Доступ до бази є безкоштовним.  

Станом на червень 2017 року база проекту нараховує 2,5 млн осіб, ідеться в повідомленні на сайті проекту. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році – сягне 4 млн.

Сайт інтерактивний. Користувач може додавати в базу свою власну інформацію, або редагувати існуючі записи.

Також, існує можливість будувати своє генеалогічне дерево.

Розроблена програмістами система "pra analytics" щодня зіставлятиме оновлення бази проекту з родоводом користувача і в випадку знаходження потенційних зав’язків повідомлятиме його про це (цей функціонал запрацює у липні 2017 року).

"Окрім безкоштовного доступу до бази (навігація передабачає пошук за прізвищем, діапазоном дат, регіоном, по мапі тощо), ми створили розділ для волонтерів. Для них на сайті викладена перша порція з ще не опрацьованих сканів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися що 2-3 тижні.

Кожен відвідувач при реєстрації отримує власний профіль і можливість створення родового дерева. Наша система автоматично аналізуватиме введені вами дані і у випадку співпадіння пропонуватиме варіанти розширення родоводу (ця система наразі ще тестується і ми очікуємо, що в липні вона запрацює для усіх користувачів)", – повідомляють на сторінці проекту у "Фейсбуці".

На даний момент при формуванні бази з-поміж інших джерел можна виділити наступні:

  • Метричні книги та Сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів (роботи тривають)
  • Списки виборців у Сейм по західноукраїнських областях (опрацьовано три гміни, у планах опрацювати усі).
  • Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року
  • Присяжні списки 1654 року (роботи тривають)
  • Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Російської армії Першої світової (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року
  • Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України
  • Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також ""Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии"
  • Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський, Станіславський)
  • В’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо)
  • Списки репресованих (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні книги міст кінця. XIX – поч. XX століття (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України (опрацьовано частково, роботи тривають)

Дані внесені користувачами сайту та волонтерами. У планах керівників проекту – розпочати найближчим часом опрацювання таких джерел:

  • Перепис населення Київської губернії 1897 року.
  • Румянцевський опис Малоросії.

Команда проекту обіцяє, що ще принаймні два наступні тижні сайт працюватиме в режимі бета-тестування.

Джерело: Історична правда

Опубліковано в Цікаво

Берещення традиції та прикмети

Берещення – у цей день наші пращури вшановували березу. Її називали деревом життя, здоров’я та світла.

Шанобливе ставлення до берези з приходом християнства отримало нове обґрунтування. За переказами, саме під цим деревом Богородиця і немовля Ісус ховалися від негоди.

11 квітня потрібно було виходити в березовий гай — слухати дерева. Це робилося для того, щоб визначити: чи не почався рух соку. Сік заготовляла кожна сім’я.

Берещення

З нього варили збитні з додаванням меду і приправ. Свіжим березовим соком поїли хворих. Вважалося, що цей напій чистить кров і виганяє зі шлунка всяку неміч.

Струнку «білостволу красуню» уособлювали з джерелом здоров’я, життя, світла і тепла. У наших предків з цим деревом було пов’язано величезна безліч прикмет і повір’їв.

Наприклад, щоб вилікувати простими дитини, батьки злегка пріхлестивалі його спинку березовими прутиками. Оберегом для дому вважалася встромлена в дах гілка берези. А уявити російську баню без хорошого, об’ємного березового віника і зовсім було неможливо.

Опубліковано в Цікаво