«І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!»

Субота, 09 березня 2019 11:06 Автор  Віра Фазлєєва
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Тарас Григорович Шевченко – геніальний поет України, творчість якого ось уже понад два століття вшановують як в Україні, так і поза її межами. «Кобзар», рушник та ікона – найцінніше із того, що брали з собою у далеку дорогу українські переселенці, шукаючи кращої долі у чужих світах. Саме Шевченко став для розпорошеної по різних країнах світу української діаспори тією об’єднавчою духовною силою, що дала можливість вижити нашій нації на чужині та гарантувала їй гідне місце серед інших національних культур.

Вшанування пам’яті Великого Кобзаря зарубіжними українцями вилилося у розмаїтті форм вияву своєї поваги до поета. Це засвідчують документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), зокрема: повідомлення на відзначення роковин дня його народження і смерті; наукові дослідження і художні твори про життя і діяльність митця; переклади творчої спадщини поета іншими мовами світу тощо.

Серед перших, хто звернувся до образу Тараса Шевченка за межами його історичної Батьківщини були українські військовополонені, які перебували на території європейських держав. Так, часопис «Розьсвіт» Раштатського табору (Німеччина) відкривається зверненням до поета як до поводиря української нації, з ім’ям якого пов’язана боротьба поневоленого народу за свободу.

shevchenko

Вірш П.Сохи «До Шевченка»,«Розсьвіт», Раштат,

27 квітня 1916 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 62, арк. 1

Українці Франції, Румунії, Чехословаччини, Німеччини, Канади, США зверталися до постаті Кобзаря у численних періодичних емігрантських виданнях, де друкувалися оголошення і програмки на честь свят і концертів, урочистих вечорів і святочних академій тощо.

shev2

Оголошення «Шевченкове Свято-Концерт».

«Тризуб», 13 березня 1927 р.

ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 119, арк. 174 зв

Відзначення Шеченкових роковин знайшло своє чільне місце і на сторінках дитячої та юнацької періодики, за допомогою яких закордонна спільнота проводила національно-патріотичне виховання дітей і молоді в українській діаспорі.

shev3

Стаття Б. Даниловича «Борець за правду і волю».

«Веселка», березень 1955 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 2447

У фондах ЦДАЗУ зберігаються документи, що засвідчують активність українців у перевиданні творів поета на чужині та здійснення їх перекладів іншими мовами народів світу. Зокрема, у Чехії «Кобзар» 1840 р. перевидавався декілька разів – у 1876 р. та двічі під час другої світової війни – у 1940 р. і 1941 р. (видати вдалося лише його перший том). Тож повне чотирьохтомне видання «Кобзаря» побачило світ вже у 1952–1954 рр. у Вінніпегу (Канада). Окрім того, у 1961 р. в Оттаві (Канада) було здійснене перевидання «Кобзаря», примірник якого знаходиться у фондах ЦДАЗУ.

shev4

Титульний аркуш книги Тараса Шевченко «Кобзар», Оттава, 1961 р.

ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 611

Не забувають закордонні українці поціновувати творчість Великого Кобзаря і після встановлення незалежності в Україні. Так, у фондах ЦДАЗУ зберігається Бюлетень Українського релігійного і культурного осередку святого Андрія за березень 1994 р., де полумяне слово Тараса Шевченка звучить як завжди актуально.

shev5

Бюлетень Українського релігійного і культурного осередку святого Андрія,

Норт-Порт, Флорида, березень 1994 р.

ЦДАЗУ, ф. 22, оп. 1, спр133, арк. 2

Звеличення Великого Кобзаря українською діаспорою є свідченням глибокої поваги та шани до його постаті, яка залишається символом національної єдності, гордості та боротьби за свободу українців, консолідуючи їх, незалежно від місця проживання.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник

відділу використання інформації документів ЦДАЗУ

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається