Фонд «Союз гуцулів Румунії» 29-30 липня, цього року, провів перший Гуцульський фестиваль в селі Кривий Марморського повіту (Румунія).

Опубліковано в Українці в світі

Фестиваль “Українські Дні-2017” організовується на честь святкування Дня Незалежності України і відбудуться 26 і 27 серпня на 2200 і 2300 блоці Chicago Ave (замість Smith Park).

Про це Порталу української діаспори "Стожари" повідомили організатори.

Організатором фестивалю є Український Конгресовий Комітет Америки (УККА) відділ Іллінойсу, який три десятиліття поспіль влаштовує це грандіозне свято для української громади з різних куточків США, гостей з України та американців.

На гостей фестивалю очікує море української музики, пісень та танців, смачні українські страви, “КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ” – традиційні українські вправи і конкурси на силу і спритність, сувеніри найкращих українських майстрів, лотереї, подарунки та багато-багато іншого.

Опубліковано в Українці в світі

Фестиваль нескореної нації "Холодний Яр" відбувся 7-9 липня. Для учасників це був шанс похизуватися цікавим національним вбранням, носити патріотичну символіку.

Одні з найцікавіших образів підібрала Gazeta.ua.

"Я приїхала на цей фестиваль, бо мені подобається його ідея, а саме розбудити дух української нації. Їхала автобусом, зупинилася в наметовому містечку. Раніше я також була на фестивалях, але це перший, де одягла історичний костюм. Вбрання шила сама, це жіночий костюм 13 століття Київської Русі. Таке вбрання рідко можна побачити на фестивалях, переважають костюми козацької доби. Це трішки призабуте, тому вирішила бути в ньому. Верхня тканина сукні від прабабці, вона її пряла", - розповідає Марія Петрик з міста Львів.

"Я одягнений у костюм міщанина з Галицько-Волинського князівства. Мені допомагала його зшити знайома швачка. Не важко найти людину, яка може зшити подібне, головне знайти правильний крій. Я його шукав в інтернеті. Сюди приїхав із друзями на автобусі. На цьому фестивалі вдруге. Минулорічний фестиваль сподобався музикою, драйвом, майстрами, які тут є. Суперечок і бійок тут немає, хіба що можна послемитися перед сценою, і то гуманно", - говорить Михайло Паньковський з міста Збараж Тернопільської області.

"У мене відпустка, приїхала на всі три дні дні. Тут чудова атмосфера, всі люди наче рідні, багато однодумців. У мене є декілька вишиванок, серед них моєї прабабусі. Польсько-українська - їй понад 70 років. На ній багато хрестиків, шита з делікатного полотна, тому часто не вдягаю. Я вигравала з нею конкурси вишиванок у Луцьку. Ще є купальське вбрання - лляна витинана сорочка, як звичайне плаття, але схоже на Волинський стиль із візерунками-оберегами. З вишиванками ношу різні прикраси, наприклад намисто або вінок", - розповідає Юлія Грицюк із міста Луцьк.

"Вишиванку мені син подарував на День народження, замовив собі і мені. Замовляв у Кропивницькому. Така коштує приблизно 600 грн. Я підробляв у літньому таборі "Козацька фортеця". Там обов'язковим елементом для всіх є шаровари та вишиванка. З тих часів у мене вони є. Пояс я також замовляв. В нього можна покласти гаманець та мобілку. Я не все своє життя патріот. Я так само, як і більшість моїх ровесників, вихований радянською системою", - говорить Микола Петрович із Кіровоградської області.

більше тут: gazeta.ua

Опубліковано в Цікаво

7-9 липня в урочищі Холодний Яр (с.Грушківка Кам’янського району Черкащини) відбудеться Фестиваль нескореної нації «Холодний Яр».

ПОДЕННА ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ:

7 липня (п’ятниця)

9.00 – 13.00 – приїзд учасників, таборування;
13.00 – відкриття першого фестивального дня;
13.00 – 19.00 – функціонування ярмарки майстрів;
13.00 – 19.00 – функціонування фуд-корту;
13.00 – 15.00 – майстер-класи від народних майстрів;
14.00 – 19.00 – гутіркова галявина (Юрій Сиротюк («Бандерівські читання»), Леонід Кононович («Чигиринський сотник»), Поліна Кулакова («Корсо», список доповнюється);
18.40 – майстер-клас і показовий виступ Рукопаш-гопак;
19.00 – 23.00 – музична частина (Простір, НАТОЛІЧ, ЙорийКлоц, Тінь Сонця);
23.00 – 01.00 – нічна акустика (PianoExtremist, Тільки Світло, Христина Панасюк);

8 липня (субота)

10.00 – відкриття другого фестивального дня (знайомство з програмою на день);
10.00 – ранкова зарядка;
10.00 – поетичні батли (фінал та нагородження ввечері);
10.00 – 14.00 – екскурсії Холодним Яром;
10.00 – початок футбольного турніру;
10.00 – 15.00 – спортивні змагання, показові виступи, майстер-класи з різних видів спорту;
11.00 – початок квесту «Заповіт»;
10.00 – 19.00 – функціонування ярмарки майстрів;
10.00 – 19.00 – функціонування фуд-корту;
11.00 – 19.00 – функціонування дитячого майданчика;
12.00 – 15.00 – майстер-класи від народних майстрів;
13.00 – 19.00 – гутіркова галявина(Павло Подобєд («З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків Армії УНР»), Володимир Тиліщак («1930. У.С.Р.Р. Повстання»), Ярина Каторож («Стожар»), Юрій Руф («Вектор протидії»), Андрій Когут (директор архіву СБУ); список доповнюється);
18:40 – показовий виступ військово патріотичниого клубу хортингу “Козак” та спортивного клубу хортингу «Галицькі Леви»;
19.00 – 23.00 – музична частина(KRUT, Вій, Чумацький Шлях, Go_A);
23.00 – 01.00 – нічна акустика (Антін Мухарський за участю Ореста Лютого та інші);

9 липня (неділя)

10.00 – відкриття третього фестивального дня;
10.00 – ранкова зарядка;
10.00 – 13.00 – екскурсії Холодним Яром;
10.00 – 19.00 – функціонування ярмарки майстрів;
10.00 – 19.00 – функціонування фуд-корту;
11.00 – початок сеансу одночасної гри в шашки та турніру з шашок;
11.00 – 19.00 – функціонування дитячого майданчику;
14.00 – 19.00 – гутіркова галявина (Василь Шкляр (спілкування з автором та уривки з нової книги «Троща»), Євген Стеблівський («Звенигора. Шабля на комісара», «Кіборги»), Ірина Фаріон («Мова – перший і останній бастіон захисту держави»), проект РІД (лекція+інтерактив), Назарій Вівчарик («П’ятеро як один»), список доповнюється);
14.00 – турнір з армреслінгу;
14.00 – 15.00 – фінал турніру з міні-футболу;
15.00 – 17.00 – козацькі забави (перетягування канату, піднімання гирі);
19.00 – нагородження переможців турніру з міні-футболу;
19.00 – 23.00 – музична частина (Залізний Хрест, Новимний Кудень, Фіолет, ДримбаДаДзига, ТАРТАК);
23.00 – завершальна ватра.

7 липня
МИТРОПОЛИТ ІОАН
- голова Синодального управління військового духовенства УПЦ КП. Тема спілкування: «Капеланський рух і війна на Сході»

 

Опубліковано в Колонка подій


З 16 по 18 червня з нагоди 126-ї річниці від дня народження полковника Євгена Коновальця на Львівщині відбувся традиційний молодіжний фестиваль «Зашків».

Цьогоріч фестиваль проходив під гаслом «Джерело духу». Його метою було – формування патріотичної позиції, розвиток принципів громадянського суспільства, української ідентичності, вдосконалення тіла та духу, стимуляція молоді до здорового способу життя.

На гостей фестивалю чекали військові навчання, інтелектуальні дискусії, показові виступи вихованців кінологічного навчального Центру, футбол босоніж, форум української книги, концерт патріотичної молодіжної музики, а також  ніч кіно.

У концертній програмі «Зашкова 2017» – виступи гуртів «Друже Музико» (Одеса), «Жива», «Залізний Хрест», «Рай Із Твоїх Снів», «ЛТК», «Holly Loud», «Guys Band», а також Юлії Качули (Крим),  Міли Моравської,  Зиновія Медюха. Хедлайнер – гурт «Тінь Сонця».

«Сьогоднішній фестиваль – це діалог крізь століття. Будьмо гідні наших славних предків, адже, як і в часи Коновальця, сьогодні нам доводиться відстоювати право на свободу та незалежність зі зброєю в руках. Через патріотичне слово, пісню, бойове мистецтво гартуються молоді люди, що будують державу, за яку загинув полковник Євген Коновалець, і досі проливають кров тисячі українців», – зазначила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.

 

Опубліковано в Колонка подій

На початку червня у Римі вперше на офіційному рівні  відбувся фестиваль українського кіно. Італійці мали змогу подивитися 5 фільмів українського виробництва в кінотеатрі на історичній площі Кампо де Фйорі. Про «Дні українського кіно в Римі» розповів один із організаторів кінофестивалю Алессандро Д’Алессандро.

Опубліковано в Кіно

З 26 по 28 травня 2017 року у м.Салоніки проходив П’ятий фестиваль багатомовних культур «Салоніки – багатомовне місто 2017». Українці в Греції скористалися цією нагодою, щоб познайомити греків ближче з Україною.

Опубліковано в Українці в світі

12 травня 2017 року Тель-Авіві пройде 3-ій щорічний фестиваль культурної спадщини "ЕТНО-хутір". Організатори заходу - громадська організація Israeli Friends of Ukraine, за підтримки міжнародної організації Ukrainian Jewish Encounter.

Опубліковано в Колонка подій

З 21 по 23 квітня в місті Алькала-де-Енарес поблизу Мадрида відбувся V Міжнародний фестиваль української культури «Тарасове колосся»

Опубліковано в Українці в світі
Середа, 05 квітня 2017 06:51

«Дух гуцулів» у Мюнхені

12–18 березня у Мюнхені відбувався фестиваль, присвячений культурі народу українських Карпат

З огляду на те, що в столиці Баварії однією з найбільших у Європі є українська діаспора, сама ідея «українського тижня», здавалося б, логічна і закономірна. Утім, проект «Дух гуцулів» унікальний передусім тим, що вийшов за межі зацікавлення суто української діаспори і привернув увагу власне німецької публіки. Остання складала майже 50% відвідувачів якщо не всіх заходів, то принаймні деяких з них.

«Дух гуцулів» («Der Geist der Huzulen») народився в результаті низки збігів, за словами організаторів, містичних.

Рік тому українського дириґента Оксану Линів, яка вже чотири роки працює в Мюнхені і віднедавна є головним дириґентом філармонійного й оперного оркестрів міста Ґраца (Австрія), запросили до співпраці з інтернаціональним молодіжним оркестром «Нова мюнхенська філармонія» (Neue Philharmonie München). Директор цього оркестру запропонував Оксані виконати в одному з концертів твір якогось українського композитора, якого вона вважає цікавим. Вибір впав на «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика. Ця сюїта для симфонічного оркестру, як відомо, виникла з музики до кінофільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Коли цей фільм подивився Ульріх Безірске, голова комітету культурної освіти землі Баварії, людина, яка слідкує за кар’єрним ростом перспективного дириґента з України і всіляко підтримує її діяльність, то сказав, що цю картину неодмінно треба показати німцям. Він запропонував свою ідею директорові Чеського культурного центру міста Мюнхена. Той спершу не розумів, чому вони повинні це робити якби для України. Аж поки не приведено арґументу, проти якого не підеш, а саме – історичного факту, про який мало хто знає: на початку ХХ ст., у період між двома війнами, частина Гуцульщини входила до складу Чехословацької Республіки.

– Є дуже багато культур у Західній Європі, які є невідомими, – говорить Ульріх Безірске. – Українська культура – одна з них, і вона є якоюсь по-особливому душевною. Я з великою симпатією ставлюсь до богемської культури (Богемія – історична область у Чехії – ред.), тому що мій батько народився в Богемії. Вважаю, що відкриття і сприйняття різних культур є необхідною складовою розвитку кожної особистості. Оксана Линів, виконуючи твір Мирослава Скорика, хотіла показати німецькій публіці українську культуру. Метою цього українського тижня в Мюнхені було «привідкрити» українську культуру, її історію, пояснити, чим вона є, чим вона дихає. Фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова я вважаю дуже важливим для розвитку світового кінематографу. Він дуже добре, майже документально показує культуру і традиції гуцулів. Цей фільм мене дуже вразив.

Ідея показу фільму і виконання твору, створеного з музики до нього, логічно породила ідею запросити на ці заходи композитора. Сама присутність М. Скорика під час демонстрації стрічки (невеличкий зал, між іншим, був ущерть забитий – люди сиділи на підвіконниках, стояли у проході) сприймалася як свідчення духу епохи українських шістдесятих, яка, втім, лишила нам ще чимало загадок.

Ще один збіг – німецькі ґастролі Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича з виставою «Гуцульський рік», яка власне відкрила «Гуцульський тиждень».

Утім, центром програми став концерт «Нової мюнхенської філармонії» в Геркулес-залі, одному з найпрестижніших концертних майданчиків Європи. До речі, серед 98 оркестрантів із 15 країн світу 19 музикантів – це студенти Національної музичної академії ім. Петра Чайковського в Києві (у якийсь момент виявилося, що оркестрові бракує струнної групи, тому О. Линів запропоновано організувати приїзд музикантів з її рідної країни, на що вона радо пристала).

Програма концерту в рамках «Гуцульського тижня», на перший погляд, викликає питання. Адже, крім «Гуцульського триптиха» Мирослава Скорика, прозвучали твори китайсько-американського композитора Тан Дуна (Концерт для ударних «Сльози природи») і Ріхарда Штрауса (симфонічна поема «Життя героя»). Здавалося б, яке відношення останні два мають до Гуцульщини? Та в певному моменті стало зрозуміло, що концептуальний підхід у даному конкретному випадку свідомо принесено в жертву геополітичному підходові. А в геополітичних питаннях необхідно мислити якомога ширше, мислити стратегічно. Це підтвердилося в розмові з Оксаною Линів, яка власне стала ініціатором проекту «Дух гуцулів»:

– Те, що Скорик прозвучав у тій самій програмі разом з китайським і німецьким композиторами, вважаю дуже важливим моментом. Це доводить, що ми не є якимось ґето. Досі було так, якщо це український проект, то в програмі лише українська музика, українці грають, українці слухають. Мені ж хочеться, щоб саме німецький дириґент зіграв музику українського автора і поставив її поряд з Бетховеном, так само як виконують Бартока, Дворжака. Щоб це не було чимось спеціальним і специфічним, приуроченим до якоїсь нагоди – річниці незалежності України чи шевченківських днів. Навпаки, мені хочеться, щоб українська культура повністю інтеґрувалася і була поставлена в один ряд з іншими культурами. Чому жоден німецький оркестр не знає жодного твору українського композитора? Це ж нонсенс!

По-своєму переконливо виглядає і коментар українського музикознавця, доктора мистецтвознавства, професора Аделіни Єфименко, яка вже багато років живе і працює у Мюнхені:

– Ця програма поєднала твори трьох композиторів, які якимсь чином пов’язані зі стихіями природи, екологією, захистом нашої планети від того тиску, що з усіх боків нас оточує (фінансового тиску, тиску війн, тероризму тощо). Скорика, Штрауса і китайського композитора Тан Дуна, який останнім часом стає дуже популярним, пов’язує, на мій погляд, сама ідея життя у гармонії з природою, любов до гірських пейзажів, народу, який там проживає. З одного боку – Карпати, з другого – Альпи. Отакий перегук абсолютно різних націй та менталітетів. Але якщо ми говоримо про гори, всесвіт, космос, питання національного переростає в питання «понаднаціонального».

Містичний збіг із солісткою твору «Сльози природи», Віві Васільєвою – напередодні концерту помирає її викладач, який мав виконувати головну партію ударних. І Віві, відчуваючи відповідальність, блискуче зіграла сольну партію. Дівчина навчається в Мюнхені і для неї виступ у Геркулес-залі – неабиякий бонус у її кар’єрі. Цікаво, що за день до концерту цей твір звучав у Мюнхенській філармонії, соліст – Мартін Ґрубінґер, один з найбільш зіркових сьогодні ударників Європи.

Віві Васільєва, юна німкеня з болгарським корінням, стала того вечора фавориткою публіки. Вражаюча техніка, артистизм, абсолютна відданість кожному музичному моментові, який вона переживала з майже релігійним фанатизмом справжньої шаманки, забезпечили їй тривалі овації і два біси.

Стосовно виконання твору М. Скорика, яким розпочався концерт, то, мабуть, найвищою оцінкою є той факт, що присутній у залі автор лишився задоволеним. «Це одне з найкращих виконань цього твору», – як завжди лаконічно сказав він.

Завершився «Гуцульський тиждень» символічно в Українському домі міста Мюнхена. Тут паралельно проводилися декілька майстер-класів: із традиційного гуцульського іконопису на склі (керівник майстерні – львівський художник Остап Лозинський), писанкарства, автентичного народного співу (співачка, актриса Театру ім. Леся Курбаса у Львові Наталка Рибка-Пархоменко). Заради справедливості слід зауважити, що замість майстер-класів обіцяного гуцульського обрядового співу нам запропоновано, радше, слобожанську манеру співу, тоді як фінальною піснею стала «Птичка-невеличка», народний кант, записаний на Чернігівщині, відомий у виконанні українського фольклорного ансамблю «Божичі». Але на тлі всіх позитивних моментів проекту, колосальної організаційної і творчої праці це зауваження може здатися комусь не більше, ніж «занудством» авторки статті, яке, можливо, О. Линів до уваги візьме на наступних українських днях чи тижнях на прекрасній землі Баварії. 

 

Автор: Олеся Найдюк

фото: Олег Павлюченков

Джерело: nasze-slowo.pl

Опубліковано в Творчість
Сторінка 5 із 5