#KyivnotKiev Неймовірна історія 1977 року

П'ятниця, 05 жовтня 2018 08:13 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Місце дії: конгрес ООН з унормування географічних назв, Афіни, Греція, 1977 рік.

Представник СРСР вніс пропозицію, щоб географи усього світу брали до уваги географічні назви з місцевою вимовою, і таким же написанням, наприклад, не Moscow, а Moskva, китайський представник домагався зміни Пекін на Бейджінґ. І ось мову бере представник Канади, який підтримує позицію СРСР. Радянський представник (Консков) просіяв, що хтось його підтримав, коли інші заперечували покликаючись на поширене призвичаєння у західному світі.

Після короткого обгрунтування канадця, на делегацію СРСР чекала несподіванка: він вніс вимогу, аби українські географічні назви транслітерувати так, як вимовляють їх українці у згоді з українською мовою та відповідним написання, себто не Kiev, Kharkov, Dniepr а Kyiv, Kharkiv, Dnipro. Саме так має значитись на всіх картах чи мапах світу, якщо вжито латинські літери.

Почувши це, представник Радянського союзу негайно прошепотів щось на вухо представникові Української РСР, а той попросив слова у голови сесії. У сесійній залі засіяли усмішки на багатьох обличчя. "Представник України", як він сам себе називав, був людиною цілком невідомою як в самій УРСР, так і закордоном, кавказької зовнішності, він заявив російською мовою, що канадець не кваліфікований говорити в таких справах, бо не знає російської.

По залу одразу прокотилося обурення, бо це була образа яку не прийнято вживати на дебатах такого рівня. Голова сесії надав канадцю право відповіді, звернувшись до нього зі словами, чи має "professor of Slavic languages" (ці слова були сказані з притиском) сказати щось for rebuttal.

Цей канадець підсів ближче до мікрофону, щоб усі добре почули і бездоганною російською мовою сказав, а його слова синхронно переклали на кілька мов, прийнятих за робочі на сесії. Він сказав, що "представник України" висловлює думку не українського народу, а погляд окупаційного російського режиму в Україні.

Його слова зустріли рясними оплесками, на перерві до нього підходили незнайомі люди тиснули руку виявляючи вдоволення, що він втер носа "представникові України", підійшли також із сателітних країн, Югославії та Румунії, не кажучи ні слова вони міцно потиснули йому руку, потім підійшов поляк досить літнього віку і навіть поплескав його по плечу, він не заперечував.

Цим канадцем був Яр Славутич, поет, перекладач, науковець, Президент Інституту Назвознавства Канади, уповноважений представляти Канаду, українець.

Взято з книги Яра Славутича "У вирі багатокультурности".

Джерело

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається