18 листопада 1913 року народився Георгій Платонович Майборода

Четвер, 19 листопада 2015 06:23 Автор  Орест
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

18 листопада 1913 року народився Георгій Платонович Майборода - український композитор та диригент.

Георгій Майборода вніс значний внесок у розвиток української музики. Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Значне місце у творчості композитора займала поезія українських митців — Тараса Шевченка, Івана Франка та інших. Натхненно звертався до історії України, зокрема у опері "Ярослав Мудрий", "Запорожці".

Георгій Майборода народився 1 грудня 1913 року на хуторі Пелехівщина Глобинського району, що на Полтавщині. Дитинство й юнацькі роки майбутнього композитора припали на тяжкий час – Перша світова війна, жовтневі події, Громадянська війна, розруха, голод... Однак його сім'я вистояла. Георгій був старшим сином Іларіона Івановича – простого селянина, який був прикладом для всіх – людиною великоїгеоргій.jpg душевної краси. Хоч і закінчив три класи церковно-парафіяльної школи, він вирізнявся в своєму оточенні освіченістю й широтою інтересів. Батько багато читав (у власній бібліотеці його можна було, наприклад, зустріти твори Діккенса, Толстого, Тургенєва, Гончарова). Вся родина Майбородів не тільки співала, а й музика владно притягувала їх до себе, і в ставленні до неї Іларіон Іванович та його брати виявляли таку ж грунтовність та серйозність, як у відношенні до всіх своїх занять. Вони засвоїли нотну грамоту. Не тільки засвоїли, а й навчали її інших.

    Георгій навчається в школі спочатку в Пелехівщині, а згодом у сусідньому селі Горби. Поряд з Горбами – с.Гриньки, де народився і ріс Микола Лисенко. Тут, у школі, йому надзвичайно пощастило з учителем музики та співів – Іваном Олександровичем Гиренком, який намагався розкрити світ великої серйозної музики, прищепити йому любов до рідного мистецтва. Можна собі тільки уявити, як слухали діти розповіді Івана Гиренка про Лисенка!

    Г.Майборода закінчує семирічку в 1928 році й три роки навчається в Кременчуцькому індустріальному технікумі, а в 1931 р. працює вже техніком на Запорізькому алюмінієвому комбінаті, але не забуває про музику. Вона вабить його все сильніше. Життя в місті дає для цього більше можливостей – нові музичні враження, знайомство з музичними жанрами, про існування яких раніше доводилося лише чути...

   Опера – одне з перших і найсильніших музичних вражень. Пересувний театр привіз якось оперу "Паяци" Леонковалло, яка збудила в юнака бурю почуттів і роздумів. А це, до речі, один із найскладніших музичних жанрів. Наступне музичне "відкриття" – фортепіанні сонати Бетховена...

   Г. Майборода займається самоосвітою, багато. А ще для майбутнього композитора своєрідною творчою лабораторією був невеликий місцевий оркестр. Весь вільний час Георгій проводив у клубі, де проходили регулярні репетиції оркестру. Диригент С. Ароцький зацікавився юнаком і всіляко йому допомагав. Велика нотна бібліотека Ароцького, розмови з ним про симфонічний оркестр і специфіку симфонічного звучання – все це стимулювало його до навчання, до оволодіння майстерністю музиканта. Він наважується оркеструвати "Японську сюїту" Йосітомо. І сюїту, оркестровану юнаком-початківцем, було виконано.

Maiboroda_G.jpg     Георгій Майборода береться за скрипковий концерт, але написав лише дві частини – й до того ж тільки партію скрипки, – бо в оркестровій партії натрапив на непереборні поки що труднощі. Тож відклав до "кращих часів". Намагається писати інші твори, але не вистачає тих же знань...

    Георгій їде до Києва, де намагається вступити в консерваторію, але його зараховують на четвертий курс музичного училища. Лише через рік він опиняється в стінах консерваторії, де навчається в класі у Л.Ревуцького.

   Уже в студентські роки пише симфонічні поеми "Лілея" (1939), Першу симфонію (1940), "Каменярі" (1941). За "Лілею" Георгій Майборода отримує першу премію, будучи ще студентом ІІІ курсу. Вона вийшла одразу на велику концертну естраду, завоювавши симпатії широкого слухача і привернула увагу музичної громадськості до молодого композитора. Її схвально сприйняли Д. Шостакович, В. Шебалін, В. Мураделі та М. Штейнберг.

    У червні 1941 року Г. Майборода закінчує навчання в консерваторії і, здавалося, попереду – великі перспективи, аспірантура в Ленінградській консерваторії, де навчатиметься в знаменитого Штейнберга – вчителя Д.Шостаковича й Ю.Шапоріна, але війна завадила... 10 липня він уже на фронті воює рядовим бійцем у районі Миронівка-Канів. Невдовзі потрапив у полон. І ось уже їх женуть колоною в концтабори. Поряд брат Платон Майборода і композитор Герман Жуковський... "Хорольська яма смерті" – концтабір, де гітлерівці знищили понад 55 тис. наших бійців-військовополонених. Через щасливий випадок йому і братові, а також Жуковському вдалося врятуватись. Фашисти вивозять Георгія в Польське місто Катовиці, де він тяжко працює на заводі. Аварія, і Гергій потрапляє до шпиталю. На щастя, 28 січня 1945 року прийде жадане визволення і він знов у лавах армії – кулеметник, рядовий. Визволяв Прагу. Перемога. Нарешті Київ.

георгій майборода.jpgГеоргій Іларіонович навчається в аспірантурі, де керівником його був Л.Ревуцький. Навчаючись, пише пісні на тему війни. Пізніше, вже в 70-і роки, повертається знов до героїчної теми війни. Створює також романси на слова Пушкіна, Шевченка, Міцкевича, Франка, Українки, Блока, Рильського, Тичини, Сосюри, Масенка, серед яких справжній шедевр – романс "Гаї шумлять" на слова П.Тичини. Це надзвичайно дивне й божественне злиття вірша і музики, органічний синтез партій голосу і фортепіано, який робить романс абсолютно неділимим організмом, де однаково важливі обидва фактори.

   У 50-х рр. Г.Майборода виступав і як диригент – виконавець своїх творів, як критик і рецензент, як педагог. Так, у 1952-58 рр. він викладав на історико-теоретичному й диригентському факультетах Київської консерваторії курс оркестровки й читання партитур. Перебував у спілчанських правліннях композиторів України та СССР.

   Композитор наполегливо працює. Він створює опери "Милана" (1957; друга ред. 1967), "Арсенал" (1960), "Тарас Шевченко" (1964), "Ярослав Мудрий" (1973). Написав чотири симфонії, кілька рапсодій, сюїт, увертюр, концертів для голосу й скрипки з оркестром, численні хори, романси, збірники обробок українських народних пісень, що принесли йому заслужену славу й популярність. 1960 р. він удостоєний звання народного артиста СССР, а в 1963 році стає лауреатом Шевченківської премії...

     Помер Георгій Іларіонович Майборода 6 грудня 1992 р. і похований у Києві.

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається