Українська національна ідея Богдана Гагалюка

Вівторок, 10 липня 2018 01:00 Автор  Богдан ЗАЛІЗНЯК
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Українська національна ідея Богдана Гагалюка Богдан Гагалюк

«Українська національна ідея – її сутність та роль в сучасних українських реаліях» – під такою назвою 23 червня в актовій залі НУ «Львівська політехніка» відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція. Її організували Львівська крайова організація НРУ, фракція НРУ у Львівській обласній раді, науково-практична рада при Львівській крайовій організації НРУ і, звичайно, Львівська політехніка.

Модерував захід доктор історичних наук, професор Ігор Держко – голова науково-практичної ради при Львівській крайовій організації НРУ – голова оргкомітету конференції. В обговоренні надзвичайно важливої для України теми взяли участь 20 науковців, політичних і громадських діячів.

Про сутність Української Національної Ідеї, головні виклики, які стоять перед Україною, про проект європейського Україноцентризму розмовляємо з головою фракції НРУ у Львівській обласній раді, заступником голови науково-практичної ради при Львівській крайовій організації НРУ, заступником голови оргкомітету конференції, кандидатом політичних наук Богданом Гагалюком, який у своєму виступі нагадав присутнім, що ми входимо в найважчу стадію виборчих перегонів.

Отже, розмовляємо.

«Навіть у партійному середовищі маємо діаметрально протилежні думки»

  • Пане Богдане! У програмі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українська національна ідея – її сутність та роль в сучасних українських реаліях» було повідомлено, що Ви – заступник голови науково-практичної ради при Львівській крайовій організації Народного Руху України, заступник голови оргкомітету. Прошу сказати, коли виникла ця науково-практична рада?

  • У 2018 році. Створили її представники наукового середовища плюс активні партійці НРУ.

  • І скільки Вас у цій раді?

  • 15-20 осіб.

  • Сто років тому ми теж мали державу. Але закінчилось це для нас втратою незалежності. Чи не час нині нам практично подумати, як зберегти державу, оскільки, таке враження, імперська Росія робитиме все, щоб нас не відпустити від себе, ба більше – й знищити зсередини?

  • Власне, проведенням цієї конференції ми й хочемо застерегти – і зовнішніх чинників, і внутрішніх. Говорити не про дрібні проблеми, які турбують кожного. А глобальніше : що не змогли втримати тоді, та й у сорок першому- сорок сьомому. Це була завуальована ситуація, що «старший брат» нас не відпускав.

  • Що вирішили у Трускавці на Форумі, що на днях відбувся?

  • Це був третій за порядком Форум місцевого розвитку. На базі Львівської обласної ради. Основний напрям – розвиток Карпатського регіо­ну. Підписали меморандум чотири області: Львівська, Івано-Франківська, Черні­вецька, Закарпатська. Тривав три дні. Це серйозний поштовх для розвитку цих областей. На державному рівні справами гірських територій будуть займатись. Були також представники Польщі, Румунії, Угорщини.

  • А стосовно конференції, що відбувалась упродовж цього дня у Львові, - що скажете?

  • Конференція мала би бути як початок діалогу між владою, народом і активними діячами інтелігенції.

  • А що собі думає Захід? Невже країни і європейські, і не тільки, не розуміють, що на Україні Путін не зупиниться, що може піти далі? Вони – що, бавляться там?

  • Бавляться. Їм, очевидно, мало було всіх перипетій в ХІХ-ХХ століттях. Вони думають, що їх це мине. Словом, забувають, що забави приводять до воєн, до конфліктів.

  • Родина, церква, Україна – маємо таку тріаду. І про це також йшлося на конференції. Коли почнемо конструктивніше працювати в рамках належного розвитку кожного складника цієї тріади?

  • НРУ – консервативна партія. Для неї, себто – для нас, це і є основні цінності. Ці всі проблеми , що ви озвучили, вони входять в цю концепцію.

  • Україну на сході захистили волонтери, громадські діячі. Тепер почнемо реалізацію ідеї Революції гідності – як прояв Української Національної Ідеї?

  • Все це відображено в нашому зверненні. Там зазначено сім пунктів: ліквідація корупції; зупинення відтоку капіталу; розробка ефективної дер­жавної програми переорієнтації економіки на високотехнологічне і науково ємке виробництво; зламання олігархічної монополії у фінансово- економічній сфері держави; відмова від екстенсивного ведення сільського господарства; негайна зміна виборчого законодавства, яке б забезпечило демократичну зміну політичних сил; зупинення повзучого зросійщення усіх сфер соціаль­ного життя. Тож вважаємо нашу конференцію прологом загально­націо­наль­ної конференції на аналогічну тему.

  • То що – можна вважати, що конференція, яка відбулась 23 червня 2018 року, – це початок активної роботи з подальшого практичного розвитку Української Національної Ідеї?

  • Українська Національна Ідея – її сутність та роль в сучасних укра­їнських реаліях – така назва науково-практичної конференції. Захід зібрав широке коло науковців, громадських діячів, військових, депутатів різних рівнів з усіх куточків України – Київ, Харків, Дніпро, Львів, Кропивницький, Івано-Франківськ. І хоча конференція була організована Львівською крайо­вою організацією НРУ та його фракцією у Львівській обласній раді, вона, як ви мали змогу побачити, проходила без партійних прапорів та гасел і своєю атмосферою повернула нас в часи, коли НРУ ще не був політичною партією, а загальнонаціональною суспільною силою, яка була на чолі процесів, які призвели до втілення споконвічної Великої мети українців – утвердження в життя ідеї незалежної соборної України.

  • Україна 1991 року мала найкращу змогу почати реалізацію свого державницького вектора. Хто винен, що так не сталося? Що не зуміли належним чином зреалізувати програму власної ідентичності?

  • Поступливість різних влад, принципи, які проголошувались, – тільки залишалися гаслами. А ще існувала й компартія!

  • Чи можна стверджувати, що в українських школах виховують духовно зорієнтованих майбутніх українських громадян?

  • Це є. Якщо буде проведено розвиток самого суспільства, то послідовно і гідно виховуватимуться і наші діти. Одне без другого не буває.

  • Коли фактор УНІ практично поріднить українську розбурхану еліту?

  • Хотілось би в це вірити. На практиці маємо інше. Навіть в партійному середовищі маємо діаметрально протилежні думки: як розвиваються партії, так і Україна в цілому. Молоде ненавчене наше політичне суспільство ще не має стержня в цьому плані.

Складно це все. Стати з оптиміста прагматичним реалістом.

  • Двадцять виступаючих на конференції – це вагомий внесок у розбудову УНІ?

  • Сподіваюсь, що так.

  • Чи комусь потрібна сильна Україна, крім нас самих?

  • (Зітхає). Партії з Європи кажуть, що – так. Їхня умовна демократія має свій вимір. Красиво говорять. А на практиці – думають тільки про себе. І ми їм потрібні як форпост перед азіатським тигром.

«Хотів би, щоб активні люди вірили передусім в себе – в Україну»

  • Володимир Шовкошитний висловився досить перспективно: «Україна – серце Європи і майбутній лідер Євросоюзу». Погоджуєтесь?

  • Хотілось би вірити, щоб це було не за горами. Але як не буде кардинальних змін, буде це все відсунуте на десятиліття.

  • Як виробити в людей волю для втілення УНІ – зокрема, в пересічних громадян?

  • (Замислився). Людям треба втілити мотивацію і віру. Мусять бути реальні кроки. Щоб теорія не розходилась з практикою. Щоб те, що гово­римо, виконувалось. Тоді в людей повернеться відчуття справедливості, і народ відчує гордість за свою країну.

  • З ким потрібно більше працювати: з пересічними громадянами чи з представниками різних політичних сил, які навіть у своєму вузькому середо­вищі досить часто роз’єднуються замість об’єднуватися?

  • Володимир Шовкошитний говорив: основні рушії – активні люди. Це – два-три відсотки людей. А Революцію робили 5-8 відсотків. Інші «загрузли» у своїх щоденних проблемах. Треба вести з ними діалог, бо вони задають напрям руху держави і мають доносити його до людей через громадські рухи і партійні середовища.

  • Ми входимо в найважчий період – стадію виборчих перегонів. Що нас, Україну, чекає?

  • Максимально згуртовувати політичні сили, про що також йшлося на конференції. Зокрема, намагатися відкривати людям очі, де є україно­цент­ричні політичні (і не тільки) сили.

  • Коли ми, українці, станемо «самими собою»?

  • (Замислився). Це навіть не філософське питання. Можу сказати тільки про себе. Я від батька і матері отримав чітке розуміння і чіткі посили, що я – українець.

  • То що для нас головне – людиноцентричність Всесвіту чи україно­центричність його ж – для нас? І для світу?

  • Маємо бути поєднані.

  • Що робить РУХ на Львівщині для кращого утвердження української мови в медійному просторі чи у вертикалі влади?

  • Як приклад: ми ще в 2017 році зверталися у цьому плані до українського громадянства.

  • Чи й справді «НРУ – єдина політична сила, яка зберегла своє лице», про що говорив Ігор Держко, чи, поки що, нам би цього дуже хотілося?

  • Ніхто не заперечує, що НРУ був вагомою силою при становленні української незалежності в 1991 році. Рухівці в тодішній Верховній Раді взяли в цьому найактивнішу участь. І за їх ініціативою відбулося те, що маємо зараз.

  • Коли подолаємо наш комплекс меншовартості? Адже він ще досить часто дає про себе знати.

  • Я цього комплексу не маю. А якщо – ширше, то я б сказав, що не комплекс меншовартості існує, а щось таке – на зразок: «моя хата скраю».

  • Професор Василь Лизанчук повідомляв у своєму виступі, що Тарас Шевченко показав УНІ через три архетипи: дім; поле; храм. Котрий з цих архетипів потребує найвагомішого опрацювання серед пересічних громадян?

  • Це узагальнюючі моменти. Нині не завадить розвивати всі три.

  • Чи стане конференція, що відбулася 23 червня, тим началом, яке дасть поштовх до вироблення чіткої концепції УНІ на перспективу?

  • Якби ми в це не вірили, ми б не починали… Адже реформи, які трива­ють вже п’ятий рік, носять, значною мірою, фрагментарний, поло­винчастий та імітаційний характер і зрозумілі в основному тільки вузькому колу про­фільних спеціалістів. Але такі реформи, особливо коли вони відбуваються в умовах війни, потребують великих жертв та надзусиль всієї нації. Має бути зрозуміла ціль та велика мета цих жертв для широкого загалу українців. Особливо актуально це напередодні президентських та парламентських ви­борів, коли взаємне поборювання та безмірна жага влади може призвести до чергової катастрофи, яку вже не раз проходила Україна – як і в минулому (Руїна), так і на початку минулого століття.

Власне на визначення цієї Великої ідеї і була спрямована зазначена конференція. Протягом дня, як ви, очевидно, це відчули, учасники намага­лися окреслити сутність цієї ідеї в історичному, людському, гуманітарному, безпековому та економічному вимірі. В результаті чітко було артикульовано ідею Європейського Україноцентризму. Було обговорено та прийнято за основу проект звернення до всіх гілок влади в Україні, очільників держави, людей доброї волі, мрійників та пасіонаріїв щодо необхідності виконання першочергових завдань для нейтралізації головних викликів, які стоять перед Україною.

  • Таким чином конференція стала прологом до загальнонаціональної конференції на аналогічну тему.

  • Будемо сподіватися, пане Богдане, що українська еліта в загально­національному масштабі доб’ється того, аби незалежна соборна Україна простувала рік за роком своїм загальнолюдським, але обов’язково – україноцентричним, шляхом.

  • Ще додам: хотів би, щоб активні молоді (і не дуже) люди вірили передусім в себе – в Україну. Хоч це пафосні слова, але вони необхідні зараз для досягнення Української Національної Ідеї в державі Україна. Ми обов’яз­ково переможемо у війні над нашим ворогом – Росією Путіна.

Замість післямови: «Я зачарований тим, що бачу у Львові. Тут – одна з ідей: ми маємо підняти українськість на висоту і опустити її в душу українців. Тоді матимемо майбутнє» (Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України – Із виступу на конференції).

Абсолютно згоден з професором.

Спілкувався

Богдан Залізняк,

керівник прес-центру

наукової журналістики ЗНЦ

НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ, м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається