2 вересня в англійському містечку Редінг відновив роботу Центр української громади.

З урочистою подією діаспору привітали у Twitter Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

 

 

«Вітаємо Союз українців Великої Британії та укр. громаду м. Редінг з відновленням роботи Центру української громади! Бажаємо подальших успіхів!», - йдеться в привітанні.

У відкритті брали участь посол України у Сполученому Королівстві  Наталія Галібаренко та голова Союзу Українців у Великій Британії Петро Ревко.

Згідно повідомленням  на Facebook-сторінці  української громади в Редінгу, після урочистої частини співробітників центру і гостей чекали частування та концерт народної музики.

Опубліковано в Колонка подій

Друзі, сьогодні День народження у чарівної Стожарянки, україночки з Австралії, пані Марічки Галабурди-Чигрин!
Люба наша пані Марічка, прийміть щирі вітання з Днем народження від всієї нашої дружньої громади Стожар з всього світу.

Від усієї душі хочемо побажати, щоб новий рік Вашого життя став одним з найсвітліших і найбільш радісних, і щоб Вас завжди оточувала атмосфера добра, злагоди, любові, гармонії, натхнення і щастя.

Нехай квітне Ваша доля
Не знає смутку серце золоте.
Здоров'я зичим, радості земної,
І знайте, ми дуже любим Вас усі!
Нехай обминають невдачі і грози,
Хай тільки від сміху з'являються сльози.
Хай сонечко сяє, а серце співає,
І смуток дороги до Вас не знає.
 Хай у Вашому житті буде вічна весна,
Хай ніколи душа не старіє
А дорога в житті буде чиста, ясна
І задумані сповняться мрії.
Хай Матінка Божа Вас охороняє,
а Господь з небес всіх благ посилає.
 
Біля пам'ятної експозиції на честь Г.Й.Удовенка. Там ось видно його особисті речі, документи. А праворуч внизу видно молоточок, яким Удовенко відбивав прийняття рішень 52-ї Генеральної Асамблеї ООН.
 
Опубліковано в Цей день в історії

24 серпня, у столиці Еміратів понад 160 осіб створили невелику Україну, відзначивши День Незалежності в Абу-Дабі з українськими варениками та сирниками і насолоджуючись виступами талантів української громади.

Про це у Facebook повідомив український активіст в ОАЕ Євгеній Семенов.

Як святкували та веселились дивіться на фото:

Опубліковано в Колонка подій

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення українців на Зеленому континенті. Попри незначний вік та невелику чисельність, австралійські українці вважаються однією з найактивніших закордонних спільнот, яка змогла мобілізувати свою нову далеку батьківщину на підтримку України.

Якими є основні механізми взаємодії української громади з австралійським урядом, чи може Україна розраховувати на подальшу підтримку Австралії, які виклики і завдання бачить перед собою австралійське українство, чим може зарадити Україна? Про це в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів голова Союзу українських організацій Австралії, генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів.

СИЛА УКРАЇНЦІВ АВСТРАЛІЇ У ЄДНОСТІ

- Днями українська громада Австралії відзначила 70-ліття свого поселення на Зеленому континенті. Від якої дати ведеться цей відлік? Ким були ті перші українці, що прибули до Австралії?

- Історія українців в Австралії почалася у 20-х роках минулого сторіччя, після першої світової війни, однак масово українці почали прибувати до Австралії наприкінці 40-років минулого століття. Саме тоді викристалізувалася міцна українська спільнота, яка є базою сучасної громади, і саме на ці роки ми орієнтуємося і ведемо відлік нашого поселення.

З того часу було ще кілька хвиль української еміграції, остання з яких мала місце близько десяти років тому. Загалом, згідно з даними перепису населення 2011 року (минулого року було проведено черговий перепис, однак його дані ще остаточно не опрацьовані та не оприлюднені) сьогодні в Австралії налічується понад 38 тисяч українців, 11 тисяч з яких емігрували до Австралії вже у часи незалежної України.

- 70 років – доволі невеликий вік для українських діаспорних громад. Попри це, австралійські українці вважаються однією з найактивніших закордонних спільнот. Як вдається досягти цього?

- На мою думку, велику роль у цьому відіграє структура нашої громади. Наші батьки, ті, хто засновували українську громаду в Австралії, розуміли одну важливу річ – завдяки централізації, при всіх її недоліках, якнайкраще вдається координація між різними українськими утвореннями, а відтак це є гарантією збереження своєї ідентичності у чужому суспільстві.

Громада поставала у складних умовах. Наші батьки, котрі прибули до Австралії у складний повоєнний час, змушені були важко працювати, призвичаюватися, але при цьому мали не загубити самих себе. Прагнучи інтегруватися, а не асимілюватися, українці почали будувати свою спільноту. Окрім того, вони розуміли, що на той час фактично були послами Української держави в Австралії, тієї держави, якою вони хотіли її бачити, яку будували і за яку боролися. Тому й докладали багато зусиль для захисту і лобіювання українських інтересів – розповідали правду про СРСР, про становище України, намагалися обстоювати права людини та національні права українців.

Таким був фундамент, на якому наша громада доволі успішно продовжує свою діяльність. СУОА, як об'єднання українських організацій Австралії, координує цю діяльність, при цьому не претендуючи на одноосібне керування, ніяким чином не позбавляючи самостійності різні громади й організації, які входять до об'єднання. У цьому контексті важливим є результат нашої роботи – об'єднуючись, ми завжди можемо досягнути більшого: чи це йдеться про те, аби у 50-х роках організуватися і вийти на вулиці задля визнання Голодомору геноцидом українського народу, чи про Помаранчеву революцію, чи про Революцію Гідності. Наша спільнота розуміє – коли вона має стати єдиною і захищати певні інтереси.

- Як, до речі, вам вдається боротися з такими традиційними для усіх громад викликами як асиміляція, збереження єдності тощо?

- Як і в кожної громади – у нас не все гладко. Одним з найперших викликів є виховання молодого покоління, якому можна було б передати нашу естафету. Сьогодні 75 відсотків, або й навіть уже більше, наших шлюбів є змішаними в силу об'єктивних причин, а відтак загроза асиміляції є значною.

Ми намагаємося вирішувати цю проблему кількома шляхами.

Перше – залучення молоді. Раніше наші суботні школи нараховували 600-700 учнів, сьогодні –менше 300. Часто ця проблема виникає через те, що батьки, обираючи додаткові заняття для своєї дитини між спортивною секцією і суботньою українською школою, роблять вибір не на користь останньої. Однак нові активні члени нашої громади, українських шкіл, молодіжних організацій – СУМ і Пласт – своїм прикладом та своїми ідеями надихають решту молоді брати участь у житті української громади.

Однією з помилок, через яку загострилася проблема асиміляції, була недостатня увага до висвітлення історії та діяльності нашої громади в Австралії. Ми віримо, що коли молоді люди зрозуміють, скільки зусиль коштувало їхнім бабусям і дідусям створити ті блага, якими вони легко користуються сьогодні, більше їх цінуватимуть. Тож за підтримки Української центральної шкільної ради ми готуємо спеціальне видання про історію громади.

У коридорах австралійської влади є велика пошана до української спільноти, оскільки ми завжди були активними учасниками загальноавстралійського суспільного життя. Відповідно відчуття гордості за це, відчуття самоповаги через те, що нас цінують у австралійському суспільстві саме як українську громаду, має бути ще одним запобіжником від асиміляції –молодь повинна пишатися приналежністю до української спільноти, шанованої в Австралії.

Фото: Владимир Тарасов

За основним місцем роботи я є виконавчим директором Community Languages of Australilia –інституції, під егідою якої сьогодні в Австралії понад 110 тисяч студентів вивчають понад 80 різних мов, серед яких є й українська. Так от, ще у 70-х роках наша Українська центральна шкільна рада готувала програми для вивчення української мови, які зараз Community Languages of Australilia впроваджуються як інновації при вивченні інших етнічних мов.

Ми намагаємося також пояснити людям, особливо це стосується тих, які прибули у нові часи, що важливо бути частиною організованої громади, входити до її структур, брати активну участь у суспільному житті, а не просто бути українцями, що мешкають в Австралії.

Я не можу зрозуміти тих, хто каже, що його не приймають, не пускають до структур тощо. Сьогодні є багато організацій, які не можуть знайти голову управи, бо ніхто не хоче брати на себе цю відповідальність. Наприклад Управа СУОА не має жодного оплачуваного працівника –вся діяльність здійснюється на добровільній основі. Усі мають основну роботу, а свої громадські обов'язки виконують у позаробочий час, на волонтерських засадах. Ми постійно намагаємося розвиватися і прислухатися до думки молоді з останніх хвиль міграції, яка хоче, аби якісь їхні проекти виходили за межі громади.

УКРАЇНЦІ АВСТРАЛІЇ БАЧАТЬ СВОЮ МІСІЮ У ВСЕБІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ 

- Традиційно українська діаспора є найбільш активною у часи випробувань для історичної Батьківщини. В чому бачить свою основну місію українська громада Австралії сьогодні?

- Під час візиту президента України до Австралії та його зустрічей з громадою, йшлося про всебічну допомогу Україні. Це і питання санкцій, і надання військово-технічної допомоги, і боротьба з російською пропагандою тощо. Саме реалізацію цих завдань ми вважаємо першочерговою.

Водночас ми допомагаємо й у здійсненні внутрішніх реформ. Зокрема тісно співпрацюємо з Міністерством охорони здоров'я України та намагаємося сприяти обміну досвідом та допомозі з боку Австралії у впровадженні загальних об'єднаних електронних баз даних у сфері охорони здоров'я.

Нещодавно ми (СУОА) профінансували поїздку до України представника австралійської служби кризової допомоги «Lifeline» (телефонна служба довіри, запобігання суїцидів тощо), з метою оцінки можливостей впровадження в Україні схожої системи. За результатами дослідження громада звертатиметься до австралійського уряду, аби той виділив кошти на реалізацію цієї програми в Україні.

Хочу згадати також про допомогу з просування економічної співпраці. У цьому напрямку робота проводиться через торгово-промислові палати, які також поки діють на громадських засадах під егідою СУОА. Так, наприклад, нещодавно відбувся вихід української компанії «Мerx», яка займається виробництвом кухонних меблів, на австралійський ринок. В Україні натомість успішно розвивається бізнес австралійця Пітера Куна з представлення на українському ринку традиційних австралійських пирогів (Australian pies). До речі, на кошти СУОА було закуплено 25 тисяч цих виробів для українських військових в АТО.

- Укрінформ не раз писав, що українська громада Австралії допомагає воїнам АТО, розкажіть, що було зроблено останнім часом?

- Коли розпочалася російська агресія на сході України, нами була започаткована програма «Захист патріотів», яка діє і зараз. На початку ми постачали нашим військовим і добровольцям засоби першої допомоги, аптечки – те, чого найбільш гостро не вистачало в той час. Сьогодні наші зусилля розширилися на допомогу з реабілітації поранених та тих, хто страждає на ПТС, на їх адаптацію до цивільного життя тощо. У цьому напрямку ми також співпрацюємо з українською організацією «Побратими» та Центром допомоги ветеранам АТО та їхнім родинам.

Окрім того, зараз домовляємося з канадійцями про участь у проекті (частково фінансується урядом Канади), в рамках якого лікарі їдуть в Україну, щоб фізично надати допомогу пораненим.

- Зараз, у нелегкий для України час, держава намагається максимально долучити світове українство до захисту своїх національних інтересів, поширення правдивої інформації про конфлікт з РФ, захисту прав політичних в'язнів та інших зовнішньополітичних ініціатив. Ви, як генсекретар СКУ, безумовно знаєте і, напевно, навіть були причетним до підписання Меморандуму про співпрацю між СКУ та КМУ. Наскільки успішно його пункти вдається втілити в Австралії? Чи прислухається до української меншини австралійська влада? Чи є впливові українці в австралійському політикумі, експертному середовищі?

- Завдання Меморандуму – систематизувати роботу між закордонною громадою і Україною. Співпраця у рамках Меморандуму здійснюється, однак не можна сказати, що всі його пункти знаходять втілення. Хоча до думки закордонного українства прислуховуються. Наприклад, коли обговорювалося питання подвійного громадянства ми організували участь експертів у круглому столі для всебічного розгляду цієї проблеми.

Ми постійно зустрічаємося з представниками австралійської влади, майже щоденно інформуємо їх про події в Україні, вивчаємо їхню реакцію.

Це стосується і питання санкцій, яке ми тримаємо на постійному контролі, і інших важливих питань, таких як візит прем'єр-міністра Австралії до України, тощо. У рамках Меморандуму ми підтримуємо співпрацю двосторонніх парламентських груп.

В Австралії є досить багато українців, які працюють у різних галузях, але якщо йдеться про лобіювання українських інтересів, то воно більшою мірою відбувається за рахунок громадського сектору та багаторічних зв'язків, над якими треба постійно працювати.

Нещодавно СУОА сприяло приїзду до Австралії директора Українського інституту національної пам`яті Володимира В'ятровича, який розказав австралійцям як РФ маніпулює історією, викривляє та інтерпретує інформацію про сьогоднішні події. Почути таку інформацію з перших вуст для австралійських політиків і експертів надзвичайно важливо.

ЗАПОРУКА ДОБРИХ ВІДНОСИН АВСТРАЛІЇ ТА УКРАЇНИ У СПІЛЬНОСТІ ЦІННОСТЕЙ

- Як ви охарактеризуєте загальну політику Австралії стосовно України та української громади?

- Відносини між Австралією та Україною завжди були добрими, але останніми роками вони отримали новий поштовх, бо австралійці оцінили нашу боротьбу за цінності. Вони повністю співпадають із цінностями, які розділяють австралійці – демократія, незалежність, повага до прав людини тощо.

В Австралії є такий вислів: «Give everybody fair go» (Кожен має право на шанс), який вони вважають актуальним і стосовно України, поважаючи вибір українців та їхнє право обирати у якому суспільстві вони мають жити.

Фото: Павел Багмут

Попередній прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт, який зараз радник президента Порошенка, чітко дав зрозуміти свою позицію на підтримку України і Австралія відкрила посольство в Києві.

Окрім того є менш помітні, але не менш важливі аспекти австралійсько-українських відносин. Наприклад малі гранти від австралійського уряду, які покликані сприяти розвитку суспільного життя в Україні. Одним з них є програма Endeavor Scholarships, яка надає стипендії для українських студентів на навчання в Австралії.

Крім того, Австралія чітко розуміє загрозу з боку Росії і Путіна, зокрема у кіберсфері та пропаганді і ця спільна загроза також зближує наші країни.

- Чи комфортно бути українцем в Австралії, власне не просто українцем, а коли ти українець і відбстоюєш свою позицію?

- Думаю, що дуже комфортно. Ти завжди можеш заявити свою позицію і розраховувати на підтримку більшості австралійського суспільства, яка розділяє схожі цінності. Загалом життя в Австралії дає можливість бути як добрим австралійцем, так і добрим українцем. Всі можливості для цього є.

Представники австралійської влади ставляться до нашої громади з великою повагою. Бо нам вдалося зберегти себе, при цьому дуже добре інтегруватись, зауважте – не асимілюватись, а саме інтегруватись в австралійське суспільство. Багато представників нашої громади стали видатними австралійськими вченими, митцями.

- А як оціните зв'язки громади з Українською державою, посольством? Чи є в австралійських українців відчуття, що про них пам'ятає і дбає історична Батьківщина? Чого очікують від України найбільше?

- Зараз у нас є добре порозуміння і непогано налагоджена співпраця з посольством України в Австралії. Ми намагаємося будувати нашу роботу так, щоб доповнювати одне одного. Добре, що уряд України почав виділяти певні кошти на закордонне українство. Є надія, що буде більше проектів, які, пов'язують нашу спільноту з Україною.

Часто українці Австралії відчувають брак підтримки з боку України поки що робиться небагато. Наведу один з останніх прикладів. Ми (СУОА) звернулися з проханням до Адміністрації Президента, до Верховної Ради і безпосередньо до міністра культури, з проханням направити на відзначення 70-ліття поселення українців в Австралії український мистецький колектив, але відповіді не отримали. Це сумно. Щоб було краще зрозуміло чому – розповім коротеньку історію. На минулий з'їзд приїхав колектив з Івано-Франківщини, і коли вони виступали, одна літня пані, яка десятки років добровільно працювала на наших таборових виїздах, а на той час вже хворіла і мала проблеми з пам'яттю, почувши одну з пісень, згадала її та усміхнулася.  Її син, дякуючи виконавцям після виступу, сказав, що та усмішка матері варта для нього усіх грошей світу, і він готовий сторицею віддячити Україні.

Тому така підтримка з боку України є надзвичайно важливою.

Ми просимо також не забувати про економічну складову, оскільки саме економіка лежить в основі австралійської дипломатичної діяльності. Ми, наприклад, пропонували призначати торговельних представників України в Австралії з числа австралійців, котрі хочуть і мають можливості відкривати Україні двері до австралійського бізнесу. Я знаю, що згідно з українським законодавством це мають бути громадяни України, однак треба подумати як використати потенціал і тих людей, у котрих немає українського громадянства, але є бажання і ресурси допомагати Україні.

Однак одним із найважливіших для української громади питань залишається візове. Важливо, щоб представник консульської служби міг більше виїжджати у різні регіони Австралії та пояснювати людям всі новації та особливості візового законодавства. Люди повинні зрозуміти, як працює система, що ніхто не хоче зробити їм кривду чи не видати візу, але є закон, якого всі змушені дотримуватися.

Загалом, у перспективі хотілося б, щоб ми домовилися про безвізовий режим. Ми розуміємо, що візове питання двостороннє і що необхідні відповідні кроки з боку австралійської сторони. Ми постійно ведемо діалог з обома сторонами. Розуміємо всю складність питання, однак його потрібно  мати на увазі, прагнути досягти цієї мети.

Наразі ми очікуємо посилення культурного обміну, а також частіших візитів політиків чи активістів з України. Вони не тільки зближують нас, а й допомагають донести правдиву інформацію про те, що відбувається в нашій державі.

- Як пройшов ювілейний Здвиг української громади?

- Здвиг – це зібрання українців з цілої Австралії. Зазвичай такі річниці ми відзначаємо одним заходом. Однак цього разу, оскільки це ювілей, і люди прибували впродовж 48-49 років, програма проведення заходів запланована на три роки. Ми вирішили дати можливість всім репрезентувати свій вклад у загальний здобуток австралійського українства, розтягнувши програму відзначення на такий тривалий термін.

Відзначення розпочалося із цьогорічного головного заходу під егідою СУОА, а далі святкування продовжуватимуться на рівні штатів та окремих організацій як от Союз українок Австралії, СУМ, Пласт, які мають свою історію і готові відзначити цю дату на своєму рівні. А відтак у 2019 році буде проведено ще один загальний, так би мовити, підсумковий захід.

Цінність здвигу полягає у тому, що захід дає можливість тим, хто не знайомий з діяльністю громади, пізнати цю громаду, а членам громади, які мають друзів і знайомих по всій Австралії, зібратися разом. Тобто це така товарисько-культурна зустріч, яка покликана дати новий заряд енергії, підняти дух і зрозуміти, що треба працювати далі.

Іван Юсип'юк, Канберра.

Фото: Володимир Тарасов, Павло Багмут

Джерело: Укрінформ

Опубліковано в Власна думка

Вже більш ніж два роки громада Сан-Франциско та Кремнієвої долини надає допомогу військовослужбовцям Української Армії, які отримали поранення/ушкодження хребта під час бойових дій на сході України.

Вони приїздять до Лоc Анджелесу для проходження реабілітації в центрі Next Step. Зяняття в центрі - важка та виснажлива праця. І націлена вона не тільки на те, щоб допомогти людині з обмеженими можливостями обходитися в побуті без сторонньої допомоги, а й змусити організм сприймати власне тіло, знайти ті "важелі", які допоможуть знову навчитися ходити.

Ми пишаємося цими хлопцями, захоплюємося їхніми результатами, склоняємося перед їх мужністтю та силою духу. Повертаючись до України, вони освоюють водіння, стають студентами університетів, створюють громадські організації, допомагають таким самим травмованим в минулому бійцям, приймають участь в різноманітних спортивних змаганнях (великий теніс, баскетбол). І ми віримо, що в них все вийде!

Але поки вони залишаються людьми з обмеженими можливостями. І крім інвалідних візків та спеціальних противопролежневих подушок для них, кожному з хлопців потрібні спеціальні засоби медичної гігієни. На жаль, ці засоби або відсутні в Україні, або дуже коштовні.Ми купляємо їм ці видаткові матеріали і відправляємо в Україну вже більше ніж півтора року.

І ми не змогли б робити це без вашої допомоги та підтримки. Забезпечена гігієна протягом 2-3 днів для кожного з хлопців коштує як чашка кави в Старбаксі або один бургер з Макдональдсу. Тож приєднайтеся, навіть $5 або $10 зробе їхнє життя кращим.

Підтримати цей проект можна  за цим посиланням: novaukraine.org/helping-wounded-soldiers/

Зустрітися із хлопцями особисто можна на нашому пікнику 5-го серпня 
https://www.facebook.com/events/1886844801589334

Опубліковано в Україна у вогні

До 50-ліття Світового Конгресу Українців (СКУ) та у рамках співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з Порталом української діаспори "Стожари" публікуємо три історичні документи, які стосуються витоків створення Світового Конгресу Вільних Українців (з 1993 р. - Світового Конгресу Українців).

Представлені документи із фондів ЦДАЗУ висвітлюють діяльність українських діаспорних громадсько-політичних, культурно-освітніх та релігійних організацій за скликання І-го Конгресу СКВУ (з 1993 р. – СКУ).

Ідея створення Світового конгресу вільних українців (СКВУ, з 1993 р. - СКУ) має давню історію.

Перші спроби створити світову організацію українців були зроблені ще у 20-х – 30-х рр. ХХ ст., зокрема і у Європі. Але ці ініціативи призупинилися з початком Другої світової війни. Спроби відновлення консолідації українців розпочалися знову у листопаді 1947 р., коли у Нью-Йорку було утворено політичну репрезентацію українців Північної і Південної Америки – Пан-Американську Українську Конференцію (ПАУК). А у 1957 р., на святкуванні 25-річчя Українського національного об’єднання в Торонто (Канада), пролунав заклик видатного громадсько-політичного діяча Андрія Мельника щодо об’єднання всього українства у вільному світі. Врешті тільки у листопаді 1967 р. у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), у якому взяло участь 1003 делегати.

З моменту заснування і по сьогодення відбулося 10 конгресів, у 1993 р. СКВУ перейменувався на Світовий Конгрес Українців (СКУ), членами якого є понад 150 організацій з 33 країн, які представляють інтереси понад 20 млн. українців у діаспорі.

Від здобуття Україною незалежності у 1991 р. СКУ активно докладає зусиль для того, щоб вона стала справжнім світовим центром українізації, що є в інтересах як тих українців, що проживають в Україні, так і тих, які мешкають за кордоном.

У цьому році Світовий Конгрес Українців відзначає свій 50-літній ювілей.

Ініціативна Комісія в справі скликання Всеукраїнського Національного Конґресу, Прага, 1933 р.

«Вільне слово», 2 грудня 1967 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6447-О

 

Заява Головної Еміґраційної Ради в справі заснування «Европейського Обєднання», 2 березня 1932 р.

ЦДАЗУ, ф. 19, оп. 1, спр. 22, арк. 4-4 зв.

 

imgonline com ua Resize eckaSlWqJpI

Стаття «Справа Світового Конгресу України», [«Свобода», 1956 р.].

ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 1, арк. 3

 

Надія Лихолоб

Головний архівіст ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів

08 липня 2017 року в прикордонному селі Криве над Сяном Підкарпатського воєводства відбувся патріотично-релігійний захід української громади з поставлення та освячення Хреста пам’яті, що упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк взяв участь у вшанувальних заходах української громади в с.Криве над Сяном Підкарпатського воєводства. Керівник установи звернувся до учасників з вітальним словом, підкресливши важливість збереження українських пам’ятних подій на польських теренах, активної участі в цьому процесі української діаспори.

Організаторами цього заходу виступило регіональне міжрайонне лемківське товариство «Бескидське земляцтво» та ГО «Кривицька громада» - об’єднання давніх мешканців с.Криве над Сяном та їхніх нащадків,які наразі проживають в різних куточках світу. Хрест упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ України

Опубліковано в Скарбниця спогадів

26 серпня у Гвадалахарі відбудеться святковий захід присвячений відзначенню 26-ї річниці Незалежності України та Дня Єдності української громади в Гвадалахарі. 

Про це повідомляється у спільноті "Українці в Гвадалахарі (Халіско)" у Фейсбуці.

Як зазначається в повідомленні, на гостей заходу чекає насичена програма у вигляді святкового обіду і народного гуляння.

У програмі свята: 
- Вітання гостей свята, нагородження визначних людей нашого міста.
- Мовчазний Аукціон. Кошти, зібрані в результаті мовчазного аукціону, будуть направлені на потреби поранених воїнів АТО, які проходять лікування у військовому госпіталі.
- Святковий Обід.
- Конкурсно-розважальна програма.
- Народне гуляння.

"На нашому святі Ви зможете скуштувати українські смаколики від господинь Гвадалахари, взяти участь в конкурсно-розважальній програмі та розіграші гумористичних премій, стати учасником мовчазного аукціону "Рушник Єднання" і просто відпочити душею", - вказують вони.

Захід розпочнеться о 13:00 в Club de Leones за адресою: Av. de los Leones No. 75 Fracc. Tepeyac Casino, 45057.

Опубліковано в Українці в світі

Українська діаспора у Нідерландах запрошує всіх бажаючих долучитися до Фестивалю українських дерунів, який відбудеться 2 вересня у Гаазі.

Про це йдеться на Facebook-сторінці фундації «Українці в Нідерландах»:

«Запрошуємо вас відчути справжній неперевершений смак української кухні! Вареники, голубці, млинці із солодкою та м’ясною начинками, традиційна солодка українська випічка – різноманітні сирники, пампушки, але цьогорічним фаворитом будуть деруни», – йдеться в повідомленні.

Організатори, повідомляють, що під час фестивалю відбудеться презентація українських виробників з м’ясних продуктів, карпатського меду, солодощів та українського пива!

На гостей заходу очікують багато різноманітних українських сувенірів та майстер-класи з приготування дерунів і розпису глиняного посуду.

Український фестиваль дерунів розпочнеться 2 вересня у Гаазі о 12:00 за адресою: Lange Voorhout, 2514 Hague.

 

Опубліковано в Українці в світі

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час перебування прем'єр-міністром Португалії допоміг легалізуватися в країні трудовим мігрантам із України.

Про це він заявив під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком.

Гутерреш розповів про "свій особливий емоційний зв'язок із українцями". "Я дуже пишаюся тим, що, коли я був прем'єр-міністром Португалії, я запровадив нову міграційну політику, яка дозволила повністю легалізуватися українській громаді в Португалії", - сказав він.

Генсек ООН підкреслив, що українці його завжди надихали своєю культурою, освіченістю, навичками, працездатністю.

"Здатність інтегруватися в португальське суспільство серед українців абсолютно вражаюча", - зазначив Гутерреш. "Я віддаю належне цим людям, які створили абсолютно фантастичний імідж України", - сказав він.

Українці є третьою за величиною іноземною громадою в Португалії. Станом на початок другого півріччя 2016 року загальна кількість громадян України на території Португальської Республіки становить 37 555 осіб.
Опубліковано в Українці в світі
Сторінка 10 із 13