Цього дня народився український славіст, фольклорист, Президент Української вільної академії наук у Канаді - Ярослав-Богдан Рудницький

Середа, 28 листопада 2018 09:08 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
український славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист - Ярослав-Богдан Рудницький український славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист - Ярослав-Богдан Рудницький

28 листопада 1910 року у Перемишлі народився Ярослав-Богдан Рудницький, мовознавець, фольклорист, Президент Української вільної академії наук у Канаді. Автор майже 3 тис. наукових праць. Володів десятьма мовами, зокрема старогрецькою та латиною, читав лекції у багатьох університетах світу.

Ярослав-Богдан Рудницький мріяв стати лікарем, але за часів польської влади зробити це було складно. Отримав освіту зі слов’янської філології у Львівському університеті, а після отримання диплома доктора філософії, працював на посаді професора Українського вільного університету у Мюнхені. Потому викладав у Карловому університеті в Празі та Гейдельберзькому університеті.

Був одружений з онукою Володимира Антоновича – Мариною.

1949-го Рудницький з дружиною та двома дітьми переїхав до Канади. Там він зреалізувався не лише як науковець, а й громадський діяч. Він став почесним членом Канадської асоціації славістів, президентом Канадської асоціації лінгвістів, членом Міжнародної академії науки й літератури, та інших міжнародних наукових організацій. Став співзасновником українських товариств у Канаді, протягом 1980-1989-го був головою уряду УНР в екзилі.

Зібрав на канадській землі серед українських поселенців матеріали з фольклористики та етнографії і опублікував їх у чотирьох томах.

Робив переклади і писав нариси про українських письменників, організовував конференції з нагоди річниць діячів української культури.  Перевидавав власним коштом Шевченків «Кобзар».

Досліджував стан українознавчих фондів у книгозбірнях США, результатом яких стала книга «З подорожі по Америці 1956». Його запрошували для  консультування працівників бібліотеки Конгресу у Вашингтоні щодо впорядкування фондів україніки. Він першим розробив систему заходів у справі каталогізації, класифікації української книги.

Здійснив навколосвітню подорож, під час якої налагоджував наукові зв’язки та співпрацю із українською діаспорою, популяризував українську книгу.

Мав пристрасть — шукати по світу українські сліди: Лесі Українки — в Італії, Осипа Федьковича — у Венеції, Марка Вовчка — у Німеччині, Михайла Коцюбинського — на острові Капрі, Юрія Лисянського — на Гавайських островах. Він віднайшов у Швеції 1966 року документи, пов’язані з висуненням Івана Франка на здобуття Нобелівської премії.

Рудницький ініціював проведення українознавчих студій у Австралії. 1978-го запрацювали літні курси українознавства при Макворі університеті в Сиднеї.

Того року привіз до Австралії збірку українських книг вартістю 10 тисяч американських доларів.

Помер Ярослав-Богдан Рудницький 19 жовтня 1995-го, похований у Монреалі в Канаді.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається