У празькому архіві знайшли листи українських дітей про Голодомор

П'ятниця, 23 листопада 2018 08:29 Автор  Марта Потика
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Часопис «Наша Україна», який видавали діти Українського дитячого притулку в чеському місті Подєбради у 1930-х роках Часопис «Наша Україна», який видавали діти Українського дитячого притулку в чеському місті Подєбради у 1930-х роках radiosvoboda.org

Прага – Українська діаспора в міжвоєнній Чехословаччині (1919–1939) активно відгукнулась на трагедію Голодомору в Україні.

До усього світу полетіли з Праги і Подєбрадів численні листи і звернення з проханням не приховувати інформацію про Голодомор, допомогти мільйонам голодуючих українців в одній з найбільших житниць в Європі. Та особливо зворушливу пам'ять залишили дитячі листи та малюнки, присвячені Голодомору, - повідомляють "Стожари" з посиланням на Радіо Свобода.

Першим повідомив світові про трагедію голодуючих в Україні історик і політолог Ольгерд Бочковський, який тоді жив у Празі.

Своїм «J`accuse!» – «Я звинувачую!» він звернувся, зокрема, і до тодішнього прем’єр-міністра Франції Едуарда Ерріо, який заперечував Голодомор, заявивши після поїздки до України, що бачив там «квітучий сад».

15 лютого 1933 року з ініціативи Української національної жіночої ради в Празі і за підтримки Софії Русової був оприлюднений заклик до народів світу звернути увагу на Голодомор в Україні й надати допомогу її населенню. 29 жовтня 1933 року Союз українських журналістів і письменників на чужині в Празі провів засідання-маніфест на знак протесту проти політики знищення голодом народу України, з цієї нагоди був виданий французькою та англійською мовами заклик до журналістів світу. У 1932–1934 роках в Чехословаччині працювало також Товариство допомоги українським ученим в Україні.

Та найбільш хвилюючі звернення, малюнки, віршики, присвячені голодуючим в Україні, залишили діти українських емігрантів. Ці унікальні матеріали, які сьогодні зберігаються у чеських архівах і бібліотеках, є переконливим свідоцтвом солідарності українців у світі – з одного боку, і тодішньої байдужості світу до них – з другого.

1542903728 506

Ось спогад 9-річного Олега Зозуленка з дитячого сиротинця в Подєбрадах (збережений правопис оригіналу): «29 жовтня 1933 року ми відзначали День Голоду й смутку. Наші виховательки цілий день не їли і розказували нам, що цей день є присвячений голодним братам і сестрам на Україні, що тисячами – мільйонами вмирають від голоду. Ми хочемо помогти їм. Ми малі і не можемо заробляти гроші, але те, що дістали від знайомих – 10 крон всього і післали на голодних дітей».

Вихователькою тоді серед інших в сиротинці працювала дружина Олександра Олеся Віра Кандиба.

1542903726 461

Численні дитячі вірші і рисунки, які захоплюють своєю щирістю і безпосередністю, опубліковані в часописі «Наша Україна», який видавали діти Українського дитячого притулку в чеському місті Подєбради.

87280BA1 7F06 462F AF32 3CF567B9B802 w650 r0 s

«От як би ви, мої любі діти, прийняли це до свого серця й помогли бідним дітям на Україні», – закликає на сторінках часопису 10-літня Марія Марич.

А Галя Романченківна (11 років) просить:

«Поможіть же, любі браття,

Дітям на Вкраїні,

Що тяжко здобувають

Хліб собі щоденний»

1542903727 833

Гортати сторінки «Нашої України» не можна без хвилювання. І сьогодні дитячі рисунки і розповіді про Голодомор в Україні не втратили актуальності. Від дитячого серця з Чехії до України долітає їхній заклик: не бути байдужими, розповідати правду про Голодомор, назвати поіменно винних у трагедії, та імена усіх їхніх жертв.

1542903728 392

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається