140 років тому народився Микола Леонтович, автор всесвітньовідомого «Щедрика»

Четвер, 14 грудня 2017 06:28 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію. 

140 років тому, 13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович - композитор, збирач музичного фольклору.

Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору.

Консервативна система освіти Російської імперії не сприймала національно-демократичного просвітницького руху на українських землях. Пропозиції Миколи Леонтовича щодо внесення змін до шкільних програм приводили до постійної зміни роботи, а згодом і звільнення. Головною причиною невизнання його, як педагога, називали те, що був «вільнодумним порушником спокою». Зокрема, праця з багатонаціональним колективом дітей шахтарів у містечку Гришине на Донеччині підказала необхідність композитору Леонтовичу поповнити навчальний музичний матеріал творами інших народів.

Російські, вірменські, чеські, татарські та німецькі пісні в його обробці стали окрасою хорового репертуару.

Микола Леонтович виробив власну музичну педагогіку: слухання музики, заучування пісень напам’ять, мелодійні вправи на слух без нот, виконання ритмічних вправ та  співання мелодій по нотах, ритмічні та мелодійні диктанти, розвиток самостійної музичної творчості учнів шляхом складання ними  мелодій та їхніх варіантів з різним ритмом. Микола Леонтович постійно підвищував свій музично-професійний рівень, у 1904 році у Петербурзькій придворній капелі отримав звання реґента церковних хорів.

Окрім того, упродовж 12 років він був учнем Болеслава Яворського – відомого вченого-теоретика, прекрасного знавця поліфонії. Композиторська діяльність Миколи Леонтовича набула довершених форм, тому й зацікавила музичних викладачів, які почали включати його твори до репертуарів різних хорів.

Особливої популярності набули обробки «Щедрика», «Над річкою бережком», «Мала мати одну дочку», які тепер є частиною світової хорової класики. У 1918 році після проголошення Україною незалежності Микола Леонтович у Києві викладав хорове диригування у новоствореному Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка та у Народній консерваторії.

Як інспектор музичного відділу Народного комісаріату освіти він опікувався першим державним українським оркестром, національною хоровою капелою. Окрім того, читав лекції у школах та гімназіях, уклав педагогічні посібники „Нотна грамота” та „Підручник для навчання в школах народних”, із запалом поринув у нові дослідження й експерименти з проблем співвідношення кольору й музики.

Музично-педагогічна спадщина Миколи Леонтовича налічує понад 200 авторських обробок і перекладів народних пісень для хорового співу, одноактну оперу «На русалчин Великдень», яка через передчасну смерть композитора так і не була завершена.

Більшовицькій владі яка у 20-х роках прагнула укріпити свою владу в Україні, відомий композитор, який популяризував українську музику і фольклор, був небезпечний, адже його творчість будила національну свідомість. Жорстоке вбивство українського композитора відбулося на Різдво на очах його батька-священника.

23 січня 1921 року до Леонтовичів у село Марківці на Поділлі заїхали двоє незнайомців, які напросилися на ночівлю.  Один з них був фурман підводи Федір Грабчак, а другий – людина у шкірянці і з обрізом через плече та посвідченням оперуповноваженого Вінницького ЧК на ім’я Афанасія Грищенка. Вночі чекіст Грищенко вистрілом у груди вбив Леонтовича, який помер, стікаючи кров’ю...

Смерть Миколи Дмитровича обурила українське суспільство, адже вбивць ніхто не шукав. Багато науковців діаспори і журналістів перейнялися долею талановитого композитора, які почали досліджувати життя і діяльність Миколи Леонтовича.

Радянська влада провела цілу кампанію із приховування слідів свого злочину. Секретар Міністерства внутрішніх справ УРСР Іван Головченко ініціював видання спогадів родичів Леонтовича, де зумисно фальсифікували факти смерті композитора, а головне поширили офіційну версію вбивства – петлюрівсько-розбійний напад.

Лише наприкінці ХХ століття у часи здобуття Україною незалежності вдалося дізнатися правду з архівних документів. Кандидат музикознавства Валентина Кузик опублікувала рапорт міліції Гайсинського повіту, де засвідчено, що вбивство відомого українського композитора – справа рук агентів системи радянського індивідуального терору, яку застосовували до багатьох видатних діячів української культури.

Всесвітньовідома мелодія «Щедрик», створена Леонтовичем за мотивами української народної щедрівки стала символом Різдва у багатьох країнах. Англомовна версія «Щедрика» – колядка «Carol of the Bells» звучала у фільмах «Міцний горішок -2», «Один вдома», «Гаррі Поттер». 1916 – го Леонтович створив останню версію «Щедрика», яка виконана зі сцени хором студентів Київського університету під керівництвом Олександра Кошиця.

5 жовтня 1921 – «Щедрик» Леонтовича вперше презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Виконала Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця. 1936 – Пітер Вільховський (родом з України), який працював для радіо NBC, пише англійську версію слів до «Щедрика» – «Carol of the Bells».

Редакція порталу української діаспори "Стожари", відібрала найрізноманітніші версії виконання «Щедрика». Пропонуємо слухати…

Класичний варіант виконання…

Рок-версія від українського гурту РОКАШ

“Щедрик”у виконанні бійців-добровольців

У “виконанні” американських баскетболістів…

Клубна версія на бандурі та баяні від проекту B&B project

Олег Скрипка, Ле Гранд Оркестр та їх варіант “Щедрика”

“Щедрик” фантастично звучить і на скрипці…

Свого часу власну версію звучання відомої мелодії представив гурт Metallica

Чудово звучить записана Леонтовичем музика і на більш екзотичних інструментах

Одне з найбільш масових та ефектих виконань “Щедрика”. Під час флешмобу на Львівському летовищі пісню одночасно заспівали понад 300 осіб

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається