НОТАТКИ ПРО ДЕЯКІ ДИВОСВІТІВСЬКІ ПОРЯДКИ, АБО ДВІ ГОДИНИ З… «НАЙДРІБНІШИМИ»

Неділя, 11 червня 2017 17:12 Автор  Калина Мирська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Чи знаєте ви, або чи здогадуєтеся хоча б, хто у культурно-освітньому центрі «Дивосвіт», що в Алькорконі поблизу Мадрида, наймилішій, найрозумніший, найталановитіший, найгарніший, найсноровистіший і т.д.? Словом най-най… Ну ж бо, не розмірковуйте довго! Відповідь сама собою напрошується: це – ДО-ШКІЛЬ-НЯТ-КА. Так, так, саме вони – бо найменьшенькі! Навіть старші розбишакуваті хлопчиська, котрі молодших норовлять чи то за косичку смикнути, чи підніжку підставити, чи цукерку відібрати, зважають на «найдрібніших». Для багатьох із цих зірвиголів дошкільнятка – в «авторитеті»…

І хоч вони у закладі найкращі, але й клопотів з ними також не оберешся. Іноді їх - вище даху. Бо і капризують ще, і вередують, і по-своєму все хочуть чинити, і командувати мастаки і т.п. Тому, ой як не легко доводиться вчителькам, чи то пак, швидше, вихователькам, які працюють з ними. Одначе про них дещо пізніше, а спочатку – про два уроки з дошкільнятами, проведеними позаминулої суботи, 27 травня. Це до того, щоб на власні очі побачити як вони навчаються, відпочивають, бешкетують і в такому ж дусі. З цього приводу існує вислів: щоб взнати поета, потрібно іти в країну поета…

Зауважимо, що тієї ж суботи на голови Тетяни Андріївни Місюрак і Люби Степанівни Забавської, котрі опікуються дошкільнятами старшої вікової групи, а це - діти п’яти-шести рочків, «звалилися» ще й молодші за їхніх підопічних, вихованці Оксани Миколаївни Маланяк, яка представляла «Дивосвіт» на фестивалі української культури в місті Міхас поблизу Малаги (як мовиться, знай наших!).

Отож спершу поспішімо за малятами на урок фізкультури. Щоправда, він у них називається рухливими іграми чи забавами. Передусім, Люба Степанівна пропонує гру під назвою «Вудочка», хоча діти її чомусь називають «Смачна рибка». Але проти них не попреш, оскільки вони мають свої, притаманні лише їм, асоціації та резони. На розкручений вихователькою шнур-«вудочку», яка повинна спіймати «рибку», діти реагують напрочуд галасливо: зі сміхом і писком. А це, в свою чергу, провокує несхвальну (і це ще м’яко сказано) реакцію з верхніх поверхів школи, де ідуть уроки. В розчинені вікна там-сям розноситься: «Тихіше, шановні, бо ви заважаєте іншим!» Люба Степанівна миттєво знаходить вихід, пропонуючи своїй дітворі привітати всю щколу. Вони ж, раді-радісінькі, залюбки підхоплюють її клич. І вже розноситься дружнє: «Добрий день!», після чого вчительці вдається дещо заспокоїти малюхів.

Першу змінює друга гра «Хто створив», яку малеча дружно розпочинає словами: «Хто створив небо і землю, небо і землю? Наш Господь Бог…» І возносять до Всевишнього свої рученята. Роблять це щиро, безпосередньо, ні на секундочку не сумніваючись, що Спаситель їх чує. Щоправда, в мові багатьох з них таки добряче відчутно акцент. Цьому є логічне пояснення, адже більшість з них «побачили світло» в країні Дон Кіхота (як же яскраво та неординарно звучить по-іспанськи слово «народжувати»: dar luz – давати світло). Вчащають вони в іспанські дитячі садочки, де спілкуються виключно іспанською. А українською послуговуються лише вдома з батьками, котрі, щоб полегшити спілкування зі своїми кровиночками, часто-густо самі переходять на чужинську. Тому субота, проведена в колі ровесників в українській суботній школі, та ще й під чуйним керівництвом знаючих учителів є тією ланкою, яка в’яже дітей з Україною. На жаль, у цьому – чимала проблема, але від реалій сьогодення нікуди не втекти…

А потім дітлахи захоплено змагалися в перетягуванні каната, під час чого трішечки потерпіла одна з дівчаток (всяке буває, бо не все передбачиш чи проконтролюєш). Канат в якийсь момент притиснув її до стовпа, викликавши біль і, відповідно, сльози. Проте дівчинка не довго рюмсала (Тетяна Андріївна Місюрак відразу ж пояснила, що та схильна до плачу, дещо надмірно драматизуючи становище та бажаючи викликати співчуття), бо якраз нагодилися гості – батьки Адельки Кучер Алла та Вадим. Останнього вже добре знають у центрі як керівника танцювально-театральної студії, що за короткий проміжок часу здобула визнання в глядачів. Таким чином, урок розваг перетворився ще й у невеличку танцювальну паузу. Все тому, що невдовзі на дошкільнят очікує родинне свято, тому зайва репетиція ой як знадобиться.

Нарешті завершився цей урок грою «Розбуди ведмедя». Діти є дітьми, тому вони багато речей пропускають через «барометр» своєї зацікавленості. Тож важливо, щоб уроки, вправи, ігри мали захоплюючий сюжет. Це допомагає дитині зберегти інтерес до кінця виконання завдання та робить навчання цікавим. Ігри та забави цьому сприяють, а ось цікавість до учбових дисциплін повинні викликати вчителі. Як це вдається Тетяні Андріївні та Любі Степанівні можна було простежити на уроці математики.

Спочатку дошкільнятка показали свої навички в знанні геометричних фігур. Рученята з високо піднятими вверх квадратиками, колами, прямокутниками чи трикутниками свідчили про те, що ця тема засвоєна ними блискуче. Хоча один з учнів, а саме Сашко Чижевський проявив ще й неабиякі здібності іншого плану. На запитання Тетяни Андріївни, якого кольору коло він тримає, хлопченя моментально «видало»: «Жовтогарячого». На таке знання синонімічного ряду далеко не кожен з дорослих може спромогтися!..

Не менш чіткими і правильними були відповіді дітей щодо цифр. Зауважте, що тема висвітлювалася з допомогою улюблених дитячих забавок, які лише сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Плюс додайте до цього ігрову форму, яку пропонують вчителі. А все це в результаті, безумовно, сприяє якісному навчальному процесу.

Звісно, кожне заняття: чи то спільні ігри та розваги, чи математика з рідною мовою в тій або іншій мірі виробляють у малечі певні звички. Під час цих уроків творяться та поступово зміцнюються їхні характери. І вже видно, для прикладу, що Іванко Ковалик має задатки лідера, до команд і наказів якого прислуховуються інші. А ось Мелася Мельник (як же «класно» звучить її ім’я в іспанському варіанті – Мелані, з наголошеним першим складом!), Адель Кучер і Яна Сковрінок-Климус проявляють свої яскраві артистичні здібності. Адже вони вже не тільки на «великій» сцені «засвітилися», зробивши хоч і перші, проте впевнені кроки, але й здобули популярність у глядацької аудиторії. Віктор Марчаль-Макаров попри те, що має непосидючий характер, чим додає чималеньких клопотів вихователям, виділяється з-поміж ровесників доволі гострим розумом: запросто розбирається з часом на годинниковому циферблаті, є одним з кращих у «точних» дисциплінах.

Звичайно, у всебічний розвиток дітлахів вкладається величезна, якщо не сказати титанічна, праця вчителів. Благо, здобуті ними знання та досвід дозволяють працювати на високому педагогічному рівні. Судіть самі: Тетяна Андріївна Місюрак спершу закінчила Запорізький педагогічний коледж, а згодом Київський педагогічний університет імені Драгоманова за спеціальністю «корекційна педагогіка та психологія», здобувши фах логопеда-дефектолога; в її старшої за віком колежанки Люби Степанівни Забавської - за плечима аж два виші: Рівненський державний педагогічний університет (спеціальність – «дошкільна педагогіка та психологія», фах – методист дошкільних установ) і Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет (спеціальність – «дефектологія», фах – вчитель-логопед). Ну, і не забудьмо Оксану Миколаївну Маланяк, яка навчалася спершу в Дрогобицькому музичному училищі, а потім у Львівській консерваторії імені Лисенка. Отримала фах викладача з класу бандури та диригента оркестру народних інструментів, а тепер у «Дивосвіті» керує злагодженим «оркестром» молодших дошкільнятьок. Увесь цей детальний перелік для того, щоб мутасі й татусі дітей знали, що вони віддають своїх чад в надійні, умілі, досвідчені руки, які не лише дбайливо доглядатимуть, але й багато чого корисного та необхідного навчать.

Тож, вельмишановні наші читачі, уклінно просимо не вважати цей допис проплаченою рекламною кмпанією на користь «Дивосвіту», але ми б настійливо радили вам віддавати своїх найменших саме до цього культурно-освітнього закладу. Не прогадаєте!

Іспанські новин в обєктиві МИРСЬКОЇ Калини.  

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається