анатолія Свідзинського», який відійшов від нас 23 січня цього року.

Опубліковано в Колонка подій

Цього року Україна відзначає одразу дві знаменні дати, які змінили український та світовий науковий простір: 145-річчя заснування першої української академії наук - Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка (НТШ) та 150-ліття від народження одного з її керівників - видатного тернополянина Кирила Студинського, який зумів долучити українську науку до світової та став фундатором нобелівського руху в Україні. З нагоди ювілею його народження, його земляки з ініціативи голови Тернопільського осередку НТШ академіка Михайла Андрейчина в обласному краєзнавчому музеї вшанували пам’ять видатного вченого погашенням пам’ятної марки і конверта.

Опубліковано в Видатні українці

«Мистецькі колекції НТШ у музеях Львова», «Архіви НТШ в Україні й за кордоном», «Наука в Україні: сьогодення і майбутнє» – це теми трьох «круглих столів», які відбувалися у Львові 11-13 жовтня цього року в рамках відзначення 145-річчя від дня заснування Наукового товариства ім. Шевченка. А ще – пленарне засідання та Урочиста академія, що відбувалися у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на яких виступили відомі в Україні і за її межами – науковці.

«НТШ – це всесвітньо відоме громадське літературне товариство, яке постало у Львові 1873 року, а від 1892-го – Наукове товариство імені Шевченка. Це - перша національна академічна інституція України», - сказав з гордістю голова НТШ академік Роман Кушнір, відкриваючи Урочисту академію з нагоди 145-річчя заснування НТШ.

Про багатолітню активну діяльність НТШ на науковому, культурному, а також – на національному фронті, розмовляємо з науковим секретарем НТШ доктором фізико-математичних наук, головою комісії фізики НТШ Романом Пляцком.

Опубліковано в Власна думка

Упродовж трьох днів (11-13 жовтня) цього року у Львові відбулися засідання «круглих столів», пленарне засідання та урочиста академія Наукового товариства ім. Шевченка, присвячені 145-річчю його заснування.

Серед гостей був і академік Микола Мушинка, фольклорист, літературознавець, історик, мистецтвознавець, культуролог, доктор філологічних наук, іноземний член НАН України, довгорічний голова Асоціації україністів та Наукового товариства ім. Шевченка у Словаччині. У доробку видатного українського науковця – понад 85 книжок та брошур, понад 360 наукових розвідок.

Після його виступу на «круглому столі» нам вдалося кілька хвилин поспілкуватися.

Опубліковано в Власна думка

У Львові 11-13 жовтня 2018 року відбудуться заходи Урочистої академії Наукового товариства ім. Шевченка, присвячені 145-річчю його заснування

Опубліковано в Україна

31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.

Опубліковано в Колонка подій

Назва Сарселю стала синонімом Наукового Товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) в Європі, яке добре відоме як українській еміграції так і в Україні. Його можна назвати найдорожчим алмазом в короні української наукової спадщини в Європі.

Старовинний будинок НТШ, що з 1951 року знаходиться у в містечку Сарсель Сент Бріз (17 км на північ від Парижу), найкращим чином презентував понад пів століття українську науку поза межами батьківщини. Саме тут була створена 11-томна Енциклопедія Українознавства, поява якої була величезною історичною подієї в житті української еміграції.

Колись прекрасний, з дивовижним минулим будинок, що зберігає пам’ять важливої історичної епохи і блискучої плеяди української наукової інтелігенції і сьогодні притягає своєю історією, але знаходиться у катастрофічному стані. Чи отримає він друге народження? Саме це і спонукало мене до написання статті.

Опубліковано в Власна думка