Вчений зміг розшифрувати символіку подільських рушників

Вівторок, 24 жовтня 2017 19:40 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Євген Причепій – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та культурології КНУТД може розшифрувати символіку подільських рушників. Євген Причепій – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та культурології КНУТД може розшифрувати символіку подільських рушників.

Євген Причепій – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та культурології КНУТД може розшифрувати символіку подільських рушників. За його словами, майже кожний виріб майстрів Поділля – це непросто рушник з вишивкою, а цільна філософська картина, де вишивали світ таким, яким його уявляли багато років тому наші давні пращури!

Пан Євген показує на ряд вишитих рушників, що висять на стіні музею. Каже, що всі вони мають восьмичленну структуру, де зображені символи чотирьох богів та богинь. «Богами» професор називає орнамент, схожий на дерево, а «богинями»- різноманітні геометричні фігурки.

– Мені вдалося встановити таку просту істину, яка відома археологам і етнографам, що світ давніх людей складався з трьох рівнів: це підземний світ, світ життя та небесний світ,– говорить дослідник.

 

 

При цьому Євген Причепій зазначає, що більшість дослідників не звертає уваги на те, що сфер насправді 7. Вищеназвані – жіночі. А є й чотири чоловічі. Ці сфери пан професор також вбачає в рушникових орнаментах, і каже що позначені вони такими собі драбинками, яка піднімається від однієї жіночої сфери до іншого. Тобто, з підземного світу, в живий, а звідси вже – в небо.

 – Тобто космос давніх людей складався з 7 сфер. 4 сфери чоловічі, і 4 сфери жіночі. Чоловічі сфери були: підземні води, гори і поверхня землі, піднебесся, Юпітер, де громи. І сфера зоряного неба, де знаки Зодіаку. Жіноча сфера: оце підземелля, сфера життя і планетні сфери, – пояснює вчений.

Причепій говорить, що на рушниках багато орнаментів, на яких зашифрований образ жінки.

Євген Причепій – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та культурології КНУТД може розшифрувати символіку подільських рушників.– Ноги жінки – це перша сфера,стегна дітородний орган – земля підземелля, пояс – це живіт, це – сфера життя, шия – піднебесся, обличчя – планетні сфери , і волосся – зорі. От чому говорять: не світи косами? Зорі світять, і тому коси жінки світять, – розповідає дослідник.

На другому вишитому рушникові пан Євген доказує, що кількість символів в орнаменті – зовсім не випадковість. І іноді майстрині навіть жертвували пропорціями, або донести через віки той символізм. Так число вишитих на ньому цяток складає саме 52. Це повний цикл сонця. Аби передати це число авторка рушника була вимушена зробити деякі цятки меншими. Як каже наш співрозмовник, «мала йти за орнаментом, а пішла за числом».

На одному з рушників пан Євген угледів породілля – жінку з розведеними стегнами. Нюанс в том, що на рушниках образи людей тісно пов’язані з вищезазначеними сферами. Живіт – це дерево, голова – це космос, і таке інше.

Деякі подільські рушники нагадують індійські мандали, це такі кругові структури. Професор каже, що таких немає ані в Росії, а ні в Білорусії, і взагалі вони дуже рідкі. За його словами, такі витвори виникли на основі гончарства. А в древні часи гончарі зображували космос об’ємним, у вигляді відомого кожному горщика! Саме символіка горщика і відстежується в українських мандалах. На дні – підземелля, а на краях горщика – зоряне небо.

Поспілкувавшись з паном Євгеном вже сам дійсно починаєш читати ті орнаменти: ось земля, ось живий світ, ось небо з зірками. На одній роботі в «небесній» частинці зображені павуки. Професор пояснює, що павук є символом неба.

– Тобто ці орнаменти не позбавленні сенсу, в них закодована прадавнє розуміння космосу і світу людьми. Подільський рушник – це своєрідний діалект. Тобто, він має ще свою унікальну символіку. Так якось ніби замкнену. Коли звикаєш до неї вона легко читається, – каже Євген Причепій.

Наш співрозмовник додає, що закодована в орнаментах структура виникла не сьогодні, і не вчора , і навіть не 20000 років тому. Вона виникла тоді, коли виникла духовна людина.

 – Тому що на найпримітивніших знаряддям праці, наприклад на макіівському знарядді праці, вже можна знайти ознаки цієї структури. Я також спочатку не вірив, тому що я – теж проникнутий скепсисом, я – вчений. Поки я прийшов до цього в мене теж була внутрішня боротьба. Але, коли я побачив масовість, коли ці речі збігаються , то я повірив, що мабуть в цьому щось є, – говорить вчений.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається