Новий головнокомандувач Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Тод Уолтерс пообіцяв розширити військову підтримку Україні.

Опубліковано в Україна у вогні

Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму.

Опубліковано в Світ

Агресія Росії в Керченській протоці підтвердила, що Москва перейшла від гібридної агресії, де використовувалася тактика "зелених чоловічків", до відкритої збройної загрози, отже, НАТО посилює стримування РФ і підтримку України.

Опубліковано в Україна у вогні

8 січня підготовлені учнями Української недільної школи та дітьми співробітників Посольства листи-малюнки 48-ми українським військовополоненим морякам та політв'язням, що перебувають в російських в’язницях, були направлені адресатам.

Опубліковано в Колонка подій

Представники української діаспори вишикувалися уздовж одного з головних пірсів міста. Мітингувальники були закуті в ланцюги. В такий спосіб намагалися привернути увагу решти до долі наших бранців, захоплених агресором у Чорному морі. Учасників акції було 24 - стільки ж, скільки українських моряків нині перебуває у московських тюрмах.

Опубліковано в Українці в світі

Учасники мітингу закликали Туреччину приєднатися до антиросійських санкцій ЄС і США.

Опубліковано в Світ

Світовий Конґрес Українців (СКУ) вітає двопартійну Резолюцію Комітету із закордонних відносин Сенату Сполучених Штатів Америки (США) від 26 липня 2018 р., яка рішуче засуджує нелегальну окупацію Криму Російською Федерацією.

Опубліковано в Колонка подій

4-6 липня 2018 р. Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій здійснив робочий візит до Риму, Італія, де порушив перед державними високопосадовцями, дипломатами і представниками громадянського суспільства важливість підтримки України та обговорив подальшу співпрацю СКУ з українською громадою.

Опубліковано в Українці в світі

17 жовтня 1937 р. став днем, навічно вписаним в українську історію Закарпаття. Саме тоді в Ужгороді відбувся величний Всепросвітянський з’їзд на підтримку рідної мови і культури. Ця неординарна подія, широкомасштабна народна акція яскраво засвідчила вікові прагнення закарпатців до волі, до культурної і політичної єдності з українцями інших українських земель, стала іспитом на їхню національну зрілість. Великий просвітянський здвиг за своєю масовістю, імпозантністю (15 тисяч учасників з понад 300 сіл і міст Закарпаття, 12 духових оркестрів, 25 греко-католицьких священиків та кілька десятків отців Василіян на чолі походу, 190 таблиць з написами сіл, 128 синьо-жовтих прапорів і кілька тисяч малих синьо-жовтих прапорців) та значущістю щодо утвердження і поширення у краї української національної ідеї, за винятком кількох місяців творення у 1938–1939 рр. Карпатської України та велелюдних народних віче 1989–1991 рр., коли розхитувалися підвалини тоталітарної большевицької імперії і виборювалась незалежність України, аналогів в історії Закарпаття немає.

Опубліковано в Цей день в історії
Сторінка 1 із 2