8 лютого 2019 року вшановують пам’ять святого Федора Студита. Це грецький громадський діяч і ченець, якого церковнослужителі зарахували до лику святих. Чому 8 лютого – один з найтаємничіших днів – читайте далі.

Опубліковано в Цей день в історії
Понеділок, 12 листопада 2018 09:28

12 листопада. Цей день в історії

1472 - великий князь Московський Іван III одружився із Зоєю (Софією) Палеолог, племінницею останнього візантійського імператора Константина Палеолога. Цей шлюб, організований Папою Римським Павлом ІІ, змінив життя московського двору: зміцніли зв'язки і Заходом, до Москви прибули італійські та грецькі майстри. Завдяки візантійській принцесі зросло уявлення князя про його владу, що виразилися у збільшенні пишності двору, прийнятті візантійського герба - двоголового орла, запровадженні складних придворних церемоній

1840 - народився Огюст Роден, французький скульптор

1847 - Джеймс Сімпсон в університеті Единбурга (Шотландія) провів першу публічну демонстрацію використання хлороформу як анестетика

1859 - у Парижі цирковий артист Жуль Леотар уперше дав виставу на повітряній трапеції

1861 - у Росії заснована Рада міністрів як вищий урядовий орган країни

1866 - народився Сунь Ятсен, китайський революціонер-демократ, перший керівник Китайської Республіки у 1911 р., засновник партії Гоміньдан. Має титул «батько нації», присвоєний урядом посмертно в 1940 р.

1871 - Марко Кропивницький дебютував в Одесі як актор-професіонал у складі трупи народного російського театру графів Маркових і Чернишова (у виставі за п'єсою Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці»)

1888 - на святі друкарів французького міста Лілль у виконанні робітничого хору вперше прозвучав «Інтернаціонал»

1893 - у газеті San Francisco Morning Call опубліковано перше оповідання 17-річного Джека Лондона - «Тайфун біля берегів Японії», подане на конкурс. Авторові-початківцю була присуджена перша премія в розмірі 25 доларів

1902 - італійський співак Енріко Карузо записав платівку, яка першою в світі буде розпродана накладом понад 1 мільйон примірників

1906 - перший у Європі самостійний політ на пілотованому аероплані здійснив бразильський конструктор і пілот Альберто Сантос-Дюмон.
У Парижі він пролетів 220 м за 21,2 сек. на своєму аероплані «14-біс»

1910 - перший кінотрюк: каскадер стрибнув у Гудзон з палаючої повітряної кулі

1910 - у Парижі вийшов перший номер «Робітничої газети» - нелегального органу російських більшовиків

1912 - пошукова група виявила місце останньої стоянки англійського полярного дослідника Роберта Скотта та його товаришів.
Знайдений поруч із замерзлими тілами щоденник Скотта розповів трагічну історію групи, що досягла Південного полюса слідом за експедицією норвежця Амундсена і не дійшла на зворотному шляху до базового табору всього 18 км

1917 - перші в історії вибори в Установчi збори в Росії (явка - менше 50%). Участь у виборах брали й більшовики, але перемогу здобули не вони, а есери - 40,4% голосів, майже удвічі більше за показник більшовиків (24,4%). При цьому есери України, які йшли окремою силою, набрали 7,7%, меншовики - 2,6%. Кадети взяли 4,7%, після чого на них почалися гоніння й масові арешти

1917 - Зимовий палац у Петрограді оголошений державним музеєм

1918 - в Австро-Угорщині імператор Карл I Габсбург зрікся престолу. Проголошена Австрійська Республіка

1918 - Симон Петлюра звільнений із в'язниці, куди його 27 липня запроторила гетьманська влада

1920 - глава УНР Симон Петлюра затвердив ухвалені Радою народних міністрів закони «Про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці», «Про Державну Народну Раду Української Народної Республіки» та «Закон про вище військове управління УНР»

1923 - Адольф Гітлер заарештований німецькими властями за спробу організації «пивного путчу»

1925 - на з'їзді представників Українського національного об'єднання i Союзу визволення України в Празі створена «Лігія українських націоналістів»

1927 - опозиційних до Сталіна Троцького та Зінов'єва виключили з партії. Це сталося через кілька днів після спроби звернення Троцького, Зінов'єва та їх прихильників до демонстрантів із викладом своїх поглядів під час святкових заходів на честь 10-ї річниці революції в Москві, Ленінграді та Харкові

1929 - народилися Ролан Биков, радянський актор і кінорежисер, та Патрісія Грейс Келлі, американська кіноакторка, з 1956 р. - принцеса Монако, дружина князя Реньє ІІІ, мати нині правлячого князя Альберта ІІ

1933 - на парламентських виборах у Німеччині 92% голосів віддано за список кандидатів від нацистської партії (96% місць у парламенті)

1933 - англієць Г'ю Грей першим сфотографував чудовисько, яке нібито живе в шотландському озері Лох-Несс (на знімку були три горби над водною гладдю)

1941 - біля Севастополя німецькі «юнкерси» затопили радянський крейсер «Червона Україна»

1943 - ЦК ВЛКСМ закликав комсомольців їхати на відновлення Донбасу

1944 - 14-та Галицька добровольча дивізія СС перейменована на 14-ту Військову гренадерську дивізію СС (Першу українську)

1948 - у Токіо завершився судовий процес над головними японськими військовими злочинцями

1952 - перший політ радянського стратегічного бомбардувальника Ту-95

1956 - Гамаль Абдель Насер обраний президентом Єгипту

1958 - НДР (соціалістична Східна Німеччина) розіслала 60 країнам ноту з вимогою визнати її

1967 - у Нью-Йорку (США) відбувся І Світовий Конгрес вільних українців

1970 - на Індію та пакистанську провінцію Східна Бенгалія (нині Бангладеш) налетіли циклон та потужна припливна хвиля, що призвело до загибелі майже 300 тис. людей

1970 - The Doors відіграли свій останній концерт із Джимом Моррісоном у Новому Орлеані

1971 - президент США Річард Ніксон заявив про припинення активних бойових дій американських військ на території Південного В'єтнаму і віддав розпорядження про виведення ще 45 тисяч військовослужбовців

1971 - біля Вінниці розбився літак «Аерофлоту» Ан-24; усі 47 осіб на борту загинули

1973 - група Queen почала своє перше турне по Великій Британії. Вони виступали на розігріві перед концертами Mott the Hoople

1980 - американська автоматична міжпланетна станція «Вояджер-1» перетинула орбіту Сатурну, пройшовши на відстані 124 000 км від нього і за 4500 км - від його супутника Титану

1982 - на пленумі ЦК КПРС після смерті Леоніда Брежнєва новим генеральним секретарем обрано секретаря ЦК, колишнього главу КДБ Юрія Андропова

1990 - коронація імператора Японії Акіхіто

1990 - Тім Бернерс-Лі оприлюднив офіційну пропозицію щодо створення Всесвітнього павутиння

1992 - починаючи з 23-ї години, припинено функціонування рубля у грошовому обігу на території України. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець. Його в готівковому обігу представляв купон Національного банку України

1992 - із цього дня в Англіканській церкві у священицький сан можуть рукополагатися також і жінки

Опубліковано в Цей день в історії

19 жовтня 1918, року на з’їзді мужів довір’я, який відбувався у будівлі Народного Дому Львова, Українська Національна Рада, спираючись на право народів на самовизначення, у «Прокламації» проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.

Опубліковано в Цей день в історії

14 вересня 1812 року, через тиждень після кривавої перемоги над росіянами у битві біля Бородіно, армія Наполеона увійшла в Москву, котра виявилася безлюдною і залишеною військами. А після опівночі місто, підпалене росіянами, охопила пожежа, котра позбавила французів шансів пережити у Москві близьку зиму.

Опубліковано в Цей день в історії

Ольга Людвігівна ДЕЛА-ВОС-КАРДОВСЬКА (14 вересня 1875, Чернігів — 1952, Ленінград) — художниця, графік. Малювала портрети, пейзажі, жанрові картини.

Опубліковано в Видатні українці

Із 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, в результаті якої гривня замінила карбованці.

Опубліковано в Цей день в історії

«Крути, це… вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції майже через 40 років характеризували бій поблизу залізничної станції Крути, пам’ять про який у незалежній Україні вшановується 29 січня.

Опубліковано в Цей день в історії
Четвер, 27 липня 2017 11:17

Цей день в історії: 27 липня

368 років тому (1649), зазнавши поразки під Староконстянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яремою Вишневецьким, відступило до Збаржа (тепер Тернопільська обл.). Услід полякам під Збарж підійшли головні козацькі сили й татарський загін хана Іслам-Гірея ІІІ, який воював на боці Б. Хмельницького. 27 липня (за ст. стилем) 1649 року українські війська провели генеральний штурм м. Збаржа, внаслідок чого польське військо опинилося в безнадійному становищі. Були втрати і з українського боку: в ході боїв за місто загинув корсунський наказний полковник Морозенко, був тяжко поранений вінницький полковник Богун. На допомогу обложеним у фортеці полякам виступив з-під Любліна польський король Ян ІІ Казимир з 30-тисячним військом. Богдан Хмельницький, залишивши під Збаржем частину козацьких полків під командуванням генерального обозного Черняти, з головними силами рушив назустріч королівській армії під Зборів, де 5-6 серпня відбулась запекла битва, в якій польські війська зазнали великих втрат і підсумком якої став Зборівський мирний договір, укладений між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ.

1834 - було відкрито Київський імператорський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Навчання у Київському університеті розпочали перші 62 студенти. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1847 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

131 рік від дня народження Павла Болеславовича Зенкевича (1886–1942), українського перекладача, театрального діяча, літературознавця. Закінчив Царськосельську класичну гімназію, навчався у Петербурзькому університеті, консерваторії, закінчив театральну школу. Працював актором у Вільно, Батумі, Москві, Одесі, Херсоні, писав музику для спектаклів, драматичні екранізації. Переклав твори українських письменників: Миколи Куліша (п’єси «97», «Маклена Граса», «Народний Малахій», «Отак загинув Гуска» та ін.), Івана Микитенка (п’єси «Справа честі», «Диктатура» «Соло на флейті», роман «Ранок»), Юрія Яновського (романи «Вершники», «Майстер корабля», «Чотири шаблі», оповідання), Остапа Вишні, Майка Йогансена, Григорія Косинки та інших. У 1936 році був безпідставно репресований, так само як і переважна більшість українських письменників, чиї твори він перекладав.

88 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка (1929–2005), українського поета. Автор збірок «Паговіння», «Калина», «Жага», «Дорога», «Чорнозем», «Благословенний світ» та ін. Іван Гнатюк відомий і як чудовий перекладач білоруських, польських та серболужицьких поетів. У 1998 році опублікував книгу споминів «Стежки-дороги», за яку удостоєний звання лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (2000). За словами Леоніда Талалая, «Іван Гнатюк належить до тих небагатьох сучасних українських поетів, які не лише своєю творчістю, а й життям стверджували духовність нації і сприяли її піднесенню. Це той рідкісний випадок, коли Доля митця стає його Музою, а Муза Долею…» У 1949 році 20-річного Івана Гнатюка, молодого поета, учня Кременецького педагогічного училища було заарештовано органами КДБ як учасника визвольної боротьби УПА і засуджено на 25 років покарання, яке він відбував у спецтаборах на Колимі. Втім, ані Сибір, ані важка хвороба не зламали волю письменника і не знищили його любов до рідного слова. Після повернення у 1956 році на батьківщину він був під постійним наглядом КДБ, але продовжував писати.

1965 - президент США Ліндон Джонсон підписав законопроект, який вимагає від виробників сигарет друкувати на пачках попередження про шкоду куріння для здоров’я.

1994 - парламент Індії заборонив у країні тести з визначення статі майбутньої дитини у зв’язку з великою кількістю абортів у разі, коли тест визначав, що народиться дівчинка.

Цей день в історії: парламент Індії заборонив тести з визначення статі майбутньої дитини

 

Сьогодні 15 роковини Скнилівської трагедії – однієї з найбільших аварій в історії авіашоу.

2002 - сталася трагедія на авіаційному шоу у Львові, найбільша в історії світових авіашоу. На Скнилівському аеродромі впав Су-27, пілоти якого не впоралися з управлінням; загинуло 78 людей, понад сто — поранені. 

Так, суботнього дня 27 липня 2002 року на військовому летовищі «Скнилів» у Львові під час авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України, сталася одна з найжахливіших катастроф на авіашоу у Європі. Внаслідок падіння літака Су-27 загинуло 77 людей, в тому числі 28 дітей. Ще понад 500 людей були визнані судом постраждалими.

На аеродромі на момент катастрофи перебувало близько 10 тисяч осіб. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров.

Обидва пілоти встигли катапультувалися й зазнали лише незначних травм. Розслідуванням авіакатастрофи займалася Генеральна прокуратура України і спеціальна комісія Міністерства Оборони України. До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнено 10 осіб, з яких 5 були виправдані.

Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто зі звинувачених власної вини в трагедії не визнав. Результатами розслідувань залишились незадоволеними постраждалі в трагедії, адже винуватці не були покарані належним чином, неналежною була й компенсація, крім того, не дочекались громадяни й вибачень від держави.

Скнилівська трагедія, яка стала фатальним поєднанням прикрого випадку з фактором людської безвідповідальності та недбалості, назавжди залишиться чорною датою в сучасній історії України.

Щороку 27 липня потерпілими та родичами загиблих у тій страшній авіакатастрофі проводяться меморіальні заходи: люди з квітами і лампадками збираються на місці падіння літака на Скнилівському військовому аеродромі, а потім на Голосківському цвинтарі, аби вшанувати всіх, хто загинув.

Опубліковано в Цей день в історії

Цього дня, 3 квітня 1933 року у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі зробив пересадку нирки. Про це було написано в італійському журналі "Vinerva Chirurgica", де зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині.

Пацієнткою стала 26-річна жінка, якій пересадили орган 60-річного померлого чоловіка. Через сімейні проблеми дівчина проковтнула 4 грами нерозведеної сулеми (хлориду ртуті). Отруєння призвело до відмови нирок. Стан дівчини був вкрай важким, і 38-річний хірург — без наукового звання, але з великим досвідом експериментальних операцій з пересадки нирки тваринам — Юрій Вороний приймає рішення про трансплантацію.

В якості донора використали труп чоловіка, який помер в приймальному покої через перелом черепа.

Нирку взяли через шість годин після смерті.

Проблемою стало те, що групи крові донора і реципієнта не збігалися. У жінки була I, а у чоловіка III.

Вороний вирішив, що все ж робити пересадку так як іншої донорської нирки не було.

Після операції жінка прожила з трансплантованою ниркою трохи більше 48 годин і померла.

Своєю операцією хірург Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки нирок почали робити тільки в 50-60-і роки.

Опубліковано в Цей день в історії

У світі святкують:

Ірландія: день Св. Патріка (St. Patrick’s Day).

Таїланд: Національний День Муай-Тай.

Всесвітній день сну: вперше Всесвітній день сну (World Sleep Day) був проведений 14 березня 2008 року і з тих пір проводиться щорічно, в п'ятницю другого повного тижня березня, в рамках проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з проблем сну та здоров'я. Кожен рік заходи в рамках дня присвячені певній темі.

У народі:

цей день називали Герасим-грачевник: очікували з вирію граків і підмічали, якщо птахи кричать, то за кілька днів очікуй негоду, а якщо наводять лад у гніздах – незабаром розпогодиться. Якщо грак прилетів, через місяць сніг зійде. Коли грак з землі хворостину підіймає — сонячне літо обіцяє. Селяни використовували граків як свого роду посівний календар: якщо птахи сіли на гнізда, то вже через тиждень можна виходити в поле

Іменинники сьогодні:

Олександр, Василь, В'ячеслав, Георгій, Герасим, Григорій, Данило, Павло, Уляна, Яків

17 березня народились:

1847 — Вовк Федір Кіндратович, український антрополог, археолог, етнограф .

1856 — Михайло Врубель, російський художник, 1884—1889 роки жив і працював у Києві. Тут виконав настінні розписи у Кирилівській церкві та ескізи орнаментів і розписів для Володимирського собору, відновлював живопис у Софіївському соборі.

1874 — Августин Волошин, політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, президент Карпатської України.
«Фундаментом держави є культура, що лучить елементи у державну цілість... Не тільки учитель може навчати, але може його навчати і виховувати і урядовець, вояк, промисловець» (Августин Волошин)

1876 — Вадим Щербаківський, український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець.

1902 — Опанас Шевчукевич, український (буковинський) скульптор і лікар.

1903 — Юрій Дольд-Михайлик, український письменник, сценарист. Автор роману-трилогії «І один у полі воїн», «У чорних лицарів», «Над Шпрее клубочаться хмари».

1916 – Дарія Микитівна Доброчаєва – ботанік, флорист, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. Народилася у селі Хижники Старокостянтинівського району.

1941 – Рудий Євген Михайлович, фахівець в галузі зв’язку, доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної Академії інформатизації. Народився у селі Слобідка Глушковецька Ярмолинецького району.

1947 — Аристарх Ліванов, актор театру і кіно.

1951 — Курт Рассел, американський актор кіно, продюсер і сценарист.

1967 — Біллі Корган, лідер гурту «Smashing Pumpkins».

1972 — Меліса ауф Дер Мор, басистка «Hole» і (свого часу) «Smashing Pumpkins».

Події 17 березня:

1674 — Івана Самойловича було проголошено гетьманом всієї України.

1861 — у всіх церквах почали зачитувати селянам Маніфест «Про дарування кріпосним людям прав стану вільних сільських обивателів і про устрій їхнього побуту» (про скасування кріпацтва).

1917 — У Петербурзі українська делегація на чолі з О. Лотоцьким зустрілася з прем'єр-міністром Росії графом Львовим. Ухвалено меморандум (українські вимоги: запровадження української мови у державних установах України та звільнення полонених галичан і буковинців).

1937 — у СРСР ухвалили закон, що позбавив селян свободи пересування.

1960 — У Японії вперше у світі надійшли у продаж різнокольорові фломастери.

1972 — У Києві створили Інститут книги та друкарства.

1995 — Верховна Рада України скасувала посаду президента Криму.

2003 — Джордж Буш визнаний найгіршим президентом США.

Опубліковано в Цей день в історії
Сторінка 1 із 2