Сьогодні православні українці  святкують Вознесіння Господнє, яке традиційно припадає на 40-й день після Великодня. В цей день дух Ісуса Христа вознісся на небеса, де і з'єднався з Богом. У народі Вознесіння традиційно пов'язують з урожаєм і зростанням, оскільки воно припадає на кінець весни – початок літа, період зміни сезонів в сільському господарстві.

Опубліковано в Свята та обряди

35 найуспішніших учнів школи імені Хосе Кальдерона (м. Малага) віком від 8 до 12 років відвідали Консульство України у Малазі, Іспанія, в рамках реалізації навчально-дослідницької програми «Анадалусія поглиблює знання», ініційованої Управлінням з питань освіти Уряду Андалусії.

Опубліковано в Світ

Благовіщення є одним з 12 найбільш важливих церковних свят. Святкується ця світле подія рівно за 9 місяців до Різдва Христового, а саме, 7 квітня.

Благовіщення – це неперехідне свято, а тому дата його святкування щороку однакова.

Благовіщення – це світла звістка про швидке пришестя у світ Сина Божого, яку Архангел Гавриїл повідав Діві Марії.

Благовіщення вважається днем ​​свободи і спокою, в це світле свято навіть в пeклі на невеликій мить настає благодать. У цей день жінкам не можна виконувати ніякої роботи, особливо забороняється працювати в полі. Неможна шити, в’язати, вишивати. Наші предки казали, що на Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є.

Навіть їжу в це свято прийнято готувати найпростішу, яка не потребує великих витрат сил. Благовіщення вважається найбільш несприятливим періодом для початку нових справ, оскільки в цей день повинні відпочивати і люди, і звірі, і птиці, і сама земля.

Саме в цьому році релігійне свято випадає на Страсну суботу. Вважається, що це одночасно день скорботи і радості, тому не прийнято влаштовувати гучних урочистостей, а також уважно стежити за кожним сказаним словом.

Зіставивши ці два свята, можна сказати, що Благовіщення в 2018 році слід проводити спокійно і в колі своєї родини, відмовитися від будь-якого роду гулянь. Це відмінний час для завершення приготувань до святкування Великодня.

Тому в цей день потрібно хоча б уникати укладання важливих угод і не починати нову діяльність. Виконання домашніх справ також варто відкласти. Прання, прибирання, прасування, ремонт – все це може почекати. Крім того, варто виділити час і сходити до церкви, щоб висповідатися і помолитися. Головне пам’ятати, що Благовіщення – це світле свято, яке символізує свободу, надію і прихід весни.

Тому якщо обставини не дозволяють вам відсвяткувати його за всіма правилами, то постарайтеся провести цей день в мирі з оточуючими і самим собою. Дуже важливо, особливо для жінок, не конфліктувати в цей день! Не допускайте сварок, суперечок і взагалі будь-яких непорозумінь, постарайтеся пробачити своїх недоброзичливців і відпустити всі образи.

Обов’язково необхідно попросити вибачення, якщо ви самі когось засмутили або сильно образили.

Дуже важливо бути в гармонії з собою в цей день. Для всіх жінок Землі це свято ще один привід задуматися про своє сьогодення призначення в цьому світі (у кожної воно різне) і наскільки ви виконуєте його. Богородиця не злякалася і виконала своє велике призначення, тому що у всьому поклалася на Господню волю. Багатьом з нас не вистачає такої віри.

Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні. На Закарпатті в цей день дівчата до сходу сонця розчісували волосся, обходили довкіл оселі й тричі замітали хату. Сміття відносили до річки, брали в ній воду і скроплювали грядки, на яких мали висаджувати розсаду. 

Відоме ще й таке дійство: щоб відьми не крали молока, жінки ввечорі напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, а хлів обсівали маком-самосієм. Удосвіта спалювали старі постоли чи капелюхи і цим попелом підгодовували тих корів, які важко звикали до гуртових пасовиськ. 

Усі відьми сьогодні сидять по домівках, клопоту добрим людям не роблять. Зранку в церкві правлять урочисту службу, святять проскури (а пасічники потім «частують» своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися). Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, дощ ниву не минатиме. А якщо благовіщенську проскуру закопати в землю на полі, то й град цьому полю не страшний. Свяченій проскурі приписуються й неабиякі лікувальні властивості, зокрема вона може допомогти хворому на пропасницю.

Важлива магічна дія — випускання птахів — благочестива справа; випущені в цей день із неволі птахи, за повір'ям, приносять удачу й добробут тому, хто їх випустив. Деякі люди навіть спеціально купували пташок, щоб на Благовіщення їх випустити — на щастя.

Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували “володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня “Благослов зиму руйнує”, а тому “на Благовіщення весна остаточно зиму переборола”.

Існують наступні народні прикмети:

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.

Який цей день - такий і кінець місяця.

Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.

Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

Ніч проти Благовіщення: якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.

Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

Благовіщення без ластівок - холодна весна.

Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.

Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.

Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.

Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

Опубліковано в Свята та обряди
Неділя, 08 квітня 2018 05:27

"Великий Каменяр" про писанки

У творчості "Великого Каменяра" Івана Франка є відповіді ледве не на всі питання. Пропонуємо Вашій увазі допис великого українського письменника про писанки.

Опубліковано в Видатні українці

Чистий четвер (Страсний четвер) 2018 припадає на 5 квітня. Це один з найважливіших днів Страсного тижня перед святом Великодня. Цей день особливий, і до нього варто підготуватися. Що можна і що не можна робити на Чистий четвер, читайте далі.

Опубліковано в Свята та обряди

17-18 лютого, у селі Князі в Польщі відбувались зйомки кліпу на пісню «Стук, стук. Там ще дзвонять дзвони…», яка говорить про тугу, сум та обов’язок пам’ятати про родинну історію, своє коріння. Це село внаслідок переселення українців у рамках Акціїі «Вісла» перестало існувати. Зараз там знаходяться руїни церкви. І саме в цьому місці молоді українці (в тому числі лемки) вирішили зняти відео.

Опубліковано в Цікаво

У талліннському Центрі української культури (ЦУК) відзначили Масниці за українськими звичаями.

Опубліковано в Українці в світі

Днями українська школа в Осло "Еллісів" відсвяткувала свято Колодія.

Невгамовні освітяни та школярі встигли і плідно попрацювати і весело відсвяткувати.

Опубліковано в Школа

Сьомого лютого відзначають день святителя Григорія Богослова, який жив у III столітті нашої ери. У народі говорили, що настав Григор'їв день або прийшов Григорій-зимовказівник. Саме за погодою 7 лютого передбачали погоду в наступному році.

Іменини

Григорій, Пилип, Олександр, Володимир, Фелікс, Віталій, Дмитро.

Григорій Богослов народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

Народні прикмети

У цей день потрібно було робити добрі справи і згадувати про добрі справи інших. Але про власні добрі вчинки говорити, і тим більше хвалитися ними, було не прийнято, оскільки Господь і так все бачить.

Чим більше добрих справ зробиш у цей день, тим більше шансів на порятунок душі після смерті. А якщо хвалитися добрими справами, то вони не зарахуються. До того ж, вважалося, що таким чином можна наврочити сім'ю. Варто бути обережніше зі словами - вважається, що все, сказане 7 лютого, збувається.

Не можна 7 лютого стригти нігті, плюватися і стригти волосся. Якщо плюнув на землю, краще повернутися назад - прикмета свідчить, що шляху не буде.

Якщо хтось розлив 7 лютого молоко - варто чекати радісну звістку зовсім скоро.

Народні прикмети на 7 лютого:

Якою буде погода до обіду, такою буде грудень. За погодою після обіду судили про лютий наступного рокуСніг випав в день Григорія - чергова зима прийде нескороЯкщо синиці 7 лютого весело щебечуть на подвір'ї - чекай сильних морозівЯким є день 7 лютого до полудня, таким буде грудень і січень наступного року. Після полудня можна побачити, яким буде січень та лютийСильний снігопад - прикмета того, що буде рання осіньЯкщо корови і кози 7 лютого сплять, повернувшись до вхідних дверей рогами, значить, їх наврочили.Що цікавого в світі сталося 7 лютого1483 — відомий український вчений Юрій Дрогобич у Римі в Ехуаріуса Зільбера видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni M.cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора.
1992 — Республіка Бенін визнала незалежність України
2010 — відбувся другий тур президентських виборів в Україні, на яких переміг Віктор Янукович.

Народились

1804 — Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор (помер 1860 року)
1847 — Олександр Русов, український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч. Помер 8 жовтня 1915 р.
1887 — Андрій Шкуро, нащадок запорозьких козаків, генерал-поручик Кубанського війська. Загинув 16 лютого 1947 р. у Москві.
1926 — Костянтин Петрович Феоктистов, радянський космонавт і конструктор космічної техніки
1932 — Степан Костишин, український біолог, колишній ректор Чернівецького національного університету (1987–2005)

Померли

1682 — Михайло Дзик (Мелетій у чернецтві) — ректор Києво-Могилянської академії у рр. 1655—1657 та 1662—1665.
1918 — Священомученик Володимир — київський митрополит невинно розстріляний більшовиками
1933 — Микола Садовський — український актор, режисер і громадський діяч
 
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1929 році: -32,2; а найтеплішим у 2004 - +9,2.
Опубліковано в Цей день в історії

Старий-новий рік... Василія... Меланії… Друге свято у циклі Різдвяних свят... А в українській громаді Мадрида і його околиць – ще й вечорниці! Їх учасницею пощастило бути і мені.

Гумористичні сценки, конкурси, пісні, жарти, - все це лилося безперервним струмком позитиву, гарного настрою, радості та вибухів гучного сміху... Але про все, - за чергою.

Опубліковано в Цікаво
Сторінка 3 із 6