Минуло вже століття від героїчного бою під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року, проте й до цього часу не вщухають різноманітні припущення, формуються міфи і легенди через неоднозначність оцінок подій того дня.

Нині, мабуть, важливіше не так висвітлювати деталі самого бою, а власне героїзм молодих хлопців, що без військового досвіду і практично без озброєння не відмовилися від нерівного поєдинку із багатотисячною більшовицькою ордою. Адже молода Українська Народна Республіка (УНР) по суті не мала українського регулярного війська і не могла повноцінно захищатися від нападників. Студенти і гімназисти зробили на той час неможливе – зупинили на декілька днів наступ більшовиків на Київ і це дало змогу делегації УНР укласти Брест-Литовський мирний договір із Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією), що врятував тоді українську державність.

Уже за декілька років, в окупованій більшовиками Україні, пам’ять про героїв Крут, почали витіснятися радянською пропагандою, а могили учасників бою були цинічно знищенні радянською владою.

Проте завдяки колекціям документів, зібраних чисельною громадою українців-емігрантів у вільному світі, що нині знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), можна відтворити пам’ять про легендарний бій, зібрати відомості про його перебіг і проаналізувати причини, що призвели до трагічних наслідків. Адже дата 29 січня перетворилася на одну із провідних дат українського календаря в діаспорі. Зокрема, представлені у фондах ЦДАЗУ документи дають можливість дослідити історичний контекст бою під Крутами: «Крути, це рівночасно вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції характеризували подію.

012121919211

Стаття «Крути» у бюлетені головної управи
Української національної єдності у Франції, ч. 6-7, 1955 р.
ЦДАЗУ, ф. 45, оп.1, спр. 19, арк. 47 зв.

Тривалий час реальні події бою під Крутами межували з міфами про українських спартанців – трьохсот студентів та гімназистів, які виступили на захист незалежної держави. І чимало українських періодичні видань, що нині знаходяться у довідково-інформаційному (бібліотечному) фонді ЦДАЗУ, тиражували цю легенду, проте наголошують на важливості цього історичного факту для національної пам’яті українців.

0212121919211

Стаття «Крути – українські Темопілі».
Газета «Український самостійник», січень 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 10, оп. 1, спр. 175, арк. 71

Тематика Крут знайшла своє місце і у поетичних творах української еміграції, представлених як у колекціях архівних документів, так і у періодичних виданнях довідково-інформаційного (бібліотечного) фонду ЦДАЗУ. Вірші, сонети, декламації українських митців в еміграції оспівують і вшановують героїзм і жертовність української молоді, яка першою відгукнулася на захист молодої української держави.

01212121919211

Вірш В. М. Яніва «Героям Крут».
Газета «Український сокіл», Прага, ч. 1-2, 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 2, спр. 71.арк.. 59

Культ крутянських героїв став однією із важливих підвалин українського націоналістичного руху. Адже у свідомості українців він набув особливого значення саме завдяки жертовному героїзму української молоді, на якому виросло і виховувалося не одне покоління патріотично налаштованих нащадків героїв. Про це розповідають документи у колекціях архівних документів, зокрема Української скаутської організації Пласт у Канаді, що зберігаються в ЦДАЗУ.

012132121919211

Вірш «Крути». Журнал пластового юнацтва «Готуйсь»,
Канада, січень 1966 р.
ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 9, арк. 6


Вшановуючи нині крутянських героїв, ми низько схиляємо голову перед їхнім патріотизмом і жертовністю, особливо коли знову змушені обороняти власну незалежність.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу

використання інформації документів ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів

У лісі під Рогатином на Івано-Франківщині виявили повстанський архів, захований у старому бідоні від молока.

Опубліковано в Цікаво

Шматочки хліба часів Голодомору 1932-33 років знайшли серед архівних документів, під час опрацювання позасудових справ реабілітованих, які датуються 1918-50 роками. Хліб зберігся у кримінальній справі стосовно Олексія Сорокіна.

Опубліковано в Цікаво

Прага – Українська діаспора в міжвоєнній Чехословаччині (1919–1939) активно відгукнулась на трагедію Голодомору в Україні. До усього світу полетіли з Праги і Подєбрадів численні листи і звернення з проханням не приховувати інформацію про Голодомор, допомогти мільйонам голодуючих українців в одній з найбільших житниць в Європі. Та особливо зворушливу пам'ять залишили дитячі листи та малюнки, присвячені Голодомору.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

Новий закон щодо посилення права дитини на належне утримання вступить в силу 29 серпня

Опубліковано в Колонка подій

"СБУ оприлюднила документи НКГБ про створення Московської Патріархії", - повідомив в Facebook Олексій Лебедєв.

У них, зокрема стверджується, що всі (!) Делегати т.зв. Помісного Собору РПЦ МП 1945 року завербовані чекістами.

Опубліковано в Цікаво
Вівторок, 07 листопада 2017 19:15

Армія, народжена у боротьбі

«Землі імперії завершуються там, де завершується її зброя», – писав у XVIII ст. голландський юрист Корнеліус ван Бінкершок. Майже два століття по тому цей вислів відомого голландця згадав один з громадсько-політичних діячів доби Української революції, член Української Центральної Ради Микола Ковальський у своїй статті «22-ге січня», опублікованій у паризькому тижневику «Тризуб». За 10 років після IV універсала Української Центральної Ради, вже перебуваючи в еміграції, М. Ковальский поставив питання: чому, відзначаючи десятиліття проголошення незалежної держави, українці цієї держави не мають, і чому так само не мають збройної сили, яка є необхідною умовою існування кожної держави?

А ще майже сто років по тому, залишивши другу частину питання незмінною, можемо трохи переформулювати першу: чому напередодні 25-ї річниці незалежності Україна опинилася перед загрозою втрати суверенітету?

Опубліковано в Цікаво

22 серпня 1992 року відбулася непересічна подія, що має символічне значення безперервності української державності  - передача повноважень від президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка президенту України Леоніду Кравчуку.

Опубліковано в Історія

Так званний Український фонд пітерського “ЕРМІТАЖУ”, яким опікується  ФСБ, зберігає фантастичні речі. В музеї досі діє спецхран КГБ СРСР №9, яким керує місцева спецслужба.

Нещодавно українські журналісти заявили, що знайшли 234 засмолені коробки з усіма документами, що стосуються Мазепи 1709-20 років.

Опубліковано в Музеї

Українські підприємці тепер можуть вибирати - використовувати їм печатки у своїй господарській діяльності чи ні. І жоден державний орган не матиме права вимагати наявності штампа. 

19 липня в Україні набрав чинності закон № 1982 VIII про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.

Таким чином, для бізнесу скасовується обов'язкове використання печаток на документах.

Зокрема, в Господарському кодексі прописується, що печатка не може бути обов'язковим реквізитом документа, який подається від імені суб'єкта господарювання органу державної влади.

Державним органам забороняється вимагати наявність печатки на документах.

З ряду законів вилучено положення про обов'язкове проставлення печатки на документах, що подаються до державних органів ("Про видавничу справу", "РРО",  "Про утилізацію транспортних засобів",  "Про депозитарну систему", "ОСББ").  

Введено адміністративну відповідальність за вимагання державними органами у підприємців проставлення печатки на документах. За це передбачено штраф -- від 850 до 1500 грн.

Згідно зі змінами до закону, довіреності від юридичних осіб тепер можуть скріплюватися лише підписом керівника, а відсутність печатки на договорі не повинна загалом вплинути на дійсність договору.

Нагадаємо, що в березні 2017 го Верховна Рада України скасувала вимоги щодо обов'язкового використання печаток на документах.

14 квітня Президент України підписав закон, що передбачає скасування вимоги про обов'язкове використання печаток на документах.

Автори законопроекту пояснили в пояснювальній записці до документа, що три роки тому був впроваджений перехід від обов'язкового до добровільного використання печаток у бізнесі, що викликало багато плутанини. Не у всіх законодавчих актах замінили норму про обов'язковість використання печатки, а іноді прописували обов'язкове використання печатки, якщо вона є, а не в разі прийняття відповідного рішення підприємством.

Таким чином, підприємцям складно було зрозуміти, коли печатка потрібна, а коли - ні, і це не заважало чиновникам вимагати документи саме з відбитком печатки.

Нагадаємо, Національний банк України заявляв, що опрацьовує проект змін до інструкції №492  про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах. Регулятор має намір внести зміни, що стосуються вимоги використання печатки клієнтами банків. Йдеться про необхідність скасування надання копії печатки банком, в якому клієнти-підприємці мають намір відкрити рахунок для подальшого обслуговування.

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 1 із 2