Наукова діаспора

Четвер, 21 грудня 2017 09:14 Автор  Олександр Скороход
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Завдяки потужній науковій діаспорі в країнах ЄС, США та Канаді Україна має величезний потенціал для мобілізації своїх вчених.

За більш ніж чверть століття незалежності внаслідок різноманітних соціально-економічних потрясінь Україна втратила значну частину свого інтелектуального капіталу. 

Так, якщо на початку 1990-х в Україні кількість науковців становила 313079 осіб, то 2015 року їх налічувалося трохи більше ніж 63 тисяч, що майже у 5 разів менше. Тільки за період з 1991 по 2005 рік з України виїхало 525 докторів наук і 1026 кандидатів. Як наслідок, нині за кількістю науковців на 1 тисячу населення маємо один з найнижчих показників у Європі: 3,7 особи на 1 тисячу економічно активного населення, у той час як у Польщі — 6,4; Чехії — 8,8; Німеччині — 11,5. Особливо великі втрати спостерігаються серед наукової молоді. Наприклад, кількість аспірантів у НАН України, найбільшій науковій організації України, лише з 2010 по 2014 рік скоротилася з 2716 до 2045 осіб.

"Відтік мізків" (brain drain) — це серйозний виклик для країн, які розвиваються, адже в силу гіршої соціально-економічної ситуації їм важко утримати висококваліфіковані кадри і молодь, які мігрують до країн, де можуть бути забезпечені ліпші умови для праці та/чи навчання. 

Чи можливо зупинити процес міграції висококваліфікованих фахівців з України? У нинішніх умовах відповідь, на жаль, негативна. Однак цілком реально перетворити brain drain на brаin gain, або brain circulation. Про це свідчить і досвід країн Європи та Азії, які на різних етапах свого розвитку стикалися з аналогічною проблемою. 

У багатьох цих країнах після невдалих спроб зупинити процес "відтоку мізків" різноманітними адміністративно-політичними засобами, дійшли висновку, що наукову діаспору слід розглядати як потенційний актив, що може допомогти розвивати наукову, освітню та інноваційні сфери країни. Вчені й інженери, які отримали позиції за кордоном, є висококваліфікованим та висококонкурентним кадровим ресурсом. Крім того, зазвичай вони працюють у набагато кращих умовах, ніж ті, які країна походження могла б їм забезпечити. Саме тому залучення таких представників наукової діаспори до спільних проектів (дослідження, освітній процес, розвиток інноваційної системи) з ученими з країни їхнього походження має чимало переваг. Власне, таким чином можуть бути створені робочі програми на рівні держави, які перетворюють brain drain на brain circulation і навіть brain gain. 

Загалом brain gain — це результат продуманої політики уряду та цілеспрямованих зусиль влади, наукових інституцій країни, громадських організацій, у тому числі об'єднань учених-діаспорян за кордоном. 

Стратегія перетворення brain drain на brain gain базується на трьох принципах: 

— розвиток програм мобільності — замість еміграції;

— поліпшення умов праці в самій країні;

— створення програм кооперації за участі наукової діаспори для тимчасового або перманентного повернення вчених.

Як показує досвід країн Східної та Центральної Європи, для успішної реалізації державної політики, спрямованої на "повернення мізків", у рамках трьох зазначених напрямів важливо мати на увазі ще кілька аспектів. Насамперед, для того щоб розроблені урядом програми були ефективними, вони мають ураховувати науково-інноваційний потенціал країни, а також пріоритетні напрями розвитку науки і технологій, фактично підсилюючи їх. Окрім того, аби програми, розроблені державою, не стали мертвонародженими і виконували свою функцію, вони мають органічно поєднувалися з інтересами та ініціативами, які йдуть від наукової діаспори та об'єднань учених-діаспорян за кордоном. І, нарешті, ще однією критично важливою компонентою успіху є проведення попередніх досліджень для отримання максимально повної інформації про діаспору: час міграції, тривалість, соціодемографічна характеристика, мотивація тощо.

Автор: Олександр Скороход к. б. наук, голова Ради молодих учених НАН України, президент ГО "Unia Scientifica"

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається