Українські трудові міґранти здобувають прихильність іспанців

Четвер, 01 лютого 2018 20:20 Автор  Любомир КАЛИНЕЦЬ
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Гучні та довготривалі оплески, вигуки «Молодці!», «Браво!» лунали під склепіннями ошатного концертного залу майже після кожного номера. Таким чином чисельна публіка реагувала на виступи українських артистів – представників культурно-освітнього центру «Дивосвіт», що в містечку Алькоркон поряд з Мадридом. Зауважте, що серед глядачів було чимало іспанців…

Те, що так довго задумувалося, очікувалося та реалізовувалося, - нарешті відбулося! Не дарма ж бо кажуть: хто стукає, тому відчиняють двері. Концертну програму під назвою «Перлина Україна», підготовлену силами дивосвітівців у неділю, 21 січня, достойно оцінили глядачі пристоличного містечка Боаділья-дель-Монте.

 

Ініціатива проведення подібного заходу виходила від наших щирих іспанських приятелів: батьків чудової юної співачки Беатріс Монтеро-Павон – Ампаро Павон-Фернандес та Хуана-Антоніо Монтеро-Карбонеро. Вже давненько вони виношували задум представити творчий потенціал цього закладу перед глядацькою аудиторією містечка, в якому мешкають. Нічого дивного в такому бажанні немає, адже їхня Беа з величезним бажанням і завзяттям виспівує українські пісні та витанцьовує наші танці разом з дивосвітівськими вихованцями. І ось нарешті їхні, як і зрештою, прагнення «Дивосвіту» увінчалися успіхом. У спільних організаційних клопотах як іспанців, так і наших краян минули передконцертні очікування.

Усі хвилювання випарувалися, коли залунали перші акорди, за якими висипали на сцену виконавці танцю «Привітальний» - учасники ансамблю «Перлина» під керівництвом Ігоря Чижевського. Символічно, що і назва колективу, і назва концерту цього разу майже співпали. Очевидно, іспанським глядачам не важко було второпати, що мається на увазі під словосполученням «Перлина Україна». А піднесені їм у кінці номера за давнім українським звичаєм хліб і сіль були прийняті ними на біс.

«Перлинки»-танцюристи ще не одноразово заполонювали сцену під час програми, виконуючи танці «Козацький», «Віночки», «Гуцулята», «Несе Галя воду». А керівник колективу чудово солював у двох танках, але щоразу з іншими партнершами: в «Із сиром пироги» - з Христиною Наумовою, а в «Петрусі» - з Паломою Антошків.

Знайшлося місце в програмі й для короткої презентації нашого культурно-освітнього закладу. З цієї нагоди до присутніх промовляла його директор Наталя Бондаренко. А також звернулася до своїх співвітчизників і Беатріс Монтеро, наголосивши на своїй любові до українського мистецтва.

Зал щоразу «вибухав» аплодисментами після виступів гурту «Передзвін», керованого Лілею Ткачук (пісня «Мир над Україною», віночок українських пісень); шалено плескав, заслуховуючись неперевершеним класичним сопрано Лариси Сухович («На вулиці скрипка грає», «Якби я вміла вишивать»); насолоджувався чарівним звуком бандури і не менш привабливим голосом Оксани Маланяк («Кобзо моя», «Пісня про маму»); активно підтримував імпозантного Романа Климка та учасниць театрально-танцювальної студії «Купава» під керівництвом Вадима Кучера, які підтанцьовували йому; замріювався від гри на скрипці Андрія Суховича та на електричному фортепіано його мами Лариси під час виконання ними «Мелодії» композитора Скорика.

Одначе ця концертна програма стала, безумовно, зірковим часом для Беатріс Монтеро. Запропоновані нею присутнім у залі сольні речі: пісні «Мальви», «Чорнобривці», «Ой у вишневому саду», попурі українських пісень, пісенна композиція «Палала», в якій фон створював основний склад танцювального ансамблю «Перлина», а також спільний з гуртом «Передзвін» віночок українських пісень знайшли схильний відгомін у глядача. Особливо іспанського, який побачив свою землячку, близьку та знайому дещо з іншого боку, аніж зазвичай звик спостерігати. І Беа, відчуваючи співпричетність присутніх, заіскрилася новими тембрами, ракурсами, танцювальними рухами. Врешті-решт, неповторними сценічними костюмами. Інколи здавалося, що вона готова будь-якої миті здійнятися над сценою.

Після закінчення концерту не обійшлося без привітань гостей. «Дивосвіт» вітали представники поетичного цеху, які порадували солодкими гостинцями. А Голова асоціації «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрій Чопик вручив грамоту від керівництва Світового конгресу українців.

Boadilla 1 1

Boadilla 2 1

Boadilla 3 1

Boadilla 4 1

Boadilla 6 1

Boadilla 5 1

Попри успіх творчого десанту українського культурно-освітнього центру з Алькоркона серед іспанців варто наголосити на поступовому й активному зближенню між представниками обох народів. Прикладів такої тісної співпраці можна навести чимало. Зупинімося на кількох з них.

Нещодавно, а саме 29 грудня, фінішував черговий Міжнародний мадридський різдвяний ярмарок, який розпочався двома тижнями раніше в культурному центрі «Matadero». У цьому інтернаціональному заході традиційно беруть участь представники багатьох країн, котрі чисельно населяють країну фламенко. І ось уже вкотре на цьому багатогранному культурному форумі присутні представники української громади іспанської столиці та її околиць. Прикметно, що не просто як рядові глядачі чи відвідувачі, але як безпосередні його учасники.

Гадаю, що ніхто не заперечить того, що представляти Україну на такій поважній ферії, - не просто престижно, але й велика честь. І випадає вона далеко не кожному. Тому є чим гордитися тим колективам, які взяли у ній участь. Зрештою, як і було їм що показати.

Зокрема, в один із днів з півгодинною концертною програмою на головній ярмарковій сцені виступив Зразковий дитячий ансамбль танцю «Кричевчанка» та вокальний гурт учнів української християнської суботньої школи «Світанок» з міста Алькала-де-Енарес. Школярі продемонстрували перед строкатою за національним складом аудиторією вертеп, заспівали колядку «Нова радість стала» та різдвяну пісню «Україна колядує». А ось танцюристи зворохобили глядацьку аудиторію танками «Карпатська сюїта», «Тропотянка», «Коломийка», «Українська полька», «Чардаш», «Новорічний», «Квіти України».

Matadero 1 1

Matadero 2 1

Matadero 3 1

Matadero 4 1

Matadero 5 1

Matadero 6

Не обійшлося без виступу і вже згадуваного вище культурно-освітнього центру «Дивосвіт». Щоправда, для його учасників припав не найкращий час: надвечір’я вівторка, 26 грудня. А це - далеко не вихідні чи святкові дні. Ще й погодні умови явно не поспішали обласкати дивосвітівців своєю теплотою, адже сценічний майданчик був відкритим: пронизливий холоднючий вітер дошкуляв так, що дрижаки пробирали до середини кісточок не лише дітей, але й багатьох дорослих, які заполонили того вечора центральну концертну ярмаркову площу. Проте навіть за такої непростої оказії продемонстроване нашими юними артистами мистецтво знайшло захоплений відгук у глядачів.

Цього разу честь закладу довірили захищати найкращим талантам: вокальним ансамблям «Перепілонька» та «Передзвін» (керівник Ліля Ткачук), «Браво», очолюваному здібним Андрієм Лободою, незрівнянній іспаночці Беатріс Монтеро, танцювальному колективу «Перлина» (керівник Ігор Чижевський). Як завше, наші артисти блискуче впоралися з виступами на сцені, подарувавши представникам світової спільноти безліч позитивних емоцій і чудовий настрій. Були серед присутніх, звичайно ж, і наші рідні «уболівальники»: вчителі, матусі й татусі, бабусі та дідусі, сестрички та братчики і просто добрі знайомі. Це, так би мовити, постійні фанати учнів, котрі неначе ниточка за голочкою повсякчасно тягнуться за ними: там, де одні, там й інші.

Matadero 7 1

Matadero 8 1

Matadero 9 1

Варто додати, що в українському кіоску, де було виставлено для огляду широким загалом найрізноманітніші речі впродовж усього ярмаркування, впадала у вічі й викликала величезне захоплення вишивана та сувенірна продукція, представлена Антоніною Венгренюк, Наталею Калиновською, Антоніною Патиченко, Світланою Чуб та іншими.

 

Matadero 10 3 1

Matadero 11 1

Matadero 12 1

Ще раніше, в середині грудня, українські артисти потішили іспанську публіку також і в місті Оренсе, що на північному заході країни Сервантеса. Представити наше самобутнє мистецтво на міжнародному фестивалі випало хореографічному ансамблю «Червона калина» під керівництвом Нелі й Анатолія Гальчинських. Цей колектив діє при суботній школі «Моя Україна» в Мадриді. Обидвоє керівників, а також чимало їхніх вихованців родом з Галичини. І простежується своєрідна символіка в тому, що танцювати і співати їм довелося в близькій до нас за назвою провінції - Галіції.

Orense 1 1

Orense 2 1

А ось гурт «Українські передзвони» під орудою Лариси Сенів і його юна солістка Вікторія Гарванко – часті гості під час різноманітних святкувань і концертів у столичному мікрорайоні Віляверде Альто. В середині грудня вони з успіхом представляли українське співоче мистецтво на центральній площі цього району. До того ж буквально нещодавно, а саме в суботу, 20 січня, і солістка колективу, і його керівник у дуеті співали перед учасниками міжнаціонального форуму в місті Вальдеморо, що неподалік від столиці.

Там таки брав участь ансамбль танцю «Черемшина», який репрезентує українську суботню школу «Квіти України» з пристоличного містечка Торрехон-де-Ардоз.

Valdemoro 1 1

Valdemoro 2 1

Valdemoro 3 1

Якщо ви думаєте, що наше представництво на всеіспанському рівні цим вичерпується, то глибоко помиляєтеся, шановні. В інших місцевостях навіть суто фестивалі української культури відбуваються. Найхарактернішими прикладами в цьому ключі є Мурсія, Барселона, Валенсія, Малага, Міхас та інші. Так що український поступ країною Дон Кіхота триває.

Любомир КАЛИНЕЦЬ, Мадрид.

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається