В Україні теж були свої 300 спартанців. Саме так назвала Оксана Забужко дітей, які у 1918 році захистили Україну від більшовицької навали під Крутами:

"Пам'ятаю, як я вперше про них дізналася. Був у 1960-ті такий красивий американський фільм, який із запізненням десь рр. на 7-8 дійшов і до радянського прокату, - "Триста спартанців": про битву під Фермопілами і про те, як вони там усі героїчно загинули. "Подорожній, спинися, повідай спартанцям", сльози, носовички, дитина (я) в повному захваті...

І от тоді мені тато з мамою розповіли, що в нас теж були "свої Фермопіли". Що тут-таки, під Києвом, у 1918 р. студенти-добровольці героїчно прийняли бій із вдесятеро численнішою московською навалою - і ціною своїх життів затримали взяття більшовиками Києва на вирішальні 4 (!!!) дні: за цей час Україна встигла отримати міжнародне визнання - і через тиждень змогла підписати в Бересті мирний договір, який давав нам право на воєнну допомогу вже як незалежній державі...

...Крути - це перш за все символ Ідеальної Армії: такої, якою вона має бути в усі часи, в усіх вільних народів. А ширше - символ досмертної ВІРНОСТИ: батьківщині й присязі. (Так, до речі, написано й на пам'ятнику при Фермопілах: "ВІРНІ законам своїм, тут ми кістьми полягли...") Тому що вірність - це той фундамент, без якого не встоїть жодне людське об'єднання - ні сім'я, ні поліс, ні церква, ні держава..."

Долі цих небагатьох хлопців, які вижили були дуже різними. Але одному з них пощастило дожити до Незалежності України. 102 роки очікування...

Опубліковано в Видатні українці

Минуло вже століття від героїчного бою під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року, проте й до цього часу не вщухають різноманітні припущення, формуються міфи і легенди через неоднозначність оцінок подій того дня.

Нині, мабуть, важливіше не так висвітлювати деталі самого бою, а власне героїзм молодих хлопців, що без військового досвіду і практично без озброєння не відмовилися від нерівного поєдинку із багатотисячною більшовицькою ордою. Адже молода Українська Народна Республіка (УНР) по суті не мала українського регулярного війська і не могла повноцінно захищатися від нападників. Студенти і гімназисти зробили на той час неможливе – зупинили на декілька днів наступ більшовиків на Київ і це дало змогу делегації УНР укласти Брест-Литовський мирний договір із Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією), що врятував тоді українську державність.

Уже за декілька років, в окупованій більшовиками Україні, пам’ять про героїв Крут, почали витіснятися радянською пропагандою, а могили учасників бою були цинічно знищенні радянською владою.

Проте завдяки колекціям документів, зібраних чисельною громадою українців-емігрантів у вільному світі, що нині знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), можна відтворити пам’ять про легендарний бій, зібрати відомості про його перебіг і проаналізувати причини, що призвели до трагічних наслідків. Адже дата 29 січня перетворилася на одну із провідних дат українського календаря в діаспорі. Зокрема, представлені у фондах ЦДАЗУ документи дають можливість дослідити історичний контекст бою під Крутами: «Крути, це рівночасно вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції характеризували подію.

012121919211

Стаття «Крути» у бюлетені головної управи
Української національної єдності у Франції, ч. 6-7, 1955 р.
ЦДАЗУ, ф. 45, оп.1, спр. 19, арк. 47 зв.

Тривалий час реальні події бою під Крутами межували з міфами про українських спартанців – трьохсот студентів та гімназистів, які виступили на захист незалежної держави. І чимало українських періодичні видань, що нині знаходяться у довідково-інформаційному (бібліотечному) фонді ЦДАЗУ, тиражували цю легенду, проте наголошують на важливості цього історичного факту для національної пам’яті українців.

0212121919211

Стаття «Крути – українські Темопілі».
Газета «Український самостійник», січень 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 10, оп. 1, спр. 175, арк. 71

Тематика Крут знайшла своє місце і у поетичних творах української еміграції, представлених як у колекціях архівних документів, так і у періодичних виданнях довідково-інформаційного (бібліотечного) фонду ЦДАЗУ. Вірші, сонети, декламації українських митців в еміграції оспівують і вшановують героїзм і жертовність української молоді, яка першою відгукнулася на захист молодої української держави.

01212121919211

Вірш В. М. Яніва «Героям Крут».
Газета «Український сокіл», Прага, ч. 1-2, 1937 р.
ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 2, спр. 71.арк.. 59

Культ крутянських героїв став однією із важливих підвалин українського націоналістичного руху. Адже у свідомості українців він набув особливого значення саме завдяки жертовному героїзму української молоді, на якому виросло і виховувалося не одне покоління патріотично налаштованих нащадків героїв. Про це розповідають документи у колекціях архівних документів, зокрема Української скаутської організації Пласт у Канаді, що зберігаються в ЦДАЗУ.

012132121919211

Вірш «Крути». Журнал пластового юнацтва «Готуйсь»,
Канада, січень 1966 р.
ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 9, арк. 6


Вшановуючи нині крутянських героїв, ми низько схиляємо голову перед їхнім патріотизмом і жертовністю, особливо коли знову змушені обороняти власну незалежність.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу

використання інформації документів ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів

«Крути, це… вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції майже через 40 років характеризували бій поблизу залізничної станції Крути, пам’ять про який у незалежній Україні вшановується 29 січня.

Опубліковано в Цей день в історії