У січні 1918 року була утворена Кубанська Народна Республіка, а в лютому була проголошена її незалежність. Проте, фактично, незалежною кубанська держава так і не стала. У той час на Кубані були сильними українські настрої, обговорювалася ідея про об’єднання з Україною на правах автономії чи на засадах федерації. Але цим планам також не судилося бути реалізованими.

Опубліковано в Історія
Вівторок, 10 жовтня 2017 14:57

Бій і танець (козаки-характерники).

Наші пращури володіли досить досконалим бойовим мистецтвом, завдяки якому змогли зберегти та передати з покоління в покоління любов до різдної землі - України. Вони залишили чималий слід в українській історії. Кажуть їх сам дідько боявся. Навіть стихія підкорялась їх твердому характеру!

Опубліковано в Цікаво

Українська громада Афін, запрошує українців по всьому світу разом із грецькими друзями відсвяткувати 15 жовтня свято Покрови «Cossack Art».

Опубліковано в Українці в світі

У Стародавньому Римі та Єгипті сережку вдягали тільки рабам, щоб відокремити їх від загальної маси населення. Зате пізніше ця прикраса стала головним атрибутом представників “суто чоловічих професій” – піратів, розбійників, моряків… і звісно козаків.

Доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович припускає, що звичай носити сережку українські козаки запозичили в турків і татар. Але це не означає, що запорожців масово охопив “стадний інстинкт” прикрашати вуха пірсингом – цей привілей могли мати лише одиниці, оскільки сережка для них була наділена символічним змістом.

Існує опис князя Святослава його Візантійськими сучасниками:

“Широкоплечий мужній чоловік, трішки вищий за середнього візантійця. Шия була настільки широкою, що не помітно було переходу з головою. Мав довгі вуса і виголену голову з пасмом волосся. А в одному вусі була сережка з кристалами.”


На багатьох картинах дуже часто зустрічаються зображення козаків з сережками у вусі. Носили вони їх не для краси, і не кожен міг собі це дозволити. Найчастіше сережки робили у вигляді півмісяця, виготовлялися вони зі срібла.

Козачий звичай носити сережки пов’язаний виключно з військової стороною життя. Однак не всі козаки мали право носити їх. Сережка в лівому вусі у козака означала, що він один син у матері, сережка в правому – останній чоловік у роду. Якщо ж козак носив по сережці і в правому і лівому вусі це означало, що він одна дитина у батьків. У походах і боях таких по можливості берегли. Не можна сказати, що наявність сережок звільняла козаків від небезпек. Вони поряд з іншими билися в боях плечем до плеча і несли тяготи походів. Але решта по негласним правилам намагалися їх зберегти і, як могли, підстраховували.

Були й інші звичаї. Коли в мирний час помирав останній козак в роду, його шаблю ламали і клали з ним у домовину. За труною померлого козака до самого кладовища вели коня під сідлом.

Існує також і така турецька замітка: “Сережка у вусі є давнім атрибутом козаків і взагалі вільної людини. Якщо з плином часу сережку почали носити у вусі різні окремі соціальні групи, то в часи козацтва це був спосіб вилікувати Гепатит С, адже сережка була срібною, і проти вірусів срібло завжди допомагало. Якщо козаки набирали воду з незнайомої водойми, то на кілька хвилин опускали до ємкості сережку, яку більшість з них завжди носили у вусі.”

Що ж стосується кілець, то чоловіки їх не носили зовсім. Тільки жінки. Кільця на дівочих та жіночих руках мали своє значення.

Срібне колечко на лівій руці – дівчина на виданні, на правій – засватана. Кільце з бірюзою означало, що коханий дівчини служить. Бірюза – камінь туги. Золоте кільце на правій руці – заміжня, на лівій – розлучена. Два золотих кільця на лівій руці – вдова, так як друге кільце – це кільце померлого чоловіка.

Опубліковано в Цікаво

У селі Стецівка Черкаської області розпочали реконструкцію стародавнього поселення XVIII століття. Над проектом працюють краєзнаєвці, волонтери та польський майстер Ян Жонса, який працює безкоштовно, передає “5 канал”.

Для проведення робіт використовують власні кошти, але загалом для повного відновлення стародавнього козацького поселення потрібно 5 мільйонів гривень.

Житель Польщі охоче відгукнувся допомогти у зведенні даху з очерету. Адже займався реконструкцією історичних поселень у декількох країнах світу. Наразі відбудували дві оселі й кілька комор. Згодом планують звести будинок священика.

За словами директора Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”, на місці планується побудувати 15 осель. У половині будинку буде етнографічна експозиція, а в іншій частині люди матимуть можливість пожити в етносередовищі.

Як зазначається у XVIII столітті на цій території був хутір-зимівник запорізького козака Стеценка.

 

Опубліковано в Цікаво

Цей фільм мав приголомшливий успіх за кордоном, а от в радянському Союзі його зняли з прокату через націоналізм і криваві сцени.

Козацький бойовик "Тарас Трясило", знятий в Україні в 1926 році, в кінці 30-х взагалі зник з виду, повідомляє "24 канал".

17 років тому одну з його копій знайшли в Парижі і нещодавно цією стрічкою відкрили фестиваль німого кіно.

Плівку в кінці 90-х знайшов кінознавець українського походження Любомир Госейко. Два роки тому її купила Україна, а в Центрі імені Довженка 72 хвилинний фільм рік покадрово вручну відновлювали.

За сюжетом фільму, події відбуваються в середині XVII ст. Головний герой стрічки - селянин, який втік на Січ і підняв козаків проти польської шляхти.

Повідомляється, що стрічка в свій час мала величезний успіх за кордоном, а ось в СРСР його зняли з прокату через націоналізм і криваві сцени.

Сестру Тараса грає популярна тоді Наталя Ужвій. Це перша її головна роль в кіно.

Натурні зйомки відбувалися в Києві, Житомирі, Дніпрі та Умані. А в Одесі побудували ціле містечко – курені, хати, церкви. Художник фільму радився зі знавцем історії Дмитром Яворницьким. Тому вийшло натуралістично.

Опубліковано в Кіно

Гопак з роками вироджується (втрачаються деякі бойові рухи).

Отакий рух як на 1:02 хвилині і на 1:18 хвилині - зараз вже не танцюють.

 

Тепер стосовно бойових прийомів... На 0:53 хвилині і на 0:58 хвилині і на 1:20 хвилині копняки у сидячому положенні. Якщо ти сидиш, а навколо тебе стоять вороги, то таким чином їх зненацька можна збити з ніг. І невигідне сидяче положення стає вигідним. Ворог не очікує, що жертва яка сидить зможе дати відсіч. 1:02 хвилина - розкрутка навколо осі з розставленими руками. Без шабель в руках цей рух для більшості людей не зрозумілий. Якщо танцюристу дати в руки шалюблю - рух стає відразу зрозумілим. Танцюрист перетворюється на небезпечного воїна, який косить ворогів шаблями навколо себе десятками. Прийом застосовувався якщо козака оточили. Точніше тактика в козаків така була - дати себе оточити а потім косити ворогів таким рухом.

Цей же рух танцюють пуштуни в Афганістані - нащадки скіфів саків так само як і наші козаки є нащадками скіфів саків.

Ось відео про гопак пуштунів Афганістану:

 

Така само тактика - дозволити себе оточити а потім косити ворогів у індійських сікхів - нащадків скіфів в Індії. Такі собі індійські козаки. Рух який на 1:39 хвилині (удари ногами) сикхи теж виконують в своєму бойовому мистецтві "гатка". На 2:01 хвилині чоловіки по бокам ставлять підніжки з сидячого положення. Мало яке бойове мистецтво може похвалитись наявністю бойових прийомів з сидячого положення!

Опубліковано в Цікаво