Український музикант в Іспанії: Добре, що тут середземноморський клімат і сієста, але місцеві мають звичку все відкладати «на завтра»

Вівторок, 04 червня 2019 07:23 Автор  Марта Патика
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Український музикант в Іспанії Український музикант в Іспанії

Тарас Хом’як родом із міста Дрогобич, що на Галичині, однак маючи покликання стати хоровим диригентом і закінчивши музичну академію, Тарас вирішив шукати себе за кордоном, опинившись, зрештою, в іспанському місті Торрев’єха. Як виявилося, іспанці дуже поважають музику, і працювати в цій сфері тут дуже престижно. Будучи вчителем музики для дітей, диригентом хорового оркестру, керівником вокзальної групи, Тарас, мабуть, реалізував багато своїх амбіцій, та все ж продовжує йти вперед, не забуваючи допомагати Україні.


Тарасе, з чого все починалося? Де ви народилися і чим займалися в Україні?

— Я з міста Дрогобич. Закінчив в Дрогобицьке музичне училище імені Василя Барвінського. Навчався одночасно на двох відділеннях, тобто хорове диригування і музично-теоретичне. Потім навчався в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, на музичному факультеті. По закінченню університету вступив в Львівську державну музичну академію ім. М. В. Лисенка на хорове диригування. Навчання закінчив в червні 2011 року, а 27 чи 28 серпня вже був в Торрев’єсі, в Іспанії.

Що вас спонукало покинути Україну?

— Мої батьки живуть в Іспанії з початку 2000-х, а молодша сестра Уляна з 2007 року. Мама працювала в Дрогобичі в музучилищі. В Торрев’єсі вона пройшла відбірковий конкурс і теж працює в музучилищі (conservatorio profesional de música). Тут, на відміну від України, щоб одержати державне робоче місце, потрібно пройти конкурс.

Я вирішив спробувати реалізувати свої амбіції за допомогою своїх знань, умінь і практики за роки навчання і роботи в сфері культури. Я для себе поставив певні часові рамки на те, щоб побачити, чи зможу я стати на той шлях, який виведе мене до моєї мети. Вийде – добре, а ні – завжди зможу повернутися в Україну і з новим світоглядом продовжити все дома. Я вже довгенько тут, тож це означає, що я на правильному шляху.

А де саме ви працюєте в Іспанії?

— Даю приватні уроки з теорії музики, сольфеджіо, гармонії, вокалу і фортепіано. Готую дітей до вступу в музичні навчальні заклади Іспанії. Також працюю вчителем музики в українській суботній школі Рідна Мова. Диригую хор Bella Torrevieja (Красива/Чарівна Торрев’єха). Це хор пенсіонерів-аматорів, які проводять свій час з користю, всі вони не є місцеві, вони з Мадриду, Країни Басків, Галіції.

Також я є керівником сімейної акапельної вокальної групи Cantus Colorus. Це в нас квартет, до складу якого входить мій молодший брат Орест і його дружина Вікторія, сестра Уляна, я і твори, які з фортепіанним акомпанементом нам акомпанує моя мама (Наталя).

Також я керую дитячим квартетом з чотирьох дівчат. Рік тому започаткував дитячий хор і поступово розвиваємося, збільшуємося, одним словом, працюємо. Я допомагаю швидко перейти на іспанську систему музосвіти дітям, які переїхали до Іспанії з України і хочуть продовжувати своє навчання тут. У плані інфраструктури різниці між маленькими і великими містами немає. Тут є все для комфортного проживання і роботи. Щодо роботи ситуація така сама, як в Україні, у великому місті більше можливостей знайти хорошу роботу. Екологія в малих містах краща, ніж у великих.

 

Ви сказали, що багато українців мігрують в Іспанію, виробляючи при цьому статус біженця. Як до цього ставиться уряд Іспанії?

— Іспанія є доволі толерантною державою. Особисто я не чув про жодний випадок відмови в статусі біженця. Це означає, що державні інституції роблять свою роботу неупереджено, навіть зважаючи на те, що в Іспанії чи не найбільший рівень безробіття в Європі, а це величезне навантаження по соцвиплатах.

Єдина незручність, як на мене, це те, що особа, яка отримала статус біженця, не має права в’їзду в Україну протягом п’яти років. Іспанці ставляться з розумінням до всього, вони розуміють, що це – крок вперед на покращення рівня життя простих людей. Зі свого боку, активні українці стараються роз’яснити іспанцям, хто ми, для чого це нам потрібно і що головною метою не є масовий відтік українців в Європу, а надія на економічно-інвестиційний поштовх для нашої країни, вільний ринок товарів і послуг з державами ЄС і, головне, – допомога у розвитку демократичних інституцій і європейських цінностей.

Зважаючи на ваш досвід та час перебування в Іспанії, що вам тут подобається, а що ні?

— До плюсів, напевно, можу віднести відчуття безпеки і захищеності, можливість працювати і достойно себе почувати, шанс реалізувати себе, хороший середземноморський клімат, добру якість товарів і послуг і сієсту! Мінуси також є. В цій зоні, де я проживаю, люди дуже не пунктуальні. Є в іспанців слово mañana (завтра), але це «завтра« може бути і через тиждень. Запізнюються на зустрічі в межах 15-30 хвилин, і це нормально. 

 

За який час можна вивчити іспанську чи хоча б перестати відчувати себе «білою вороною» в іспанському середовищі? Як це проходило у вас?

— Через місяць по приїзді я пішов на інтенсивний курс вивчення іспанської мови для іноземців в державну мовну школу EOI (4 рази на тиждень по 2 години вартує приблизно 80€ в рік. На даний момент в мене рівень В2.2, перейшов на С1. Є бажання і стимул – можна і не одну мову вивчити. Також паралельно ходив на англійську і німецьку мови.

Ви працюєте у сфері музики. Наскільки відрізняється ставлення до музики в культурах іспанській та українській?

— В Іспанії дуже багато духових оркестрів, у всіх містах і селищах своя banda (оркестр), вони беруть участь у різноманітних міських заходах, піших процесіях, найбільші – на Semana Santa (страсний тиждень перед Пасхою). У цей час проходять кожну ніч процесії. У «бандах» грають люди, для яких це хобі. В Іспанії добре розвинена школа духових інструментів. У нас духовий оркестр асоціюється з військовим оркестром.

Дітей віддають на музику, щоб вони діставали задоволення від уроків музики і грі на інструментах, тому часто вже після перших місяців деякі діти залишають навчання, зіткнувшись з першими труднощами. В нас це – як здобуття майбутньої професії, відповідальність і обов’язок, якщо почав, мусиш довести справу до кінця. Зате у нас дуже сильні хори і інструменталісти. В Іспанії сильна духова школа, а в Україні струнна і фортепіанна. Публіка іспанська дуже тепло сприймає виступи, аплодують довго, вигукують з залу. Багато дитячих музшкіл засновані на базі громадських організацій, які функціонують завдяки дотаціям, усі — державні.

Чи перспективна і прибуткова професія музиканта/вчителя музики в Іспанії?

— Професія музиканта чи вчителя музики доволі престижна і добре оплачувана. Дозволяє достойно жити. Надприбутків тут не будеш мати, але стабільний добрий дохід забезпечено. Також більшість музикантів у вільний час організовують різноманітні курси, семінари, концерти. Ця професія дає змогу додатково заробити гроші. 

Розкажіть про своє місто, в якому живете, у чому його особливість для вас?

— Місто, в якому я живу, схоже на невеличкий туристичний оазис на Середземному морі з красивими пляжами і хорошою інфраструктурою. Окрім моря, у нас є Salinas – солоне озеро, з якого добувають сіль. Кристали солі самі виступають на поверхню озера. На колір воно насичено рожеве від мікроорганізмів, які його наповнюють. По хімічних особливостях воно подібне до Мертвого моря.

Славиться Торрев’єха своїм хоровим конкурсом Certamen Internacional de Polifonía y Habaneras (habanera-хабанера, пісня моряків які пливли з Іспанії до Куби). Майже кожного року є один або два колективи з України і, як правило, дістають призові місця. Іспанці залюбки їх запрошують через високий художньо-виконавський рівень. Іспанські ж хори не такі хороші, як наші, їх багато, але рівень низький.

 

Як в Іспанії сприйняли Brexit? Наскільки важливо для іспанців повернути Гібралтар (іспанія не погоджується з тим, що острів біля її берегів контролюється Великобританією) і що вони про це думають?

— На наступний день після референдуму у Великобританії біржа просіла. Провідні банки втратили великі суми грошей. Експортери іспанські найбільше занепокоєні у зв’язку зі зміною курсу євро до фунта. Про Гібралтар всі мовчать: як у народі, так і ЗМІ.

Як ви допомагаєте Україні, живучи за кордоном?

— Минулого року ми робили благодійний різдвяний концерт. На ньому зібрали іграшки та солодощі для дітей, у яких батько загинув на війні. Також деяким сім’ям передали кошти, а для солдатів з рідного міста закупили спальні мішки і термобілизну. Проводимо роз’яснювальну роботу серед іспанців, щоб вони розуміли, що насправді відбувається в Україні. Пропагуємо українську культуру, українську пісню. У наші виступи ми завжди включаємо декілька номерів української музики. Так ми просуваємо нашу культуру через призму музики. 

Джерело: farwater.net

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається