Йосип Лось правдиво прочитав епоху

П'ятниця, 19 січня 2018 08:38 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Йосип Дмитрович Йосип Дмитрович

«Україна має унікальну можливість обрати свій шлях, враховуючи чужий досвід – тоталітаризму чи в кривавому і бідному варіанті, чи у «демократичному» і матеріально пристойному для більшості, але гнилому в серцевині, бо вилучає людину із трансцендентності і в кінцевому підсумку теж призводить до деградації людської суті».

Як саме, конкретно, Україна має себе вибудувати – про це в тритомнику публіцистики професора, завідувача кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка, заслуженого журналіста України Йосипа Лося – «Згадати себе. Повірити в себе. Бути собою!».1

Йдеться про тексти, які були опубліковані в різних виданнях від кінця 1980-х до жовтня 2017 року. Автор відкриває перший том з двох «вступів» (2017 року і 2003 року), щоб читачі змогли збагнути, як розвивалися події до відновлення Української Держави і вже – після її утвердження.

Який висновок може зробити з викладеного в тритомнику середньостатистичний читач? Ми, українці, маємо змогу і підстави зрівноважити західну цивілізацію. Бо, як правдиво сказав Папа Іван Павло ІІ, в 2001 році у Львові, нам на прощання: «Українці, у родючу землю ваших традицій заглиблюється коріння вашого майбутнього». Ми всі це повинні усвідомити і для цього працювати і працювати. І ми, поважне вже покоління, і наші діти, які вже над цим працюють, і наші онуки.

Про що передусім маємо пам‘ятати? Про те, що маємо відродити почуття гідності і своєї особистої, і нації. Адже як писав Митрополит Андрей Шептицький? «Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата – Батьківщина… Завдання українського народу буде в тому, щоби створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відосередні тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищувати межі від зовнішніх ворогів…».

Ось кілька аспектів зі статті автора – «Діагнози Євгена Марчука», тоді – претендента на посаду Президента України. Колишній прем‘єр-міністр Євген Марчук, детально проаналізувавши особливості виходу з великої депресії США, реформи в Німеччині під керівництвом Ерхарда, досягнення в Японії свого часу, процес розвитку економіки Китаю, радить нам усім: по-перше, опиратися на власні сили та внутрішню енергетику свого народу; по-друге, годувати і одягати країну потрібно власними силами передусім; по-третє, усі владні інституції мають підпорядковуватися єдиній волі закону; по-четверте, оздоровлення національної економіки повинно регулюватися державою; по-п‘яте, влада повинна активно боротися з корупцією на всіх рівнях і, по-шосте, винятково турбуватися про захист науки, освіти – тобто максимально заохочувати розвиток національного інтелекту. Адже що ми сьогодні бачимо в Україні? Явна неувага, м‘яко кажучи, влади до розвитку науки. І не тільки… Маємо також пам‘ятати, що і мамонізм Заходу, і вульгарний матеріалізм комунізму привели до відчуження людини від її справдешньої суті.

Маємо пам‘ятати, що якщо нема Бога, а людина є сама Бог, то нема людини; що ми повинні зрівноважити західну цивілізацію своєю культурою; що призначення України – знайти позитивно сповнений світ завдяки саме рівновазі між культурою і цивілізацією; що людина живе тільки один раз, а слова, якщо вони наснажені правдою святою, житимуть вічно; що правда має виміри релігійні, філософські, наукові, життєві, вона – явище передусім моральне; що справедливість – головна цінність і святості, і мудрості; що світ цей, в якому живемо, наповнений Божественною величчю.

Творчість Йосипа Лося заслуговує на увагу, оскільки за допомогою Його Слова формується людина. Це я відчув і на собі, коли працював разом з Йосипом Дмитровичем на кафедрі зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. І у своїх лекціях, і в розмовах зі співробітниками та студентами Й. Лось акцентує завжди увагу на головному: опановуй знання, ставай освіченим, розумним, а головне – якомога більше україноцентричним. Його тритомник переповнений (в найкращому розумінні цього слова) національними й загальносвітовими постатями, серед яких – Конфуцій, Карлейль, Платон, Ортега-і-Гассет, Гегель, Гавел, Гюго, Сенека, Ганді, Гайдеґґер, Торо, Масарик, Св. Августин, Токвіль, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Андрей Шептицький, В‘ячеслав Липинський, Микола Шлемкевич, Улас Самчук, Папа Іван Павло ІІ, Євген Сверстюк, Ліна Костенко, Євген Марчук, Оксана Пахльовська та ін.

Врешті, переповідати – це одне, а самому пройти матеріал з ручкою в руках (це обов‘язково) – зовсім інше. То ж раджу всім, хто думає над Словом і про Україну, прочитати цю вагому, потрібну і раціонально викладену публіцистику, оскільки професор Йосип Лось правдиво прочитав епоху. І я йому надзвичайно вдячний за нову можливість поповнити свої знання. Це приємно і необхідно – в будь якому віці.

Спілкувався Богдан Залізняк,

керівник прес-центру наукової журналістики

Західного наукового центру НАНУ і МОНУ,

член НСПУ і НСЖУ

1 Йосип Лось. Згадати себе. Повірити в себе. Бути собою! Публіцистика : Свічадо, 2017.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається