На батьківщині Шевченка відзначили 201-у річницю з дня його народження

Вівторок, 10 березня 2015 08:02 Автор  Орест
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

9 березня минув 201 рік від дня народження Тараса Шевченка. Щоб вклонитися Кобзарю та покласти квіти до пам'ятника матері Тараса Шевченка з'їхалися люди до села на Черкащині.

 

Урочистості розпочалися на батьківщині Кобзаря в с. Моринці, що на Звенигородщині.

Є у Моринцях подвір’я, на якому стояла стара хата Мефодія Тютюнника, батько якого був чумаком. 1964 р. з ініціативи Івана Гончара у хаті, що вже довго стояла пусткою зробили етнографічний музей. Так і відома вона під іменем хата чумака. Та нажаль на сьогодні побачити її не можливо. Хату розібрали, бо була вже в аварійному стані. Тільки от ремонт чомусь почали у жовтні, а за технологією українська хата після реконструкції має гарно просохнути. Та є надія, що ця автентична пам’ятка все ж таки не загине.

1989 р. було відтворено в селі дві хати: хату Якима Бойка – діда Тараса по його матері, та хату Копія, у якій півтора року жила сім’я Шевченків. З 1992 року вони ввійшли до складу історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”. У такій хаті у Якима та Параски Бойків 1783 року народилася донька Катерина, мати Тараса Шевченка, тут пройшли її дитячі та юнацькі роки. Тин навколо подвір’я виплетений з вербової лози, подвір’я охайне та затишне. Поруч з хатою цікава пам’ятка народної архітектури – дерев’яна надвірня комора, або клуня, перенесена на це місце із Шевченкового. З дня побудови її більше ста літ. В інвентарній книзі села Моринці за 1796 рік записано, що сім’я Якима і Параски Бойків має ниву, леваду, віз, пару волів, а також пасіку на 34 колоди.

Катерина Бойко та Григорій Шевченко побралися у 1802 р. й оселилися , як тоді було прийнято у батьків молодого. Але сім’я була великою, жили тісно тож у 1810 році молода родина з дозволу пана В.В.Енгельгардта переселилась до Моринець в хату Андрія Колесника (по-вуличному Копія). Господар в той час був у засланні, а хата його пустувала. Ось в цій хаті і народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. І знову немає спокою молода родина. Копій втік із заслання й створив такий собі загін молодців, що промишляв розбоєм. Пограбованим ділився з найбіднішими селянами. Вважав він, що Шевченки мають платити за хату та землю, якою користувалися. Тому 1815 року Шевченки повернулися у Керелівку.

В Моринцях Тарас не одноразово бував у дитинстві та юності. Він часто описував село у своїх творах. А описувати було що, адже розкидане на численних пагорбах воно і нині дуже красиве.

Моринці

Етнографічний музей у Моринцях

Кожну весну у березні на „шевченківські дні” до Моринців стікалася маса туристів.

Моринці

У моринській середній школі працює кімната-музей Шевченка, а поряд із школою нині розбудовується етнографічний музей. Тут, в оточенні затишного садочка, стоять хатки під соломою, клуні, сажі. Все стилізоване під давню придніпровську житлово-господарську архітектуру. У гарному дерев’яному котеджі розмістилася адміністрація музею. Поряд із нею поставили дерев’яну капличку, яка дещо випадає із загального ансамблю. Музей розташований на пагорбі, оточеному глибокою мальовничою балкою. В балці влаштували ставочки із невеликою зоною відпочинку: декоративними скульптурами, альтанками, лавочками.

Моринці

Адміністрація

Моринці

Середня школа зведена у першій половині ХХ століття

Серед архітектурних пам’яток Моринців варто відмітити початкову школу, збудовану в другій половині ХІХ століття. Не так давно до будинку школи прибудували дзвіницю. Тепер це православний храм.

початкова школа

Моринці Моринці

Будівля початкової школи кінця ХІХ століття

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається