125 років з дня народження голови Проводу українських націоналістів — Євгена Коновальця!

Вівторок, 14 червня 2016 05:30 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Народжений 14 червня 1891 року в Зашкові у Львівськім повіті, син народного вчителя Михайла та Марії з шляхетського роду Венґжиновських (дід і прадід були священики), Коновалець уже малим хлоп’ям мав нагоду пізнавати, власне в сільській закутині, суперечності епохи в громадськім та національнім житті Галицької України. Євген Коновалець вчиться й закінчує три перші класи народної школи в Зашкові.

Після закінчення народної школи в Зашкові Євген переїхав до Львова, де вступив до української Академічної гімназії. Часто хлопець переконував своїх товаришів гімназистів, що «українці мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя».
Склавши випускні іспити в 1909 році, Євген Коновалець став секретарем Львівської філії «Просвіти» та записався на студії права до Львівського університету.

У серпні 1914 року вибухнула Перша світова війна. Хорунжого Коновальця мобілізували до війська. Наприкінці квітня 1915 року в Карпатах відбувся героїчний бій за гору Маківка, в якому брав участь і Євген Коновалець. Бій за Маківку змінив хід подій на фронтах Першої світової, ще раз продемонструвавши, що для України назріла доконечна потреба творити власні збройні сили. Одним із творців Українського війська після проголошення Української Народної Республіки став Євген Коновалець. «Це не значить, писав член Секретаріату Центральної Ради Михайло Єреміїв, що він перший підніс ідею створення української збройної сили вона вже висіла в повітрі, але він перший зумів втілити її в життя…».

У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В січні 1918 р. Коновальця після проведення реорганізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — початку лютого 1918 рр. частини Січових Стрільців відзначились у ході придушення антидержавного заколоту в Києві та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1–2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.

Після закінчення визвольної боротьби 1917 — 1920 років багато вояків куреня виїхали до Чехії. Туди ж потрапив і Євген Коновалець. На останньому засіданні Стрілецької Ради, котре відбулося у Празі в липні 1920 року під проводом Євгена Коновальця, було обговорено конкретний план дальшої боротьби українців в умовах польської і радянської окупації. Євген Коновалець запропонував створити таємну підпільну військову організацію, метою якої було мобілізувати народ до боротьби за його права. Так було створено Українську Військову Організацію (УВО). Основою її структури стали члени комендантського складу корпусу Січових стрільців. З них Коновалець формував групи активістів, які, відповідно до обставин, творили ядро підпільної діяльності в Україні. УВО розгорнула збройну боротьбу проти представників польської влади на українській території, ініціювала бойкот польських виборів у Галичині на початку 1920 р. Її увагу було зосереджено також на створенні «Просвіти», «Рідної Школи», товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт». УВО допомагала закласти фундамент господарського піднесення Галичини. Під проводом Євгена Коновальця УВО працювала задля об’єднання українців у єдину державу. Всередині 20х років на західних землях активізували свою роботу націоналістичні молодіжні організації.

23 травня 1938 Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. Він передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається