«Українська жінка – це краща жінка світу!»

П'ятниця, 15 лютого 2019 10:21 Автор  Богдан ЗАЛІЗНЯК
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

11 лютого 2019 року у Львівському будинку вчених відбувся Перший Львівський форум «Жінка в науці». Тобто вперше львівська наукова спільнота почала відзначати Міжнародний день жінок та дівчат у науці.

Як усе починалося у світовому виконанні? Для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також – забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН 11 лютого 2015 року запровадила відзначення Міжнародного дня жінок та дівчат у науці. Уперше цей день відзначався 11 лютого 2016 року. То ж з кожним роком до його відзначення-святкування долучається все більша кількість жінок та чоловіків. 2018 року День жінок та дівчат у науці відзначили у Києві, Харкові та Дніпрі. У 2019 році черга дійшла і до Львова.

Ведучою свята була Лідія Бойчишин – заступник голови Союзу українок у Львівській області, голова Статутної комісії Союзу українок на Всеукраїнському рівні, заступник голови Наукового товариства імені Шевченка, голова Національного екологічного бюро, заступник голови Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації, член Центрального проводу Народного руху України, дочка Михайла Бойчишина, українського політика, свого часу – одного з провідних діячів Народного руху України, який зник безвісти з 15 на 16 січня 1994 року.

Вітальне слово виголосив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, вручивши також подяки відомим жінкам-науковцям.

Подяки Західного наукового центру НАН України і МОН України за вагомі досягнення у науковій діяльності та активну громадську роботу вручив жінкам-науковцям Західного регіону України директор ЗНЦ НАН України і МОН України Олег Зинюк.

Наукове жіноцтво також привітала директор департаменту освіти і науки ЛОДА кандидат політичних наук Любомира Мандзій.

«Жінка в науці, – розпочала свій виступ жінка-хімік Лідія Бойчишин, яка вміє аналізувати, знає закони Всесвіту і екстраполює їх на суспільне життя впродовж 30 років, - не тільки дослідник, але й активний громадський діяч, носій національних цінностей. – Метою відзначення дня жінок і дівчат у науці є популяризація їх досліджень та залучення до прийняття рішень. Україна належить до числа країн з традиційно високим залученням жінок у науково-дослідницьку діяльність.

Частка жінок, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах ІІІ-ІY рівнів акредитації, становить 53%.

Україна посіла 12 сходинку з країн Європи у рейтингу ЮНЕСКО «Жінки у науці» з кількісним показником у 45%. Про це повідомляється у звіті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Серед кандидатів наук у 2018 році жінки становили 49% (у 1995 р. – 31,6%, у 2000 р. – 34,7%, у 2009 р. – 44,3%). А от кількість жінок – докторів наук у 2018 році становила лише 25,4%, хоча тенденція у цьому випадку є позитивна. За галузями досліджень українські науковці – жінки найбільш представлені в гуманітарній сфері – 67%.

Вперше за роки незалежності України міністром освіти і науки стала жінка – Лілія Гриневич. За 100-річну історію українського освітнього міністерства це – другий випадок призначення жінки міністром. Першим міністром освіти України (точніше – УРСР) 1962 року була Алла Бондар.

У 2018 році в Академії наук України існувало 22 вакансії академіків та 69 вакансій членів-кореспондентів НАН України. Серед обраних у дійсні члени академії – 9 жінок. Це більше, ніж було обрано на будь-яких попередніх виборах за весь час існування НАН України.

До виступів перед своїми колегами долучились також: Роман Яців, проректор Львівської національної академії мистецтв; заслужений професор ЛНУ імені Івана Франка, доктор філологічних наук Олександра Сербенська; керівник Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України Галина Мідяна; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Оксана Сапеляк; кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики (учениця видатного науковця Роксолани Зорівчак, що недавно покинула нас) Оксана Дзера; кандидат економічних наук, професор, ректор Львівського торговельно-економічного університету Петро Куцик; директор МІОК НУ «Львівська політехніка» кандидат педагогічних наук Ірина Ключковська; доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка Зорислава Ромовська; доктор юридичних наук, завідувач кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка Олександра Яворська; докторант Львівської національної академії мистецтв Христина Береговська; винахідниця маловитратного способу зрошення прибережних пустель, переможниця міжнародного конкурсу наукових проектів Intel ISEF Анастасія Венчковська.

На закінчення Свята жінок та дівчат – науковців щиро і натхненно привітали члени музикознавчої комісії НТШ.

Замість післямови

Подаю кілька висловлювань учасників Свята жінок та дівчат – науковців, які запали, думаю, не тільки в жіночу, а й – у чоловічу душу.

«»Є тут багато жінок – красивих і розумних. І я ніяковію, втрачаю дар мови, коли їх бачу. Я схиляю перед вами голову… Вдома бачу, що таке – жінка в науці» (Олег Синютка);

«Кожна жінка – дружина науковця – є науковцем…» (Олег Зинюк);

«Всіх дослідниць, мисткинь вітаю, що ви – є, посилюєте гармонійну складову нашого національного організму. Це свято артикулює значення жінок-науковиць у суспільстві і розкриває свої найкращі можливості» (Роман Яців);

«Буде дуже гарно, коли чоловіки зуміють зберегтися як чоловіки, а жінки – як жінки» (Олександра Сербенська);

«Кожен, хто виходив сюди, хвилювався не тільки від краси. Адже це – згусток інтелекту… Кожного дня жінка чинить в науці свій подвиг… Українська жінка – це краща жінка світу» (Ірина Ключковська);

«Кожна хоче мати чоловіка, щоб за його спиною відчувати себе щасливою» (Зорислава Ромовська);

«Жінка викрутиться. Вона з нічого зробить борщ… Або буде тією шиєю, на якій сидить чоловік, сидять діти… Я ожила і душею спілкувалась» (Олександра Яворська);

«Дуже важливо в цьому світі бути ерудованою і науково підготовленою, побачити науку в усій її багатогранній повноті» (Христина Береговська);

«Жінка- науковець – це жінка, яка дуже тонко відчуває все навколо» (Лідія Бойчишин).

То ж хто може тепер сказати, що Свято жінок і дівчат – науковиць не змінить український світ? Ніхто. Чи не так?

Богдан Залізняк,

керівник прес-центру наукової журналістики
ЗНЦ НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ

м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається