Українська громада Естонії закликає Україну виключити Естонію з переліку офшорних зон

Понеділок, 29 січня 2018 08:30 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Український та естонський прапори Український та естонський прапори

На початку 2018 року з'явилося повідомлення про те, що 27 грудня 2017 року Україна внесла Естонію до списку офшоних зон. У зв'зку з цим, українська громада звертається до керівництва України із закликом вилучити Естонію з цього списку.

Нагадаємо про перебіг подій:

18 січня  2018 глава естонське видання Eesti Päevaleht написало, що українське міністерство фінансів, не повідомивши естонських дипломатів, 27 грудня 2017 року включила Естонію до списку офшорних зон.

Цього ж дня голова МЗС Естонії Свен Міксер провів прес-конференцію, на якій заявив, що Україна помилково внесла Естонію у список офшорних зон, - повідомило видання ERR.ee.

За його словами, естонська влада довідалась про це 8 січня і вже тоді почала діяти, щоб країну виключили зі списку.

Посол Естонії в Україні Герт Антсу прокоментував, що вочевидь міністерство фінансів неправильно інтерпретувало естонські закони про податки.

Зокрема, прирівняли естонську нульову ставку на реінвеcтований прибуток до податку на прибуток для підприємств як нульову. Проте в Естонії прибуток оподатковується при вилученні дивідендів і система не дозволяє уникнути оподаткування. Таким чином податкова система не дозволяє приховувати податки або ухилятися від них.

Голова МЗС Естонії заявив: "Ми працюємо над тим, щоб усунути неприємну ситуацію, і в тому напрямку, щоб мінімізувати для естонських підприємців пов'язаний з цим випадком збиток, щоб двосторонні економічні зв'язки продовжували діяти, оскільки це рішення безсумнівно шкодить відносинам".

Естонські керманичі звернулася з цього питання за допомогою українського посольства до президента України, який "висловив розуміння проблеми", а також до міністра фінансів і економічного радника прем'єр-міністра України.

Крім того, під час Всесвітього економічного форуму у Давосі Прем'єр-міністр Естонії Юрі Ратас наголосив на необхідності швидкого вирішення цього питання під час зустрічі з міністром фінансів Олександром Данилюком та провів телефонні переговори з цього приводу з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Подробиці повідомило естонське видання Postimees.

"Теперішня ситуація означає, що у діючих на території України естонських підприємств виникли безпідставні додаткові фінансові витрати, і вони щоденно несуть збитки. Це неприйнятно", - наголосив Ратас.

"Жодна інша країна світу не розглядає Естонію як офшор. Естонія  - член Організації економічного співробтництва та розвитку та ЄС. Наша податкова політика відповідає усім міжнардним вимогам та стандартам, в тому числі і законодавству України", - додав Юрі Ратас.

В той же час українські банки на сьогодні керуються вказівками щодо оновленого переліку країн, які віднесені до офшорних зон.

У зв'язку з цим українська громада Естонії звернулася до керівництва України із закликом виключити Естонію з даного переліку, поширила відповідний відкритий лист, а також запросила його підписати та поширити серед своїх друзів.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ КЕРІВНИЦТВУ УКРАЇНИ

Ми, громадяни України та Естонії, що нижче підписалися, закликаємо Президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду України, а також інші державні органи, які були причетні до ухвалення рішення щодо внесення Естонської Республіки до списку офшорних зон, переглянути вказане рішення чи надати правове обґрунтування щодо його схвалення.

На думку естонських експертів, такий крок з боку України був зроблений через неточне трактування нею естонського законодавства, щодо оподаткування реінвестованого прибутку підприємства. В Україні могло скластися враження, що цей прибуток взагалі не оподатковується. Однак, законами Естонії передбачений податок у розмірі 20 відсотків на цей прибуток при вилученні його у вигляді дивідендів. Така система не дозволяє підприємствам уникнути оподаткування, а значить, Естонія не може вважатися офшорною країною. Крім того, Естонська Республіка не надає ніяких пільг підприємствам-нерезидентам, і всі компанії зобов’язані вести звітність, згідно з естонським законодавством.

На нашу думку, внесення Україною Естонії до списку офшорних зон може негативно вплинути на економічні відносини між двома країнами. Адже такий крок значно ускладнить підприємницьку діяльність естонських компаній, які працюють з українськими партнерами. В свою чергу, українські
компанії не зможуть повною мірою скористатися перевагами естонського економічного середовища, високого рівня інфотехнологій, електронного громадянства Естонії, а також можливістю реалізовувати українські товари й послуги на цій стратегічно важливій частині Євросоюзу.

Не менш важливим є те, що такий крок може мати негативні політичні та моральні наслідки для України. Адже Естонія була і є надійним союзником України в Європі, просуваючи та обстоюючи її інтереси в Євросоюзі та в інших міжнародних організаціях, а також підтримуючи реформи, які відбуваються в Україні. Прикладом такої підтримки, зокрема, була чітка позиція Естонії під час обговорення питання щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС і продовження дії санкцій щодо Російської Федерації, а також схвальна оцінка Естонією нового Закону України про освіту. Крім мого, цей крок може ускладнити відносини української громади Естонії з Естонською державою, співпраця з якою є конструктивною.

У міжнародній практиці України вже є прецедент щодо скасування рішення про внесення певної держави до списку офшорних зон, а саме: у липні 2015 року, через 3 місяці після внесення, із цього списку була видалена Австрійська Республіка.

Ми сподіваємось, що в інтересах українських та естонських громадян, Україна надасть правове обґрунтування щодо рішення про внесення Естонської Республіки до списку офшорних зон. Це стане початком процесу, щодо перегляду вказаного рішення найближчим часом.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається