Ще одному кремлівському бранцю, українському журналісту, власному кореспонденту "Укрінформ" у Франції, Роману Сущенку ще на 3 місяці продовжили арешт.

У неділю, 24 вересня 2017 року у Петербурзі декілька сотень людей зібралися біля Казанського собору, щоб висловити свій протест проти війни з Україною. Цей марш миру не був санкціонований російською владою. Протестувальники намагалися пройти ходою по Невському проспекту, однак поліція не дала цього зробити. Більшість учасників, крім плакатів, тримала сині та жовті повітряні кульки. Дехто прийшов з малими дітьми. Діти тримали українські прапори та  плакати.

Нещодавно у приазовському селищі Малоянисоль було вельми багатолюдно: понад 5 тисяч етнічних греків – з України та закордону зібралися разом, щоб відсвяткувати фестиваль грецької культури "Мега йорти". 

Українці, що проживають у Португалії, не можуть залишатися осторонь страшної війни, яка точиться в Україні, та докладають чималих зусиль, щоб підтримати воїнів, які боронять рідну землю. Цими вихідними відбулася ще одна подія: передача вже другого автомобіля для потреб Батальйону національного захисту "Кривбас". Про перший автомобіль "Стожари" вже писали напередодні, а про другий читайте нижче.  

В Стамбульському університеті на кафедрі слов'янських мов відкрита нова спеціальність, за якою готуватимуть фахівців з української мови та літератури.

Перший дзвоник пролунав в Атенах

Середа, 20 вересня 2017 12:22

На весь парк дружби, що в Зографу Аттики, лунав галасливий дзвінок Української недільної школи, що діє при товаристві “Українсько – Грецька Думка”, у суботу, 16-го вересня 2017 року. Перший дзвінок в українській недільній школі в Греції відбувся нетрадиційно, як і в усій Україні. Мальовничий парк в Гуді — улюблене місце українців Атен, адже там стоїть пам’ятник Кобзарю як символ незламності та вічності українського народу. Отже, “З Україною в серці”, що рівнозначно морю посмішок, веселого настрою, енергії та завзяття, розпочали новий 2017-2018 навчальний рік учні та вчителі “Українсько – Грецької Думки”. Поруч — найближчі, найрідніші – мамусі, татусі, улюблені бабусі, брати та сестрички — океан позитивних емоцій — одна, єдина українська родина.

16 вересня 2017 року знову гостинно прочинилися двері української школи в столиці Норвегії, Осло. Після літнього відпочинку дітки та вчителі зібралися разом, щоб відсвяткувати одразу два свята: і День незалежності України, і початок нового року в школі. Незважаючи на те, що школа створена відносно нещодавно, завдяки невгамовній енергії її директор, пані Ніни Хаген, вчителів, які присвячують своє життя школі, а також палкому бажанню вберегти українську культуру та активності батьків та дітей, школа стрімко розвивається. Прикладом того, як живе вся шкільна родина стало і свято початку нового навчального року.

Як відомо, з 18 по 21 вересня 2017 року Президент України Петро Порошенко перебуває з офіційним візитом у США. Метою візиту є участь у 72-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Вчора Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко зустрівся з лідерами української громади та представниками кримськотатарських організацій в США. Також президентське подружжя оглянуло Український музей у Нью-Йорку.

З 11 вересня 2017 року Україна та Польща запустили пілотний проект. Для подорожі із пересадкою діє єдиний залізничний квиток. В проекті беруть участь три перевізники: ПКП-Інтерсіті (PKP Intercity), Регіональні перевізники (Przewozy Regionalne) та Триміська СКМ (Trójmiejska SKM).

14 вересня 2017 року у Талліні відбулося прощання з уродженкою України, акторкою талліннського Vene Teatr Софією Блюхер, яка померла на 90-у році життя...

"Вона любила творчість українських письменників та поетів, брала участь у заходах Українського земляцтва Естонії", - написала Віра Коник, голова Конгресу українців Естонії на своїй сторінці у facebook.

Мистецька громадськість міста Києва, відомі українські музиканти-волонтери, об’єднані в Громадську спілку Музичний Батальйон, ініціювали облаштування в столиці на Андріївському узвозі «Культурно-мистецького скверу ім. Василя Сліпака» - Героя України, соліста Паризької національної опери, кавалера ордена «За мужність» І ст. та «Золота зірка». 16 вересня 2017 відбудеться закладання пам’ятного каменю.

З 27 серпня по 4 вересня цього року в американській пустелі Невада відбувався щорічний фестиваль Burning Man. Цього року на фестивалі було і українське місто. Kurenivka - так називався проект. Як і що  відбувається на фестивалі, читайте нижче.

Українка стала сенатором США!

Понеділок, 11 вересня 2017 08:41

Вікторія Спартц, американка українського походження  стала новим сенатором  штату Індіана. В сенаті вона замінила 72-річного Люка Кенлі, який йде на пенсію.

З 15 по 17 вересня 2017 року у Берліні відбуватиметься цікава мистецька подія - Berlin Art Week 2017. У рамках даного фестивалю пройде 14-тий арт-ярмарок сучасного мистецтва Berliner Liste, в якому візьмуть участь дві представниці України – живописець Таня Василенко та художник-кераміст Олеся Дворак-Галік.

Стефан Романів - справжній син України. Є одним з керівників Світового Конгресу Українців, очолює комісію з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу. Те, що робить пан Стефан важко переоцінити. На користь України він залучає увесь досвід його країни - Австралії та весь спадок українських предків, дбайливо збережений на чужині.

22 серпня 2017 року у Франції офіційно відкрита Алея ім.Пилипа Коновала - канадця українського походження, героя Першої світової війни, єдиного українця-кавалера Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військовики з країн, підлеглих Британській короні. 

Польщею подорожує незвичний мобільний музей:  старий причеп збирає та розказує свідоцтва про акцію "Вісла".

Два року тому вони купили старий причеп і зробили в ньому мобільний «Музей міграцій». Їздять Польщею, збирають спомини, фотографії міграцій, переселень чи депортацій, - розповідає подробиці Щепан Журек у Prostir.pl.

Цього літа мобільний музей розповідає про акцію «Вісла». Мешканці й гості Перемишля на ринку 19–20 серпня мали змогу сісти за невеликий стіл, узяти навушники і послухати розповіді людей про депортацію українців.

Музей побував вже у північній і західній Польщі, а Перемишль є першою точкою музею на Підкарпатті.

Ігор ГОРКІВ, Перемишль

Фото автора

Дев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

8 липня у столиці Латвії вже 8 раз відбувся Фестиваль української творчості «Балтійська трембіта». Традиційно українське свято поєднало чудові колективи з усіх куточків Латвії, Естонії та України.

 

Фестиваль почався святковою ходою учасників, які в яскравих національних костюмах пройшлися вулицями Риги від Ризької української школи до Верманського парку, де і відбулося основне дійство, - поділилася подробицями подій журналістка Людмила Пилип для Латвійського радіо.

Фестиваль зібрав творчі колективи з Риги, Вентспілса, Резекне, Елгави, Вангажі, Лієпаї та інших латвійських регіонів, приїхали музичні гурти з Литви та Естонії. Україну представляв пісенний ансамбль «Оксамит» із Запоріжжя.

З естонського міста Кохтла-Ярве приїхала група «Перелаз» українського земляцтва «Два кольори». Учасники Володимир Потапенко та Борис Тутук розповіли, що не уявляють свого життя без української пісні, без участі в групі «Перелаз», спілкування з однодумцями в земляцтві.

Художній керівник ансамблю пісні і танцю «Оксамит» із Запоріжжя Лариса Купчинська поділилася своїми враженнями від поїздки в Латвію. За її словами, поїздка видалася дуже вдалою: колектив виступав на фестивалі «Слов'янський вінок» в Вангажі, були концерти в «Ориго» і в посольстві України в Латвії і, звичайно ж, на фестивалі «Балтійська трембіта».

 «Я приємно здивована тим, яка активна, творча в Латвії українська діаспора. У нас з'явилося багато друзів, яких ми сподіваємося побачити в Україні», - зазначила Лариса Купчинська.

Свою майстерність на фестивалі продемонстрували музичні колективи різних поколінь, зокрема в концерті взяв участь дитячий колектив з Елгави «Веселка», яким керує корифей українського руху в Латвії Галина Юрчонок. Діти з «Веселки» беруть участь в різних фестивалях, як в Латвії, так і за кордоном, створюють театральні вистави, а також вивчають українську мову, історію та географію.

В рамках фестивалю «Балтійська трембіта» в Верманському парку була розгорнута виставка виробів петриківського розпису. Цей вид декоративного живопису занесений до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Віртуозне володіння петриківським розписом під час майстер-класу продемонструвала відома художниця з України Наталія Рибак.

Відбулися також виставки вишитих українських рушників, виробів з дерева, майстер-клас в'язання жіночих прикрас з використанням бісеру. Гостей фестивалю частували різними українськими стравами.

Текст - Людмила Пилип

Фото - Посольство України у Латвійській Республіці

Подекуди місцеві назви досить звичних предметів стають повною несподіванкою, однак надають того колориту та смаку мові, завдяки якому вона живе та розвивається. Спробуй, здогадайся, а що воно таке "кремзелики з хремзеликами", але як звучить!

Посольство України в Австралії за інформаційної підтримки газети "Вільна Думка" та фінансової підтримки Кредитової Кооперативи "Дністер" оголосило конкурс дитячого малюнка до Дня незалежності України. Усі роботи приймаються до 24 серпня. Долучайтеся!

Чеська Республіка видаватиме громадянам України в два рази більше дозволів на роботу - 8 тисяч на рік замість 4 тисяч.

22 серпня 2017 року у Франції відбудеться відкриття Меморіального комплексу, присвяченого Битві за висоту 70, в якій брав участь Пилип Коновал. Силами та коштом української громади Канади, там же буде відкрито Алею на честь Пилипа Коновала - українського Героя часів Першої Світової війни.

Від травня 2017 року за деякими професіями зарплатня у Польщі збільшилась на третину. Представники яких самих професій відчули істотне підвищення читайте нижче.

14 серпня 2017 року у перший день Успенського посту християни святкують Медовий Спас, Маковій. Розповідь про все, що треба знати про свято, встановлене ще у IХ сторіччі на честь винесення Древ Хреста Господнього.

В Росії у Петрозаводську триває черговий абсурдний процес - у виготовленні та розповсюдженні порнографії, а також у незаконному зберіганні зброї звинувачують російського історика, який розкрив страшну таємницю сталінських жертв урочища Сандармох. Судять Юрія Дмитрієва у найкращих звичаях "советского правосудия" -  за правду. Світ має бути вдячний голові Карельского відділення "Меморіал" Юрію Дмитрієву не тільки за те, що він відновив пам'ять 9 тисяч жертв, але й імена катів. Помста за правду.

Всі вже звикли, що у туристичних центрах Європи діють спеціальні туристичні карти, які дозволяють задовольнити свою цікавість та насолодитися туристичними цікавинками за менші кошти. Нарешті і в Києві запровадили туристичну ID-карту KyivPASS.

Фото - Canadian Space Agency

Канадійський українець Джошуа Кутрик став одним з двох нових астронавтів Канади.

Нещодавно в Оттаві відбувся третій щорічний український фестиваль. 21-23 липня столицю Канади на 3 дні просто поглинуло вражаюче українське свято, яке поєднало більше 25 000 гостей з Канади, США та України.

На Херсонщині, у селищі Лазурне, розпочав роботу благодійний табір «Дерево життя» для дітей українських військових, дітей-переселенців з  Донбасу та тих, які проживають у прифронтовій зоні.

Учасниці російської групи Pussy Riot, відомої своїми антипутінськими виступами, провели акцію у Якутії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова, який незаконно засуджений в Росії  на 20 років. Учасниць Pussy Riot Марію Альохіну та Ольгу Борисову затримали після організованої ними акції

Цього літа громадська організація «Ізраїльські друзі України» розпочала втілення чудового проекту - сімейного реабілітаційно-оздоровчого табору «Крила», що прийняв на відпочинок та оздоровлення в Ізраїлі 32 дітей та їхніх матерів, чиї батьки та чоловіки загинули в АТО, захищаючи Україну.

Дуже часто українці від'іжджаючи за кордон змушені підтверджувати свої дипломи фактично починаючи вчитися дель не з самого початку. І це попри те, що у більшості країн світу діє домовленість про підтвердження українських дипломів.

28 липня 2017 р. у м. Тігань (Угорщина) відбулися урочисті заході з нагоди відзначення 1029-річчя хрещення Київської Русі.

Свято об'єднало організацію  Державного самоврядування українців Угорщини, Посольство України в Угорщині, а також релігійні і громадські організації українців в Угорщині.

Святкування відбулося на території Тіганського абатства, біля пам’ятника угорському королю Андрашу І-му та його дружині Анастасії, онуки Хрестителя Русі Князя Володимира Великого, які відіграли важливу роль у становленні християнства на території Угорщини та заснували  Тіганьске абатство.

anastasija

30-31 липня 2017 р. Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій разом з дружиною Анною здійснив свій перший візит до Окленду і Веллінґтону, Нова Зеландія, щоб представити актуальні українські питання її владним структурам та зміцнити зв’язки з українською громадою.

За день до завершення Дефлімпіади-2017, українські спортсмени з вадами слуху здолали рубіж 90 нагород, завоювавши дві золоті, 10 срібних та дві бронзові медалі, а також укріпились на другій сходинці Дефлімпіади.

Українка Ольга Гілл виїхала до Сполучених Штатів з України два десятки років тому та зараз проживає з сім’єю в Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це незвична жінка, яка повністю розриває стереотипи – мама семи дітей, блогер, професійна балерина, фотограф і креативний директор онлайн-платформи для сімей Living Notes. Ольга запрошує в свій маленький світ людей звідусіль: у соціальній мережі Instagram за її життям стежить більше 330 тисяч підписників.

Багатьох цікавить, як жінці вдається грати стільки ролей і справлятися з таким масштабом обов’язків. Про це Ольга розповіла в інтерв'ю для «Голосу Америки».

Ольга приїхала в США у 17-річному віці з наміром оволодіти новими техніками танцю, які тільки зараз починають з’являтися в Європі, та побудувати кар’єру професійної балерини. Незважаючи на перешкоди, які виникли одразу після приїзду, вона вирішила залишитися в Штатах і докласти зусиль, щоб досягти своїх цілей і реалізувати свої бажання:

«Я пробила собі дорогу. Це було дуже складно, але зараз я думаю, що ці перші роки, якими б важким вони не були, стали найкращими, щоб налаштувати мене на шлях, яким я йду зараз», – говорить Ольга.

«В Україні та Східній Європі загалом для людини все розплановано: ти йдеш у школу, потім в університет і так далі. Якщо випадаєш із цього потоку, стає важко вписатися. Тому в мене був вибір – або повернутися в Україну і спробувати «вписатися» не реалізувавши себе, або пробиватися і робити те, чого справді бажала. Я вибрала останнє, і це спонукало мене рухатися вперед».

Ольга зустріла свого майбутнього чоловіка в університетському коридорі через чотири роки після свого приїзду в Штати. Пізніше їх поставили в пару в танцювальній команді університету через те, що вони підходили одне одному за зростом. Так вони почали краще пізнавати одне одного.

Невдовзі після того Ользі потрібно було повертатися в Нью-Йорк, і Джастін повинен був діяти швидко. Він освідчився, і жінка прийняла пропозицію: «Все трапилося дуже швидко. Від дня, коли ми познайомилися, до дня нашого одруження пройшло тільки чотири місяці. Це було швидко, але точно правильно».

Майже все життя Ольги та її сім’ї – як на долоні для тих, хто стежить за нею на Instagram. У блозі жінка пише про свої почуття як мами, передає значні моменти життя її родини, показує напрямки своєї роботи. Лише одна сфера її життя захована від людських очей – це танцювальна діяльність: «Я так багато ділюся своїм життям як блогер і креативний директор, що хочу мати щось, що буде моє приватне. Тому намагаюся зберігати цю приватність, наскільки можливо».

Ольга підтримує танцювальну техніку, проте працює виключно як фрілансер. Вона роками була зв’язана контрактами, які, серед іншого, не забезпечували правом на декретну відпустку, а фрілансерська діяльність дає їй певну свободу і контроль над власними рішеннями.

Крім того, жінка намагається зробити плавний перехід від активної діяльності через вік (цього року Ользі виповнилося 37) і намагається не перевантажувати себе. Проте зауважує: «Я люблю танці. Це те, що завжди буде зі мною, те, без чого я не можу існувати. Іноді під час сезону, коли мені доводиться багато виступати, я відчуваю втому і хочу покінчити з цим. Але минає тиждень-два – і я знову хочу повернутися».

Свій блог Living Notes Ольга розпочала в далекому 2007-му, коли тільки з’являлися перші блоги і ще не існувало WordPress чи Instagram. Тоді це був її особистий онлайн-щоденник, у якому вона писала про свій досвід, поки очікувала третю дитину. У той час сім’я ще жила в Нью-Йорку.

На певному етапі її чоловік, експерт із маркетингу, вирішив застосувати певні техніки реклами і протестувати їх на речах, які робила Ольга. У процесі жінка перебрала на себе роль креативного директора. Зі свого досвіду жінка знала, як важко вибирати товари для дітей, коли нема достатньо інформації, але є засилля продуктів. Вона вирішила скласти своєрідний путівник для батьків, якого не вистачало їм, коли вони готувалися до появи їхнього первістка. Ольга почала виставляти інформацію про різні товари для дітей, які були корисними для неї самої, і отримувала позитивну реакцію від своєї аудиторії. З часом цей напрямок розширили, і зараз проводять дослідження ринку в США та Східній Європі.

Ольга вважає себе щасливою через те, що має дуже доброзичливу аудиторію. Блог на Instagram сприймає як спосіб єднання з людьми і щось дуже особисте: «Я справді багато ділюся, але це частково тому, що розпочала блог багато років тому, ділячись своїми роздумами. Моя мета – донести послання, яке я б сама хотіла почути на певному етапі свого життя. Якщо б я могла повернутися до себе 20-річної, зробила б деякі речі по-іншому. І якщо мої роздуми, знахідки яким-небудь чином допомагають іншим – я щаслива».

Багато людей справді тепло відгукуються на дописи Ольги, діляться власними думками і досвідом. Тим не менш трапляється і критика, не завжди обґрунтована та конструктивна. «Був час, – згадує Ольга, – коли негативні відгуки людей були дуже болісними для мене, особливо якщо я ділилася чимось дуже особистим, як, наприклад, історією моєї другої донечки, яка народилася передчасно. Багато людей запитувало мене про це, а я вагалася, чи розповідати. Але в якийсь момент зважилася, і певним чином це було зцілення – писати про свої переживання. Хоча було дуже болісно повертатися в спогадах у той час, але разом із тим, я звільнилася від цього, стало значно легше».

Проте багато людей не розуміло жінку, і деякі відгуки були жорстокими. Ольга болісно це сприймала. Водночас тисячі інших людей надсилали коментарі та повідомлення, в яких писали, що пережили подібне, але не знали, що ще хтось проходив через таке: «Ось чому варто ділитися пережитим – тому що це допомагає комусь іншому пройти через подібне. Як це був момент зцілення для мене, так само це було для когось іншого».

Найскладнішим завданням для Ольги при побудові її онлайн-бізнесу було навчитися не звертати уваги на негатив. «Більшість людей, які займаються такою діяльністю, – зауважує жінка, – приходять у цю сферу з великим бажанням ділитися. І це важко, коли тебе починають критикувати або шукати суперечки з тобою».

Ольга радить прийняти факт, що завжди буде хтось, кому не подобатиметься те, що ти говориш чи робиш: «І це нормально – ти не мусиш подобатися всім. Головне завдання – не дозволити негативним коментарям зупинити тебе в тому, що ти робиш. У мене було кілька моментів за ці роки, коли я хотіли перестати ділитися. Але тоді хтось сказав мені: «Ти знаєш, 98% людей люблять те, що ти говориш. Решта два відсотки не вартують твоєї уваги». І це мене переконало».

Ольга згадує, що найбільшим її страхом була думка про те, що вона не зможе продовжувати займатися улюбленою діяльністю, якщо матиме сім’ю: «Пам’ятаю, після народження мого першого сина, коли йому було чотири місяці, моя мама приїхала відвідати мене, і я показувала їй записи зі своїх виступів. Я тоді не мала контрактів чи стабільної роботи, тільки відвідувала танцювальні заняття. Це був такий етап – стала матір’ю, а всі говорять, що коли народиш дитину, потрібно залишати роботу.

Я почала плакати, і моя мама запитала: «Чому ти плачеш?» А вона взагалі не сприймала танці як справжню роботу, тільки як діяльність для загального розвитку. Проте тоді сказала: «Чому ти плачеш? Просто йди і роби. Ти все ще можеш це робити. Ти можеш брати дитину з собою». І почути це від неї стало тим поштовхом, якого я потребувала».

Ольга продовжувала працювати, беручи дітей із собою. Чоловік весь день перебував на роботі, і нікого з родичів не було поруч, щоб допомогти, тому покладалася лише на себе. У студії завжди був хтось, хто міг подивитися за дітьми. «Діти завжди були зі мною, і це дало мені можливість продовжувати займатися танцювальною діяльністю, – зізнається Ольга. – Вони завжди мали іграшки, єдине, що їм потрібно було поводитися тихіше. Те, що вони мали змогу перебувати в різних середовищах, підтримувало їхнє зацікавлення. А після закінчення роботи я віддавала весь час дітям, робила з ними те, чого потребували вони. Таким чином ми зберігали баланс. Те, що мої найстарші діти навчилися цьому, надзвичайно допомогло мені з усіма іншими».
 
З часом робочий графік Ольги та її чоловіка ставали гнучкішими, і вони могли водити дітей на позашкільні заняття, під час яких займалися власними справами. У певний момент вони почали будувати команду Living Notes і працювати в офісі/студії. Тепер діти приходять туди з нами, коли в них є час: «І це те, через що нам подобається велике місто: ми можемо планувати їхні заняття достатньо близько одне від одного, щоб нам не доводилося марно втрачати час. Це набагато важче робити в передмісті – ми пробували: потрібно їхати 20 хвилин в одну сторону, 30 хвилин в іншу. Тому жити в місті набагато зручніше», – ділиться ОльгаПара не користується послугами няні або покоївки.
Для Ольги важливо, щоб діти вчилися прибирати за собою: «Ми не закріплюємо за дітьми обов’язки, кожен долучається, як тільки є потреба. Це також формує характер. Мене змалку також вчили прибирати, і це мене навчило завершувати завдання і запевнюватися, що все виконано».
785358 1 w 590
Про стереотипи та упередження щодо багатодітних сімей Ольга знає не з чужого досвіду. «До нашої останньої дитини мої батьки не могли прийняти факту, що в нас велика родина, – зізнається Ольга. – Після другої дитини з кожною наступною ми чули те саме запитання: «Чому більше?»».Жінка переконана, що нема норми чи стандарту в таких питаннях: «Для деяких людей одна дитина – це все, що їм потрібно. Інші люди мають десять дітей, і вони щасливі. Нема правильної і неправильної відповіді, коли вибираєш, скільки дітей буде в твоїй сім’ї. Не варто рівнятися на інших чи підлаштовуватися під сучасні тренди. Потрібно дослухатися до внутрішнього голосу. Для нас це рішення між чоловіком, жінкою та Богом. Ми знаємо і відчуваємо, що є правильно для кожного з нас».
За матеріалами "Голосу Америки"

Один з найпопулярніших болгарських телевізійних каналів  bTV вибачився у прямому ефірі за розміщення карти України без Криму.

«Приносимо свої вибачення з категоричним запевненням, що поважаємо територіальну цілісність, суверенітет і єдність України у повній відповідності до офіційної позиції Республіки Болгарія. Наразі на вашому екрані ви бачите коректну мапу».

Нагадаємо, що, як повідомило Посольство України у Болгарії, 7 липня 2017 року в ранковій програмі телебачення "bTV" (входить до трійки найрейтинговіших у Болгарії) під час інтерв'ю на тему болгарської діаспори нового голови державного агентства з питань болгар за кордоном Харалампієва було розміщено карту України без Криму.

У відповідь на заперечення, висловлені дипломатичним представництвом 18 липня 2017 року  у відомстві отримали лист від керівництва компанії з письмовими вибаченнями, в якому, крім іншого, розповіли, що «співробітники скористалися матеріалами Державного агентства з питань болгар за кордоном».

Сьогодні перший рік, як більше не чутно унікальний голос, що пронизував небо Парижа наскрізь, протиникав у душу та залишав у ній зерна любові до країни, що його народила - України. Голос, який народжувався у серці, що полум'яніло любов'ю та відданістю до рідної землі. Рівно рік тому, 29 червня 2016 року раннього спекотного ранку куля снайпера обірвала нитку життя  сина України Василя Сліпака.

Його сторінки ще живі - там так і завмерли останні повідомлення від Василя - його уподобання, коментарі та новини. Рівно рік тому...

Згадаймо справжнього патріота, який все що було - талант, розум, душу та життя присвятив Україні. Помолімося за його душу та продовжимо його справу.

Слава Україні!

Викривлені маски Поля Морейри

Вівторок, 27 червня 2017 08:04

Цього тижня, а саме 29 червня 2017 року, у столиці Франції має бути винесено вирок по дуже незвичній справі. Мова йде про звинувачення французького режисера, автора пропагандистського фільму "Україна: маски революції" у наклепі на адресу української журналістки Анни Чесановської-Жайяр. Такий собі театр абсурду, який важко уявити. Детально в усіх обставинах справи розібралася українська журналістка Наталія Лебідь у виданні "Главком". З огляду на її кричущу несправделивість, подаємо цю статтю повністю.

Нью-йорці охоче платять по 20 доларів за порцію українських вареників з картоплею.

9 червня 2017 року до Верховної Ради України внесли проект закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно із цим законопроектом, особа, котра має намір стати громадянином України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

Українська громада поселення Марселіно в бразильському муніципалітеті Сан-Жозе-дус-Піньяйс (штата Парана) нарешті відкрила омріяну церкву Святої Трійці, повідомляє Gazeta Do Povo. Місцеві українці йшли до цього майже століття.

Урочисте відкриття храму відбулося в неділю, 4 червня. Зведена поруч зі старим храмом, церква Святої Трійці уособлює в собі традиційну архітектуру українських храмів. До слова, ця будівля є однією з найбільших церков у Бразилії.

Маючи площу приблизно в 740 квадратних метрів, церква здіймається на 32 метри у висоту. Приміщення храму одночасно може прийняти до 450 осіб. І це лише сидячі місця!

"Якщо порахувати разом зі стоячими місцями, то одночасно в приміщенні церкви можуть перебувати до 500 осіб", - розповідає головний архітектор Леопольдо Ґімарайнш.

Для того, аби звести цей храм, Леопольдо витратив дев'ять років. Усі кошти на будівництво церкви було взято з пожертвувань вірян у старому храмі та під час спеціальних фестивалів, які відбувались у поселенні.

Зовнішній вигляд

Архітектурний проект нової церкви було створено секретарем управління містобудування Куритиби (столиця штату Парана) Марсело Феррасом Сезаром. Наслідуючи візантійський стиль, для церкви було обрано хрестоподібну форму з банею в центрі. Таким чином зведено багато храмів в Україні.

Окрім центральної бані, церква має ще чотири менших з боків.

"В Україні прийнято ставити на церквах непарну кількість бань - одну, три або п'ять. В нашій церкві ми зробили таку кількість, роблячи символічну відсилку до Ісуса Христа та чотирьох апостолів: Марка, Луки, Іоанна та Матея", - розповідає Леопольдо Ґімарайнш.

Бані для церкви Святої Трійці виготовив ремісник з Прудентополіса Ніколау Бобало Нето спільно з українцем Григорієм Недорубом. Це восьмикутні конструкції, вкриті алюмінієвою плиткою у вигляді луски.

Внутрішнє оздоблення

Всередині церкви підлогу вистелено з мармурових та гранітних плит. Головний акцент в інтер'єрі зроблено на ікони та дерев'яні різьблені фігури.

В склепінні центральної бані можна побачити головне зображення храму - Ісуса Вседержителя в оточенні янголів.

"Майже 60 відсотків внутрішньої іконографії вже готове. Ікони було виготовлено майстринею сестрою Веронікою Ноґас, яка працювала над ними разом з українською молоддю", - каже головний архітектор храму Леопольдо Гімарайнш.

Храм добре освітлюється сонячним світлом через прозорі вікна. Водночас різнобарвні вітражі підсвічують вівтар та прикрашають склепіння храму.

На верхньому поверсі півколом розташовано три балкони, на яких можуть розміститися хор та музиканти. 

"Після усіх докладених зусиль та проведеної роботи я нарешті можу почуватися задоволеним - церкву нарешті відкрито для нашої громади", - ділиться враженнями Педро Ноґас Нето, президент місцевої церковної ради.

Фото: www.gazetadopovo.com.br.

1 червня 2017 року після успішного голосування у Палаті громад та Сенаті Канади, генерал-губернатор країни Девід Ллойд Джонстон поставив свій підпис під Угодою про вільну торгівлю між Канадою та Україною.

7 червня 2017 року  у Київському міському будинку учителя відкриється документальна виставка «З піснею через світ»присвячено музичному мистецтву українців за кордоном, що в умовах життя на чужині дозволило зберегти свою національну ідентичність, зробити неоціненний внесок у формування історичної пам’яті українського народу та популяризацію національної української ідеї у світі.
 
Виставка підготовлена Центральним державним архівом зарубіжної україніки.
 
Представлені маловідомі широкому загалу документи ЦДАЗУ висвітлюють діяльність українських митців, колективів, музичних товариств у Польщі, Чехословаччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Канаді, США та інших країнах світу за період з 20-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст.
 
Яскравими представниками когорти високопрофесійних музикантів і композиторів ХХ ст., які утвердили славу українського музичного мистецтва в світі, по праву вважаються Василь Ємець, Григорій Китастий, Олександр Кошиць, Павло Маценко, Володимир Мота, Роман Придаткевич, з творчістю яких знайомить виставкова експозиція.
 
На виставці представлені документи про творчу діяльність одного із найвідоміших композиторів та диригентів ХХ століття О. Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відома в світі й здобула визнання як унікальне художнє явище. Вагомий внесок у популяризацію кобзарського мистецтва в українській діаспорі зробили такі відомі музиканти і бандуристи, як В. Ємець, який перший з кобзарів «перетнув світ» і з концертами української народної пісні здобув блискуче визнання в салонах Парижа, композитор-кобзар Г. Китастий – разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів імені Т. Г. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні. Експозиція також знайомить із музичними здобутками інших українських композиторів, диригентів, виконавців і співаків зі світовими іменами, зокрема Р. Придаткевича, П. Маценка, В. Моти.
 
Уперше на виставці демонструються архівні документи Диригентсько-освітніх курсів (Канада) та інших осередків музичної освіти в діаспорі, які відіграли важливу роль у збереженні та розвитку національної музичної культури.
 
На окрему увагу заслуговують документи Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, які свідчать про значні зусилля, спрямовані на повернення в Україну музичного доробку українських митців Василя Безкоровайного, Володимира Луціва, Модеста Менцинського, Ігоря Стравінського та інших.

Під час свого візиту до Франції президент Росії В.Путін спромігся назвати російською княжну Анну Ярославну, королеву Франції, доньку київського князя Ярослава Мудрого. Ця заява викликала неабиякий шквал коментарів західних журналістів у соціальних мережах та призвела до справжньої битви між офіційними сторінками Росії та України у Twitter. Цей бій, який спостерігачі вже охрестили "епічним" викликав справжнє захоплення та завершився перемогою України.

Шлях довжиною майже в 2 роки. 30 травня 2017 року Верхня палата парламенту Голландії ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною. Відтепер ратифікаційні грамоти мають передати на підпис королю Нідерландів, а потім надіслати до Брюсселя.

Юний український легкоатлет Владислав Малихін, 20 років, на Міжнародному турнірі зі стрибків з жердиною Slusarski Memorial у польському Жарі встановив новий національний юніорський рекорд зі стрибків із жердиною.

29 травня 2017 року російський президент під час свого візиту до Франції з нагоди відкриття виставки, присвяченій 300-річчю відвідин Петром І Франції, забув, як називається столиця Росії та назвав Анну Ярославну, княжну Київську "російською".

27 травня 2017 року в Марійському духовному центрі в Зарваниці відбувся перший Всеукраїнський з’їзд Марійських та Вівтарних дружин. Така зустріч є продовженням щорічних з’їздів Марійських та Вівтарних дружин Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, які проходять із 1998 року. Цьогоріч уперше в ньому взяли участь майже п'ять тисяч представників із різних єпархій УГКЦ.

«Голодомор був геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України», йдеться у резолюції.
Відповідне рішення було прийнято одноголосно.

У 75-ту річницю створення УПА, в Канаді відбувся З’їзд Державницьких організацій. Поряд з представниками дружніх організацій, членами канадського парламенту всіх рівнів, участь в урочистостях взяв Сергій Кузан, заступник Керівника Проводу Вільні Люди.

28 квітня 1947-го о четвертій годині ранку шість польських дивізій і відділи Корпусу безпеченьства публічного оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД та чехословацької армії заблокували східні й південні кордони Польщі від Бреста до Нового Санча. Цей день і став фактичним початом примусового переселення українців, що ввійшов в історію під назвою операція «Вісла» і старт якій наприкінці березня того ж року дала постанова Політбюро ЦК ПРП.  

Маріонетковий російський суд продовжує збільшувати кількість українських заручників в Росії. Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив кримського татарина Руслана Зейтуллаєва до 12 років позбавлення волі по сфабрикованій справі «Хізб ут-Тахрір».