Українська жінка завжди займала особливе місце у родині. Жага волі та свободи, самостійності, відповідальність за життя близьких, притаманні українській жінці, дозволяли забезпечувати родину допоки чоловік козакував десь, захищаючи Батьківщину у походах, а інколи і ставати самій на захист родини зі зброєю в руках. Таким проявом жіночої "вольниці" був звичай "понеділкування".

Звичай «понеділкування» вперше зафіксований істориками наприкінці 19 століття у Полтавській губернії. Першочерговою особливістю цього звичаю є те, що він стосувався тільки заміжніх жінок і проводився щопонеділка. “Понеділок” не прирівнювався до будь-яких свят або до посту, а відбувався самостійно, тобто щопонеділка.

Другою особливістю звичаю є його обов’язкова усна фіксація під час сватання, що вказує на юридичну сторону та неодмінне дотримання. І третя – це те, що право на «понеділкування» належало до особливої статті передшлюбного договору. Під час «запивання могорича», батьки нареченої повідомляли сватам про придане і обов’язково обговорювали її право на «понеділкування».

Що означає «понеділкувати»? А це означало, що жінка вивільнялася щопонеділка від домашніх робіт і занять. За усталеним звичаєм ніхто, у тому числі, і чоловік не мав права змусити дружину робити домашню роботу. Хоча жінка могла за власним бажанням відмовитися від «понеділкування» в якийсь із понеділків. Сучасною мовою це як вихідний день для жінки. Вдумайтеся, щопонеділка – вихідний, чотири рази на місяць!

Опубліковано в Цікаво

Звичайно, що це - фейк. Адже такого, ясна річ, ні дотеперішня історична хронологія не знала, та й надалі такого, стовідсотково, не передбачається. А ось про творче «загарбання» іспанської столиці цим напрочуд цікавим, добродушним, талановитим народом після недільного проведення «Лемківської ватри» (таку ж назву від 1982 року має найбільший щорічний міжнародний лемківський етнографічний фестиваль, ініційований Об’єднанням лемків, який проводиться в Бескидах у селі Ждиня, Горлицького повіту, Малопольського воєводства в Польщі) можна сміливо стверджувати. Та й не лише лемками, але й загалом українцями, яких напхалося в культурно-освітній центр «Дивосвіт», що в містечку Алькоркон поблизу Мадрида, немало.

Опубліковано в Власна думка

17 квітня, Радониця (Радуниця) — особливий церковний свято, день поминання покійних.  Здійснюється на дев'ятий день після празника Пасхи, а назву отримав на честь всенародної радості у великодні дні. Радоницю в народі також називають Гробки і Батьківський день. У свято віруючі люди відправляються в храм, а потім на кладовище, щоб пом'янути там своїх покійних рідних. Що не можна робити на Радоницю-2018?

Опубліковано в Свята та обряди

Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих.

Опубліковано в Цікаво

У підляських селах люди досі святкують Великдень, дотримуючись багатьох звичаїв, які переказувалися їм з діда-прадіда. Так є і в Курашеві, українcькомовному селі у ґміні Чижі.

Опубліковано в Українці в світі

Благовіщення є одним з 12 найбільш важливих церковних свят. Святкується ця світле подія рівно за 9 місяців до Різдва Христового, а саме, 7 квітня.

Благовіщення – це неперехідне свято, а тому дата його святкування щороку однакова.

Благовіщення – це світла звістка про швидке пришестя у світ Сина Божого, яку Архангел Гавриїл повідав Діві Марії.

Благовіщення вважається днем ​​свободи і спокою, в це світле свято навіть в пeклі на невеликій мить настає благодать. У цей день жінкам не можна виконувати ніякої роботи, особливо забороняється працювати в полі. Неможна шити, в’язати, вишивати. Наші предки казали, що на Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є.

Навіть їжу в це свято прийнято готувати найпростішу, яка не потребує великих витрат сил. Благовіщення вважається найбільш несприятливим періодом для початку нових справ, оскільки в цей день повинні відпочивати і люди, і звірі, і птиці, і сама земля.

Саме в цьому році релігійне свято випадає на Страсну суботу. Вважається, що це одночасно день скорботи і радості, тому не прийнято влаштовувати гучних урочистостей, а також уважно стежити за кожним сказаним словом.

Зіставивши ці два свята, можна сказати, що Благовіщення в 2018 році слід проводити спокійно і в колі своєї родини, відмовитися від будь-якого роду гулянь. Це відмінний час для завершення приготувань до святкування Великодня.

Тому в цей день потрібно хоча б уникати укладання важливих угод і не починати нову діяльність. Виконання домашніх справ також варто відкласти. Прання, прибирання, прасування, ремонт – все це може почекати. Крім того, варто виділити час і сходити до церкви, щоб висповідатися і помолитися. Головне пам’ятати, що Благовіщення – це світле свято, яке символізує свободу, надію і прихід весни.

Тому якщо обставини не дозволяють вам відсвяткувати його за всіма правилами, то постарайтеся провести цей день в мирі з оточуючими і самим собою. Дуже важливо, особливо для жінок, не конфліктувати в цей день! Не допускайте сварок, суперечок і взагалі будь-яких непорозумінь, постарайтеся пробачити своїх недоброзичливців і відпустити всі образи.

Обов’язково необхідно попросити вибачення, якщо ви самі когось засмутили або сильно образили.

Дуже важливо бути в гармонії з собою в цей день. Для всіх жінок Землі це свято ще один привід задуматися про своє сьогодення призначення в цьому світі (у кожної воно різне) і наскільки ви виконуєте його. Богородиця не злякалася і виконала своє велике призначення, тому що у всьому поклалася на Господню волю. Багатьом з нас не вистачає такої віри.

Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні. На Закарпатті в цей день дівчата до сходу сонця розчісували волосся, обходили довкіл оселі й тричі замітали хату. Сміття відносили до річки, брали в ній воду і скроплювали грядки, на яких мали висаджувати розсаду. 

Відоме ще й таке дійство: щоб відьми не крали молока, жінки ввечорі напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, а хлів обсівали маком-самосієм. Удосвіта спалювали старі постоли чи капелюхи і цим попелом підгодовували тих корів, які важко звикали до гуртових пасовиськ. 

Усі відьми сьогодні сидять по домівках, клопоту добрим людям не роблять. Зранку в церкві правлять урочисту службу, святять проскури (а пасічники потім «частують» своїх бджіл благовіщенською проскурою, щоб ті добре роїлися). Якщо благовіщенську проскуру перетерти на порошок, змішати з землею та посіяти з чотирьох кутів свого поля, то це, за народними уявленнями, забезпечить добрий урожай, дощ ниву не минатиме. А якщо благовіщенську проскуру закопати в землю на полі, то й град цьому полю не страшний. Свяченій проскурі приписуються й неабиякі лікувальні властивості, зокрема вона може допомогти хворому на пропасницю.

Важлива магічна дія — випускання птахів — благочестива справа; випущені в цей день із неволі птахи, за повір'ям, приносять удачу й добробут тому, хто їх випустив. Деякі люди навіть спеціально купували пташок, щоб на Благовіщення їх випустити — на щастя.

Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували “володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня “Благослов зиму руйнує”, а тому “на Благовіщення весна остаточно зиму переборола”.

Існують наступні народні прикмети:

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.

Який цей день - такий і кінець місяця.

Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.

Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

Ніч проти Благовіщення: якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.

Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

Благовіщення без ластівок - холодна весна.

Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.

Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.

Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.

Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

Опубліковано в Свята та обряди

Цього року Велика або, як її ще називають християни, Страсна п'ятниця відзначається 6 квітня. Цей день вважається самим Скорботним днем ​​для віруючих усього світу.

Опубліковано в Свята та обряди

Сьомого лютого відзначають день святителя Григорія Богослова, який жив у III столітті нашої ери. У народі говорили, що настав Григор'їв день або прийшов Григорій-зимовказівник. Саме за погодою 7 лютого передбачали погоду в наступному році.

Іменини

Григорій, Пилип, Олександр, Володимир, Фелікс, Віталій, Дмитро.

Григорій Богослов народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

Народні прикмети

У цей день потрібно було робити добрі справи і згадувати про добрі справи інших. Але про власні добрі вчинки говорити, і тим більше хвалитися ними, було не прийнято, оскільки Господь і так все бачить.

Чим більше добрих справ зробиш у цей день, тим більше шансів на порятунок душі після смерті. А якщо хвалитися добрими справами, то вони не зарахуються. До того ж, вважалося, що таким чином можна наврочити сім'ю. Варто бути обережніше зі словами - вважається, що все, сказане 7 лютого, збувається.

Не можна 7 лютого стригти нігті, плюватися і стригти волосся. Якщо плюнув на землю, краще повернутися назад - прикмета свідчить, що шляху не буде.

Якщо хтось розлив 7 лютого молоко - варто чекати радісну звістку зовсім скоро.

Народні прикмети на 7 лютого:

Якою буде погода до обіду, такою буде грудень. За погодою після обіду судили про лютий наступного рокуСніг випав в день Григорія - чергова зима прийде нескороЯкщо синиці 7 лютого весело щебечуть на подвір'ї - чекай сильних морозівЯким є день 7 лютого до полудня, таким буде грудень і січень наступного року. Після полудня можна побачити, яким буде січень та лютийСильний снігопад - прикмета того, що буде рання осіньЯкщо корови і кози 7 лютого сплять, повернувшись до вхідних дверей рогами, значить, їх наврочили.Що цікавого в світі сталося 7 лютого1483 — відомий український вчений Юрій Дрогобич у Римі в Ехуаріуса Зільбера видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni M.cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора.
1992 — Республіка Бенін визнала незалежність України
2010 — відбувся другий тур президентських виборів в Україні, на яких переміг Віктор Янукович.

Народились

1804 — Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор (помер 1860 року)
1847 — Олександр Русов, український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч. Помер 8 жовтня 1915 р.
1887 — Андрій Шкуро, нащадок запорозьких козаків, генерал-поручик Кубанського війська. Загинув 16 лютого 1947 р. у Москві.
1926 — Костянтин Петрович Феоктистов, радянський космонавт і конструктор космічної техніки
1932 — Степан Костишин, український біолог, колишній ректор Чернівецького національного університету (1987–2005)

Померли

1682 — Михайло Дзик (Мелетій у чернецтві) — ректор Києво-Могилянської академії у рр. 1655—1657 та 1662—1665.
1918 — Священомученик Володимир — київський митрополит невинно розстріляний більшовиками
1933 — Микола Садовський — український актор, режисер і громадський діяч
 
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1929 році: -32,2; а найтеплішим у 2004 - +9,2.
Опубліковано в Цей день в історії

У деяких регіонах України щедрують на старий Новий рік – 13-14 січня, а у деяких – напередодні Водохреща, 18 січня.

За українськими звичаями, колядують переважно чоловіки, а щедрують жінки та дівчата.

Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й на Заході, де пісню називають Carols of the Bells.

Щедрівки:

«Щедрик»

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

***

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

***

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу житянцю

Куди махне – жито росте,

Вроди Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро.

У полі колосок,

А в домі – пирожок.

Здрастуйте, з Новим роком,

З Василем.

***

Щедрую, щедрую

В вас цукерки чую,

А ви, дядьку, вставайте

та мені одну дайте!

***

А ми будем щедрувати,

Бо пустили нас до хати.

У вас хата гарна, чиста

І ялиночка врочиста.

Ми щедрівочку співаєм –

Щастя в домі всім бажаєм.

Щоб росла у вас пшениця,

І родила вся пашниця,

І щоб хліб та пироги

На столі завжди були.

Щоб водилися і гроші,

Щоб харчі були хороші.

І щоб гривні та „зелені”

Набивали вам кишені.

Хай вам меду буде бочка,

І щоб заміж вийшла дочка.

А якщо доньки немає,

То господар хай придбає.

А як син у вас ще є –

Хай невістку Бог дає.

Щоб у вас була худоба,

А для нас – солодка здоба.

Ми помолимось за ласку –

Киньте в торбу ще ковбаску.

Всі ми щиро щедрували,

Щоб і сала в торбу дали.

Як мине цей рік багатий,

Ще прийдемо щедрувати.

***

Післала нас мати в село щедрувати,

А батько сварився, щоб я не барилась.

А мати казала, щоб Ви дали сала.

Виносьте книш, бо пущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дайте ще й кишку – з’їм у затишку.

Дайте, дядьку, п’ятака,

А Ви, тітко, гроші,

Та й будьте хороші!

***

Як ходили ми бродили,

То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати,

Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку,

В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі

Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові.

Щоб усі були здорові!

Л. Пінчук

***

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Діти хай у Вашім домі

Будуть вік увесь здорові,

Господиня хай радіє,

А господар має втіху:

В новий рік добро, надіє,

Хай приспить щедрівка лихо.

В Щедрий вечір щедрівонька,

Прилетіла ластівка.

Гарну пісню заспівала,

Всій землі защедрувала.

Ми почули голос птиці,

Пісню з нею заспівали.

Приготуйте нам гостинці,

Щоби Вам защедрували.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте щедрі та багаті,

Пісня хай дзвенить у хаті.

Господиня, наче квітка,

А господар, ніби сокіл,

І такі ж хороші дітки!

З Новим Щастям! З Новим Роком!

Я щедрівочку свою

Добрим людям роздаю,

Ви її усім співайте,

Всюди радість засівайте.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте здорові, щасливі й багаті!

Хай пісня чудова лунає на святі!

***

Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

Тут живе господар –

Багатства володар.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його багатство –

Золотії руки.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його потіха –

Хорошії діти.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

***

Ой сивая та і зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Ясен місяць — пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Красне сонце — жінка його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Дрібні зірки — його діти.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Весь народ радіє,

Пісеньки співа.

В тих піснях лунають

Чарівні слова.

На добро, достаток,

Щастя та любов

Шле благословіння

Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб

В Україні мир,

Землю нашу рідну

Бог благословив!

Опубліковано в Цікаво

У деяких регіонах України щедрують на старий Новий рік – 13-14 січня, а у деяких – напередодні Водохреща, 18 січня.

За українськими звичаями, колядують переважно чоловіки, а щедрують жінки та дівчата.

Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й на Заході, де пісню називають Carols of the Bells.

Щедрівки:

«Щедрик»

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

***

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

***

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу житянцю

Куди махне – жито росте,

Вроди Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро.

У полі колосок,

А в домі – пирожок.

Здрастуйте, з Новим роком,

З Василем.

***

Щедрую, щедрую

В вас цукерки чую,

А ви, дядьку, вставайте

та мені одну дайте!

***

А ми будем щедрувати,

Бо пустили нас до хати.

У вас хата гарна, чиста

І ялиночка врочиста.

Ми щедрівочку співаєм –

Щастя в домі всім бажаєм.

Щоб росла у вас пшениця,

І родила вся пашниця,

І щоб хліб та пироги

На столі завжди були.

Щоб водилися і гроші,

Щоб харчі були хороші.

І щоб гривні та „зелені”

Набивали вам кишені.

Хай вам меду буде бочка,

І щоб заміж вийшла дочка.

А якщо доньки немає,

То господар хай придбає.

А як син у вас ще є –

Хай невістку Бог дає.

Щоб у вас була худоба,

А для нас – солодка здоба.

Ми помолимось за ласку –

Киньте в торбу ще ковбаску.

Всі ми щиро щедрували,

Щоб і сала в торбу дали.

Як мине цей рік багатий,

Ще прийдемо щедрувати.

***

Післала нас мати в село щедрувати,

А батько сварився, щоб я не барилась.

А мати казала, щоб Ви дали сала.

Виносьте книш, бо пущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дайте ще й кишку – з’їм у затишку.

Дайте, дядьку, п’ятака,

А Ви, тітко, гроші,

Та й будьте хороші!

***

Як ходили ми бродили,

То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати,

Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку,

В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі

Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові.

Щоб усі були здорові!

Л. Пінчук

***

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Діти хай у Вашім домі

Будуть вік увесь здорові,

Господиня хай радіє,

А господар має втіху:

В новий рік добро, надіє,

Хай приспить щедрівка лихо.

В Щедрий вечір щедрівонька,

Прилетіла ластівка.

Гарну пісню заспівала,

Всій землі защедрувала.

Ми почули голос птиці,

Пісню з нею заспівали.

Приготуйте нам гостинці,

Щоби Вам защедрували.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте щедрі та багаті,

Пісня хай дзвенить у хаті.

Господиня, наче квітка,

А господар, ніби сокіл,

І такі ж хороші дітки!

З Новим Щастям! З Новим Роком!

Я щедрівочку свою

Добрим людям роздаю,

Ви її усім співайте,

Всюди радість засівайте.

В щедрий вечір, в Новий рік

Ми вітаємо усіх!

Будьте здорові, щасливі й багаті!

Хай пісня чудова лунає на святі!

***

Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

Тут живе господар –

Багатства володар.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його багатство –

Золотії руки.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

А його потіха –

Хорошії діти.

Щедрий вечір,

Добрий вечір.

***

Ой сивая та і зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Ясен місяць — пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Красне сонце — жінка його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Дрібні зірки — його діти.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Весь народ радіє,

Пісеньки співа.

В тих піснях лунають

Чарівні слова.

На добро, достаток,

Щастя та любов

Шле благословіння

Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб

В Україні мир,

Землю нашу рідну

Бог благословив!

Опубліковано в Цікаво
Сторінка 2 із 3