"Українці можуть вважати своїми Нобелівських лауреатів, які народились в Україні", - Нобелівський лауреат Євген Зенон-Стахів

Понеділок, 04 березня 2019 09:00 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Євген Зенон-Стахів Євген Зенон-Стахів

Упродовж 28 лютого - 1 березня 2019 року м. Львів відвідував лауреат Нобелівської премії миру, доктор наук, професор Євген-Зенон Євгенович Стахів з метою вшанування його наукових здобутків у науковому та студентському середовищі.

28 лютого, у Львівській ОДА урочисто погасили маркований конверт з нагоди 75-річчя від дня народження лауреата Нобелівської премії миру Євгена-Зенона Стахіва.Після урочистої церемонії він поділився своїми враженнями.

«Звісно, що за ці роки багато змінилось в Україні. Я і мої друзі з Канади, Австралії листуємось, багато говоримо про вибори в Україні, дискутуємо. Але це не настільки важливо, як те, що ми можемо впливати на уряди у наших країнах, допомагаємо Україні через наших політиків у Канаді, Австралії, США. Я займаюсь допомогою щодо зброї для України», – відповів на запитання Радіо Свобода Євген-Зенон Стахів,  - повідомляє "Радіо Свобода".

Євген-Зенон Стахів вважає себе українським науковцем. Його мати зі Львова, а батько, український підпільник, член ОУН і воїн УПА Євген Стахів, народжений у Перемишлі (Польща).

«Залишився спомин тата, що мамина родина жила у Львові на вулиці Зеленій. Я народився наприкінці 1944 року вже в Інсбруку (Австрія). Моя родина – християни, які вважають себе українцями, і я вважаю, що народився в Україні. Багато українців, які виїхали у 1944 році, були патріотами, вони були в ОУН і УПА. Я виростав, як і мої друзі, у дусі патріотизму. Це нам передали наші батьки. Школу українознавства я мусів відвідувати у суботу. І була, звісно, розмова, чому я мав у суботу йти у школу, бо всі інші діти бавляться. А після школи був «Пласт», потім народні танці. Тобто був зайнятий українськими справами всю суботу. На запитання: «Чому?» батьки відповідали: «Бо ми так сказали», – пригадує Євген-Зенон Стахів.

Батьки разом із сином емігрували з Австрії у США у 1949 році. У Нью-Йорку він навчався у технічній школі, звідки вийшло чимало лауреатів Нобелівської премії. Учений досліджує водні ресурси, спеціалізується на розробці методів управління водними ресурсами великих річкових басейнів і розробляє протиповеневий захист у зв’язку з кліматичними змінами. Зокрема, він є автором численних проектів щодо водного та екологічного планування у США, Афганістані, Бангладеш, Іраку, Вірменії, Україні. Бере участь у проекті «Україна – Молдова – транскордонний Дністер».

У 2003 році Євген-Зенон Стахів працював навіть міністром водного господарства в Іраку у складі тимчасової військової адміністрації. А з 1989 року він був провідним спеціалістом у Міжурядовій групі експертів ООН щодо зміни клімату. У 2007 році ця організація отримала Нобелівську премію миру за зусилля, спрямовані на збільшення кількості знань про зміну клімату, що відбувається з вини людини, та опрацювання заходів, необхідних для боротьби з такими змінами.

«Я працював усе життя і вирішував проблеми водних ресурсів у цілому світі. Це для мене було більше досягнення, аніж написати пару доповідей для Нобелівської премії. Моя практична праця у світі – підвищити рівень людей і бідних країн, щоб вони досягнули вищого рівня. Справа Нобелівської премії – це опинитись у потрібному місці у відповідний час. Багато людей повинні були б отримати Нобелівську премію, але їм не вдалось. Я був одним із співголів, головних авторів. У 2013 році написав статтю, тоді лауреатами Нобелівської премії стали троє громадян США, які сюди емігрували з різних країн у пошуках дослідницьких можливостей, тобто лабораторій, обладнання. Фактично 106 із 325 Нобелівських лауреатів зі США були іноземці. Українці можуть вважати своїми Нобелівських лауреатів, які народились в Україні», – наголосив Євген-Зенон Стахів.

​Через 50 років буде інший світ

Стахів прочитав лекцію викладачам і студентам Львівського університету про Паризьку угоду щодо зміни клімату, зокрема говорив про те, якою має бути інфраструктура, щоб забезпечити водою людей, про викиди парникових газів у світі. Метою угоди є стримати підвищення температури у межах 2 градусів за Цельсієм до кінця століття.

Паризька кліматична угода і відповідно розроблені умови мають сприяти також і зменшенню в Україні викидів парникових газів. Для цього потрібно розвивати відновлювані джерела енергії.

«США і Європа скорочують викиди парникових газів, а Китаєві дозволили збільшити цей рівень. Те, що Європа і США заощадили, Китай та Індія перевищують у 10 разів. Мені важко зрозуміти, як можна зменшити температуру і стримувати її, якщо наступні 20 років Китаєві й Індії дозволили збільшити викиди. Згідно з тією угодою, хочуть стримати температуру на 2 градуси за Цельсієм, але треба зменшити викиди. Пом’якшення чи адаптація? Пом’якшення не допоможе. Китай має 30% викидів усіх газів у світі, США – 15%, Європа – 9%, а Україна – 0,1%», – каже Євген-Зенон Стахів.

Щодо перспектив у науці він виокремив кілька напрямків – розвиток штучного інтелекту, нанотехнологію, біологічну та інформаційну технології. «Це створить цілком новий для нас світ через 50 років. Студенти будуть працювати над цими темами. Україна має потенціал і таланти, освічену молодь, систему університетів. Україна має збільшувати фінансування науки, щоб люди тут залишались», – зауважив учений.

Також він звернув увагу, що від 1920 року у США суттєво зменшилась смертність серед людей від кліматичних катастроф. І цим люди завдячують сучасній інженерії.

Євгена-Зенона Стахіва університет «Львівська політехніка» удостоїв почесного звання доктора Honoris Causa.

Галина Терещук

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається