У третю неділю травня Україна вшановує усіх тих, хто став жертвами політичних репресій часів більшовицького режиму. Цього дня ми згадуємо мільйони громадян України, які зазнали фізичного і психологічного терору в радянській Україні і поза її межами, часто лише за те, що вони були українцями…

Опубліковано в Цей день в історії

Український народ зробив вагомий внесок у перемогу над нацизмом. За кількістю людських втрат українці є одним із найбільш постраждалих народів у роки Другої світової війни. Чимало наших земляків, котрі до того волею обставин опинилися за кордоном, пліч-о-пліч з народами інших країн воювали проти нацизму у регулярних арміях, рухах Опору, партизанських з’єднаннях та загонах країн Антигітлерівської коаліції, виявляючи присутні нашій нації жертовність і героїзм, за що були пошановані і відзначені високими нагородами від урядів зарубіжних держав.

Опубліковано в Скарбниця спогадів
П'ятниця, 26 квітня 2019 05:34

Чорнобиль – душі нестерпний біль

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. сколихнула весь цивілізований світ, що назве її потому найбільшою техногенно-екологічною катастрофою ХХ століття. Одними з перших на трагічну подію відреагувала українська діаспора, яка на тлі недостовірних даних про радіацію з боку радянської України, применшення кількості жертв і постраждалих від «мирного атому», різкої відмови від міжнародної допомоги, привернула увагу світової спільноти на реальні обставини та наслідки чорнобильського лиха. Про їхні протестні акції, інформаційні повідомлення з цього приводу, молебні, конференції щодо нагальних українських проблем, про важливість допомоги співвітчизникам по той бік кордону розповідають документи, що знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

Опубліковано в Скарбниця спогадів

Минуло вже століття від героїчного бою під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року, проте й до цього часу не вщухають різноманітні припущення, формуються міфи і легенди через неоднозначність оцінок подій того дня.

Нині, мабуть, важливіше не так висвітлювати деталі самого бою, а власне героїзм молодих хлопців, що без військового досвіду і практично без озброєння не відмовилися від нерівного поєдинку із багатотисячною більшовицькою ордою. Адже молода Українська Народна Республіка (УНР) по суті не мала українського регулярного війська і не могла повноцінно захищатися від нападників. Студенти і гімназисти зробили на той час неможливе – зупинили на декілька днів наступ більшовиків на Київ і це дало змогу делегації УНР укласти Брест-Литовський мирний договір із Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією), що врятував тоді українську державність.

Уже за декілька років, в окупованій більшовиками Україні, пам’ять про героїв Крут, почали витіснятися радянською пропагандою, а могили учасників бою були цинічно знищенні радянською владою.

Проте завдяки колекціям документів, зібраних чисельною громадою українців-емігрантів у вільному світі, що нині знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), можна відтворити пам’ять про легендарний бій, зібрати відомості про його перебіг і проаналізувати причини, що призвели до трагічних наслідків. Адже дата 29 січня перетворилася на одну із провідних дат українського календаря в діаспорі. Зокрема, представлені у фондах ЦДАЗУ документи дають можливість дослідити історичний контекст бою під Крутами: «Крути, це рівночасно вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції характеризували подію.

012121919211

Стаття «Крути» у бюлетені головної управи
Української національної єдності у Франції, ч. 6-7, 1955 р.
ЦДАЗУ, ф. 45, оп.1, спр. 19, арк. 47 зв.

Тривалий час реальні події бою під Крутами межували з міфами про українських спартанців – трьохсот студентів та гімназистів, які виступили на захист незалежної держави. І чимало українських періодичні видань, що нині знаходяться у довідково-інформаційному (бібліотечному) фонді ЦДАЗУ, тиражували цю легенду, проте наголошують на важливості цього історичного факту для національної пам’яті українців.

0212121919211

Стаття «Крути – українські Темопілі».
Газета «Український самостійник», січень 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 10, оп. 1, спр. 175, арк. 71

Тематика Крут знайшла своє місце і у поетичних творах української еміграції, представлених як у колекціях архівних документів, так і у періодичних виданнях довідково-інформаційного (бібліотечного) фонду ЦДАЗУ. Вірші, сонети, декламації українських митців в еміграції оспівують і вшановують героїзм і жертовність української молоді, яка першою відгукнулася на захист молодої української держави.

01212121919211

Вірш В. М. Яніва «Героям Крут».
Газета «Український сокіл», Прага, ч. 1-2, 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 2, спр. 71.арк.. 59

Культ крутянських героїв став однією із важливих підвалин українського націоналістичного руху. Адже у свідомості українців він набув особливого значення саме завдяки жертовному героїзму української молоді, на якому виросло і виховувалося не одне покоління патріотично налаштованих нащадків героїв. Про це розповідають документи у колекціях архівних документів, зокрема Української скаутської організації Пласт у Канаді, що зберігаються в ЦДАЗУ.

012132121919211

Вірш «Крути». Журнал пластового юнацтва «Готуйсь»,
Канада, січень 1966 р.
ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 9, арк. 6


Вшановуючи нині крутянських героїв, ми низько схиляємо голову перед їхнім патріотизмом і жертовністю, особливо коли знову змушені обороняти власну незалежність.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу

використання інформації документів ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів

У лісі під Рогатином на Івано-Франківщині виявили повстанський архів, захований у старому бідоні від молока.

Опубліковано в Цікаво

Шматочки хліба часів Голодомору 1932-33 років знайшли серед архівних документів, під час опрацювання позасудових справ реабілітованих, які датуються 1918-50 роками. Хліб зберігся у кримінальній справі стосовно Олексія Сорокіна.

Опубліковано в Цікаво

Прага – Українська діаспора в міжвоєнній Чехословаччині (1919–1939) активно відгукнулась на трагедію Голодомору в Україні. До усього світу полетіли з Праги і Подєбрадів численні листи і звернення з проханням не приховувати інформацію про Голодомор, допомогти мільйонам голодуючих українців в одній з найбільших житниць в Європі. Та особливо зворушливу пам'ять залишили дитячі листи та малюнки, присвячені Голодомору.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

Новий закон щодо посилення права дитини на належне утримання вступить в силу 29 серпня

Опубліковано в Колонка подій

"СБУ оприлюднила документи НКГБ про створення Московської Патріархії", - повідомив в Facebook Олексій Лебедєв.

У них, зокрема стверджується, що всі (!) Делегати т.зв. Помісного Собору РПЦ МП 1945 року завербовані чекістами.

Опубліковано в Цікаво
Вівторок, 07 листопада 2017 19:15

Армія, народжена у боротьбі

«Землі імперії завершуються там, де завершується її зброя», – писав у XVIII ст. голландський юрист Корнеліус ван Бінкершок. Майже два століття по тому цей вислів відомого голландця згадав один з громадсько-політичних діячів доби Української революції, член Української Центральної Ради Микола Ковальський у своїй статті «22-ге січня», опублікованій у паризькому тижневику «Тризуб». За 10 років після IV універсала Української Центральної Ради, вже перебуваючи в еміграції, М. Ковальский поставив питання: чому, відзначаючи десятиліття проголошення незалежної держави, українці цієї держави не мають, і чому так само не мають збройної сили, яка є необхідною умовою існування кожної держави?

А ще майже сто років по тому, залишивши другу частину питання незмінною, можемо трохи переформулювати першу: чому напередодні 25-ї річниці незалежності Україна опинилася перед загрозою втрати суверенітету?

Опубліковано в Цікаво
Сторінка 1 із 2
FB