Перший українець у космосі. Павло Романович Попович

Понеділок, 12 серпня 2019 06:41 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(2 голосів)
Попович Павло Романович Попович Павло Романович

Рівно 55 років тому - 12 серпня 1962 року - у космос полетів перший українець Павло Попович, уродженець селища Узин, що на Київщині. Колись найпопулярніша людина УРСР, а нині він забутий. "Сам до себе сміюся: от чхнув би Тарас Бульба, то, мабуть, і корабель з орбіти зійшов би".

Слава героя українця колись у сотні разів перевищувала популярність теперішніх кінозірок. Його ім’ям названі гірський хребет в Антарктиді і мала планета в Сонячній системі. 

Так, 11 серпня 1962 р. на навколоземну орбіту вийшов космічний корабель «Восток-3», пілотований третім космонавтом СРСР А.Г.Ніколаєвим, а 12 серпня 1962р. з космодрому Байконур стартував космічний корабель «Восток-4». Пілот – Павло Романович Попович. Серед безмежжя Всесвіту залунала українська пісня. «Дивлюсь і на небо, та й думку гадаю: «Чому я не сокіл, чому не літаю?»

Очевидці переповідали, що у Центрі керування польотами його керівник Сергій Корольов заплакав – це була його рідна, улюблена пісня…

Три доби – з 12 по 15 серпня 1962 р. – відбувався перший у світі груповий політ двох пілотованих космічних кораблів, під час якого виконувалась широка програма науково-технічних і медично-біологічних експериментів.

Кораблі знаходилися на відстані 5-6 кілометрів один від одного. В ході польоту були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів у космосі і взаємне фотографування. П.Р.Попович уперше виконував орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління. В процесі польоту серйозній перевірці було піддано методи забезпечення нормальної життєдіяльності людини.

Повністю виконавши програму польоту, льотчики-космонавти з високою точністю майже одночасно благополучно приземлилися в районі на південь від Караганди кожний на заздалегідь визначеному розрахунком майданчику. Після польоту вони стали всесвітньо відомими. Особливо своїм сином пишалася Україна. В доповіді Першому секретарю ЦК КПРС, Голові Ради Міністрів СРСР М.С.Хрущову П.Р.Попович сказав українською мовою: «Я перший радянський космонавт з України...»

 Головна радянська газета "Правда" 13 серпня 1962 року з повідомленням про старт Павла Поповича

Головна радянська газета "Правда" 13 серпня 1962 року з повідомленням про старт Павла Поповича

Велике враження на Павла Романовича справив вигляд нашої планети. «Розглядаючи з космосу Землю, ми добре бачили міста, ріки, гори, кораблі та ін., – розповідав він. – Острови обрамлені таким ореолом, який трохи нагадує смарагдовий колір. Усі острови видно з космосу добре, так само як і річки, шляхи. Взагалі наша планета дуже красива. Вона – голуба, чудові горизонти відкриваються, особливо при вході і виході з тіні».

 "Зоряні брати" - Андріян Ніколаєв (ліворуч) і Павло Попович - які в серпні 1962 року здійснили перший у світі груповий політ пілотованих космічних кораблів. Дівчинка - донька Поповича Наталка

 "Зоряні брати" - Андріян Ніколаєв (ліворуч) і Павло Попович - які в серпні 1962 року здійснили перший у світі груповий політ пілотованих космічних кораблів. Дівчинка - донька Поповича Наталка

В одному з інтерв’ю П.Попович  якось розповів: «Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, осокори вздовж дороги, верби над Россю, будинок, у   якому ріс, рідних, друзів. І так захотілося додому...»

30-річний капітан Павло Попович, космонавт №4, міг стати космонавтом №1 - замість старшого лейтенанта Юрія Гагаріна. У шістці кандидатів на перший пілотований політ він мав найкращі шанси.

Генерал Микола Каманін, керівник відбору і підготовки космонавтів, занотував у щоденнику 18 січня 1961 року:

"Попович за всіма даними може бути одним з перших серед шістки".

Попович, Гагарін і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова у студії радянського ТБ

Попович, Гагарін і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова 

П.Р.Попович народився у м. Узин Білоцерківського району на Київщині, в робітничій родині. Батько майбутнього космонавта все життя працював кочегаром на Узинському цукровому заводі. В родині Романа Порфирійовича та Феодосії Касьянівни Поповичів було п’ятеро дітей: троє синів і дві доньки.

Допитливий, розумний хлопчик із цікавістю  задивлявся у небесні далечі від раннього дитинства. «Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», – згадував  пізніше Попович.

Найтяжче довелося у повоєнні роки. Вдень хлопець навчався у школі, а в нічні зміни влітку працював на цукрозаводі, взимку – кочегаром.  Однак вчився тільки на відмінно. 

1947р. вступив до Магнітогорського індустріального технікуму. Через три роки прийшов до місцевого аероклубу. Тоді ж уперше літав – на «У-2». 

1954р. П.Попович закінчив Качинське військове авіаційне училище льотчиків. Служив у військово-повітряних силах.

1960р. Павла Поповича зарахували до загону космонавтів. «Раптом, 1959 року, мене викликають у штаб дивізії, де змусили підписати папір про те, що я нікому нічого не розповім, а потім запропонували пройти медичну комісію, аби потрапити до загону космонавтів», — згадував Павло Романович. — Тоді відібрали дві з половиною тисячі льотчиків-винищувачів з майже десяти тисяч осіб! І лише двадцять чоловік забрали до Москви»… Готувався до польоту разом з Ю.Гагаріним та Г.Титовим.

Закінчивши 1968р. Військово-повітряну інженерну академію імені М.Жуковського, Павло Попович з 3 по 19 липня 1974 р. здійснив свій другий політ у космос – як командир корабля «Союз-14» у складі першої основної експедиції на орбітальну пілотовану станцію «Салют-3», разом з бортінженером Ю.Артюхіним. Спільний політ космічного комплексу «Салют-3» – «Союз-14» тривав 15 діб. Під час експедиції космонавти виконали найскладніші роботи, які дозволили оцінити переваги та недоліки функціонування космічного спостережного пункту та місце людини у вирішенні військових завдань, і перш за все розвідки наземних об’єктів з космосу. За час польоту космонавти також досліджували геолого-морфологічні об’єкти земної поверхні, атмосферні утворення і явища, фізичні характеристики космічного простору, провели медично-біологічні дослідження з визначення раціональних режимів роботи на борту станції. Після цього польоту Павло Попович став двічі Героєм Радянського Союзу.

У 1964-88р.р. був депутатом Верховної Ради України.  Чимало зробив для рідної Київщини. За його наполяганням газифікували Узин, проклали асфальтову дорогу, навіть залізницю у Сквирі налагодили: на прізвище «Попович» двері чиновників відчинялися автоматично.

 У мемуарній книзі "Вилітаю вранці" Павло Попович розповів про рідний Узин, про Київ, а також про історію створення загону космонавтів

У мемуарній книзі "Вилітаю вранці" Павло Попович розповів про рідний Узин, про Київ, а також про історію створення загону космонавтів

1999 року Попович створив і очолив у Москві Український союз космонавтів, до складу якого увійшли Георгій Береговий (уродженець Полтавщини), Віталій Жолобов (Херсонщина), Георгій Шонін (Луганщина), Ігор Волк (Харківщина), Леонід Попов (Кіровоградська область) та інші. Загалом у космосі побували 20 вихідців з України. Очолював Товариство української культури «Славутич».  

Нерідко навідувався до рідних країв, де його радо зустрічали земляки. Любив спілкуватися з людьми, ніколи не вивершувався над ними. А ще чудово співав, тож коли  земляки чули, як знайомий голос виводить у надвечір’ї  «Місяць на небі» чи «Два кольори», тішилися: «Павло приїхав!»…

Павло Попович був віруючою людиною. «…існує вища за нас сила, незбагненна і величніша. Тож Бог є, Він усе бачить, і те, що відбувається на Землі, то з Його волі, бо ми забули Його та перестали шанувати», — прохопився якось в інтерв’ю.

Писав вірші, видав п’ять прозових книг, у яких ділився досвідом космічних мандрів, своїми почуттями і спостереженнями.  

Від 1993р. генерал-майор авіації в запасі Павло Попович очолював раду директорів Інституту сільськогосподарських аерофотогеодезичних досліджень.

30 вересня 2009р., за рік до 80-ліття, в Гурзуфі (Крим) П.Р.Попович раптово помер від інсульту.

Ім’ям нашого першого космонавта названі вулиці в багатьох містах України.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається