Люблінський воєвода хоче засудити голову люблінських українців за "історичним законом"

Четвер, 12 липня 2018 10:52 Автор  Ольга Мельник
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Президент України вшановує пам’ять жертв українців, убитих поляками у 1944 році Президент України вшановує пам’ять жертв українців, убитих поляками у 1944 році Фото - Радіо Свобода

Люблинський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву у прокуратуру на д-ра Григорія Купріяновича, у справі слів, які той сказав під час відзначень 8 липня річниці пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році у селі Сагринь. Воєвода назвав подію у Сагрині „провокацією”.

Григорій Купріяночич є головою Українського товариства у Любліні, та, водночас, співголовою Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі, - повідомляє портал української діаспори "Стожари" з посиланням на "Наше слово".

Під час сьогоднішньої прес-конференції воєвода заявив, що подасть заяву до прокуратури на голову української організації з приводу підозри скоєнння злочину під час врочистостей. Пшемислав Чарнек процитував слова з доповіді українського діяча, який сказав, що у Сагрині 1944 впали жертви з рук інших громадян РП, тому що „говорили іншою мовою та були іншого віросповідування”:

„Цей злочин проти людства було вчинено членами польського народу, партизанами АК, які були солдатами польського підпілля. Ми жаліємо, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановано так само, як у випадку польських жертв Волині” – люблінський воєвода цитував доповідь д-р Григорія Купріяновича.

П. Чарнек зазначив, що думки, яких Г. Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі у Сагрині, якою українець зрівнює вбивство у Сагрині з „вбивством 130 тис. поляків на Волині” однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише „зневажив польський народ”, але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП), що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів».

Самі відзначення у Сагрині, у яких взяв участь Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної ради України, міністри українського уряду, дипломати з послом України Андрієм Дещицею, делегації української громади Польщі, колишні жителі Холмщини, делегації з кількох областей України з керівнками й громадськими активістами, історики П. Чарнек назвав ”провокацією”:

„Їх організовано у 75-ті роковини трагічної «Кривавої неділі» на Волині, де у системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко шукати у історії світу, у жорстокий спосіб мордували тисячі поляків, також під час Богослужінь. Ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою у луцькій Кафедрі і теж на місці злочину. Натомість українці зорганізували молитву на могилах своїх побратимів, які загинули 10 березня а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію” – сказав Пшемислав Чарнек.

Він також подякував службам, оскільки як зазначив, приїзд на відзначення до Сагриня „тисяча чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним”.

У коментарі для агенціїї "Укрінформ" Григорій Купріянович сказав, вважає плани люблінського воєводи Пшемислава Чарнека подати на нього заяву до прокуратури “спробою залякати місцевих українців”:

“Важко не сприймати цей брифінг воєводи як спробу налякати українців, які живуть у Польщі. Якщо навіть факт участі у скорботних урочистостях викликає такі звинувачення з боку очільника Люблінського воєводства, то складно дивуватися, що місцеві українці знову починаються боятися відкрито заявляти про свою національну приналежність, брати участь в українському житті”,- заявив Купріянович.

Він додав, що такі побоювання українців були завжди, а тепер вони “лише зростають”.

Купріянович підкреслив: обурення викликає той факт, що жалобну подію за участю президента сусідньої країни найвищий за рангом представник польської влади в Люблінському воєводстві назвав “провокацією”, що вказує на “велику кризу і бажання конфронтації”.

Голова Українського товариства підкреслив, що він не сказав у Сагрині жодного слова неправди і готовий це ще раз повторити.  

“Ніколи я не сподівався, що за свої слова, які стосуються історичного минулого, за нагадування трагічної історії православних українців Холмщини, буду звинуваченим у злочині”,- наголосив Купріянович.

Заява воєводи Люблінського воєводи викликала критику як в Польщі, так й Україні. Зокрема, посольство України в Польщі у своїй заяві підкреслило, що вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були - “це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня президенти України і Польщі”.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається