17-18 лютого, у селі Князі в Польщі відбувались зйомки кліпу на пісню «Стук, стук. Там ще дзвонять дзвони…», яка говорить про тугу, сум та обов’язок пам’ятати про родинну історію, своє коріння. Це село внаслідок переселення українців у рамках Акціїі «Вісла» перестало існувати. Зараз там знаходяться руїни церкви. І саме в цьому місці молоді українці (в тому числі лемки) вирішили зняти відео.

Опубліковано в Цікаво

У талліннському Центрі української культури (ЦУК) відзначили Масниці за українськими звичаями.

Опубліковано в Українці в світі

Днями українська школа в Осло "Еллісів" відсвяткувала свято Колодія.

Невгамовні освітяни та школярі встигли і плідно попрацювати і весело відсвяткувати.

Опубліковано в Школа

Сьомого лютого відзначають день святителя Григорія Богослова, який жив у III столітті нашої ери. У народі говорили, що настав Григор'їв день або прийшов Григорій-зимовказівник. Саме за погодою 7 лютого передбачали погоду в наступному році.

Іменини

Григорій, Пилип, Олександр, Володимир, Фелікс, Віталій, Дмитро.

Григорій Богослов народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

Народні прикмети

У цей день потрібно було робити добрі справи і згадувати про добрі справи інших. Але про власні добрі вчинки говорити, і тим більше хвалитися ними, було не прийнято, оскільки Господь і так все бачить.

Чим більше добрих справ зробиш у цей день, тим більше шансів на порятунок душі після смерті. А якщо хвалитися добрими справами, то вони не зарахуються. До того ж, вважалося, що таким чином можна наврочити сім'ю. Варто бути обережніше зі словами - вважається, що все, сказане 7 лютого, збувається.

Не можна 7 лютого стригти нігті, плюватися і стригти волосся. Якщо плюнув на землю, краще повернутися назад - прикмета свідчить, що шляху не буде.

Якщо хтось розлив 7 лютого молоко - варто чекати радісну звістку зовсім скоро.

Народні прикмети на 7 лютого:

Якою буде погода до обіду, такою буде грудень. За погодою після обіду судили про лютий наступного рокуСніг випав в день Григорія - чергова зима прийде нескороЯкщо синиці 7 лютого весело щебечуть на подвір'ї - чекай сильних морозівЯким є день 7 лютого до полудня, таким буде грудень і січень наступного року. Після полудня можна побачити, яким буде січень та лютийСильний снігопад - прикмета того, що буде рання осіньЯкщо корови і кози 7 лютого сплять, повернувшись до вхідних дверей рогами, значить, їх наврочили.Що цікавого в світі сталося 7 лютого1483 — відомий український вчений Юрій Дрогобич у Римі в Ехуаріуса Зільбера видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni M.cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора.
1992 — Республіка Бенін визнала незалежність України
2010 — відбувся другий тур президентських виборів в Україні, на яких переміг Віктор Янукович.

Народились

1804 — Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор (помер 1860 року)
1847 — Олександр Русов, український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч. Помер 8 жовтня 1915 р.
1887 — Андрій Шкуро, нащадок запорозьких козаків, генерал-поручик Кубанського війська. Загинув 16 лютого 1947 р. у Москві.
1926 — Костянтин Петрович Феоктистов, радянський космонавт і конструктор космічної техніки
1932 — Степан Костишин, український біолог, колишній ректор Чернівецького національного університету (1987–2005)

Померли

1682 — Михайло Дзик (Мелетій у чернецтві) — ректор Києво-Могилянської академії у рр. 1655—1657 та 1662—1665.
1918 — Священомученик Володимир — київський митрополит невинно розстріляний більшовиками
1933 — Микола Садовський — український актор, режисер і громадський діяч
 
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1929 році: -32,2; а найтеплішим у 2004 - +9,2.
Опубліковано в Цей день в історії

Старий-новий рік... Василія... Меланії… Друге свято у циклі Різдвяних свят... А в українській громаді Мадрида і його околиць – ще й вечорниці! Їх учасницею пощастило бути і мені.

Гумористичні сценки, конкурси, пісні, жарти, - все це лилося безперервним струмком позитиву, гарного настрою, радості та вибухів гучного сміху... Але про все, - за чергою.

Опубліковано в Цікаво

19 січня українці відзначають одне з найбільших свят – Хрещення Господнє (Водохреща). Про традиції і прикмети цього дня, а також про те, що не можна робити на Водохреща 

Опубліковано в Свята та обряди

У деяких регіонах України щедрують на старий Новий рік – 13-14 січня, а у деяких – напередодні Водохреща, 18 січня.

За українськими звичаями, колядують переважно чоловіки, а щедрують жінки та дівчата.

Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й на Заході, де пісню називають Carols of the Bells.

Щедрівки:

«Щедрик»

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

***

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

***

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу житянцю

Куди махне – жито росте,

Вроди Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро.

У полі колосок,

А в домі – пирожок.

Здрастуйте, з Новим роком,

З Василем.

***

Щедрую, щедрую

В вас цукерки чую,

А ви, дядьку, вставайте

та мені одну дайте!

***

А ми будем щедрувати,

Бо пустили нас до хати.

У вас хата гарна, чиста

І ялиночка врочиста.

Ми щедрівочку співаєм –

Щастя в домі всім бажаєм.

Щоб росла у вас пшениця,

І родила вся пашниця,

І щоб хліб та пироги

На столі завжди були.

Щоб водилися і гроші,

Щоб харчі були хороші.

І щоб гривні та „зелені”

Набивали вам кишені.

Хай вам меду буде бочка,

І щоб заміж вийшла дочка.

А якщо доньки немає,

То господар хай придбає.

А як син у вас ще є –

Хай невістку Бог дає.

Щоб у вас була худоба,

А для нас – солодка здоба.

Ми помолимось за ласку –

Киньте в торбу ще ковбаску.

Всі ми щиро щедрували,

Щоб і сала в торбу дали.

Як мине цей рік багатий,

Ще прийдемо щедрувати.

***

Післала нас мати в село щедрувати,

А батько сварився, щоб я не барилась.

А мати казала, щоб Ви дали сала.

Виносьте книш, бо пущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дайте ще й кишку – з’їм у затишку.

Дайте, дядьку, п’ятака,

А Ви, тітко, гроші,

Та й будьте хороші!

***

Як ходили ми бродили,

То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати,

Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку,

В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі

Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові.

Щоб усі були здорові!

Л. Пінчук

***

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Діти хай у Вашім домі

Будуть вік увесь здорові,

Господиня хай радіє,

А господар має втіху:

В новий рік добро, надіє,

Хай приспить щедрівка лихо.

В Щедрий вечір щедрівонька,

Прилетіла ластівка.

Гарну пісню заспівала,

Всій землі защедрувала.

Ми почули голос птиці,

Пісню з нею заспівали.

Приготуйте нам гостинці,

Щоби Вам защедрували.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте щедрі та багаті,

Пісня хай дзвенить у хаті.

Господиня, наче квітка,

А господар, ніби сокіл,

І такі ж хороші дітки!

З Новим Щастям! З Новим Роком!

Я щедрівочку свою

Добрим людям роздаю,

Ви її усім співайте,

Всюди радість засівайте.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте здорові, щасливі й багаті!

Хай пісня чудова лунає на святі!

***

Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

Тут живе господар –

Багатства володар.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його багатство –

Золотії руки.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його потіха –

Хорошії діти.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

***

Ой сивая та і зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Ясен місяць — пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Красне сонце — жінка його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Дрібні зірки — його діти.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Весь народ радіє,

Пісеньки співа.

В тих піснях лунають

Чарівні слова.

На добро, достаток,

Щастя та любов

Шле благословіння

Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб

В Україні мир,

Землю нашу рідну

Бог благословив!

Опубліковано в Цікаво

У деяких регіонах України щедрують на старий Новий рік – 13-14 січня, а у деяких – напередодні Водохреща, 18 січня.

За українськими звичаями, колядують переважно чоловіки, а щедрують жінки та дівчата.

Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й на Заході, де пісню називають Carols of the Bells.

Щедрівки:

«Щедрик»

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

***

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

***

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу житянцю

Куди махне – жито росте,

Вроди Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро.

У полі колосок,

А в домі – пирожок.

Здрастуйте, з Новим роком,

З Василем.

***

Щедрую, щедрую

В вас цукерки чую,

А ви, дядьку, вставайте

та мені одну дайте!

***

А ми будем щедрувати,

Бо пустили нас до хати.

У вас хата гарна, чиста

І ялиночка врочиста.

Ми щедрівочку співаєм –

Щастя в домі всім бажаєм.

Щоб росла у вас пшениця,

І родила вся пашниця,

І щоб хліб та пироги

На столі завжди були.

Щоб водилися і гроші,

Щоб харчі були хороші.

І щоб гривні та „зелені”

Набивали вам кишені.

Хай вам меду буде бочка,

І щоб заміж вийшла дочка.

А якщо доньки немає,

То господар хай придбає.

А як син у вас ще є –

Хай невістку Бог дає.

Щоб у вас була худоба,

А для нас – солодка здоба.

Ми помолимось за ласку –

Киньте в торбу ще ковбаску.

Всі ми щиро щедрували,

Щоб і сала в торбу дали.

Як мине цей рік багатий,

Ще прийдемо щедрувати.

***

Післала нас мати в село щедрувати,

А батько сварився, щоб я не барилась.

А мати казала, щоб Ви дали сала.

Виносьте книш, бо пущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дайте ще й кишку – з’їм у затишку.

Дайте, дядьку, п’ятака,

А Ви, тітко, гроші,

Та й будьте хороші!

***

Як ходили ми бродили,

То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати,

Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку,

В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі

Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові.

Щоб усі були здорові!

Л. Пінчук

***

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Діти хай у Вашім домі

Будуть вік увесь здорові,

Господиня хай радіє,

А господар має втіху:

В новий рік добро, надіє,

Хай приспить щедрівка лихо.

В Щедрий вечір щедрівонька,

Прилетіла ластівка.

Гарну пісню заспівала,

Всій землі защедрувала.

Ми почули голос птиці,

Пісню з нею заспівали.

Приготуйте нам гостинці,

Щоби Вам защедрували.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте щедрі та багаті,

Пісня хай дзвенить у хаті.

Господиня, наче квітка,

А господар, ніби сокіл,

І такі ж хороші дітки!

З Новим Щастям! З Новим Роком!

Я щедрівочку свою

Добрим людям роздаю,

Ви її усім співайте,

Всюди радість засівайте.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте здорові, щасливі й багаті!

Хай пісня чудова лунає на святі!

***

Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

Тут живе господар –

Багатства володар.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його багатство –

Золотії руки.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його потіха –

Хорошії діти.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

***

Ой сивая та і зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Ясен місяць — пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Красне сонце — жінка його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Дрібні зірки — його діти.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Весь народ радіє,

Пісеньки співа.

В тих піснях лунають

Чарівні слова.

На добро, достаток,

Щастя та любов

Шле благословіння

Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб

В Україні мир,

Землю нашу рідну

Бог благословив!

Опубліковано в Цікаво

Напередодні Старого Нового року, 13 січня, — час, коли Багата кутя посідала за традицією чільне місце на столі в Щедрий вечір

Опубліковано в Цікаво
Вівторок, 12 грудня 2017 18:37

Що означає КАЛИТА

ЩО ОЗНАЧАЄ КАЛИТА (ритуальна)?

Калита — це обрядовий корж, що готується на свято Андрія. За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски.

Опубліковано в Цікаво
Сторінка 1 із 4