"Мій пленер походить з села в Україні, не з Парижу"

Вівторок, 15 липня 2014 14:06 Автор 
Оцініть матеріал!
(6 голосів)

Є картини, які змушують завмерти.

До таких унікальних мистецьких творів  належить, як на мене, "Оранка в Україні", намальована польським художником Леоном Вичулковським, Leon Jan Wyczółkowski (11 квітня 1852, Гута Мястковська, Huta Miastkowska , англійською Wola Miastkowska  - 1936, Варшава).

«Автопортрет» (1898)

 

«Автопортрет» (1898)

Освіту художник отримував у Кам'янці під Любліним, Седльці, Варшаві. Малювання вивчав у А. Каменського (Antoni Kamieński), Р. Гадзевіча (Rafał Hadziewicz), В. Ґерсона (Wojciech Gerson). Восени 1875 поїхав на два роки до Мюнхена, де брав уроки в угорського художника  A. Ваґнера (Alexander von Wagner) у Мюнхенській академії образотворчих мистецтв, після чого навчався з 1877 по 1979 у Краківській академії образотворчих мистецтв під кервництвом Яна Матейка (Jan Alojzy Matejko). Відвідав Париж, де побачив твори Клода Моне. У 1880 році мешкав у Львові, де познайомився з художником Адамом Хмельовським (Adam Chmielowski), який пізніше став католицьким святим Братом Альбертом ( św. Brat Albert), під впливом якого намалював кілька картин, серед яких  "Дівчина і Василіск" та "Аліна". Цього ж року повернувся до Варшави, де  остаточно вирішив відійти від академізму.

1883 рік, коли художник потрапляє в Україну, стає переломним у житті митця -  відкриття України змінює його світогляд. Тут він залишається на 10 років.  ​​
 
Спочатку (1887) живе у маєтку Ґленбоцьких (Głębockich) на Поділлі, а потім два чи три роки провів на селі у двоюрідного брата, був також у Київській області в Березні в Підгорських (Podhorskich) і в Білій Церкві у Браницьких (Branickich).
Саме в Україні Леон Вичулковський створив свої знамениті  роботи:  "Рибалки", "Селяни", "Воли", "Оранка в Україні" і "Копання буряків". "Оранка в Україні", як і "Українські вулики" Яна Станіславського (1860, Вільшана, тепер Черкаська обл. — 1907, Краків) вважаються першими імпресіоністичними спробами в польському малярстві.
Неповторна та багатобарвна українська неосяжна земля, українське гаряче сонце, його відображена яскравість на всьому, селяни, які спокійно, розважно, проте впевнено  працюють, дотримуючись природнього способу життя та ритуального кола, самі наштовхували залюблених в український край митців на імпресіоністські роботи. Тут Леон Вичулковський, за його словами, "оновився" і "зрушив з себе вплив академії". Не виставка творів у Парижі, яку оглядав художник, надала йому імпульсу, а "дика і мальовнича" природа України.  
Мистець не втомлювався усюди повторювати: "Мій пленер походить з села в Україні, не з Парижу" ( " To właśnie tamtejsze słońce i niespotykany koloryt miało większy wpływ na tą polską interpretację impresjonizmu, niż oglądane wcześniej przez artystę w Paryżu na Wystawie Światowej w 1889 roku płótna Claude'a Moneta, co wielokrotnie podkreślał mówiąc “Mój plener pochodzi ze wsi, Ukrainy, nie z Paryża” [зі статті "У Польщі теж був імпресіонізм" на сторінці краківського музею -
Тут не лише з-під пензля, а й з-під пера художника потекла поезія: "Україна чудова... Ефекти світла, по дощі найінтенсивніше сонце при заході... В Україні площина, шалено барвистий край, скам'яніле море... Степ, чар. Магнетизує безмежний простір. Площина в льоті, коли сонце вібрує. Уночі виїздив у степ - і до ранку не міг насититись. Не міг бути байдужим до краси природи. Нічого дивного, що потім не міг переконати себе в іншому ". ("Efekty światła, po deszczu najbardziej intensywne słońce przy zachodzie (…) Na Ukrainie płaszczyzna, szalenie kolorowy kraj, skamieniałe morze.( …) Step, czar. Magnetyzuje przestrzeń nieskończona. Płaszczyzna w lecie, kiedy słońce drga.  W nocy wyjeżdżałem na step i do rana nie mogłem się nasycić. Nie mogłem zobojętnieć na piękno przyrody. Nic dziwnego, ze potem nie mogłem się przekonać do czego innego”).
У 1890 році у Варшаві художник виставляє свої картини, створені в Україні.  Українські роботи були високо оцінені польською публікою, яка, будучи досить гострою до художника на першій виставці (порадили звернутись до офтальмолога), відзначила  еволюцію  в напрямку імпресіонізму. "Композиції насичені світлом і блиском, побудовані за допомогою широких і бравурних потягувань  пензлика, що створює резонуючу та вібруючу площину, яка змінюється в залежності від пори дня, освітлення та його впливу на кольори: "Які я мав муки в Україні, щоб те все за двадцять хвилин зібрати"". ("Кompozycje przesycone światłem i blaskiem, budowane za pomocą szerokich i brawurowych pociągnięć pędzla, które tworzyły dźwięczne i rozedrgane płaszczyzny zmieniające się w zależności od  pory dnia, oświetlenia i jego wpływu na barwy: “Jakie ja miałem na Ukrainie męki, żeby to wszystko w dwadzieścia minut zebrać”" http://neowmuzeo.blog.onet.pl/2011/09/07/w-polsce-tez-byl-impresjonizm/).
 Пізніше (з 1995 року)  Леон Вичулковський викладав у Краківській академії мистецтв, подорожував світом (Італія, Франція, Іспанія, Англія, Ірландія).  У 1897 році художник стає одним із засновників Товариства польських художників. Продовжує малювати олією, захоплюється аквареллю, також крейдою та тушшю. Створює настроєві пейзажі,  пише портрети, квіти, предмети, замальовує архітектурні споруди та історичні пам'ятки.
Леон Вичулковський за життя заслужив славу одного з найпопулярніших краківських художників. Наприкінці 90-х зацікавився графікою та різьбою. А у 1909 році був обраний у Кракові ректором Академії мистецтв. У 1911 році захворів і вийшов на відпочинок.
  Згодом пережив Першу світову війну, після якої повернувся до активного суспільного життя. У 1934 - 1936 роках був професором  варшавської Академії. Помер у Варшаві у віці 84 роки 27 грудня 1936 року. Похований у с. Втельно біля повітового міста Бидгощ на півночі Польщі.

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається