Де живе найбільше українців?

Четвер, 05 квітня 2018 12:40 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Всі ви чули знамениту приказку «нашого цвіту по всьому світу». Це про нас, про українців, які в ході декількох хвиль еміграції влаштувалися компактними і не дуже громадами в багатьох країнах світу.

ІСТОРІЯ І ГЕОГРАФІЯ. Кілька хвиль еміграції Україна пережила ще в XVIII-XIX століттях. Їхали до Туреччини, на Кубань, а пізніше на Поволжя, за Дон і Урал. Опір колективізації на початку ХХ століття призвів до депортації українців до Башкирії, Сибіру і на Алтай. З власної волі молоді ентузіасти їхали на освоєння цілини в Казахстан, де і залишалися жити.

З кінця XIX і протягом всього ХХ століття українці в основному емігрують у Північну і Південну Америку, рідше – в країни Європи. Зараз, згідно з найбільш актуальними даними (перепис у багатьох країнах не проводився вже кілька років), лідерами за кількістю проживаючих українців є Російська Федерація, Канада, Бразилія, США і Казахстан. Збільшується потік українських емігрантів в Західну Європу.

КАНАДА – друга країна за кількістю українських емігрантів, які тут проживають. За даними на 2011 рік, тут знаходилося понад 1,2 млн наших співвітчизників. Зараз йдеться про цифру як мінімум в 2-2,5 млн осіб.

Канадська діаспора цікава тим, що вона одна з найменш асимільованих. Особливо що стосується канадських українців у третьому, четвертому поколінні. Це нащадки людей, які покидали ще Австро-Угорщини через неврожайні роки і утиски української культури. Незважаючи на те що ця категорія українців і в Канаді натерпілася лиха (під час Першої світової багато з них потрапили в табори), вони зуміли створити тут досить відокремлену, але в той же час впливову культурну спільноту. Сьогодні жодне масштабне канадське свято не обходиться без участі представників української діаспори, про етнічну приналежність якої говорять національні вбрання, прапори і пісні. Крім того, завдяки цим людям у канадському політикумі лобіюються українські питання, пов’язані з трудовими, освітніми та культурними можливостями для емігрантів, а також із зовнішньою політикою щодо України.

Українська Канада – це школи, товариства підтримки українців, фольклорно-історичні об’єднання, благодійні організації та українські ЗМІ в англомовному сегменті інтернету.

БРАЗІЛІЯ – ще одна країна, де кількість українців може посперечатися з населенням великих міст України. За оцінками 1996 року, тут проживало трохи більше мільйона наших співвітчизників. Зараз демографи називають більш скромні цифри – від 500 до 800 тисяч. Проте в Бразилії діють українські школи, фольклорні групи і творчі колективи. Місцеві українські громади, які проживають досить компактно (близько 80% українців Бразилії проживає в одному штаті – Парана), приділяють велику увагу збереженню української мови. Їм це вдається не дивлячись на те що українці Бразилії, особливо представники другого і третього поколінь емігрантів, перебувають під великим «португальським впливом». Португальська мова тут викладається як іноземна в школах і вузах, а також використовується в повсякденному житті португаломовними бразильцями, пліч-о-пліч з якими живуть і працюють представники української діаспори. До речі, бразильські українці – це в основному сільські жителі, що займаються землеробством. Вони вирощують чорну квасолю, пшеницю, кукурудзу, рис і картоплю.

У США проживає ще одна численна діаспора українців. За даними на 2009 рік, тут їх було близько 1 млн осіб. Як і в Канаді, українці тут активно підтримують традиції і беруть участь у громадському житті саме як вихідці з України. Однією з важливих особливостей місцевої діаспори є її рівень життя і освіти. За офіційними даними місцевого Бюро перепису, представники української діаспори в 2010 році частіше, ніж середньостатистичні американці, здобували вищу освіту, володіли власним житлом, займали посади в сферах законотворчості, правосуддя, медицини, а також рідше перебували за межею бідності.

Україномовну освіту тут представлено як повністю українськими загальноосвітніми школами, так і суботніми школами за типом факультативів, які працюють, наприклад, при церквах. У найбільшій українській школі в США (в Філадельфії) навчається понад 400 дітей. Завдяки українській діаспорі в Вашингтоні з’явилися пам’ятник Тарасу Шевченку і меморіал жертвам Голодомору. А сьогодні вона активно сприяє реабілітації українських бійців АТО і грає важливу роль в освітленні українського питання в світі.

КАЗАХСТАН. На початку 2014 року кількість казахстанських українців становила 301 тисячу осіб. Це одна з найбільших за чисельністю етнічних груп, яка зберігає свою культурну ідентичність, незважаючи на сильні асиміляційні процеси. Так, у Казахстані, крім недільних шкіл, фольклорних та творчих колективів, діють два українських республіканських громадських об’єднання: «Рада українців Казахстану» і Асоціація «Українці Казахстану». До складу кожного входять понад 10 національно-культурних центрів у різних містах.

Тут також працює єдиний в Центральній Азії український державний середній навчальний заклад – Школа-комплекс, до складу якої входять дитячий садок і гімназія. Держава фінансує і республіканський тижневик «Українські Новини». А в казахстанському місті Форт-Шевченко діє найбільший за межами України Музей Кобзаря.

НАЗАД НЕ ПОСПІШАЮТЬ. Потенційними «поверненцями» можна вважати хіба що заробітчан, які виїхали не за кращим життям, а за грошима, залишивши в Україні сім’ю, дітей. Ті ж, хто свого часу втік від чогось і зміг влаштувати своє життя в іншій країні, і вже тим більше нащадки емігрантів, які народилися далеко від України, про повернення не думають. Зате вони в більшості своїй надають велику підтримку Україні, як матеріальну, так і інформаційну, що в нинішній ситуації дуже важливо.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається