Як виховати дітей українцями. Давні традиції

Неділя, 08 жовтня 2017 07:21 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(2 голосів)
Як виховати дітей українцями. Давні традиції Як виховати дітей українцями. Давні традиції

Молоді мами часто чують різні поради від старших жінок щодо виховання й плекання дітей. Деякі з них здаються ну зовсім абсурдними. Ми звикли, що певне твердження повинне мати аргументоване раціональне пояснення. Натомість для цих жінок, як і для наших пращурів, головним аргументом є багатовікова традиція. Які ж були цікавинки у процесі виховання дітей нашими пращурами?

м. Томськ, українські діти.

м. Томськ, українські діти.

Найперше звернемо увагу на ті традиції, які повинні були сприяти майбутній красі малечі:

1. Наші пращури вірили, що одразу ж після народження тіло дитинки потребує “дороблення”, тому повитуха стискала легені, голову немовляті, притискала носик, приплескувала та витягувала всі частини тіла дитяті.

2. На Галичині вірили, що потрібно облизати обличчя дитині, особливо дівчинці, щоби була красива.

3. На Бойківщині після купання личко немовляті змащували маслом (пережарювали свіжу сметану), щоби було білим.

4. Перша купіль на тій же Бойківщині виглядала так: сюди вкидали зерно, щоб новонароджений завжди мав хліб; горох, щоби був кучерявий; ромашку, щоби був рум’яний; голку дівчаткам, щоб гарно вишивали; свердло хлопчикам, щоб уміли майструвати.

Традиції українського народного виховання

Цікавими обрядами, що повинні були впливати на розвиток дитини, були:

1. Щоб дитина пішла, проводили обряд “перерізування пут”: мати рукою або ножем тричі проводила між ніжками немовляти.

2. Обряд подолання дитячої “сліпоти” полягав у тому, що через день після хрестин приходили гості, щоби “продирати дитині оченята”. Відбувалось це наступним чином: просто під час гостини бажали, щоб дитина бачила.

3. Немовляті не стригли волосся до року, бо вірили, що інакше дитина виросте тупою, недорозвинутою; а ще, що волосся ростиме погано й болітиме голова. Волосся стригли на перший День Народження, вірячи, що дитина буде щасливою й успішною. Натомість бойки не стригли дітей до семи років, переконуючи, що перше волосся акумулює життєву силу, яка необхідна для подальшого її розвитку.

4. Коли випадали молочні зубки, то їх викидали за піч мишці, приказуючи: “На тобі кістяного зуба, а мені дай залізного!”. 

україна

Були перестороги й щодо обряду хрещення, зокрема:

1. Бойки хрестили дитину на другий-третій день після народження, щоб не чіплялось нічого нечистого.

2. Матір “вводили в церкву” через місяць після пологів, а доти вона не повинна була покидати своє подвір’я. Існували й обереги для дитини Пращури сприймали малу дитину як таку, що постійно потребує захисту, в тому числі й від негативу цього світу.

Саме тому створювали обереги дитині чи здійснювали певні обряди, які повинні були уберегти малюка:

1. На Бойківщині вірили, що дитина погано спатиме, коли: виллють її купіль ввечері, щось дадуть/позичать ввечері з хати, залишать на ніч на дворі випраний одяг.

2. Як оберіг бойки чіпляли червону стрічку на розі хати.

українська родина

І цікавеньке на завершення:

1. Ім’я дитини часто відповідало імені бабусі/дідуся, зокрема на Бойківщині. Байстрюків називали негарним іменем або таким що не вживалося в селі.

2. На Бойківщині, коли часто помирали діти у сім’ї, то здійснювали наступний обряд: новонароджену дитину з такої сім’ї нібито продавали жінці, у якої діти народжувалися здоровими.

3. Дитячим возиком у ХІХ – І пол. ХХ ст. на тій же Бойківщині можна вважати кобелю – це був виплетений з обчищеної лози кошик із ручками посередині. 

Джерело

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається