Майже 400 учнів вивчають українську мову в 11 школах по всій Австралії. Більшість шкіл працює в суботу та кілька в п'ятницю ввечері.

Опубліковано в Школа

Український вільний університет у Мюнхені вже за кілька років святкуватиме столітній ювілей. Історія й сьогодення цієї освітньої установи.

Опубліковано в Освіта

Стенфордський університет набирає українців на спеціальну освітню програму Emerging leadership.  

Опубліковано в Світ

Міністерство освіти і науки в партнерстві з ГО «Освіторія» та Міжнародним фондом «Відродження» розшукує вчителів-практиків з усієї України, які хочуть стати тренерами для педагогів, які візьмуть перший клас Нової української школи у 2018 році. Підготовка тренерів відбуватиметься на базі Новопечерської школи у Києві. Кандидати в тренери відбиратимуться за конкурсом і зможуть пройти безкоштовне навчання.

Опубліковано в Школа

Добірка різноманітних українських абеток для дошкільнят, які допоможуть батькам легко заохотити малечу до вивчення українського алфавіту.

Опубліковано в Освіта

Кілька десятків тисяч громадян України вже навчаються у вишах Польщі. Жовтень – це добрий час для учнів старших класів обирати університет для вступу, а для студентів – подумати про перехід до іншої школи або спробувати вступити на омріяну спеціальність за додатковим набором. 

Початок академічного року в Польщі є доброю нагодою, аби краще придивитися до лідерів  ринку надання освітніх послуг. Погіршення демографічної ситуації у країні в 90-ті і як наслідок – зменшення кількості осіб, які б сьогодні хотіли навчатися у вишах, змушує польські університети та вищі школи буквально змагатися за нових абітурієнтів. Якщо головним мотиватором для майбутніх польських студентів є висока зарплатня після закінчення певного факультету, то для іноземців з-поза Євросоюзу студії у Польщі дають можливість працювати без дозволу на роботу, а виші, котрі зацікавленні в розвитку міжнародної співпраці, часто знижують або навіть повністю скасовують оплату за навчання для студентів з України.

У 2015/2016 академічному році в польських вишах навчалися понад 57 тис. студентів зі 157 країн світу. Порівняно з 2006/2007 академічним роком їх кількість зросла в 5 разів, причому насамперед завдяки студентам з України. Їх минулого року в Польщі вчилося понад 30 тисяч. Про популярність навчання тут свідчить, зокрема, кількість агентств, які пропонують українцям послуги із вступу до польських університетів, та присутність закордонних вишів на освітніх ярмарках. Освіта в іншій країні перестала бути привілеєм дітей небідних батьків або мешканців польсько-українського прикордоння. Так, одна чверть із 6 тисяч цьогорічних українських випускників, які склали ЗНО на 180 балів та вище, вирішили одразу їхати на навчання за кордон.

Як і в Україні, університети Польщі діляться на державні та приватні. Навчання в перших є безкоштовним для громадян ЄС та власників Карти поляка. Хоча все більше вишів пропонує саме громадянам України пільгові умови оплати або ж взагалі її скасовують. Приватні виші у Польщі напрацювали собі гарну репутацію в області економіки та управління, проте, на жаль, існує і чимало закладів, котрі поляки жартівливо називають «wyższa szkoła rurki z kremem», тобто студій ні про що. Тому підходячи до вибору польського вишу, варто враховувати й інші параметри поза пропозицією безкоштовного навчання.

Найкращі польські виші

Найліпші вищі навчальні заклади Польщі вже традиційно на початку вступної кампанії 2017 визначив освітній фонд «Перспективи». Автори рейтингу оцінили 168 вишів та 68 спеціалізацій на підставі 29 критеріїв, у тому числі престижу, наукового потенціалу, шансів випускників на ринку праці, інноваційності, участі в програмах міжнародної співпраці.

Перше місце вже вкотре розділили Варшавський університет та Ягеллонський університет у Кракові. На третє місце вибилася Варшавська політехніка. У першій десятці є ще два політехнічні виші з Вроцлава та Ґданська, Університет Адама Міцкевича в Познані та Миколая Коперника в Торуні, серед спеціалізованих медичних вишів – Ґданський та Варшавський медичні університети. Що цікаво, в першій десятці немає популярних вищих шкіл Лодзі, Любліна чи Катовиць.

Серед приватних університетів на найвищу сходинку – 15-ту в загальному рейтингу – піднялася столична Академія Леона Козьмінського. В окремому рейтингу приватних університетів за Академією Козьмінського йдуть варшавські заклади: Гуманітарний університет SWPS, Університет Лазарського, Польсько-японська академія комп’ютерних технік. 6-те місце ділять Академія фінансів та бізнесу «Vistula» й «Collegium Civitas». До речі, ці виші віддавна спеціалізуються на рекрутації студентів зі Сходу, нерідко мають інтернет-сторінку українською мовою або контактний пункт з україномовними консультантами.

Найбільш популярні факультети та спеціальності

Натомість які ж факультети та спеціальності є найбільш популярними серед польських вступників? Якщо поглянути на конкурс, то поляки мають доволі оригінальні преференції. У 2016/2017 навчальному році найбільше абітурієнтів – 21,2 – претендували на місце на спеціальності судова криміналістика та токсикологія, 11,6 – шведська філологія, 9,6 – енергетика і ядерна хімія. Водночас 16,8 осіб боролися за місце на магістерських програмах медичних факультетів, 11,6 – логістика та керування ЗМІ, 11,1 – менеджмент і лідерство. Проте високий конкурс на деяких з цих напрямків пов’язаний з тим, що на них банально мало місць. Тому оцінювати спеціальності та факультети краще згідно з критеріями підготовки викладацького складу, перспектив для випускників на ринку праці й інноваційності.

Тут пальма першості безумовно за інформатикою – зрештою, минулого року на студії за цим напрямком подавалися понад 38 тис. осіб. Друге місце – різноманітні спеціалізації і факультети, у назві яких є слово менеджмент, майже 22 тис. заяв, третє місце – за правом та психологією, понад 19 тис. заяв на кожний напрямок по всій країні.

Як прогнозує вже згаданий фонд «Перспективи», вчити інформатику в 2017 році найкраще буде у Варшавській політехніці на факультеті електроніки та інформатичних технік, а також у Гірничо-металургійній академії у Кракові на факультеті інформатики, електроніки і телекомунікації та факультеті електротехніки, автоматики, інформатики й біомедичної інженерії.  Що стосується навчання на факультетах менеджменту, тут автори рейтингу радять обирати Головну торговельну школу у Варшаві, Академію Леона Козьмінського та факультет управління Варшавського університету. Факультети права та адміністрації Ягеллонського, Варшавського університетів та Університету Адама Міцкевича в Познані здомінували відповідний рейтинг юридичних напрямків, а факультет психології Варшавського університету та факультети філософії й управління і суспільної комунікації Ягеллоського – рейтинг психологічних.

І не останнє питання – чи вибір престижного вишу та популярної спеціальності впливає на розмір прибутків молодих професіоналів. Як дізналася консалтингова фірма «Deloitte», у Польщі випускники вишів хотіли б отримувати на своїй першій роботі 3000 зл. брутто, тоді як у реальності можуть розраховувати у середньому на 2000 зл. Хоча як раз інформатики та фінансисти можуть на старті розраховувати навіть на 4000 зл., а після трьох років праці – відповідно на 8000 і 6000 зл. При цьому психологи та юристи з аналогічним досвідом роботи отримуватимуть вдвічі менше.

Якщо говорити про конкретні виші, то за результатами загальнопольського дослідження прибутків від фірми «Sedlak & Sedlak», найбільше в Польщі отримують випускники Головної торговельної школи у Варшаві, а також Варшавської та Вроцлавської політехнік.

Автор: Олена БАБАКОВА

Джерело: naszwybir.pl

Опубліковано в Власна думка

В Стамбульському університеті на кафедрі слов'янських мов відкрита нова спеціальність, за якою готуватимуть фахівців з української мови та літератури.

Опубліковано в Освіта

За перше півріччя 2017 року у Польщі на підставі запрошень від роботодавців українцям було видано майже 95 тисяч національних віз.

Про це свідчать дані дослідження, яке польський центробанк разом із Варшавським університетом підготували про українських заробітчан.

Його висновки були презентовані на економічному форумі у Криниці-Здруй.

Зважаючи на кількість отриманих "карт побиту" та національних віз, кількість громадян України, задіяних у польській економіці станом на 2016 рік, можна оцінити на рівні 770 тисяч осіб. А це означає, що протягом трьох останніх років кількість таких працівників зросла майже у чотири рази.

Є всі підстави говорити, що така динаміка збережеться й цього року. Зокрема, якщо минулого року на підставі запрошень від роботодавців було видано 127 тисяч національних віз, то лише за перше півріччя 2017 року – 94,8 тисяч.

Характерно, що ще у 2013 році більше половини (56%) українських робітників працювали у Мазовецькому воєводстві (включає Варшаву). За результатами ж 2016 року частка столичного регіону впала до 28%. Натомість українці частіше працюють в інших воєводствах.

Наразі більшість (58,7%) українських заробітчан у Польщі – це досвідчені працівники, що в середньому вже 9 разів виїжджали на заробітки, відвідуючи Польщу по 2-3 рази на рік. 

Особливістю ж останніх трьох років стала поява нових мігрантів. 41,3% приїхали до Польщі вперше у 2014 році або пізніше. Більше того, дослідження показують зростання відсотка людей, що вперше приїздять на роботу в цю країну.

Новації останніх років – зростання кількості молодих працівників із вищою освітою. Зокрема, у Люблінському воєводстві середній вік українських робітників складає 21,8 (серед них багато студентів, які навчаються у Любліні), у Мазовецькому – 38,7 років. 32,4% працівників мають вищу освіту, ще 37,2% – середню спеціальну освіту. 

Ще одна зміна – у 2013 року 93,7% українських працівників прибули із Західної та Центральної України.

Відповідно, зросла кількість тих, хто пояснює свій переїзд політичною ситуацією – з 3% до 13%. Втім, переважна більшість (50% у 2013 році та 60% у 2016 році) пояснюють такий крок більшим рівнем оплати праці у Польщі.

Більшість українців – 38% – працюють у домогосподарствах. За невеликим винятком це жіноча робота – співвідношення жінок та чоловіків у цій сфері складає 37 до 1.

24% українців працюють на будівництві (співвідношення 23 чоловіки на 1 жінку). Ще 13% українських чоловіків та 7% жінок працюють у сільському господарстві.

Найбільший рівень оплати праці – у будівництві (2729 злотих на місяць). Найменший – у домогосподарствах (1826 злотих). Натомість у домогосподарствах та у сфері послуг працюють найдовше. Українці, що задіяні у цих секторах, у середньому працюють 58 годин на тиждень, тоді як загалом цей показник дорівнює 54 години на тиждень.

Окрім зарплати, 26% робітників додатково отримують безкоштовне житло та харчування.

Сумарно обсяг зарплат українських працівників у 2016 році склав 12,6 млрд злотих. Для порівняння, у 2013 році цей показник дорівнював лише 3,6 млрд злотих.

Із цих коштів українці витрачають у Польщі "на життя" в середньому 34,2% своїх доходів, а решту відправляють додому.

Нацбанк фіксує стрімке зростання таких переказів. Зокрема, за результатами 2016 року ця цифра склала 8,1 млрд злотих. Це не лише у 2,5 рази більше, ніж у 2013 році. Це рівно половина від переказів усіх мігрантів, що працюють у Польщі.

Плани остаточно повернутися в Україну озвучують лише 2,4% студентів, що навчаються у Польщі. Натомість 36,6% респондентів хочуть залишитися у Польщі назавжди, а 32,5% – їздити туди підзаробити. Ще 22% студентів хочуть змінити Польщу на інші країни. 

Опубліковано в Колонка подій

Українка Анастасія Нуржинська багато років викладала у вітчизняних університетах. Але останнім часом вона вирішила впритул подивитись на освіту за кордоном – і зайнялась педагогікою одразу в трьох західних вишах. Для Platfor.ma вона написала про те, що цікавого і незвичного побачила в процесі навчання за кордоном.

Викладаючи вже вісім років в українських університетах, я пройшла шлях від шаленої енергії та мотивації, яку отримуєш від студентів, до певних запитань до системи та до себе. Як можна зробити викладання ефективнішим, які сучасні методи та тренди існують в освіті, як далі я можу розвивати свою кар’єру як викладач? 

Тому цього року я вирішила подивитись на досвід європейських колег. Мені пощастило домовитися про викладання відразу у трьох університетах, які входять до десятки найкращих у Східній Європі: Університет Тарту, Ягеллонський університет та Гедімінас технічний університет Вільнюсу.

ЯКІСТЬ ВИКЛАДАННЯ

В двох із трьох університетах я взяла участь у щотижневих зустрічах лекторів, які збираються, щоб покращувати свої викладацькі практики. Це необов’язкові події, які при цьому відкриті для усіх викладачів незалежно від факультету. Хтось називає ці зустрічі можливістю зняти роздратування, хтось лобіює зміни у внутрішніх правил або шукає менторства від колег. Серед тем цього року – методи підвищення активності та вмотивованості студентів, вирішення конфліктів, системи оцінювання студентів, розвиток сучасних компетенцій, problem based learning та ін.

ОЦІНЮВАННЯ КУРСІВ СТУДЕНТАМИ

В Естонії вже понад п’ять років існує система, яка дозволяє студентам оцінювати курси. Студенти зобов’язані оцінити мінімум чотири курси за семестр. У Польщі така оцінка теж існує, але не є обов’язковою для студентів. При цьому курс може бути скасований, якщо він набере середній бал менше ніж 3,5 з 5.

У той же час викладачі критикують цю систему, кажучи, що студенти можуть оцінити тільки сприятливість атмосфери для навчання, але не майстерність або методику викладача, оскільки вони не є професіоналами в педагогіці. Однак нещодавній аналіз 40 тис. форм оцінок від студентів показав, що немає кореляції між їх враженнями від курсу і їх оцінками навчання, також як і складністю або довжиною курсу. Це свідчить про достатню об'єктивність системи оцінювання. Також студенти можу залишати коментарі: в середньому довжина одного – 270 символів, найдовший коментар, який було отримано – 7,060 слів (майже курсова).

На своєму прикладі можу сказати, що оцінки, які я отримала за курс від європейських студентів, були більш критичні, ніж звичайно від українських, та мали багато коментарів з корисними ідеями, як покращити курс.

Варто зауважити, що подібне опитування двічі проходило в Києво-Могилянській академії. Поки що воно добровільне, свої оцінки надали менше 10% студентів.

ЗАСТОСУВАННЯ ОНЛАЙН ОСВІТИ

В усіх університетах активно використовуються онлайн платформи для викладання курсів. Спеціалісти з відділів дистанційної освіти зазначають, що e-learning підтримує традиційне навчання, але все ж не заміняє живе спілкування з викладачем. Найважливішим у використанні онлайн інструментів є те, що комунікація відбувається однією мовою зі студентами.

Онлайн навчання – це певний міст між старою та новою системою. Адже інтерактивність та новітні технології є природними для покоління, яке народилося за комп’ютерами. Мова не йде про масові онлайн курси, де студенти просто дивляться лекції і ознайомлюються з матеріалами. Такий тип все ж використовується більше для реклами і спрямований на широку аудиторію з метою популяризації науки.

Сучасний e-learning в університетах лише доповнює традиційні методи, допомагаючи підтримувати контакт з студентами між лекціями і семінарами. Наприклад, студенти мають можливість створювати запитання для іспиту в онлайн форумі. І це дійсно їх захоплює – у середньому така тема отримує більше 1000 записів.  

Також університети використовують віртуальні лекції у реальному часі, наприклад для проведення занять з міжнародними експертами (скажімо, у Польщі є спільні програми з університетами Німеччини). Крім того, така форма робить освіту більш доступною також для людей з обмеженими можливостями. Університети розпочинають застосовувати новітні розробки з власних наукових центрів, як, наприклад, вимір уваги за температурою тіла, розміром зіниці, імпульсам мозку.

Але це тільки початок шляху навіть для європейських університетів, адже менше 10% курсів від загальної кількості викладачі адаптували до онлайн платформи. Зміни вимагають часу і на початку це все ж значне додаткове навантаження на викладача.

При цьому додатковим аргументом для дистанційного навчання є економія. Наприклад, обов'язковий курс для всіх студентів з надзвичайних ситуацій у Польщі всі тепер проходять онлайн – і це економить університету до 1 млн євро на рік.

З іншого боку, є так звані «free from laptops courses», де користуватися гаджетами забороняється, щоб студенти могли зосередитися на дискусії.

У Києво-Могилянській академії існує онлайн платформа завдяки ентузіастам з кафедри інформатики, здебільшого їх курси зараз там і знаходяться. З цього року вперше було проведення онлайн записи на курси, що, як зазначають студенти, зменшило бюрократію.

ПРАКТИЧНІ КУРСИ  

Як і в Україні, тут багато студентів поєднують навчання та роботу. Але і в самому університеті створюються можливості отримати практичні навички. Наприклад, на факультеті комунікацій в Університеті Тарту існує курс з розробки комунікаційних стратегій для реальних організацій. Різноманітні бренди домовляються з університетом про співробітництво, надають студентам усю інформацію про свою діяльність та залишаються на зв’язку увесь семестр, щоб відповідати на запитання. Щоправда, цей курс сама адміністрація університету називає дуже затратним, адже одразу п’ять викладачів працюють з 25 студентами (тобто по викладачу на кожних п’ять студентів). Для участі у проекті також залучаються інші факультети, наприклад, студенти соціології допомагають проводити дослідження.

Згідно з European Qualification Framework, освіта повинна сформувати вміння оцінювати, аналізувати і порівнювати. А ось самі знання, розуміння і їх застосування є всього лише базовими навичками. 

Я вже другий рік поспіль використовую таку ж методику у Києво-Могилянській академії, запрошуючи до співпраці соціально орієнтовані організації.  У результаті студенти отримують пропозиції із працевлаштування або можуть додати розробку стратегії до свого резюме.

ФОКУС НА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Усі європейські університети є активними учасниками програми Еразмуз, яка забезпечує міжнародний обмін для студентів та викладачів. На лекціях, де я викладала, збиралися студенти щонайменше з дев’яти різних країн. Викладачі відмічають, що такі групи працюють набагато активніше та є більш креативними. Наприклад, в Університеті у Вільнюсі 30% навчальних програм доступні англійською. Це тільки в 2017 році допомогло залучити 900 іноземних студентів з 60 країн.

В Україні студенти та у меншій кількості викладачі теж почали приймати участь в обмінах та їздять за кордон. Але для залучення міжнародних студентів до України необхідно мати хоча б мінімальну кількість курсів англійською мовою. Крім цього, велику роль відіграють відділи міжнародного співробітництва, які відповідають за розповсюдження інформації про такі можливості та надають сприяння у процедурах. За час мого перебування відразу декілька колег запропонували спільні дослідницькі проекти.

Джерело: Platfor.ma

Опубліковано в Власна думка

Один з курсантів Академії сухопутних військ провчився рік в Королівській військовій академії в місті Сандхерст (Великобританія).

Опубліковано в Українці в світі
Сторінка 1 із 2