Євгеній Захарчук: «Вшановуючи пам'ять західноукраїнського пророка Маркіяна Шашкевича у сучасному контексті»

Четвер, 23 листопада 2017 07:51 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(4 голосів)
Євген Захарчук - ініціатор проекту «ПРОСТІР ШАШКЕВИЧА. prostir shashkevycha. SHASHKEVICH SPACE» Євген Захарчук - ініціатор проекту «ПРОСТІР ШАШКЕВИЧА. prostir shashkevycha. SHASHKEVICH SPACE»

09 листопада 2017 року в загальноосвітній школі № 1 міста Золочева, що у Львівській області, відбувся перший захід в рамках проекту «ПРОСТІР ШАШКЕВИЧА. prostir shashkevycha. SHASHKEVICH SPACE», проведений з нагоди уродин (06 листопада) Будителя західноукраїнських земель Маркіяна Шашкевича. Про те, як виник благородний проект, його характерні особливості, дізнаємося в ініціатора даного проекту - помічника голови Західного наукового центру НАН України і МОН України з питань міжнародного співробітництва (Львів) Євгенія Захарчука.

Пане Євгенію! Як виник проект? З якою метою його започатковано?

  • Основними завданнями й формами реалізації проекту є: здійснення й сприяння проектам в інтересах поширення загальноцивілізаційних цінностей культури, науки й освіти та інноваційних знань. А якщо конкретніше, то це сприяння реалізації обдарувань молодих людей, незалежно від їх обдарованості (загальна чи наукова, соціальна чи інтелектуальна), шляхом здійснення відповідних проектів, ініціатив, заходів.

    А оскільки це батьківщина Шашкевича…

    то, вшановуючи пам'ять західноукраїнського пророка, прагнемо допомогти молодим людям реалізуватися, наприклад, в середовищі науково-освітньої та просвітницької діяльності, на рідній землі Маркіяна Шашкевича. Як нинішній молоді реалізуватися в сучасній ситуації? Звісно: передусім здобути якомога більше знань. А далі – вибрати ту царину, в якій тобі найкраще, на твою думку, себе реалізувати. Маркіян за свій короткий життєвий шлях (у 32 роки) здійснив вчинки, які актуальні для можливого наслідування й понині. Домінуючою тут є подія колосального масштабу – оприлюднення у 1837 році альманаху “Русалка Дністровая”, здійснена ще з двома побратимами - Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Цим, власне, вони здійснили справді рішучий переворот в ідеях та умонастроях насамперед галицьких українців.

    Словом, Ви, цілком справедливо, прагнете закликати сучасну молодь брати приклад з відомих попередників?

    Звичайно. Подібність сучасних дій більшості молодих людей, українського студентства, відповідальних перед собою та перед суспільством, ми спостерігаємо і в сучасній історії України. Як і Маркіян Шашкевич, котрий один з перших виголошував у церкві перед громадою проповіді українською мовою, нині – також відомий Сергій Нігоян, громадянин України вірменського походження, який читав “Кавказ” Тараса Шевченка під час трагічних подій Майдану (2013-2014), відстоюючи таким чином гідність українства та цивілізаційний шлях розвитку суспільства. А скільки знаємо прикладів гідної поведінки молодого українства – як на Сході України, в умовах сучасних бойових дій, так і в Криму. Чи намагання Славка Вакарчука та інших молодих українців докластися до консолідації суспільства. Викликають щире захоплення вчинки окремих молодих людей у сферах високотехнологічного розвитку, ІТ-технологій, котрі, здобувши найкращі знання і вміння, частину досвіду “інвестують” і реалізовують в українській економіці.

    Таким чином, навіть побіжні узагальнення дають підстави зробити висновок: Маркіян Шашкевич — модерний, креативний для сучасника. Шашкевич – це явище.

    А Простір Шашкевича

    це система, «вмістилище», я б сказав, в якому молода людина змістовно діє та розвивається із врахуванням нерозривного зв'язку простору і часу для реалізації місії та цінностей.

    А якщо говорити більш практично…

    У практичному розумінні Простір Шашкевича – це маркери та меседжі задля гармонійного розвитку молодого українця в умовах динамічної конкурентності та глобалізації.

    А як, на Вашу думку, тим дітям, образно кажучи, новочасного і надтехнологічного світу, входити в практичне життя? Як їм бути конкурентними в сучасному глобальному середовищі?

    Та як? Бути лідером, ставати лідером. Опановувати модель лідерства, базовану на чеснотах.

    І Ви можете назвати – ті чесноти?

    Серед рис (чеснот), які вважаються обов’язковими, назву такі: візійність, драйв, колаборація, гуманність, смиренність, цілісність, зваженість, підзвітність, справедливість, хоробрість.

    І Ви вважаєте, що молодим ці всі чесноти вдасться швидко опанувати – одразу ж після закінчення навчання – в школі чи у ВНЗ?

    Погодьтеся: в нинішньому середовищі, в якому динамічно зростає застосування смарт (smart)-технологій та штучного інтелекту (artificial intelligence), молода людина, котра прагне успіху, має відповідати певним вимогам компетентності у галузі, яку обрали.

    Спробуєте їх назвати?

    Окреслю хоча б десять основних компетентностей, виділених українськими фахівцями, що є універсальними та обов’язковими (ті компетентності) для підприємця, співробітника сервісної, будівельної чи ІТ-компанії. Це - вміння вирішувати складні завдання; критичне мислення; креативність; компетенція управління людськими ресурсами; навички координації, взаємодії; емоційний інтелект; судження і прийняття рішень; клієнтоорієнтованість; вміння вести переговори; когнітивна гнучкість.

    Ви вважаєте, що всім молодим людям ці компетентності вдасться засвоїти?

    А вони змушені це робити. Глобальні тенденції сучасного ринку цього вимагають. У багатьох українських компаніях відповідні трансформації вже почалися. Додам також, що попит на професіоналів, на їх навчання поступово буде мігрувати у бік цифрового світу.

    Лідером щодо заміщення ручної праці в світі буде сільське господарство, де зайнято найбільшу кількість працівників. Медична, фармацевтична, хімічна й суміжні галузі розвиватимуться в тісному зв'язку зі сферами інформаційних технологій, управління великими даними (BigData), інтернету речей, біотехнологій, мобільних пристроїв, ін.

    Відступ вкрай необхідний:

    «До вшанування пам’яті західноукраїнського пророка Шашкевича й оприлюднення актуальних і прикладних матеріалів в рамках проекту долучилися:

    З вступними промовами: Володимир Бартошик, начальник відділу освіти Золочівської РДА, та Оксана Пилипчук, директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Золочів;

    Василь Гулай, доктор політичних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка» виступив з матеріалом «Інформаційно-комунікативний простір Золочівщини: етапи формування, актуальний стан та перспективи розвитку в умовах сучасних викликів та загроз»;

    Євгеній Захарчук, помічник голови ЗНЦ НАНУ і МОНУ з питань міжнародного співробітництва, оприлюднив матеріал ««Простір» Маркіяна Шашкевича у сучасному контексті»;

    Ольга Кіс, співробітник Золочівської РДА, літератор, виступила з підготовленим матеріалом й в дискусії заходу;

    дискусії стосовно місії Маркіяна Шашкевича, котрий «володів не одним ключем проникнення до людських сердець».

    Пане Євгенію! Було б цікаво читачам дізнатись: а як на Золочівщині продовжували у подальшому досягнення Маркіяна Шашкевича – маю на увазі його вагому націоцентричну діяльність?

    Уродженцями та гідними синами Золочева були брати Василь, Юрій та Олександр Панейко. Зазначу, що державотворча, наукова і суспільна спадщина братів Панейків на початку, в першій половині 20 століття, для українського соціуму є досить значною, але - ще недостатньо вивченою. Старший з братів Василь Панейко увійшов в історію як видатний дипломат – став першим та єдиним міністром закордонних справ Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), громадським і політичним діячем, публіцистом. Юрій Панейко - відомий український правник-адміністративіст, історик держави та права, громадський діяч, двічі обирався ректором Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН). Олександр Панейко залишиться в нашій пам’яті знаним фахівцем та автором системи української стенографії, мовознавцем.

    Також не можемо оминути нашого сучасника, уродженця Золочева (18.07.1937), громадянина США, лауреата Нобелівської премії з хімії (1981) Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann) - як приклад креативності та вміння вирішувати складні питання. До речі, в липні цього року мешканці Золочева відзначили 80-річчя нашого земляка, відкривши на його будинку, де він народився, інформаційну дошку та, провівши у Золочівському замку Перші Гоффманівські дискусії. Як бачимо, золочів’яни рівняються на своїх попередників.

    Словом, молодь Шашкевичевого краю пам’ятає про своїх краян, прагне продовжувати їхню місію. Чи не так?

    Безперечно. Ще у далекому 1833 році Шашкевич свою поезію “До***” розпочав посилом: “Мисль піднебесну двигчи в самом собі...”. А для молоді у сучасному прочитанні Маркіянового меседжу це - “Творіть та реалізовуйте достойні проекти, справи...”.

    Дякую, пане Євгенію, за розмову. Дай нам, Боже, бути гідними продовжувачами справи наших попередників.

    • Спілкувався

      Богдан Залізняк, керівник прес-центру наукової журналістики

      Західного наукового центру НАН України і МОН України (Львів),

      член НСПУ і НСЖУ.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається