Нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів: «Альберт Ґор був духовним керівником цієї Премії»

Понеділок, 11 березня 2019 08:41 Автор  Богдан ЗАЛІЗНЯК
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Пан Євген-Зенон Стахів Пан Євген-Зенон Стахів

У Львові нещодавно (27 лютого-2 березня ц.р.) побував Євген-Зенон Стахів – американський вчений українського походження – директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США, інженер, доктор наук з водних ресурсів, професор-керівник Інституту географії та екології університету Джона Гопкінса (Балтімор, США), лауреат Нобелівської премії Миру 2007 року.

Народився пан Євген-Зенон у Львові в сім’ї українського підпільника-діяча ОУН Євгена Павловича Стахіва.

Приємно, що першою науковою інституцією, яку відомий український вчений відвідав, став наш Західний науковий центр НАН України і МОН України. Директор ЗНЦ Олег Зинюк та директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, голова НТШ в Україні академік Роман Кушнір детально розповіли американському гостеві про Західний науковий центр, а директор Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Валентин Максимчук та професор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Володимир Кошовий – про адаптивне правління екосистемами природних заповідних територій в умовах активізації природно-антропогенних чинників на прикладі Стебницького калійного родовища та біорезервату ЮНЕСКО «Шацьке».

Протягом наступних двох днів Євген-Зенон Стахів побував з ознайомчою метою у трьох львівських університетах – Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті «Львівська політехніка» та Львівському торговельно-економічному університеті.

Нам вдалося побувати у перших двох – і це тема нашої розповіді.

Ректор Франкового університету – професор Володимир Мельник:

«Нас всіх єднає любов до науки і України»

Спочатку ректор ЛНУ ім. І. Франка прийняв видатного вченого у галузі економіки водних ресурсів Землі у своєму кабінеті. У присутності голови ЗНЦ НАН України і МОН України академіка Зіновія Назарчука і директора цієї ж інституції Олега Зинюка та автора цих рядків, професор В. Мельник розповів детальніше про університет, його наповнення, а також про співпрацю з Академією наук: «Наш університет має найбільше заяв на вступ. Ми гордимося своїми вченими. Наукова складова,,,, дає підстави стверджувати, що будемо спроможні тісніше співпрацювати з академічними науковцями… Ідуть незворотні процеси – презентація національної самоідентифікації. Треба опиратися на власні сили. Тільки так ми зможемо збудувати «власний будинок».

Академік Зіновій Назарчук з жалем сконстатував у розмові з гостем про недостатнє фінансування академічної науки.

Присутнім студентам та викладачам, які щільно заповнили Дзеркальну залу Університету, ширше про наукову постать Євгена-Зенона Стахіва розповіли: професор Володимир Мельник і професор з Києва Василь Шендеровський. А голова НТШ в Україні академік Роман Кушнір вручив Є.-З. Стахіву диплом про присвоєння йому звання Почесного члена НТШ. Про те, що «Львів лежить на головному вододілі – європейському хрестосерді», – проінформував аудиторію заслужений професор ЛНУ ім. І. Франка, дійсний член НТШ – географ Олег Шаблій.

З посиленою увагою вслухалася студентська молодь, передусім, у подячний виступ Євгена Стахіва, фрагменти якого пропонуємо вашій увазі: «Дякую ректорові Мельнику за запрошення до Університету. Я чуюся, що я відновлюю український патріотизм, патріотизм наших родичів (йдеться про те, що п. Євген-Зенон живе весь час поза Україною, в США, і, за його словами, постійно користується англійською. А тут – відчув себе в патріотичному околі. – Б.З.). Дякую п. Кушніру за Почесного члена НТШ… Я співпрацюю з колегами в Америці – УВАН (Української вільної академії наук). Ви мені визначили велику честь за мій осяг. Я не сподівався. То для мене – велика несподіванка. Я просто хотів поговорити з вами спокійно. Але дякую вам за всі зусилля. Розумію, що багато людей до цього спричинилося… Переді мною сидять багато визначних вчених, які мають свої осяги. Можливо, тут сидять майбутні Нобелісти.

Я вважаю, що Університет (ЛНУ ім. І. Франка. – Б.З.) і Львівська політехніка кожного року вищого рівня досягають. Думаю, з часом будете мати дуже визначних науковців. Я працюю ціле життя – і в Бангладеш, і по цілому світі. Це було велике досягнення – моя практична праця в світі, щоб підвищити стан людей, стан країни.

До певної міри, одержання Нобелівської премії – справа удачі: потрапити в потрібне місце і в потрібний час. Багато кому не вдалося. Альберт Гор був духовним керівником цієї Премії. Я написав статтю в 2013 році в щотижневику в Америці про науково-технічні проблеми в Україні. І якраз в галузі хімії розробили Нобелівську премію. Всі три члени – громадяни США, емігрували з інших країн.

Котра країна може числити своїми Нобелівських лауреатів? Науковці переїжджають з країни в країну: шукають техніку.

А я був щасливий, що я – в Америці. А я – щасливий, що приїжджаю в Україну… Я вже 70 років в Америці – і говорю тільки англійською мовою».

Згодом Євген-Зенон Стахів за допомогою телеекрану інформував присутніх про «Паризьку кліматичну угоду». Спочатку розповів про лауреатів Нобелівської премії, які були з України, потім прокоментував «Інженерські методи практичного водоуправління», а також те, яким є наше майбутнє в науці. А передусім – усе про клімат, про можливі варіанти його пом’якшення.

Оскільки біля мене сидів і слухав п. Стахіва професор Олег Шаблій, який добре знається на гідрографії, я попросив пана Олега фахово прокоментувати виступ п. Стахіва.

Отже, коментар заслуженого професора ЛНУ ім. І. Франка Олега Шаблія: «Професор (Є.-З. Стахів. - Б.З.) є фахівцем у сфері географії, особливо її галузевої вітки – гідрології, яка зараз перебуває на межі (перетині) географії і геофізики. У широкому розумінні гідрологія, вивчаючи гідросферу як складову ландшафтної сфери, входить у систему наук про Землю.

Ученим і практикам управління водними масами доводиться інженерно поєднати три великі і складні субсистеми: власне водоресурси (маси текучої води річкового басейну), інженерні споруди ГЕС (чи – великого водосховища) і створення іригаційних систем. Все це непросто інженерно поєднати. Але водно-енергетично-іригаційна система залишається географічною: вона охоплює одну або й декілька географічних зон і підзон, забезпечує енергетичні і (або) іригаційно-водні потреби регіону, держави і, досить часто, кількох країн. Усе це треба функціонально звести у просторі і часі з допомогою програмно-цільової системи.

Саме таке завдання виконував професор Євгеній-Зенон Стахів у США, Бангладеш, Іраку, Афганістані, Вірменії та Україні. Якщо не буде розроблено комплексної системи природокористування і охорони природи в розрізі ландшафтних одиниць і, особливо, у розрізі басейнів водяних річок (Дністер, Тиса, Прип’ять і т.д.), а також – строгого її виконання, то може бути катастрофа. Отут нам би дуже придався досвід проф. Євгена-Зенона Стахіва. Адже він уже брав активну участь у міжнародній програмі дослідження водного басейну Дністра – від його витоків до впадання у Чорне море».

Ректор НУ «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало:
«Вітаю професора Євгена-Зенона Стахіва!»

Спілкування Є.-З. Стахіва з політехніками розпочалося після того, як професор Політехніки Богдан Посацький розповів присутнім студентам, викладачам та громадським діячам, які завітали на цю зустріч, про Актову залу Політехніки – її італійський ренесанс. Адже автором картин, що визначають розвиток людської цивілізації, був видатний польський художник кінця ХІХ ст. Ян Матейко.

Потім слово взяв Євген-Зенон Стахів, – автор проектів водного і екологічного планування. Науковець, як і в Університеті, говорив у Політехніці, зокрема, і про те, як людству пережити глобальне потепління, як готуватися і до похолодання. Про те, як оперативно попереджати людей про небезпеку, про ймовірні підтоплення. Словом, про все те, що говорив Нобелівський лауреат і в Університеті ім. І. Франка.

А опісля – на Урочистому засіданні Вченої ради в святковій обстановці пан Євген-Зенон Стахів отримав диплом доктора Honoris Causa. Його вітають: ректор професор Юрій Бобало, професор з Києва Василь Шендеровський, голова НТШ академік Роман Кушнір, від Асоціації випускників «Львівської політехніки» Іван Ривак.

А від імені чоловічої, переважно, аудиторії гарним букетом квітів привітали п. Лесю – дружину Євгена-Зенона Стахіва.

Після вручення йому диплому про присвоєння Почесного звання доктора Honoris Causa Євген-Зенон Стахів щиро подякував керівництву Політехніки: «Я зовсім не приготовлений до такої церемонії. Для мене це велика честь... Це, напевно, більше, аніж Нобелівська премія... Я не маю що багато сказати. Так як я згадував, я бачив великий зріз науки в Україні. Україна має великий потенціал через науку. Я бачив, що наука в Україні йде вгору. Займає 13-е місце в світі у сфері інформаційних технологій і кібернетики... Ви мене прийняли! Це для мене – більша гордість!»

Замість післямови: Для того, щоб читачам стало зрозуміло, з чиєї ініціативи до львівських науковців завітав Є.-З. Стахів, ми звернулись з проханням про коментар до помічника голови Західного наукового центру НАН України і МОН України Євгенія Захарчука: Пане Євгенію! Саме від Вас я почув, що Євген-Зенон Стахів приїжджає до Львова. Я радий, що побував на зустрічах з цим видатним українським вченим, що проживає в США. Прошу сказати, як це починалося? Хто вжив зусиль до приїзду до України нашого видатного вченого?

- Престижних премій у світі значна кількість, але найбільш авторитетною все ж вважається Нобелівська премія. Нині у списку нобелівських лауреатів орієнтовно 700 імен. Найчастіше відзначалися громадяни США – понад 200 прізвищ. Зазначу, що у даний час лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта. Важливо, що й видатні люди з України мали можливість відзначитися. У 2015 році Західний науковий центр НАН України і МОН України в дослідницьких і освітніх інституціях мав нагоду й честь приймати лауреата Нобелівської премії з хімії (1981) Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann), уродженця Золочева Львівської області, громадянина США.

Цьогоріч Львівщина прийняла з візитом лауреата Нобелівської премії миру (2007) Євгена-Зенона Стахіва, уродженця Львова, громадянина США. Ініціаторами зазначеного візиту виступили представники Наукового товариства ім. Шевченка, зокрема голова товариства академік Роман Кушнір та член товариства Роман Мелех. Візит відбувся за організаційної підтримки Львівської ОДА, зокрема, департаменту освіти і науки Львівської ОДА.

З шановним лауреатом Нобелівської премії миру професором Стахівим Є.-З. мав можливість особисто познайомитись і спілкуватись і я. Людина широкої ерудиції, щиро вболіває за стан справ і розвиток українського суспільства. З особливою пошаною ставиться до діяльності суспільної патріотичної організації «Пласт».

Під час відвідин однієї з академічних установ Львова та обговорюючи окремі актуальні проблеми розвитку науки, я звернувся до пана Є.-З. Стахіва: «Професоре, Ваші відвідини важливі та значимі для нас, представників української науки, і щиро вдячні за це». Почув від професора щиру й коротку відповідь: «Останнім аргументом на користь поїздки було висловлювання дружини – «Ти мусиш поїхати. Тебе в Україні чекають…». І ось я тут. І я тепер розумію, що така підтримка дійсно важлива для вас».

Пане Богдане, маємо значну кількість високодостойних інтелектуалів, котрі є елітою світового соціуму. І мусимо через просвітництво ознайомлювати сучасну молодь із нобелівським рухом, до якого безпосередньо причетна й Україна, як видатним феноменом людської геніальності, що розвивається й благодійно впливає на суспільний прогрес.

- Дякую, пане Євгенію! Будемо сподіватися, що наука посяде в нашому житті гідне місце.

Підготував Богдан Залізняк,

керівник прес-центру

наукової журналістики

Західного наукового центру

НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ,

м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається