Заяскравіла, заполум’яніла, заіскрилися виставкова зала пречудовими рослинними візерунками, створеними передовсім на основі фантастичних, небувалих у природі форм квітів. Тим самим, даючи змогу замилуватися очам традиційними мотивами садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квіток, ягід калини, полуниці та винограду. А ось квіти та ягодипереплелися з птахами і людьми. І знову ж таки, увібравши в себе дещо фантастичні та дивовижні речі. Вони, одначе, ласкають погляд, заворожують своєю якоюсь напрочуд щирою добротою, теплотою, ніжністю, простотою та доступністю. Так і проситься душа в незрівнянний казковий світ!..

Усе найкраще, що увібрав у себе традиційний петриківський розпис, представила у своїх полотнах українська художниця, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, віце-президент асоціації народних майстрів України, член асоціації художників французького міста Морестель Галина Назаренко. Її персональна виставка, що експонувалася з 5 по 10 вересня в мадридському культурному центрі «Nicolas Salmeron» (Ніколас Сальмерон), магнітом притягнула до себе як справжніх поціновувачів художнього мистецтва, так і пересічного глядача. Додамо, що інтерес цей захід викликав і в представників української трудової міграції, і в господарів – іспанців. І ще під великим питанням, хто оглянув більш кількісно роботи нашої художниці: чи то наші краяни-заробітчани, чи то представники строкатої за національним складом Іспанії…

Поміж тим, петриківський розпис поступово причаровує весь світ. Так-так, не дивуйтеся, адже картини тільки лиш Галини Назаренко відомі не лише на теренах нашої України. Їх достойно оцінили у США, Канаді, Франції, Китаї, Казахстані, Болгарії, Португалії, Австрії, Італії, Японії та інших. Зауважте, що названо тільки країни, в яких побувала безпосередньо сама мисткиня. А в скількох інших експонувалися її полотна – навіть важко відповісти.

У країну Сервантеса Галина навідалася вперше, хоча на одній з тутешніх виставок її роботи виставлялися. Проте, як мовиться, краще на власні очі все побачити, своїми руками пощупати. Звісно, чималих зусиль коштувало докласти організаторам цього чудового заходу, перш ніж привезти уродженку та нинішню мешканку славнозвісного селища Петриківка, що на Дніпровщині, на оглядини в іспанську столицю. До цього найперше долучилася відома громадська активістка в колі українських заробітчан Лариса Ратич. Свій задум виношувала кілька років, аж поки не втілила його в життя. Чого тільки вартувало, щоб погодити час проведення виставки. Цьогоріч, скажімо, наша знана співвітчизниця побувала вже в Китаї та Казахстані. Користується популярністю, словом. Свою вагому лепту в організацію виставки картин нашої краянки внесло також Посольство України в Іспанії. Тим самим спільно зроблено ще один важливий крок на шляху до визнання України в світі в цілому, та в країні фламенко та кориди зокрема.

До речі, Галина Назаренко виявилася ще й прекрасним знавцем і пропагандистом петриківської школи розпису. Ці свої неабиякі властивості вона продемонструвала на презентації виставки 6 вересня, куди зійшлися численні відвідувачі, представники дипломатичних установ (наш дипкорпус представляв Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Іспанія Анатолій Щерба), керівники відповідних іспанських відомств, а саме координатор муніципалітету Чамартін Тереза Камареро, директорка культурного центру «Ніколас Сальмерон» Естрелья Меріно та інші.

Зрозуміло, що художниці, яка не володіє іспанською, потрібно була допомога кваліфікованого перекладача. Власне, з цією місією чудово впорався другокурсник Мадридського університету «Комплутенсе» Дмитро Подосовський. Він не лише добре перекладав, але зміг передати всі тонкощі, властиві для петриківського розпису. Погодьтеся: не кожному таке під силу.

Ось і довідалися присутні на презентації, що петриківський розпис, або «петриківка» - це українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпровщині в селищі з однойменною назвою. Зрозуміло, що звідтіля цей вид мистецтва і походить. Окремі речі з орнаментами в цьому стилі розпису збереглися ще з XVIII століття. Проте у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці XIX століття-початку XX століття. Його походження пов’язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з ПолтавщиниСлобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині XIX століття. Проте невідомо, де й коли саме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напрямку малярства.

Петриківський розпис - не лише народне самобутнє мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис. 5 грудня 2013 року цей малярський напрям включено до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Одним з найяскравіших представників славної «петриківки» і є героїня нашої невеличкої розповіді. В цьому селищі вона народилася, зростала. Від п’яти років, як пригадує, почала малювати під керівництвом своєї матері. Очевидно, з молоком найріднішої на землі людини всмоктала любов до малювання. Матуся таки мала до нього талант, який, щоправда, в силу різних обставин не розвинула. А ось її дядько Глущенко навчався в 1930-их роках в Петриківській школі декоративного мистецтва. Так що гени в Галини Назаренко (з роду Глущенків) – ще ті!

Галя поступово піднімалася до вершин майстерності. В школі відвідувала гурток, згодом художню школу. А після її завершення поступила в Миргородський керамічний технікум імені Миколи Гоголя. Виставок, у яких вона брала участь, назбирається сила-силенна. Їй навіть важко сказати, які з них залишили в її душі найпомітніший слід. Одначе, однією з таких є, безсумнівно, виставка «Петриківський рушник» у Національному заповіднику «Софія Київська», яка відбулася в 2015 році. Галина презентувала на ній свій проект - інсталяцію з семи тисяч гільз «Мамай – український Будда» (Мамай - це символ української мудрості, незалежності та сили) - зроблений за мотивами петриківського розпису. Гільзи для цієї інсталяції було привезено із зони АТО волонтерами, солдатами та просто небайдужими людьми.

Сподіватимемося, що експозиція полотен Галини Назаренко в Мадриді стане ще однією віхою в її творчому житті.

Petrykivka 1

Petrykivka 2

Petrykivka 3

Petrykivka 4

Petrykivka 5

Petrykivka 6

Квітка ЛЮБЧЕНКО, Мадрид.

Опубліковано в Колонка подій

Виставку петриківського розпису та українського вишитого одягу в університеті Північної Кароліни відкрили Олена та Леся Зінчуки за співпраці з Асоціацією українців у Північній Кароліні і Центром славістики в університеті. Про це йдеться у сюжеті «Голосу Америки».

Повідомляється, що мисткині зібрали та підготували до показу національні костюми та вишивку зі всіх регіонів України. Також на виставці експонуються картини Олени Зінчук, яка народилася та виросла в Петриківці, а тепер живе у США.

Експозиція розміщується на кількох поверхах університету.

До процесу організації виставки приєдналися і викладачі.

Крім того, цього року, у рамках проекту «Фокус на Україні», в університеті вперше розпочали викладати історію України.

 

 

Опубліковано в Творчість

Школярка із Черкащини Влада Гуржій з смт. Ірдинь Черкаського району разом із друзями та односельцями перетворили занедбану зупинку на витвір мистецтва.

Опубліковано в Цікаво

Галина Назаренко - відома на весь світ майстриня петриківського розпису. Вона, напевне, єдиний майстер розпису, який активно їздить по світу і пропагує українське унікальне народне мистецтво. В Астану майстриня приїхала з Пекіну, а по завершенню казахстанського турне буде демонструвати свої твори та навчати петриківській техніці європейську публіку.

Основними мотивами петриківського розпису є польові квіти, гілки калини, мальви та навколишні рослини, зображення яких, до слова, не використовується ні в одному з існуючих видів розпису. Орнаментні мотиви, де переважають яскраві, насичені тони, привертають увагу не тільки колоритом, але й надзвичайною цілісністю творчої ідеї.

Гості майстер-класу мали змогу опанувати ази техніки Петриківського розпису. Простий, на перший погляд, малюнок «Півник» насправді приховав довгу і копітку роботу художників-початківців. 

foto

foto

foto

foto

МЗС України

 

Опубліковано в Творчість