Музей культурної спадщини – мистецька скарбниця світового українства

Четвер, 19 лютого 2015 06:20 Автор  Музей культурної спадщини
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Ганна Лексіна, старший науковий співробітник

Музею культурної спадщини

Майже у самому центрі Києва, в оповитому таємничістю старовинному особнякові на Печерську, розташувався унікальний в Україні Музей культурної спадщини. У цьому більш як двохсотлітньому будинкові зберігається колекція мистецьких творів та особистих речей видатних українців, що жили далеко за межами своєї Батьківщини – у США, Канаді, Франції, Австралії та інших країнах світу.

005. Зал присвячений  творчості у  країнських письменників-емігран тів

Зал, присвячений  творчості у  країнських письменників-емігран тів

Починаючи з кінця ХІХ ст. через відсутність земельних наділів та робочих місць українці почали емігрувати до Америки в пошуках кращої долі. А далі в роки Першої та Другої світових воєн люди масово покидали свої домівки, рятуючись від смерті. Саме у такий спосіб у 1908 році з України виїхав видатний скульптор світового рівня Олександр Архипенко. Разом із дружиною Анжелікою він опинився спочатку в Парижі – світовій столиці мистецтва, а далі була Німеччина і, нарешті, США, де митець прожив до кінця своїх днів.

002. Пейзажі Людмили Морозової. Е кспозиція музею

Пейзажі Людмили Морозової. Експозиція музею

Не хотіла покидати Україну й Людмила Морозова, учениця Федора Кричевського. Мисткиня усіма силами намагалася протистояти тоталітарній системі, виступаючи проти знесення Михайлівського золотоверхого собору. Її на деякий час навіть виключили з Художнього інституту (тепер академія) за те, що вона писала на своїх полотнах церкви. Та невблаганна доля все ж розлучила художницю з Батьківщиною. Наприкінці Другої світової війни Людмила Морозова потрапляє до Німеччини, а з 1951 року постійно проживає в США, де веде активну викладацьку діяльність та час від часу виїжджає до різних європейських країн на пленери. Особливо вподобала мисткиня Грецію. Пейзажі цього дивовижного краю – окраса колекції Музею культурної спадщини.

003. Пейзажі Олекси Булавицького.  Експозиція музею

Пейзажі Олекси Булавицького.  Експозиція музею

Ще однією перлиною збірки є картини Олекси Булавицького. Саме з передачі полотен цього видатного українського художника-емігранта нашому музеєві й розпочалося зародження його колекції. Мистець разом із дружиною Ніною, щоб уникнути радянських репресій, переїхав у 1943 році до США, штату Міннесота, що межує з Манітобою, дивовижним канадським краєм, який до болю нагадував Олексі рідний дім. Тут розташувалися поселення перших українських емігрантів. Чепурні хатинки й колоритні українські назви місцевих хуторів (Сірко, Олеськів, Січ, Нью-Київ) назавжди запали в душу художникові й більше ніколи не відпускали його від себе. У постійній експозиції музею можна побачити пейзажі цих місцин, які Булавицький писав постійно.

004. Стенд присвячений творчості  Г.Китастого

Стенд, присвячений творчості  Г.Китастого

Проте колекція музею не обмежена творчою спадщиною лише художників-емігрантів. Кілька залів присвячено музично-театральній та письменницькій діяльності українців за кордоном. Сере них – видатний хормейстер Олександр Кошиць, який переїхав до США у далекому 1922 році; бандурист Григорій Китастий, другою домівкою для якого з 1949 року стали ті ж таки США; актриса Діамара Ходимчук, ролі якої розповідали про тугу українців за Батьківщиною; відома літераторка Докія Гуменна, авторка понад двадцяти прозових творів; поет та прозаїк Олекса Гай-Головко, котрий після численних поневірянь остаточно оселився у Канаді, та талановита поетеса Ганна Черінь. Видання та особисті речі цих великих українців можна побачити в експозиції Музею культурної спадщини.

007. Зал присвячений творчості С ержа Лифаря

Зал, присвячений творчості Сержа Лифаря

Два окремі зали музею стали меморіальними. Вони присвячені творчості геніального піаніста-віртуоза Володимира Горовиця та славетного балетмейстера Сержа Лифаря відповідно. У двох затишних кімнатах з антикварними меблями можна побачити численні світлини цих великих українців у різному віці, їхніх батьків та вчителів, а також документи й особисті речі мистців. І хоча доля закинула їх далеко від рідної домівки (Володимир Горовиць жив у США, а Серж Лифар – у Франції), вони ніколи про неї не забували. Цікава деталь: на одному з урочистих прийомів Шарль де Голль запропонував Лифареві французьке громадянство, але той навідріз відмовився, сказавши, що його Батьківщина Україна.

006. Фрагмент експозиції присвяч еної творчості В.Горовиця

Фрагмент експозиції, присвяч еної творчості В.Горовиця

Сьогодні Музей культурної спадщини активно налагоджує зв’язки зі світовою українською спільнотою, щоби віднайти й повернути мистецькі твори та особисті архіви як вже добре знаних, так і ще маловідомих постатей наших мистців-емігрантів. Допомагає цьому щойно створений «Міжнародний благодійний фонд світових українців «Діаспора». Крім того, минулого року було започатковано культурно-мистецький проект «Гостини у діаспори», в рамках якого було проведено вечори з метою збору коштів для допомоги бійцям нашої армії. Цього ж року гостини будуть присвячені різним країнам, де представлена українська громада. Зокрема, перший вечір (у квітні) стане французьким (до 110-річчя від дня народження великого балетмейстера Сержа Лифаря), а далі – американський та канадський (до 140-річчя від дня народження видатного хормейстера Олександра Кошиця).

Музей культурної спадщини – це мистецька скарбниця світового українства, яка береже безцінні артефакти творчої спадщини великих українців для нащадків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається