Протест на прем’єрі "Тіней забутих предків" згуртував український громадський рух

Середа, 04 вересня 2019 08:47 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Рівно 54 роки тому, 4 вересня, у Києві відбулася презентація фільму Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі «Україна»

Цей день став знаковим не лише для українського кіно, але й для дисидентського руху. Під час прем'єри фільму відбулася політична акція. Її влаштували ще молоді на той час дисиденти Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл.

Вони закликали присутніх в залі встати на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів. Перегляд фільму перетворився на стихійну антирадянську демонстрацію.

856327 w 3001

Епізод з протестом у кінотеатрі увійшов до фільму "Птах душі"

Напередодні показу якраз пройшла перша хвиля арештів. За ґрати кинули митців, поетів, художників,. Серед них були Опанас Заливаха, Іван Світличний, Михайло Горинь, Михайло Масютко, Ярослава Менкуш. 
 
Перед демонстрацією фільма виступив режисер картини Сергій Параджанов. Письменник Іван Драч, який проходив практику у знімальній групі, запізненювався. І побачив, що кінотеатр оточили працівники КҐБ.
 
«Кінотеатр оточили люди в цивільному. Керував начальник ідеологічного відділу Києва Леонід Калаш. Пізніше саме він очолив кампанію проти роману «Собор» Олеся Гончара». Спецслужби очікували якихось заворушень і мали намір відповідно скоригувати свою діяльність: чи продовжувати таємні арешти, чи призупинити їх. Але того, що відбулося згодом, вони не передбачили.
 
Коли слово взяв Іван Дзюба, то замість продовжувати обговорювати кіно - повідомив публіці про недавні таємні арешти серед української інтелігенції. Сказав: «У нас велике свято, але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді». Дзюба почав виголошувати імена заарештованих.  Директор кінотеатру відштовхнув письменника від мікрофона, намагаючись позбавити слова. Дзюба ледь втримався на ногах та, не звертаючи уваги на директора, продовжив називати прізвища побратимів. У залі увімкнули пожежну сирену, щоб заглушити виступаючих. Дзюбу підтримав В'ячеслав Чорновіл, який вигукнув: «Хто проти тиранії – встаньте!». Майже третина присутніх підвелися.
Пустили фільм. Та у перерві між частинами Василь Стус, на той час аспірант, знов розбурхав зал. Він встав із промовою. Закликав: «Протестувати повинні всі: сьогодні хапають українців, завтра хапатимуть євреїв, потім росіян!». Сергій Параджанов приєднався до протестувальників: «Я довго чинив опір перекладу українського тексту фільму  російською мовою. Оскільки вважаю цей текст невід’ємною частиною художньої тканини фільму», - признався.
 
Після фільму «кеґебісти» бігали уздовж рядів, щоб запам’ятати, хто підтримав виступ дисидентів.
Саме тоді рух громадянського і культурного опору радянській системі став переростати у рух політичний. Від того часу почала відлік епоха шістдесятників, того руху, який довів, що Україна буде боротися, і врешті виборе свою незалежність.
 
Наслідки не забарилися: Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола звільнили з роботи, а Василя Стуса - виключили із аспірантури. Невдовзі після цього почалися арешти.

 

Цікаво, що цензура забороняла показувати у фільмі інтер’єр справжньої гуцульської церкви. Параджанов під час зйомок запрошував пересічних місцевих жителів Карпат зніматися в кіно.

Картина отримала 39 міжнародних нагород в 21 країнах, і цей факт відзначений в Книзі рекордів Гіннеса. Завдяки "Тіням забутих предків" Параджанова вважають основоположником поетичного кінематографу.

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається