Боротьба українців за верховенство прав людини. З архівів ЦДАЗУ

Вівторок, 11 грудня 2018 11:55 Автор  Віра Фазлєєва
Оцініть матеріал!
(8 голосів)

10 грудня ми відзначили 70 років прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Цей універсальний документ спонукав людство до розробки та укладення відповідних конвенцій, декларацій, протоколів, що тривало практично не одне десятиліття. Двадцять сім років знадобилося тридцяти п’яти державам Європи і Північної Америки, у тому числі й СРСР, для підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, відомого як Гельсінські угоди, що закріпили нові відносини у цих державах і мали забезпечити виконання у кожній з них високих принципів демократії та прав людини.

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) зберігається чимало фондів, де представлені документи, що висвітлюють діяльність українських організацій за кордоном, спрямованих на поширення інформації, зокрема, про порушення прав людини в Радянській Україні, арешти та репресії щодо українських дисидентів: Миколи та Раїси Руденків, Левка Лук’яненка, Юрія Шухевича, Святослава Караванського, Валентина Мороза, Петра Григоренка та ін. Тут можна довідатися щодо заходів, спрямованих на звільнення українських політв’язнів. Про це розповідають листи, заклики, звернення, повідомлення, доручення Комісії прав людини Світового конгресу вільних українців, Союзу українських студентів Канади, Об’єднання українців у Франції, Суспільної служби українців Канади, Комітету оборони Валентина Мороза в Торонто (реорганізованого з часом у Комітет оборони українських політичних в’язнів), Закордонного представництва Української Гельсінської групи (створеного у 1978 р. в Нью-Йорку).

Одним із основних напрямів правозахисної діяльності цих впливових у зарубіжному світі організацій була публікація повідомлень українською і англійською мовами у пресі про арешти та репресії в Україні. Документи свідчать, що завдяки цій активній діяльності та непересічним особистостям український правозахисний рух вийшов на міжнародну арену. Так, наприклад, опинившись у вигнанні, колишній радянський генерал Петро Григоренко, який став дисидентом, створив і очолив Закордонне представництво Української Гельсінкської групи, а його непохитна позиція (Захід має вимагати від СРСР дотримання прав людини) і особиста популярність зробила Гельсінський рух у світі міжнародним.

 

Доручення, видане Петру Григоренку,  представляти Закордонне представництво УГГ,  жовтень 1978 р.

Доручення, видане Петру Григоренку,

представляти Закордонне представництво УГГ,

жовтень 1978 р.

ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 46, арк. 174

У боротьбі з тоталітарним радянським режимом українська діаспора передусім відкритістю і гласністю намагалася привернути увагу світу до того, що відбувається в Україні. Комісією з прав людини Світового конгресу вільних українців (СКВУ) було ініційовано 12 січня 1972 р. проведення дня солідарності з українськими в’язнями радянської системи. Підставою стала «друга хвиля» масових арештів дисидентів. На пропозицію В’ячеслава Чорновола день 12 січня, починаючи з 1975 р., відзначався в політичних таборах і тюрмах та на засланні як День українського політв’язня. У цей день політв’язні подавали заяви на знак протесту проти репресій, порушень прав людини, оголошували одноденні голодування.

На особливу увагу заслуговують також документи ЦДАЗУ, що розповідають про реакцію впливових політиків та міжнародних організацій на тотальні репресії українських дисидентів. Серед них виступи Президента США Рональда Рейгана, сенаторів Конгресу, авторитетної правозахисної організації «Amnesty International».

Стаття «Президент Реґен проголосив день  Української Гельсінської групи», 25 вересня 1982 р.

Стаття «Президент Реґен проголосив день

Української Гельсінської групи»,

25 вересня 1982 р.

ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 47, арк. 82

Нині Україна зіштовхнулася із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини з боку Російської Федерації: загарбано Крим, триває війна на сході України, здійснено військову агресію щодо українських кораблів у Керченській протоці… Тому сьогодні, як ніколи, міжнародне співтовариство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини в усьому світі.

Віра Фазлєєва,

провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАЗУ.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається