Чорнобиль – душі нестерпний біль

П'ятниця, 26 квітня 2019 05:34 Автор  ЦДАЗУ
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Обкладинка «Бюлетеню Світового конгресу українців» із ілюстрацією В. Беднарського «Чорнобиль» до 10-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Торонто, квітень 1996 р. ЦДАЗУ Обкладинка «Бюлетеню Світового конгресу українців» із ілюстрацією В. Беднарського «Чорнобиль» до 10-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Торонто, квітень 1996 р. ЦДАЗУ

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. сколихнула весь цивілізований світ, що назве її потому найбільшою техногенно-екологічною катастрофою ХХ століття. Одними з перших на трагічну подію відреагувала українська діаспора, яка на тлі недостовірних даних про радіацію з боку радянської України, применшення кількості жертв і постраждалих від «мирного атому», різкої відмови від міжнародної допомоги, привернула увагу світової спільноти на реальні обставини та наслідки чорнобильського лиха. Про їхні протестні акції, інформаційні повідомлення з цього приводу, молебні, конференції щодо нагальних українських проблем, про важливість допомоги співвітчизникам по той бік кордону розповідають документи, що знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

Тривогою за життя українців в радянській державі й людства в цілому переймаються представники української діаспори, які проводять чітку паралель між Чорнобильською трагедією і Голодомором 1932–1933 рр., де жертвою в обох випадках виступає багатостраждальний український народ: «В 1933 році – народовбивство голодом, а в 1986 – радіяцією» (із статті «Траґедія в Чорнобилі», опублікованої у газеті «Вільне слово» від 17–24 травня 1986 р., що зберігається у ЦДАЗУ). Вже у перші місяці після катастрофи із подібними за змістом плакатами на демонстрації у вільному світі виходять українці Австралії, Великої Британії, Канади, Німеччини, США і Франції.

Українські періодичні видання активно інформують уряди та населення країн свого поселення про перебіг подій в Україні, впливають на формування світової громадської думки, стають своєрідними індикаторами правди про Чорнобиль, яким перевіряється, зокрема, і рівень демократії країн вільного світу.

14422433223571

Стаття С. Наумович «Французька преса про Чорнобиль».
«Національна трибуна», ч. 28, 13 липня 1986 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6100-О

Численні статті й повідомлення в українській періодиці, що виходили у Великій Британії, Канаді, Німеччині, США, закликали до протестних акцій на підтримку співвітчизників, які потерпають від «нуклеарного геноциду», поширювали правдиву інформацію про причини аварії, її масштаби і наслідки, розповідали про негативні впливи на природне середовище, де ті проживають, тощо. Серед них назвемо такі видання, як: «Ідея і чин», «Український голос», «Вільне слово», «Новий шлях», «Батьківщина», «Народна воля», «Шлях перемоги», «Народна трибуна», «The Ukrainian Weekly».
Вищезазначена українська періодика, що зберігається в ЦДАЗУ, розповідає також про активну участь українських громадсько-політичних організацій за кордоном у викритті злочинної політики тоталітарного режиму, що намагався приховати правду про катастрофу та її масштаби, до останнього відтягував рішення про евакуацію населення, замовчував небезпеку радіоактивного забруднення та заходи боротьби з ним тощо. Про це говорили представники Світового конгресу вільних українців (СКВУ), Комітету українців Канади (КУК), Союзу українців у Великій Британії (СУБ), при яких були створені Чорнобильські комісії і комітети, що досліджували наслідки катастрофи та допомагали потерпілим, Українського конгресового комітету Америки (УККА), Конференції українських політичних партій і організацій (КУППО), Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) та ін. Зокрема, СКВУ з нагоди 10-і роковини Чорнобильської катастрофи оголосив 1996 рік «Роком трагедії Чорнобиля», щоб мобілізувати сили світової спільноти на боротьбу проти подібних катастроф у майбутньому та допомогти її жертвам.

 23434234243243251

«Пресовий комунікат СКВУ».
«Вільне слово», ч. 20–21, 17–24 травня 1986 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6461-О

Чорнобильські комітети (комісії) допомоги зарубіжних українців своїм співвітчизникам були потужними формуваннями, що налічували до десятка суспільно-громадських і політичних організацій. До них також входили представники українських церков, засобів масової інформації. Їхню позицію поділяли не лише українці, що опинилися поза межами історичної Батьківщини, до їхньої думки прислухалися й уряди тих держав, де ті сукупно проживали.

4434243234.11

Інформація про створення Крайового
Чорнобильського комітету (Велика Британія)
для відзначення П’ятої річниці Чорнобильської трагедії.
«Обіжне письмо», № 1/91, 22 лютого 1991 р.
ЦДАЗУ, ф. 27, оп. 2, спр. 8, арк. 12

Послідовне вшанування роковин Чорнобильської катастрофи – один із різновидів пам’яті про ті трагічні події, до яких в українській діаспорі активно долучається і молоде покоління українців, яке виросло поза межами своєї історичної Батьківщини. Наприклад, завдяки Українській скаутській організації «Пласт», що і нині діє в багатьох країнах світу, ставлячи за мету всебічне національно-патріотичне виховання й самовиховання молоді, реалізовано не один проект зі збору коштів для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, підготовлені виставки та публікації в пресі з висвітлення тих рокових подій тощо.

4845454531

Повідомлення О. Закидальської
«Пластуни вшановують
Чорнобильську річницю».
«Новий шлях», № 77, 11 травня 2006 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6052-О

Ці та інші документи, що зберігаються у ЦДАЗУ, чекають на свого дослідника.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник

відділу використання інформації документів ЦДАЗУ

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається